Ухвала

від 09.07.2020 по справі 175/2226/13-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №175/2226/20

провадження №2-з/175/8/20

У Х В А Л А

Іменем України

09 липня 2020 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М. ознайомившись із заявою стягувача ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

08 липня 2020 року до суду звернулася ОСОБА_1 з відповідною заявою про забезпечення позову та просила накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1137 га, кадастровий №1221455800:01:103:0009, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська АДРЕСА_1 , яка належить правонаступнику ОСОБА_2 , у зв`язку з наміром останньої продати дану земельну ділянку без виконання Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 вересня 2014 року, ухваленого по справі №175/2226/2013-ц.

Ознайомившись з заявою та дослідивши матеріали архівної справи, суд приходить до наступного висновку.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 р. №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Цивільній процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Пунктом п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, відповідно о положень ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, вивчивши заяву, суд приходить до висновку про безпідставність поданої заяви, оскільки розгляд справи закінчено з ухваленням відповідного рішення, тому в розумінні положень ч.2 ст. 149 ЦПК України, дана заява подана після закінчення розгляду справи по суті.

Крім того, дослідивши матеріали справи, суд також приходить до висновку про те, що заявницею не надано належних докази в підтвердження наявності достатніх підстав для забезпечення позову (зокрема здійснення будь-яких дій з приводу спірного майна), а також не доведено той факт, що невжиття заходів по забезпеченню позову, може ускладнити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду, тому така заява є необґрунтованою, у зв`язку з чим вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 149-154 , 260 , 353 ЦПК України , суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали .

Суддя О.М. Бойко