Рішення

від 09.07.2020 по справі 460/930/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2020 року м. Рівне №460/930/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.В. Друзенко за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:позивача: ОСОБА_1, представник Н.В.Губар, відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКрасносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області про зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

30.03.2018 ОСОБА_1 звернулась в Гощанський районний суд із адміністративним позовом до Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області, в якому просила:

1) зобов`язати відповідача нарахувати позивачу заробітну плату за період затримки розрахунку в зв`язку з припиненням її повноважень на посаді Красносільського сільського голови;

2) нарахувати та виплати відпускні за період з липня 2003 року по квітень 2006 року, а також нарахувати відповідну матеріальну допомогу;

3) стягнути з відповідача повний розмір нарахованої заробітної плати за період з 2005 року по квітень 2006 року, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 09.11.2018 відмовлено у відкритті провадження у справі, відповідно до п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 скасовано ухвалу Гощанського районного суду Рівненської області від 09.11.2018 та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 04.03.2019 адміністративну справу передано на розгляд Рівненському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №460/930/19.

Після цього, 01.07.2019 ОСОБА_1 подала до суду уточнення позовних вимог до адміністративного позову, відповідно до якого зазначила, що:

1) заробітна плата за період затримки розрахунку після закінчення повноважень за період з 07.04.2006 по 30.06.2019, тобто за 13 років 3 місяці, з Красносільської сільської ради підлягає до стягнення середньомісячна заробітна плата за весь період затримки в розмірі 3086830,77 грн.;

2) компенсація за невикористану відпустку з липня 2003 року до квітня 2006 року складає 59229,24 грн., а матеріальна допомога на оздоровлення за три роки складає 58242,09 грн.;

3) сума, яка підлягає стягненню з Красносільської сільської ради за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 становить 46360,11 грн.

Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду Борискіна С.А. від 07.10.2019 закрито провадження в адміністративній справі №460/930/19 за позовом ОСОБА_1 , в частині позовних вимог про нарахування та виплату відпускних за період з липня 2003 року по квітень 2006 року та нарахування відповідної матеріальної допомоги (п.2 позову), а також про стягнення з Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області повного розміру нарахованої заробітної плати за період з 2005 року по квітень 2006 року, з урахуванням раніше виплаченої суми (п.3 позову), на підставі п.4 ч.1 ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із тим, що є такі, що набрали законної сили рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Іншою ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду Борискіна С.А. від 07.10.2019 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , в частині вимог про нарахування заробітної плати за період затримки розрахунку в зв`язку з припиненням її повноважень на посаді Красносільського сільського голови (п.1 позову), на підставі ч.4 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог в адміністративній справі №460/930/19 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Іншою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 07.102019 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог в адміністративній справі №460/930/19 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

09.01.20019 зазначена справа надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду.

З урахуванням вимог частини першої статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі, справа №460/930/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 про нарахування заробітної плати за період затримки розрахунку в зв`язку з припиненням повноважень на посаді Красносільського сільського голови (п.1 позову) передана судді Борискіну С.А. , а в частині позовних вимог про нарахування та виплату відпускних за період з липня 2003 року по квітень 2006 року та нарахування відповідної матеріальної допомоги (п.2 позову), а також про стягнення з Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області повного розміру нарахованої заробітної плати за період з 2005 року по квітень 2006 року, з урахуванням раніше виплаченої суми (п.3 позову) - за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Друзенко Н.В.

Ухвалою судді Друзенко Н.В. від 11.01.2020 адміністративну справу №460/930/19 прийнято до провадження і об`єднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області про зобов`язання нарахувати заробітну плату за період затримки розрахунку в зв`язку з припиненням повноважень на посаді Красносільського сільського голови з вимогами про нарахування та виплату відпускних за період з липня 2003 року по квітень 2006 року і матеріальної допомоги, а також стягнення повного розміру нарахованої заробітної плати за період з 2005 року по квітень 2006 року, з урахуванням раніше виплаченої суми. Розгляд справи вирішено провадити за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.01.2020.

В підготовчому засіданні 30.01.2020 оголошено перерву до 13.02.2020, а потім до 17.03.2020 і до 26.03.2020 - для надання відповідачем витребовуваних доказів і для надання можливості позивачу уточнити свої вимоги.

10.03.2020 позивач подала заяву про уточнення позовних вимог (а.с.163-164 том 2), а 17.03.2020 року - заяву про збільшення позовних вимог (а.с.170 том 2).

Ухвалою від 26.03.2020 прийнято заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог по справі №460/930/20, відповідно якої предметом позову у справі №460/930/20 слід вважати:

1) стягнення з Красносільської сільської ради на користь ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в розмірі 144518,70 гривень.;

2) стягнення з Красносільської сільської ради на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за шість місяців, відповідно до ст.33 Законом України Про статус депутатів місцевих рад , в розмірі 106898,88 гривень;

3) стягнення з Красносільської сільської ради на користь ОСОБА_1 компенсації за невикористані відпустки в розмірі 57811,52 гривні відповідно до ст.83 КЗпП;

4) стягнення з Красносільської сільської ради на користь ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за три роки в розмірі 56847,99 гривень.;

5) стягнення з Красносільської сільської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку відповідно до ст.116,117 КЗпП України в розмірі 3164538,20 гривень.

Загальний розмір позовних вимог склав 3530615,20 гривень.

Також ухвалою від 26.03.2020 закрито підготовче провадження у справі №460/930/20; розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 05.05.2020.

Ухвалою від 05.05.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.06.2020 у зв`язку з тим, що неприбуття сторін в судове засідання з поважних причин перешкоджає суду вирішити даний спір по суті.

Судове засідання з 09.06.2020 відкладено на 09.07.2020 за клопотанням представника позивача.

В судове засідання 09.07.2020 сторона відповідача не прибула, причин неприбуття суду не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи в силу вимог ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України.

09.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою, уточненнями позовних вимог, відповіддю на відзив та поясненнями позивача і її представника в судовому засіданні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що в квітні 2002 року ОСОБА_1 була обрана головою Красносільської сільської ради. Постановою Корецького районного суду від 07.06.2016 у справі №563/66/14-а, яка набрала законної сили 25.06.2016, визнано припиненими повноваження Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області ОСОБА_1 з 07.04.2006, у зв`язку з закінченням строку її повноважень. Відповідно до повідомлення відповідача №159/02-26 від 02.03.2020 місячний посадовий оклад сільського голови складає 7000 грн. Таким чином, розмір середньомісячного заробітку Красносільського сільського голови становить 18949,33 грн., з яких 7000 грн. - місячний посадовий оклад, 600 грн. - доплата за 7 ранг 4 категорії, 760 грн. - 10 % доплати за вислугу років, 5852 грн. - 70% надбавка до посадового окладу за особливий характер роботи та інтенсивність праці, 4737,33 грн. - премія у розмірі місячного середнього заробітку один раз в квартал, за місяць. На підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 01.02.2011 у справі №2-а-12/2007 ОСОБА_1 04.12.2012 було нараховано і виплачено середній заробіток за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в сумі 22241,91 грн. Заробітна ж плата сільського голови за цей період фактично становила 68602,02 грн. Саме тому за первісним позовом у цій справі ОСОБА_1 просила стягнути різницю між тим, що було їй виплачено за рішенням суду і тим, що належало: 68602,02 - 22241,91 = 46360,11 грн. Отримавши ж 02.03.2020 дані про місячний посадовий оклад сільського голови, ОСОБА_1 обрахувала суму заборгованості по заробітній платі за цей період на рівні: 144518,70 грн. таким чином: 18949,33 : 6078,75 х 46360,11 = 144518,70 грн. Крім цього, за шість місяців у зв`язку із закінченням повноважень (з 07.04.2006 по 07.10.2006) їй належало виплатити 18949,33 грн. х 6 міс = 113695,98 грн., а виплачено за рішенням суду лише 6797,10 грн., що свідчить про заборгованість на рівні 106898,88 грн. Також при звільненні роботодавець зобов`язаний виплатити усі належні працівникові суми, в тому числі компенсацію за невикористану відпустку. За три роки компенсація за невикористану відпустку становить: 18949,33 грн. х 2 місяці / 59 х 90 календарних дні = 57811,52 грн. та сума матеріальної допомоги на оздоровлення, яка виплачується при наданні відпустки: 18949,33 грн. х 3 = 56847,99 грн. Відповідно до ст.117 КЗпП України, за затримку розрахунку після закінчення повноважень, тобто з 07.04.2006 по 17.03.2020, з Красносільської сільської ради підлягає до стягнення середньомісячна заробітна плата за весь період затримки розрахунку, тобто за 13 років 11 місяців: 18949,33 грн. х 167 місяців = 3164538,11 грн. Всього підлягає до стягнення: 144518,70 + 106898,88 + 57811,52 + 56847,99 + 3164538,11 = 3530615,21 грн. Саме таку суму просила стягнути позивач з відповідача у межах даної справи.

Згідно з відзивом на позов та письмовими поясненнями, сторона відповідача позов не визнає. В обґрунтування своїх заперечень покликається на те, що постановою Гощанського районного суду від 25.04.2007 по адміністративній справі №2-а-12 вирішено відмовити в позові ОСОБА_1 в частині стягнення не виплаченої заробітної плати з 06.05.2005 по 07.04.2006, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 07.04.2006 по день фактичного розрахунку, в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди в розмірі 25000 грн., витрат на відрядження за період після січня 2004 року по березень 2006 року та внесення запису про припинення її повноважень як сільського голови. Постановою Вищого адміністративного суду України від 01.02.2011 в даній справі постанову Гощанського районного суду від 25.04.2007 змінено, доповнивши резулятивну частину абзацом наступного змісту: зобов`язати відповідача виплати позивачу середній заробіток 06.05.2005 по 07.04.2006, а в решті - рішення залишено без змін. Таким чином, суд касаційної інстанції залишив в силі рішення суду першої інстанції і в частині стягнення не виплаченої заробітної плати з 06.05.2005 по 07.04.2006, і в частині середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 07.04.2006 по день фактичного розрахунку. Відповідно до цього, аналогічні позовні вимоги ОСОБА_1 в даній справі не можуть бути задоволені, позаяк вже вирішені в іншій. Щодо безпосередньо самого розміру сум, які підлягали стягненню (виплаті), то постановою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016 при розгляді заяви ОСОБА_1 щодо прийняття додаткового рішення стосовно визначення суми середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню за період з 06.05.2005 по 07.04.2006, суд ухвалив відмовити у прийнятті додаткової постанови. Що стосується вимог про стягнення середньої заробітної плати за шість місяців, яка передбачена ст.33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , то відповідно до вищезгаданої постанови Гощанського районного суду від 25.04.2007 по справі №2-а-12 вже було стягнуто на користь ОСОБА_1 6797,10 грн. середньої заробітної плати за шість місяців з рахуванням вимог ст.33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад . Стосовно компенсації за невикористані відпустки в розмірі 57811,52 грн. на підставі ст.83 КЗпП України, то відповідачем зауважено, що в розумінні законодавства про працю, кошти на оплачувану відпустку і є коштами заробітної плати. Розрахунок суми заробітної плати за дні відпустки, здійснюється на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою КМУ №100 від 08.02.1995. На підставі цієї ж постанови розраховується середній заробіток часу вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням з роботи. Тобто і в першому, і в другому випадку базовим елементом є середня заробітна плата, яка підлягає добровільній виплаті чи примусовому стягненню. Оскільки рішенням Корецького районного суду від 06.05.2005 по цивільній справі №2-36/05 стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток в розмірі 12029,50 грн. за час вимушеного прогулу за 419 днів, то за цей же період немає підстав для повторного стягнення середнього заробітку, який вже був стягнутий. Незалежно від того в законний чи незаконний спосіб працівник не скористався правом на отримання відпустки в натурі, він позбавляється права на виплату допомоги на оздоровлення, оскільки одне з іншим нерозривно пов`язане, а тому і відповідна вимога ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. Згідно постанови Корецького районного суду від 07.06.2016 в справі №563/665/14-а датою припинення повноважень на посаді Красносільського сільського голови ОСОБА_1 є 7 квітня 2006 року. Така форма повноважень (трудових відносин) фактично прирівнюється до строкового трудового договору по закінченні якого (строк припинення повноважень ради та голови), особа не вправі ставити будь-які вимоги до свого безпосереднього роботодавця з питань додержання вимог законодавства про працю поза межами такого строку. За наведеного, відповідач доводив, що усі належні позивачу суми коштів були виплачені, а відтак жодна із заявлених нею позовних вимог не може бути задоволена.

Заслухавши усні пояснення сторони позивача, вивчивши письмові пояснення сторін та дослідивши зібрані у справі докази суд встановив таке.

Відповідно до рішення Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області Про підсумки виборів сільського голови та визнання його повноважень №2 від 13.04.2002 визнано повноваження сільського голови ОСОБА_1 з 13 квітня 2002 року (а.с.93 том 1).

Рішенням Красносільської сільської ради №88 від 11.09.2003 було достроково припинено повноваження Красносільського сільського голови ОСОБА_1

Зазначене рішення було оскаржене в судовому порядку.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 06.05.2005 у справі №2-36/2005 визнано незаконним рішення Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області Про дострокове припинення повноважень Красносільського сільського голови №88 від 11.09.2003. Цим же рішенням стягнуто з Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 гроші в сумі 12029,50 грн. за час вимушеного прогулу із розрахунку: заробітна плата за липень, серпень місяць 2003 року ділиться на кількість робочих днів за календарні місяці і множиться на кількість днів вимушеного прогулу, тобто (841,24 грн. + 393,38 грн.): 43 р.д. х 419 дн.= 12029,50 грн. Також стягнуто гроші в сумі 283,00 грн. як витрати на відрядження за 2003 рік та січень 2004 року, та гроші в сумі 200,00 грн. - за надання юридичної допомоги при оформлені позову до господарського суду (а.с.221-223 том 1).

Рішенням Колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 09.12.2005 (провадження №22а-1037-2005 р.) апеляційну скаргу Красносільської сільської ради - задоволено частково; Рішення Корецького районного суду від 06.05.2005 в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Красносільської сільської ради про стягнення на її користь 283 грн. витрат, понесених нею на відрядження та 200 грн. - за надання юридичної допомоги при зверненні з позовом в інтересах сільради до господарського суду - скасовано, у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено, а в решті рішення суду залишено без зміни (а.с.224-227 том 1).

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області, як суду касаційної інстанції, від 29.12.2007 рішення Корецького районного суду від 06.05.2005 та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 09.12.2005 залишено без змін (а.с.228-230 том 1).

В подальшому, ОСОБА_1 звернулася в Гощанський районний суд Рівненської області з позовом до Красносільської сільської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі, коштів за час вимушеного прогулу і розрахункових виплат, посилаючись на те, що в період дії її представницького мандату, який закінчувався після проведення чергових виборів 26 березня 2006 року, функції сільського голови виконувала особа, яка не була обрана на цю посаду в законному порядку, а ОСОБА_1 з травня 2005 року по 7 квітня 2006 року включно не отримувала заробітної плати, відпускних та матеріальної допомоги на оздоровлення. Також ОСОБА_1 доводила, що сільська рада ухилилася від прийняття рішення про припинення її повноважень, внесення відповідного запису у її трудову книжку та не забезпечила виконання положень закону про матеріальне та соціально - побутове забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування в разі закінчення ними служби в органах місцевого самоврядування. Суму позовних вимог ОСОБА_1 визначала таким чином: заробітна плати за 11 місяців - 20146,50 грн., сума доплат за чотири квартали - 7326 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення за три роки 5494,50 грн.; сума виплат за час вимушеного прогулу по день звернення за 212 дні - 19412,84 грн. Загальна сума стягнення за позовом ОСОБА_1 була визначена нею на рівні 52380,00 грн. Крім цього ОСОБА_1 просила зобов`язати відповідача внести в трудову книжку запис про припинення її повноважень як сільського голови, стягнути невиплачені її кошти за відрядження в період з травня 2003 року по березень 2006 року. В подальшому доповнила свої вимоги і просила стягнути ще моральну шкоду у сумі 25000,00 грн. та у відповідності до ст.33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні - середню зарплату за шість місяців по закінченню повноважень на виборній посаді у раді виходячи із розрахунку: 2435,90 х 6 міс. = 14615,00 грн.

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 25.04.2007 у справі №2-а-12 2007 р. ОСОБА_1 в частині стягнення невиплаченої заробітної плати за період з 06.05.2005 по 07.04.2006, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 07.04.2006 по день фактичного розрахунку, в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди в сумі 25000,00 грн., витрат на відрядження за період після січня 2004 року по березень 2006 року з Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області та внесення запису в трудову книжку про припинення її повноважень як сільського голови,- відмовлено. Провадження по справі в частині стягнення витрат на відрядження за період з травня 2003 року по січень 2004 року закрито. Позов задоволено частково, а саме, стягнуто з Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області 6797,10 грн. - середню заробітну плату за шість місяців, та 70,00 грн. витрат за надання правової допомоги (а.с.197-199 том 2).

Даючи оцінку позовним вимогам про стягнення середньої заробітної плати за шість місяців 2006 року після закінчення її повноважень як сільського голови у сумі 14615 грн., виходячи із щомісячного розміру заробітної плати 2435,90 грн., відповідно ст.ст.12,33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Гощанський районний суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає до задоволення частково, позаяк позивачка, пославшись на розмір заробітної плати 2435,90 грн. не підтвердила її розміру доказами, в тому числі розрахунком з якого вона виходить, а тому суд взяв до уваги довідку Красносільської сільської ради від 05.03.2007 про заробітну плату Красносільського сільського голови за січень - лютий 2007 року, тобто на день розгляду справи в суді: (1148,82грн. + 1116,87грн.) х 2 міс. х 6 міс. = 6797, 10 грн., а тому стягнув на її користь саме цю суму.

Даючи оцінку позовним вимогам про внесення запису у трудову книжку про припинення повноважень сільського голови, датувавши запис 07.04.2006, Гощанський районний суд встановив, що трудова книжка ОСОБА_1 з 2003 року знаходиться у неї і у сільську раду для відповідного оформлення вона її не приносила.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2007 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 25.04.2007 - без змін (а.с.171-172 том 1).

Постановою Вищого адміністративного суду від 01.02.2011 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2007 скасовано, а постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 25.04.2007 змінено. Доповнено резолютивну частину абзацом наступного змісту: Зобов`язати Красносільську сільську раду Гощанського району Рівненської області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 . В іншій частині постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 25.04.2007 залишено без змін (а.с.200-201 том 2).

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд касаційної зауважив, що Корецький районний суд визнавши рішення Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області Про дострокове припинено повноваження Красносільської сільського голови №88 від 11.09.2003 незаконним, не поновляв ОСОБА_1 на посаді голови Красносільської сільського голови, оскільки з даної посади вона і не звільнялася. Так як ОСОБА_1 після скасування судом рішення сільської ради про дострокове припинення її повноважень як незаконного, вважалася такою, що обіймала посаду голови Красносільської сільської ради, то суд касаційної інстанції дійшов висновку, що вона мала право на отримання заробітної плати за період з 06.05.2005 (день винесення Корецьким районним судом рішення) по 07.07.2006 (день закінчення дії представницького мандату). Саме з таких міркувань Вищий адміністративний суд, покликаючись на положення ст. 116. Кодексу законів про працю України (при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення) вказав, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли не вірного висновку відмовивши у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині і відповідним чином змінив резолютивну частину рішення.

08.04.2011 Гощанським районним судом було видано виконавчий лист на виконання постанови Вищого Адміністративного Суду України від 01.02.2011, а 10.08.2011 Відділом державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області відкрито виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого документа.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 20.12.2011 №К-19834/07 було відмовлено Відділу державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції Рівненської області у роз`ясненні постанови Вищого адміністративного суду України від 01.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, коштів за час вимушеного прогулу, розрахункових виплат. При цьому судом касаційної інстанції вказано, що постанова від 01.02.2011 є зрозумілою, нею вирішені всі питання, які ставились до суду, а отже відсутні підстави для її роз`яснення. Разом з цим колегія суддів вважала за необхідне зазначити, що обчислення середньої заробітної плати слід здійснювати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (а.с.202-том 2).

28.02.2012 відділом ДВС Гощанського РУЮ на адресу Красносільської сільської ради було направлено вимогу № 992/02-25 щодо виконання виконавчого листа №2-а-12, виданого 08.04.2011 Гощанським районним судом.

Згідно довідки Красносільської сільської ради про нарахування середньомісячної заробітної плати по рішенню суду від 01.02.2011 ОСОБА_1 за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 для розрахунку взято середньомісячну заробітну плату за місяці: лютий-березень 2006 року, складовими якої є: оклад - 1000,00 грн., надбавка за ранг - 110,00 грн., доплата за вислугу років (10%) - 111,00 грн., персональна надбавка, встановлена у 2003 році (70%) 854,70 грн. Таким чином за 22 робочих дні березні 2006 року - 2075,70 грн., за 20 робочих днів квітня 2006 року - 2075,70 грн. Відповідно до цього середньоденна заробітна плата була визначена на рівні (2075,70+2075,70) : 42 = 98,84 грн. Саме виходячи із такого розрахунку середньоденного заробітку, Красносільська сільська рада нарахувала ОСОБА_1 суму середньомісячної заробітної плати по рішенню суду від 01.02.2011 за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в розмірі 22241,91 грн. (а.с.142 том 2).

На вимогу ВДВС Гощанського РУЮ № 5398/02-25 від 28.11.2012, ОСОБА_1 було нараховано середній заробіток за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в сумі 22241,91 грн. і вказану суму виплачено згідно платіжного доручення №372 від 04.12.2012 (а.с.91 том 1, а.с.109 том 2).

Крім цього на виконання рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 25.04.2007 у справі №2-а-12 2007 було також виплачено середню заробітну плату за шість місяців 2006 року після закінчення повноважень як сільського голови, відповідно ст.12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні в сумі 6797,10 грн. (а.с.90 том 1, а.с.110 том2).

Не погодившись із виплатою середнього заробітку на рівні 22241,91 грн., ОСОБА_1 звернулася в Гощанський районний суд суду із адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Гощанського районного управління юстиції, Красносільської сільської ради Гощанського району. ОСОБА_1 просила визнати дії працівників ДВС незаконними і такими, що порушують її права та інтереси, а також прийняти розрахунок середньої заробітної плати, який проведений нею і сума за яким становить 63267,15 грн.

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 20.05.2013 у справі №1703/638/2012 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено (а.с.186-193 том 1).

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 у цій справі, постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 20.05.2013. скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог; Визнано неправомірними дії Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 01.02.2011 та зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в розмірі 68602,02 грн. з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням всіх передбачених законодавством обов`язкових платежів. В решті позову відмовлено (а.с.194-199 том 1).

Разом з тим зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції були скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.09.2014 (провадження К/800/54666/13) з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. (ав.с.205-207 том 2).

Скасовуючи попередні рішення, суд касаційної інстанції зауважив, що апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, прийшов до висновку про те, що суму заробітної плати ОСОБА_1 за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 належить обраховувати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів №268 від 09.03.2006 з урахуванням відповідних змін і встановив її розмір на рівні 68602,02 грн. Тобто постановленим рішенням суд апеляційної інстанції фактично змінив резолютивну частину постанови Вищого адміністративного суду України від 01.02.2011 та визначив конкретну грошову суму, яка підлягає стягненню з відповідача, Красносільської сільської ради, чого робити був не вправі, оскільки відповідно до положень глави третьої розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду касаційної інстанції може бути переглянуто лише Верховним Судом України. Крім цього, суд апеляційної інстанції у постановленому рішенні зазначив, що розрахунок заробітної плати позивача необхідно проводити відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006, в той час як Вищий адміністративний суд України в мотивувальній частині ухвали про відмову у роз`ясненні рішення від 20.12.2011 вказав, що розрахунок заробітної плати позивача необхідно проводити відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995, тобто суд апеляційної інстанції застосував нормативний акт при обчисленні середнього заробітку, інший, ніж застосований Вищим адміністративним судом України.

Новий судовий розгляд вимог ОСОБА_1 у справі №1703/638/2012 здійснював Корецький районний суд, постановою якого від 30.03.2015 в позові ОСОБА_1 до відділу ДВС Гощанського РУЮ, Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області про неправомірні дії державного виконавця щодо встановлення заробітної плати, яка підлягає стягненню та встановленню порядку та способу виконання виконавчого листа, виданого Гощанським районним судом 08.04.2011 року - відмовлено (а.с.200-204 том 1, а.с.208-209 том 2).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 постанову Корецького районного суду Рівненської області від 30.03.2015 залишено без змін (а.с.205-210 том 1, а.с.210-212 том 2).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2015 (провадження К/800/30178/15) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корецького районного суду Рівненської області від 30.03.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 у справі №1703/638/2012 (а.с.213 том 2).

Крім цього, у березні 2016 року, ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі №2-а-12 2007 р., в якій просила прийняти додаткову постанову стосовно визначення суми середньої заробітної плати, яка підлягає стягненню на її користь з Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 відповідно до розрахунку, проведеного незалежною аудиторською конторою. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 29.03.2016 ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті додаткової постанови у справі за її позовом до Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, коштів за час вимушеного прогулу, розрахункових виплат (а.с.203-204 том 2).

Раніше, а саме у вересні 2014 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати рішення Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області №279 від 22.05.2013 незаконним та скасувати його, а також прийняти рішення суду, яким визнати її повноваження як Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області припиненими.

Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 09.09.2015 у справі №563/665/14-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2015, позов задоволено частково; Визнано незаконним та скасовано рішення Красносільської сільської ради Гощанського району № 279 від 22.05.2013 Про розгляд заяви ОСОБА_1 від 15.11.2010 року про факт припинення її повноважень, як сільського голови Красносільської сільської ради Гощанського району ; В решті позовних вимог - відмовлено(а.с.105 том 1).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2016 (провадження К/800/48855/15) рішення судів обох інстанцій скасовані, а справу направлено на новий судовий розгляд (а.с.130-131 том 1).

Під час нового розгляду справи №563/665/14-а, постановою Корецького районного суду Рівненської області від 07.06.2016 позов ОСОБА_1 задоволено повністю; Визнано незаконним та скасовано рішення Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області №279 від 22.05.2013 Про розгляд заяв ОСОБА_1 від 15.11.2010 про факт припинення її повноважень, як сільського голови Красносільської сільської ради Гощанського району ; Визнано припиненими повноваження Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області ОСОБА_1 з 07.04.2006 у зв`язку з закінченням строку повноважень. Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 25.06.2016 (а.с.94-95 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд констатував, що відповідно до ч.1 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , повноваження сільського голови починаються з моменту оголошення сільською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського голови закінчуються в день відкриття першої сесії сільської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах. Тобто, строк перебування на посаді сільського голови є обмеженим і закінчується із обранням на наступних чергових місцевих виборах нового голови. Разом із закінченням повноважень, встановлених статтею 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , припиняються і трудові відносини між особою, яка обіймає цю посаду та роботодавцем. Оскільки 07.04.2006 Територіальною виборчою комісією Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області оголошено про обрання нового сільського голови, то повноваження Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області ОСОБА_1 є припиненими з 07.04.2006 у зв`язку з закінченням строку повноважень.

За правилами ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищенаведеними судовими рішеннями достеменно встановлено, що ОСОБА_1 обіймала посаду Красносільського сільського голови з 13.04.2002 по 07.04.2006 і, відповідно, трудові відносини між ОСОБА_1 та Красносільською сільською радою припинилися саме 07.04.2006.

Той факт, що в трудову книжку ОСОБА_1 не було своєчасно внесено запис про припинення повноважень, жодним чином не свідчить на користь того, що трудові правовідносини продовжилися, та й постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 25.04.2007 у справі №2-а-12 2007 р. було встановлено, що трудова книжна ОСОБА_1 з 2003 року знаходилась у неї на руках і в Красносільську сільську раду позивачем не надавалася.

Та обставина, що повноваження Красносільського сільського голови Гощанського району Рівненської області ОСОБА_1 визнано припиненими постановою Корецького районного суду Рівненської області від 07.06.2016 у справі №563/665/14-а, яка набрала законної сили 25.06.2016, також в жодному разі не змінює строку припинення трудових правовідносин (строку публічної служби). Навпаки, строк таких повноважень визнано припиненими саме з 07.04.2006 та у зв`язку з закінченням строку повноважень сільського голови (строку дії представницького мандату).

При цьому, в частині періоду дії її представницького мандату, а саме починаючи з 11.09.2003 і аж до 07.04.2006 ОСОБА_1 фактично своїх повноважень не виконувала з незалежних від неї обставин, в силу того, що не була допущена до їх виконання. У цей проміжок часу, Красносільською сільською радою заробітна плата їй не нараховувалась і не виплачувалась.

Заробітна плата ОСОБА_1 за період з 11.09.2003 по 06.05.2005 була стягнута на її користь як середній заробіток за час вимушеного прогулу рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 06.05.2005 у справі №2-36/2005 (12029,50 грн. за 419 днів вимушеного прогулу).

Заробітна плата ОСОБА_1 за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 була стягнута на її користь як середній заробіток постановою Вищого адміністративного суду від 01.02.2011 у справі №2-а-12 2007 р. При цьому, сам розмір заробітної плати судом не визначався, натомість розрахунок мав проводитись відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

На виконанні судового рішення у справі №2-а-12 2007 р. Красносільська сільська рада нарахувала ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в розмірі 22241,91 грн. і виплатила її у повному розмірі від 04.12.2012.

Для розрахунку було взято середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 на рівні 2075,70 грн., з яких 1000,00 грн. - оклад, 110,00 грн. - надбавка за ранг, 111,00 грн. - доплата за вислугу років (10%), 854,70 грн. - персональна надбавка, встановлена у 2003 році (70%).

Такий розрахунок і виплату саме такої суми визнано належним виконанням постанови Вищого адміністративного суду від 01.02.2011 у справі №2-а-12 2007 р згідно з постановою Корецького районного суду Рівненської області від 30.03.2015 у справі №1703/638/2012, яка набрала законної сили 02.06.2015.

У позові, який є предметом даної справи, ОСОБА_1 просить стягнути з Красносільської сільської ради на свою користь заробітну плату за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в розмірі 144518,70 грн. При цьому, зазначає, що на підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 01.02.2011 у справі №2-а-12/2007 їй 04.12.2012 було нараховано і виплачено середній заробіток за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в сумі 22241,91 грн. і ця сума залишається незмінною. Але вона просить стягнути різницю між тим, що було їй виплачено за рішенням суду і тим, що їй належало, покликаючись на те, що на даний час місячний посадовий оклад сільського голови набагато більший від того, з якого їй нараховано середній заробіток.

Так, уточнюючи свої позовні вимоги в даній справі 01.07.2019, ОСОБА_1 зауважувала на тому, що з розрахунку проведеного аудиторською фірмою 01.10.2013 (а.с.110-117 том 1), розмір середньомісячного заробітку Красносільського сільського голови становить 6078,75 грн., а сума, яка підлягає стягненню за період з 06.05.2005 року по 07.04.2006 року за 237 робочих днів складає 68602,02 грн. (6078,75грн.х2 міс./42 роб.дні. (грудень 2010 року - 23 роб.дні, січень 2011 року - 19 роб.днів) = 289,46 грн. х 237 роб.днів). А тому з урахуванням того, що вона отримала на виконання рішення Вищого адміністративного суду України від 01.02.2011 у справі №2-а-12/2007, їй до виплати належить ще 46360,11 грн. (68602,02 - 22241,91 = 46360,11 грн.)(а.с.127 том 1).

При цьому, в основу розрахунків ОСОБА_1 було покладено відповідь в.о. секретаря Красносільської сільської ради №430 від 14.06.2019 на адвокатський запит, згідно якої відповідно до постанови КМУ №268 від 09.03.2006 із змінами і доповненнями посадовий оклад сільського голови на даний час з населенням до трьох тисяч становить - 6600 грн, сьомий ранг становить - 110 грн., доплата за вислугу років встановлюється відповідно до стажу роботи в органах місцевого самоврядування понад 3 роки - 10%, понад 5 років - 15%, понад 10 років- 20%, понад 15 років - 25%, понад 20 років - 30%, понад 25 років - 40 %. (а.с.128 том 1).

Уточнюючи ж свої позовні вимоги в даній справі 01.03.2020, ОСОБА_1 зауважувала на тому, що місячний посадовий оклад сільського голови збільшився, а тому розмір середньомісячного заробітку становить 18949,33 грн., з яких 7000,00 грн. - місячний посадовий оклад, 600,00 грн. - доплата за 7 ранг 4 категорії, 760,00 грн. - 10% доплати за вислугу років, 5852,00 грн. - 70% надбавки до посадового окладу за особливий характер роботи та інтенсивність праці, 4737,33 грн. - премії у розмірі місячного середнього заробітку один раз в квартал, за місяць (а.с.163 том 2). Втім, суму заробітної плати до виплати вона не змінила і залишила на рівні 46360,11 грн., але за остаточними підрахунками ОСОБА_1 від 17.03.2020 до виплати їй ще належить заробітна плата за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в сумі 144518,70 грн. (а.с.170 том 2).

Уточнені позовні вимоги базуються на інформації Красносільської сільської ради №159/02-26 від 02.03.2020, згідно з якою відповідно до постанови КМУ №268 від 09.03.2006 із змінами і доповненнями посадовий оклад сільського голови станом на 01.03.2020 з населенням до трьох тисяч становить - 7000 грн., ранг - 550 грн., доплата за вислугу років встановлюється відповідно до стажу роботи в органах місцевого самоврядування понад 3 роки - 10%, понад 5 років - 15%, понад 10 років- 20%, понад 15 років - 25%, понад 20 років - 30%, понад 25 років - 40 %. (а.с.161 том 2).

Даючи оцінку вказаним правовідносинам сторін суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати №95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

За визначенням, яке наведене у статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таке ж визначення наведене і у статті 1 Закону України Про оплату праці №108/95-ВР від 24.03.1995.

Відповідно до статті 13 цього Закону, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

За статтею ж 21 цього Закону, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

За вимогами статті 27 цього Закону, порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

За приписами пункту 1 вказаного Порядку, він застосовується у випадках:

а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

б) надання працівникам творчої відпустки;

в) виконання працівниками державних і громадських обов`язків у робочий час;

г) переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров`я;

д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу легшу роботу;

е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

є) виплати вихідної допомоги;

ж) службових відряджень;

з) вимушеного прогулу;

и) направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

і) звільнення працівників-донорів від роботи;

ї) залучення працівників до виконання військових обов`язків;

й) тимчасового переведення працівника у разі виробничої потреби на іншу нижчеоплачувану роботу;

л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Системний аналіз норм Кодексу законів про працю України та судової практики (зокрема позиції Верховного Суду - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75580870) свідчить на користь того, що вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Оскільки судовими рішеннями в справах №2-36/2005 від 06.05.2005 та №2-а-12 2007 р від 25.04.2007 (з урахуванням постанови касаційної інстанції від 01.02.2011 про зміну рішення суду першої інстанції) достеменно встановлено, що в частині періоду дії представницького мандату ОСОБА_1 , а саме з 11.09.2003 і до 07.04.2006 вона фактично не виконувала повноважень сільського голови (не працювала) з незалежних від неї обставин (а саме через прийняття Красносількою сільською радою незаконного рішення про дострокове припинення її повноважень і подальшого створення перешкод в реалізації відповідних функцій) та не отримувала заробітної плати, хоча згідно із законодавством за нею зберігалася відповідна посада і місце роботи.

Таким чином в період часу з 11.09.2003 по 06.05.2005 та з 06.05.2005 по 07.04.2006 ОСОБА_1 обіймаючи виборну посаду голови Красносільської сільської ради перебувала у вимушеному прогулі.

Відповідно до цього, на її користь підлягав стягненню середній заробіток, обчислений за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

За правилами пункту 2 вказаного Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

В свою чергу, за правилами останнього абзацу пункту 4 цього Порядку, в усіх інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Як встановлено судом, на виконання судового рішення у справі №2-а-12 2007 р. Красносільська сільська рада нарахувала і виплатила ОСОБА_1 суму середнього заробітку за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в розмірі 22241,91 грн., взявши для розрахунку середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 на рівні 2075,70 грн., з яких 1000,00 грн. - оклад, 110,00 грн. - надбавка за ранг, 111,00 грн. - доплата за вислугу років (10%), 854,70 грн. - персональна надбавка, встановлена у 2003 році (70%), тобто виходячи саме з її посадового (місячного) окладу та персональних надбавок.

При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів №268 від 09.03.2006 (в редакції, яка діяла на час існування спірних правовідносин - квітень 2006 року) місячний посадовий оклад сільського, селищного голови села з чисельністю населення до 3 тис.чоловік становив 1000,00 грн. (додаток 54 до постанови - Схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату сільських і селищних рад та їх виконавчих органів).

Відповідно до цього, виплата ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме за період з 06.05.2005 по 07.04.2006, на рівні 22241,91 грн. є належною і повною.

Ця обставина додатково підтверджена і постановою Корецького районного суду Рівненської області від 30.03.2015 у справі №1703/638/2012, яка набрала законної сили 02.06.2015.

Відповідно до цього, жодних підстав для того, щоб констатувати наявність у Красносільської сільської ради заборгованості перед ОСОБА_1 у виплаті заробітної плати за цей період, немає.

Поданий ОСОБА_1 розрахунок, за яким середньомісячний заробіток Красносільського сільського голови становить 6078,75 грн., а сума яка підлягає стягненню за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 становить 68602,02 грн. (а з урахуванням того, що позивач отримала на виконання рішення Вищого адміністративного суду України від 01.02.2011 у справі №2-а-12/2007 сума становить 46360,11 грн. (68602,02 - 22241,91 = 46360,11 грн.) судом не приймається. Даний розрахунок зроблено аудиторською фірмою 01.10.2013, виходячи з посадового окладу сільського голови станом на грудень 2010 року, січень 2011 року, тобто періоду, в якому ОСОБА_1 вже не мала ані повноважень сільського голови, ані представницького мандату.

Повноваження ОСОБА_1 силу вимог статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21.05.1997 припинилися з 07.04.2006 - з дати оголошення виборчою комісією рішення про обрання нового сільського голови. І саме з цієї дати припинилися і відносини публічної служби (трудові відносини). Відповідно до цього, ОСОБА_1 не був і не міг бути встановлений посадовий оклад сільського голови, визначений на 2010-2011 роки.

Аналогічним чином це стосується розрахунку ОСОБА_1 , в якому за базис взято посадовий оклад сільського голови з населенням до трьох тисяч становить на рівні 6600 грн, тобто посадовий оклад визначений Схемою посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату сільських і селищних рад та їх виконавчих органів, яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України №363 від 10.05.2018, що набрала чинності з 18.05.2018 і якою вносились зміни до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006.

І тим більше це стосується розрахунку ОСОБА_1 , в якому за базис взято посадовий оклад сільського голови з населенням до трьох тисяч становить на рівні 7000 грн., тобто посадовий оклад визначений Схемою посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату сільських і селищних рад та їх виконавчих органів, яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України №525 від 19.06.2019, що набрала чинності з 25.06.2019 і якою вносились зміни до відповідних додатків до постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006.

За наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Красносільської сільської ради заробітної плати за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в розмірі 144518,70 грн., як різниці між тим, що їй виплачено (22241,91 грн.) на виконання рішення суду і тим, що на її думку належало до виплати, не підлягають до задоволення, причому не лише з огляду на абсолютно безпідставний розрахунок, а й з огляду на те, що обґрунтованість та законність нарахування ОСОБА_1 суми середнього заробітку за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 на рівні 22241,91 грн. підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Так, за практикою Європейського суду з прав людини, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справи Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява №24465/04) рішення від 19.02.2009, Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Відтак, в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

Це ж саме в повній мірі стосується і позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Красносільської сільської ради на її користь середньої заробітної плати за шість місяців, відповідно до ст.33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , в розмірі 106898,88 грн.

Так, за нормою частини п`ятої статті 12 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №280/97-ВР від 21.05.1997, на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

В свою чергу, за правилами частини другої статті 33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад №93-IV від 11.07.2002, депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді.

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 25.04.2007 у справі №2-а-12 2007 р. позов ОСОБА_1 до Красносільської сільської ради в частині стягнення середньої заробітної плату за шість місяців задоволено частково. Стягнуто з Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 6797,10 грн., виходячи із розрахунку (1148,82грн. + 1116,87грн.) х 2 міс. х 6 міс. = 6797,10 грн.

Зазначена сума була виплачена ОСОБА_1 в межах відповідного виконавчого провадження 29.01.2008 (а.с.110 том 2).

За даним позовом (з урахуванням уточнень) ОСОБА_1 вказує, що за шість місяців у зв`язку із закінченням повноважень (з 07.04.2006 по 07.10.2006) їй належало виплатити 18949,33 грн. х 6 міс = 113695,98 грн., а виплачено за рішенням суду лише 6797,10 грн., що свідчить про заборгованість на рівні 106898,88 грн., яку вона і просить стягнути в даній справі.

Таким чином, для розрахунку позивачкою знову ж таки взято розмір середньомісячного заробітку на рівні 18949,33 грн., який обраховано з місячного посадового окладу на рівні 7000,00 грн. та з урахуванням решти доплат (600,00 грн. - доплата за 7 ранг 4 категорії, 760,00 грн. - 10% доплати за вислугу років, 5852,00 грн. - 70% надбавки до посадового окладу за особливий характер роботи та інтенсивність праці, 4737,33 грн. - премії у розмірі місячного середнього заробітку один раз в квартал, за місяць), тобто з посадового окладу який вона ніколи не отримувала і на нарахування якого не мала права в силу того, що її повноваження скінчились в квітні 2006 року, а посадовий оклад на рівні 7000 грн. був затверджений Урядом лише в червні 2019 року.

Таким чином і у цій частині позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

Що стосується вимог про стягнення з Красносільської сільської ради на користь ОСОБА_1 компенсації за дні невикористані відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення за три роки, то такі підлягають частковому задоволенню.

Так, згідно з частиною першою статті 83 Кодексу законів про працю України та частиною першою статті 24 Закону України Про відпустки №504/96-ВР від 15.11.1996, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

За правилами статей 4, 6 вищевказаного Закону щорічна відпустка складається з основної відпустки, додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, додаткової відпустки за особливий характер праці, інших додаткових відпусток, передбачених законодавством.

За частиною п`ятою статті 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування №2493-III від 07.06.2001, посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці №13 від 24.12.1999, розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі статтею 83 КЗпП України вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки, тільки в разі звільнення його з роботи. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Судом встановлено, що за час дії представницького мандату та перебування на виборній посаді Красносільського сільського голови ОСОБА_1 скористалася правом на щорічну відпустку за період роботи з 13.04.2002 по 13.04.2003 та отримала при цьому допомогу на оздоровлення в сумі 365,00 грн. (а.с.22-25 том 2).

За періоди перебування на посаді з 13.04.2003 по 13.04.2004, з 13.04.2004 по 13.04.2005 та з 13.04.2005 по 07.04.2006 ОСОБА_1 правом на щорічну відпустку не скористалася і відповідної компенсації не отримувала, а відтак сума компенсації за всі дні невикористаної нею основної щорічної відпустки підлягає стягненню на її користь в судовому порядку.

Сторона відповідача, заперечуючи позов в цій частині, зауважувала, що оскільки на користь позивача судами за цей період стягнуто середній заробіток, то підстав стягувати ще й компенсацію за відпустки, розмір якої також визначається із середнього заробітку, немає, позаяк відбудеться подвійна оплата одного і того самого періоду.

Такі заперечення, суд відхиляє, позаяк за нормою статті 82 Кодексу законів про працю України, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується, як час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка, так і час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

Таким чином ОСОБА_1 має право на компенсацію 90 днів невикористаної основної щорічної відпустки.

При цьому, розрахунок середнього заробітку для нарахування компенсації за невикористані відпустки повинен здійснюватись у порядку, передбаченому пунктом 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, тобто виходячи із середнього заробітку (посадового окладу) на час звільнення.

Як вже встановлено судом, посадовий (місячний) оклад ОСОБА_1 на дату припинення повноважень - 07.04.2006 року становив 2075,70 грн., і обраховувався, виходячи з місячного посадового окладу сільського, селищного голови села з чисельністю населення до 3 тис.чоловік на рівні 1000,00 грн. (у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів №268 від 09.03.2006), а також з урахуванням надбавки за ранг - 110,00 грн., доплати за вислугу років (10%) - 111,00 грн. та персональної надбавки (70%) - 854,70 грн..

Таким чином на користь ОСОБА_1 з Красносільської сільської ради підлягає стягненню компенсація за дні невикористаної основної щорічної відпустки в сумі 6227,10 грн. (2075,70 грн. : 21 роб.день = 98,8428571428 грн. - заробіток за 1 робочий день х 63 роб.дні (що дорівнює 90 календарним дням) = 6227,09999999 грн.).

Разом з тим, позивач просила стягнути на її користь компенсацію за невикористані відпустки в розмірі 57811,52 грн., тобто виходячи з розміру середньомісячного заробітку на рівні 18949,33 грн., який обраховано з місячного посадового окладу на рівні 7000,00 грн., тобто з посадового окладу який вона ніколи не отримувала і на нарахування якого не мала права в силу того, що її повноваження скінчились в квітні 2006 року, а посадовий оклад на рівні 7000 грн. був затверджений Урядом лише в червні 2019 року.

З врахуванням того, що наведений позивачем розрахунок не ґрунтується на нормах законодавства, її позовні вимоги в такому розмірі є безпідставними.

Як вже зазначалось вище, в силу положень частини п`ятої статті 21 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування №2493-III від 07.06.2001, посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Таким чином, держава гарантувала посадовим особам місцевого самоврядування надання допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

Виходячи з цього ОСОБА_1 мала законні очікування на отримання допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки за періоди перебування на посаді з 13.04.2003 по 13.04.2004, з 13.04.2004 по 13.04.2005 та з 13.04.2005 по 07.04.2006.

В свою чергу, місячний посадовий оклад сільського, селищного голови села з чисельністю населення до 3 тис.чоловік у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів №268 від 09.03.2006 (у редакції станом на 07.04.2006) був визначений на рівні 1000,00 грн.

Таким чином сума матеріальної допомоги на оздоровлення за три роки складатиме 3000,00 грн., а не 56847,99 грн., як обрахувала позивач.

За наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення компенсації за дні невикористаної основної щорічної відпустки з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення підлягають до задоволення частково, а саме в розмірі 9227,10 грн. (6227,10 грн.+ 3000,00 грн.).

Що стосується вимог про стягнення з Красносільської сільської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку в розмірі 3164538,20 грн., то суд зауважує на такому.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістом частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України, обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Частина перша статті 117 Кодексу законів про працю України переважно стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником, а частина друга - стосується тих випадків, коли наявний спір між роботодавцем та колишнім працівником про належні до виплати суми та фактично охоплює два випадки вирішення такого спору.

Так, якщо між роботодавцем та колишнім працівником виник спір про розміри належних звільненому працівникові сум, то в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування (тобто, зазначене в частині першій статті 117 Кодексу законів про працю України). Відтак, у цьому випадку законодавець не вважає факт вирішення спору фактом виконання роботодавцем обов`язку провести повний розрахунок із колишнім працівником, що зумовлює можливість відповідальності роботодавця протягом усього періоду прострочення.

Натомість, якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таке правове регулювання є способом досягти балансу між захистом прав працівника та додержанням принципів справедливості і співмірності у трудових відносинах, враховуючи фактичні обставини, за яких стався несвоєчасний розрахунок та міру добросовісної поведінки роботодавця.

При цьому суд враховується: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення, період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника, інші обставини справи, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

В межах даної конкретної справи суд враховує те, що на виконання рішення суду у справі №2-а-12 2007, де вирішувалося питання про стягнення усіх розрахункових виплат (в тому числі і відпускних), Красносільською сільською радою було виплачено ОСОБА_1 усі присудженні до стягнення кошти.

Що стосується компенсації за невикористані дні відпустки, то між сторонами існував спір, причому не лише щодо їх розміру. Так, Красносільська сільська рада вважала, що оскільки на виконання рішення суду у справі №2-а-12 2007 на користь позивача стягнуто середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, аж до моменту припинення повноважень позивача як сільського голови, то відсутні правові підстави для стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації за відпустки в розмірі середнього заробітку, позаяк цей період часу вже повністю оплачений таким же середнім заробітком. Наведене, не зважаючи на помилковість тверджень, свідчить про відсутність вини роботодавця, як такої.

Враховуючи це, а також ту обставину, що питання названих компенсаційних виплат було поставлене ОСОБА_1 на вирішення суду лише в межах даної справи, тобто в березні 2018 року, в той час як право на повний розрахунок у неї виникло в квітні 2006 року, а до цього відповідних вимог про даний вид розрахунку перед Красносільською сільською радою вона не ставила, суд не вбачає жодних правових підстав для стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, тим більше в такому необґрунтовано великому розмірі.

При цьому суд виходить з принципів розумності, справедливості та пропорційності, та враховує фактичні обставини, за яких стався неповний розрахунок та міру добросовісної поведінки роботодавця.

За наведеного, суд дійшов висновку, що в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення лише частково.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат не надала, підстав для їх пропорційного розподілу за правилами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду немає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 04385497, Гощанський район, с.Красносілля, вул.Шевченка,21 а) задовольнити частково.

Стягнути з Красносільської сільської ради Гощанського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення за три роки в загальному розмірі 9227,10 грн. В решті вимог щодо компенсації за невикористані відпустки, - відмовити.

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог про стягнення з Красносільської сільської ради на користь ОСОБА_1 заробітної плати за період з 06.05.2005 по 07.04.2006 в розмірі 144518,70 гривень; середньої заробітної плати за шість місяців, відповідно до ст.33 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , в розмірі 106898,88 гривень; середнього заробітку за весь час затримки розрахунку відповідно до ст.116,117 КЗпП України в розмірі 3164538,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 20 липня 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко