Рішення

від 17.07.2020 по справі 160/6434/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року Справа № 160/6434/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛОК-ДНЕПР (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, ЄДРПОУ 36095825) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

17.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛОК-ДНЕПР з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2020 року № 0000160402 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яким відмолено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року у розмірі 406 378,00 грн., в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.06.2020 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 27.05.2020 року № 0000160402, на підставі якого у ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, у розмірі 406 378 грн., оскільки, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем не розшифровано суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за лютий 2020 року, а саме, не визначено постачальника товарів/послуг, період виникнення від`ємного значення, суму від`ємного значення та самостійно визначено відсутність фактичної сплати ПДВ у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, що є однією з обов`язкових умов у разі отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника.

Проте, позивач вважає такий висновок відповідача таким, що не відповідає діючим нормам права та таким, що порушує право платника податків на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника.

Позивач зазначає, що умовами, за яких підприємство може повернути від`ємну суму ПДВ на свій банківський рахунок є відсутність боргу з ПДВ, наявність реєстраційного ліміту, підтвердження фактичної сплати ПДВ постачальникам або до бюджету. Вказані умови позивачем виконано, тому позивач вважає що має право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Ухвалою суду від 17.06.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідачем надано до суду відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.

Відповідач зазначає, що при поверненні постачальником переплати за товар (роботи/послуги) та коригування податкових зобов`язань з ПДВ у бік зменшення, від`ємне значення ПДВ виникає за рахунок від`ємного значення податкових зобов`язань, але не розрахунок перевищення податкового кредиту над значенням податкових зобов`язань. Тому у платника податків, відсутні підстави для декларування такого від`ємного значення на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які надані сторонами для вирішення спору по суті, розглядаючи питання правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень органу владних повноважень, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР (код ЄДРПОУ 36095825) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року від 05.03.2020 року № 90426666543, в якій задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 406 378,00 грн.

Відповідно до ст. 76, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України відповідачем у період з 23.03.2020 року по 17.04.2020 року проведено камеральну перевірку ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР , за результатами якої складено Акт від 17.04.2020 року № 18840/04-36-04-02/36095825 Про результати камеральної перевірки ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР (код 36095825) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2020 року .

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2020 року у сумі 406 378,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подавалися заперечення на Акт про результати камеральної перевірки від 17.04.2020 року № 18840/04-36-04-02/36095825.

Листом від 22.05.2020 року № 49861/10/04-36-04-02-15 ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивача повідомлено, що висновки, викладені в акті правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.05.2020 року № 0000160402, відповідно до якого відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за період лютий 2020 року та врахуванні такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в сумі 406 378,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 75.1.1 п. 75 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п.76.3. ст.76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Статтею 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Положеннями п. 200.7 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

В п. 200.10 ст. 200 ПК України зазначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п.200.1 ст.200 ПК України, визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Так, в акті перевірки відповідачем зазначено, що камеральною перевіркою відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2020 року від 05.03.2020 року № 9042665438 встановлено завищення показника по рядку 20.2 Підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) на 406 378,0 грн.

З аналізу даних показників податкової декларації з ПДВ за лютий 2020 року вбачається, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за лютий 2020 року, є здійснення:

- придбання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою на суму ПДВ 133 грн.;

- придбання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою та/або без ПДВ на суму 1185 грн.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР не визначено постачальника товарів/послуг, період виникнення від`ємного значення, суму від`ємного значення та самостійно визначено відсутність фактичної сплати ПДВ у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, що є однією з обов`язкових умов у разі отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника.

Перевіркою встановлено, що при відображенні ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР у декларації за лютий 2020 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 406 378,0 грн. (19 рядок декларації), суми від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 ст. 200 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації у сумі 0 грн. (рядок 19.1 декларації) суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 0 грн. (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 4006378,0 грн. (рядок 20.2.1 декларації), встановлено порушення.

А саме, за результатами проведеної камеральної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за лютий 2020 року від 05.03.2020 року № 9042665438, встановлено порушення ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР пунктів 200.1 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по податковій декларації за лютий 2020 року на 406378,00 грн.

ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР у розрахунку суми бюджетного відшкодування (Додаток 3) до декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року від 05.03.2020 року № 9042665431 у графі 3 Таблиці 1 Розрахунок суми бюджетного відшкодування самостійно визначено відсутність фактичної сплати ПДВ у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка Усього графи 7 таблиці 2).

Також, під час перевірки встановлено, що у таблиці Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України позивачем не визначено постачальника товарів/послуг, період виникнення від`ємного значення, суму від`ємного значення та зазначено відсутність фактичної сплати ПДВ постачальникам товарів/послуг.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.7 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З сукупного аналізу вказаним правових норм, слідує, що для підтвердження показників податкової звітності платника податків, є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного, право платника на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Згідно Індивідуальної податкової консультації від 05.04.2018 р. № 1432/6/99-99-15-03-02-15/ІПК при попередній оплаті за товари/послуги постачальникам у платника податку виникає право на податковий кредит, перевищення якого над податковими зобов`язаннями дає право платнику претендувати на бюджетне відшкодування цього податку.

Суд зазначає, що для отримання бюджетного відшкодування ПДВ, платник податку має право подати до органу контролю декларацію з ПДВ разом з додатком 3 - розрахунок суми бюджетного відшкодування та додатком 4 - заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Заповнення додатку 3 до декларації з ПДВ передбачено Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість .

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України №21 від 28.01.2016р., якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації 0110.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.

Сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

При цьому, сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації 0110):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації 0110.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 Податкового кодексу України).

У разі, коли платник ПДВ бажає змінити задекларовану суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку або зарахувати у зменшення суми податкового боргу, то це не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже немає підстав для подання уточнюючого розрахунку.

Отже, суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, платник ПДВ має право задекларувати виключно у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що 01.12.2012 року між позивачем та ПрАТ Дніпропетровський металургійний завод укладено договір №ДУ 189-12 про надання охоронних послуг.

Станом на 01.03.2018 року сума передплат за послуги складало 9 887 158,77 грн., ПДВ - 1977431,75 грн.

Згідно платіжного доручення № 6719 від 07.03.2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи, позивачем перераховано з поточного рахунку ПДВ за лютий 2018 року у розмірі 2620100,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення №6956 від 26.03.2018 року, копія якого наявна в матеріалах справи, перераховано з поточного рахунку ПДВ за лютий 2018 року у розмірі 612070,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2018 року між позивачем (виконавець) та ПрАТ Дніпровський металургійний завод (замовник) укладено Додаткову угоду до Договору № ДУ 189-12 про надання охоронних послуг від 01.12.2012 року.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди у зв`язку з ініціюванням замовником дострокового розірвання договору, керуючись п. 7.4 договору, сторони дійшли згоди про розірвання з 20.05.2018 року договору № ДУ 189-12 про надання охоронних послуг від 01.12.2012 року.

Сторони дійшли згоди, що часом розірвання буде 24 години 00 хвилин 20.05.2018 року (п.2 додаткової угоди).

Сторони підтверджують, що станом на 01.03.2018 року сума передплати замовника складає 9 887 158,77 грн. без ПДВ, ПДВ - 1 977 431,75 грн. Сума наданих послуг виконавцем за березень, квітень та травень 2018 року за договором № ДУ 189-12 про надання охоронних послуг від 01.12.2012 року складає 8 619 590,54 грн. з ПДВ, без ПДВ - 7 182 992,11 грн. Сума заборгованості виконавця за договором перед замовником складає без ПДВ - 2 704 166,66 грн., з НДС - 3 224 999,98 грн. (п. 3 додаткової угоди).

Відповідно до п. 4 додаткової угоди виконавець зобов`язаний провести повернення суми заборгованості в розмірі 3 244 999,98 грн. в тому числі ПДВ - 540 833,32 грн. протягом 5 робочих днів з моменту розірвання договору.

Згідно платіжного доручення № 7276 позивачем повернуто передплату ПрАТ Дніпропетровський металургійний завод у розмірі 3 244 999,98 грн., у тому числі раніше сплаченого ПДВ - 540 833,32 грн.

У зв`язку з вищезазначеним, позивачем було складено розрахунок коригування до податкової накладної № 2 від 22.02.2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Таким чином, податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року з`явилось від`ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі: рядок 6 - 540 833,00 грн.; рядок 9 - 474 116,00 грн.

Судом встановлено, що згідно наданих позивачем та прийнятих ДПС податкових декларацій з податку на додану вартість у період з лютого 2018 року по лютий 2019 року сума від`ємного значення, яка виникла за рахунок формування податкового кредиту під час попередньої оплати товарів/послуг складає 406 425,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що податкові декларації з податку на додану вартість за період з лютого 2018 року по лютий 2019 року прийняті контролюючим органом, що підтверджується відповідними квитанціями.

Також, з боку позивача не виявлено будь-яких порушень щодо податку на додану вартість, що підтверджується Актом від 27.08.2018 року № 47581/04-36-14-08 Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерлок-Днепр (код ЄДРПОУ 36095825), тел. 794 8386, interlock.dp.6@gmail.com, податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.07.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 30.07.2018 року (с. 9 акту), копія якого наявна в матеріалах справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що декларації з податку на додану вартість за період: червень 2018 року - січень 2020 року прийняті контролюючим органом в повному обсязі з урахуванням від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 406245,00 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, суд зазначає, що позивачем доведено право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що з матеріалів справи вбачається, що при наданні позивачем заперечень від 14.05.2020 року на Акт перевірки від 17.04.2020 року № 18840/04-36-04-02/36095825, позивачем виявлено бажання взяти участь у розгляді заперечення.

Листом від 18.05.2020 року № 48093/10/04-36-04-02-15 позивача повідомлено, що розгляд заперечень позивача відбудеться 20.05.2020 року.

Суд зауважує, що відповідно до положень п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, відповідачем, було порушено право позивача на захист при розгляді заперечень на акт перевірки.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи повне задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління ДПС в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 6095,68 грн., сплата яких підтверджується платіжним дорученням від 11.06.2020 року, яке міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛОК-ДНЕПР (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, ЄДРПОУ 36095825) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.05.2020 року № 0000160402 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яким відмолено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року у розмірі 406 378,00 грн., в повному обсязі.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛОК-ДНЕПР (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, ЄДРПОУ 36095825) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 6095,68 грн. (шість тисяч дев`яносто п`ять гривень 68 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 17.07.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька