Ухвала

від 21.07.2020 по справі 200/3750/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 липня 2020 року справа №200/3750/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Блохін А.А. розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі № 200/3750/19-а (суддя І інстанції Грищенко Є.І.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група "Євробудмайстер" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №200/3750/19-а з апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року. Апеляційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області підлягає залишенню без руху з наступних підстав. Згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. За приписами ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року подано до суду першої інстанції 06 липня 2020 року. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано наступним. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції зазначену справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Крім того, апелянт зауважив на те, що відповідно до організаційної структури ГУ ДПС у Донецькій області розташування відділу супроводження судових спорів у м.Краматорськ, який відповідальний за супроводження справ в суді першої інстанції та подальше оскарження рішень до суду апеляційної інстанції подання касаційної скарги у м.Краматорськ, а юридична адреса м.Маіуполь. Вся поштова кореспонденція надсилається до м.Маріуполь. Розглянувши цю заяву (клопотання) суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що розгляд даної справи ухвалою від 13.05.2019 року призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження та ухвалою суду першої інстанції від 28.05.2019 року призначено справу до судового розгляду по суті. Оскаржуване рішення проголошено в судовому засідання за участю представників сторін по справі 09 липня 2019 року. Повний текст рішення складений 19.07.2019 року. Крім того, апелянт вже подавав апеляційну скаргу. Так, вперше, апеляційна скарга була подана в межах процесуальних строків, проте ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року залишена без руху у зв`язку із несплатою судового збору, ухвалою від 08 жовтня 2019 року повернута з підстав не усунення у встановлений строк судом недоліків апеляційної скарги. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX). Таким чином, у справі, що розглядається, Суд має визначити, чи здійснювала особа повноваження порушити та провести екстраординарну процедуру перегляду судової постанови таким чином, щоб забезпечити, наскільки це можливо, справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства (див., mutatis mutandis, справи "Нікітін проти Росії" (Nikitin v. Russia), заява № 50178/99, п. 57, ECHR 2004-VIII, та "Савінський проти України" (Savinskiy v. Ukraine), заява № 6965/02, п. 23, від 28 лютого 2006 року). У справі Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 березня 2018 року в справі № 808/418/17. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність наведених контролюючим органом причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тому заява не підлягає задоволенню. Зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків. Також, за подання апеляційної скарги відповідач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 881,50 грн. Відповідачем разом із апеляційною скаргою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Ознайомившись із заявленим клопотанням податкового органу, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таким чином, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами. З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою. Суд вважає, що апелянтом не доведено наявність обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, а тому суд відмовляє в задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору. Таким чином, апелянту потрібно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банка (МФО) - 899998; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37944338; розрахунковий рахунок - UA578999980313111206081005059; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу Судовий збір, та надати оригінал квитанції про сплату судового збору шляхом надіслання її на адресу Першого апеляційного адміністративного суду. За приписами ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі № 200/3750/19-а підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку шляхом надіслання на адресу Першого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на інші підстави та відповідні докази, а також оригінал квитанції про сплату судового збору. Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2019 року у справі № 200/3750/19-а - залишити без руху. Встановити Головному управлінню ДПС у Донецькій області строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надіслання на адресу Першого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на інші підстави та відповідні докази, а також оригінал квитанції про сплату судового збору. Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.А. Блохін