Постанова

від 10.11.2020 по справі 160/6434/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/6434/20 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючий суддя: Коршун А.О. (доповідач)

судді: Чередниченко В.Є., Іванов С.М.

за участю секретаря судового засідання: Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. у справі №160/6434/20 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛОК-ДНЕПР до: про:Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

12.06.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛОК-ДНЕПР (далі - ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення / а.с. 1-11/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2020р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №160/6434/20 та справу призначено до судового розгляду у судовому засіданні /а.с. 179/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем було проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на поточний рахунок платника у банку за лютий 2020р., за результатами якої складено акт перевірки, у якому посадовими особами відповідача за результатами перевірки зроблено висновок про порушення підприємством п.200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України у зв`язку з чим відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2020р. у сумі 406378 грн., та за результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000160402 від 27.05.2020р., яким встановлено відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2020р. у сумі 406378 грн.. Позивач вважає висновок податкового органу за результатами перевірки та прийняте рішення необґрунтованим та безпідставним оскільки сума бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2020р. визначена позивачем на підставі суми податкового кредиту попередніх звітних періодів, який у свою чергу визначено на підставі податкових накладних, які зареєстровані у встановлений чинним законодавством спосіб, у позивача відсутній податковий борг, та не перевищену суму реєстраційного ліміту ПДВ, суми ПДВ перераховані підприємством з власного поточного рахунку, спірна сума бюджетного відшкодування з ПДВ сформовано за результатами господарської діяльності позивача в межах договору з ПрАТ Дніпровський металургійний комбінат про надання охоронних послуг за яким у позивача наявні усі первинні документи щодо виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, тому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000160402 від 27.05.2020р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. у справі №160/6434/20 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області №0000160402 від 27.05.2020р. / а.с. 195-200/.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 17.07.2020р. подав апеляційну скаргу /а.с. 204-205/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її рішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 17.07.2020р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Адміністративна справа №160/6434/20 , разом з вищезазначеною апеляційною скаргою, надійшли до суду апеляційної інстанції 17.09.2020р. / а.с. 203/

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020р. у справі №160/6434/20 апеляційна скарга відповідача була залишена без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 209/.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції, у встановлений судом строк, відповідачем було усунуто недоліки апеляційної скарги /а.с. 212-214/ та надано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. у справі №160/6434/20 / а.с. 49 том 2/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020р. у справі №160/6434/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. у справі №160/6434/20 /а.с. 218/ і апеляційний розгляд справи у судовому засіданні призначено на 14-00 годин 10.11.2020р. /а.с. 219/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб було повідомлено учасників справи / а.с. 220,221,225/.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 226-233/, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 17.07.2020р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні:

- представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 17.07.2020р. скасувати, постановити у цій справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову;

- представників позивача, які заперечували проти доводів апеляційної скарги та підтримали доводи викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу і просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 17.07.2020р. залишити без змін;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР , позивач у справі, зареєстровано як юридична особа 14.08.2008р., код ЄДРПОУ 36095825, підприємство є платником податків, у тому числі ПДВ, код основного виду діяльності підприємства 80.10.- діяльність приватних охоронних служб.

У період з 23.03.2020р. по 17.04.2020р. посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника у банку за лютий 2020р., за результатами якої складено акт №18840/04-36-04-02/36095825 від 17.04.2020р. (далі-акт перевірки).

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки / а.с. 13-22/ вбачається, що контролюючим (податковим) органом за результатами перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.200.1 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України у зв`язку з чим відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2020р. у сумі 406378 грн.

За результатами перевірки, на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000160402 від 27.05.2020р., яким встановлено відсутність права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по декларації за лютий 2020р. у сумі 406378 грн../ а.с. 34/

У акті перевірки (розділ 3 акту) / а.с. 13-22/ відповідачем зазначено, що камеральною перевіркою відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2020р. від 05.03.2020 року № 9042665438 встановлено завищення показника по рядку 20.2 Підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) на 406378,0 грн.; аналізом даних показників податкової декларації з ПДВ за лютий 2020 р. вбачається, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за лютий 2020 року, є здійснення:

- придбання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою на суму ПДВ 133 грн.;

- придбання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за нульовою ставкою та/або без ПДВ на суму 1185 грн.;

при цьому ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР не визначено постачальника товарів/послуг, період виникнення від`ємного значення, суму від`ємного значення та самостійно визначено відсутність фактичної сплати ПДВ у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, що є однією з обов`язкових умов у разі отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника.

А також перевіркою встановлено, що при відображенні ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР у декларації за лютий 2020 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 406378,0 грн. (19 рядок декларації), суми від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 ст. 200 Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації у сумі 0 грн. (рядок 19.1 декларації) суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 0 грн. (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 406378,0 грн. (рядок 20.2.1 декларації), встановлено порушення.

ТОВ ІНТЕРЛОК-ДНЕПР у розрахунку суми бюджетного відшкодування (Додаток 3) до декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року від 05.03.2020 року № 9042665431 у графі 3 Таблиці 1 Розрахунок суми бюджетного відшкодування самостійно визначено відсутність фактичної сплати ПДВ у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (значення рядка Усього графи 7 таблиці 2). А у таблиці Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України позивачем не визначено постачальника товарів/послуг, період виникнення від`ємного значення, суму від`ємного значення та зазначено відсутність фактичної сплати ПДВ постачальникам товарів/послуг.

Положеннями ст. 200 ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків.

Пунктом 200.7 вищезазначеної статті передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Положеннями п.200.1 ст.200 ПК України, визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Та при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Положеннями п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз положень ст. 3,9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні дає можливість зробити висновок про те, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством, і фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, підставою для якого є первинні документи, з метою контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Отже з сукупного аналізу наведених правових норм можливо зробити висновок про те, що для підтвердження показників податкової звітності платника податків використовуються показники (данні) належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, який здійснюється, у тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, і такі показники можуть міститься у первинних документах, які оформлені згідно з вимогами чинного законодавства, і право платника на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ також залежить від забезпечення ведення певним суб`єктом господарювання належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

Індивідуальною податковою консультацією від 05.04.2018 р. № 1432/6/99-99-15-03-02-15/ІПК позивачу у справі надано роз`яснення стосовно того, що при попередній оплаті за товари/послуги постачальникам у платника податку виникає право на податковий кредит, перевищення якого над податковими зобов`язаннями дає право платнику претендувати на бюджетне відшкодування цього податку.

З аналізу наведених норм податкового законодавства, яке регулює питання бюджетного відшкодування з ПДВ вбачається, що для отримання бюджетного відшкодування ПДВ, платник податку має право подати до органу контролю декларацію з ПДВ разом з додатком 3 - розрахунок суми бюджетного відшкодування та додатком 4 - заява про повернення суми бюджетного відшкодування При цьому заповнення додатку 3 до декларації з ПДВ передбачено Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 р. Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок)..

Відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Порядку, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації 0110.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Податкового кодексу України на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.

Сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

При цьому, сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації 0110):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації 0110.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Податкового кодексу України), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 Податкового кодексу України).

У разі, коли платник ПДВ бажає змінити задекларовану суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку або зарахувати у зменшення суми податкового боргу, то це не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже немає підстав для подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, платник ПДВ має право задекларувати виключно у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду.

Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено, та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 01.12.2012 р. між позивачем та ПрАТ Дніпропетровський металургійний завод укладено договір №ДУ 189-12 про надання охоронних послуг, та станом на 01.03.2018р. сума передплат за послуги складало 9887158,77 грн., ПДВ - 1977431,75 грн., та відповідно до платіжного доручення № 6719 від 07.03.2018 р./а.с. 104/ позивачем перераховано з поточного рахунку ПДВ на електронний рахунок ПДВ за лютий 2018 р. суму 2620100,00 грн., а відповідно до платіжного доручення №6956 від 26.03.2018 р. / а.с. 103/ позивачем перераховано з поточного рахунку ПДВ на електронний рахунок з ПДВ за лютий 2018 р. у розмірі 612070,00 грн.

18.05.2018 р. між позивачем (виконавець) та ПрАТ Дніпровський металургійний завод (замовник) укладено Додаткову угоду до Договору № ДУ 189-12 про надання охоронних послуг від 01.12.2012 р. / а.с. 106/, та п. 1 якої через ініціюванням замовником дострокового розірвання договору, керуючись п. 7.4 договору, сторони дійшли згоди про розірвання з 20.05.2018 р. договору № ДУ 189-12 про надання охоронних послуг від 01.12.2012 р., та сторони визначили, що часом розірвання буде 24 години 00 хвилин 20.05.2018 року (п.2 додаткової угоди), і сторони підтверджують, що станом на 01.03.2018 року сума передплати замовника складає 9887158,77грн. без ПДВ, ПДВ - 1977431,75 грн. , сума наданих послуг виконавцем за березень, квітень та травень 2018р. за договором № ДУ 189-12 про надання охоронних послуг від 01.12.2012 р. складає 8619590,54 грн. з ПДВ, без ПДВ - 7182992,11 грн., сума заборгованості виконавця за договором перед замовником складає без ПДВ - 2704166,66 грн., з ПДВ - 3224999,98 грн. (п. 3 додаткової угоди).

А пунктом 4 вищезазначеної додаткової угоди передбачено, що виконавець (позивач у справі) зобов`язаний провести повернення суми заборгованості в розмірі 3244999,98 грн. в тому числі ПДВ - 540833,32 грн. протягом 5 робочих днів з моменту розірвання договору, що і було здійснено позивачем 22.05.2018р. відповідно до платіжного доручення № 7276.

Після повернення позивачем коштів, відповідно до п. 4 вищезазначеної додаткової угоди, ним було складено розрахунок коригування до податкової накладної № 2 від 22.02.2018 р. / а.с. 95-96/ і у податковій декларації з ПДВ за травень 2018 року з`явилось від`ємне значення суми ПДВ у розмірі: рядок 7 - 540 833,00 грн.; рядок 9 - 474116,00 грн. / а.с. 160-164/

У судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до поданих позивачем та прийнятих ДПС податкових декларацій з ПДВ у період з лютого 2018 р. по лютий 2019 р. сума від`ємного значення, яка виникла за рахунок формування податкового кредиту під час попередньої оплати товарів/послуг складає 406425,00 грн., при цьому усі податкові декларації з ПДВ за цей період на зазначену суму ПДВ прийняті контролюючим органом, що підтверджується відповідними квитанціями та не заперечувалось відповідачем під час розгляду справи.

При цьому необхідно також враховувати, що податковим органом не було виявлено будь-яких порушень податкового законодавства з ПДВ під час проведення ним перевірки за період з 01.01.2011р. по 30.07.2018р., що підтверджується актом № 47581/04-36-14-08 від 27.08.2018р. Про результати документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРЛОК-ДНЕПР / а.с. 39-90/.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем у справі усі декларації позивача з ПДВ за період: червень 2018 року - січень 2020 року прийняті в повному обсязі з урахуванням від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 406245,00 грн., і відповідачем під час розгляду справи не було спростовані ці обставини.

Отже враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, та приймаючи до уваги норми чинного законодавства які регулюють питання бюджетного відшкодування з ПДВ , колегія суддів вважає, що позивачем доведено право на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 406245,00 грн., тоді як відповідачем, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не було доведено правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення №0000160402 від 27.05.2020р..

Також колегія суддів вважає з необхідне зазначити, що під час розгляду справи встановлено, що позивач у справі у запереченнях на акт перевірки окрім заперечень по суті виявленого у ході перевірки порушення, повідомив про те, що він має бажання взяти участь у розгляді заперечень, і відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України відповідач повинен був повідомити платника податків про день, годину та місто розгляду його заперечень, але відповідачем під час розгляду справи не було надано суду належних доказів вчинення ним таких дій, що фактично призвело до порушення наданого позивачу права бути присутнім під час розгляду його заперечень.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що податковим органом зроблено безпідставний та неправомірний висновок щодо відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 406378,00 грн. за лютий 2020р., що свідчить про те, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0002354706 від 17.05.2018р., діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 17.07.2020р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310,315,316,321,322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення .

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2020р. у справі №160/6434/20 - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано - 18.11.2020р..

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов