Ухвала

від 20.07.2020 по справі 640/11178/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/11178/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

20 липня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт буд до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 16.01.2020 ГУ ДПС в м. Києві в перше було подано апеляційну скаргу, яку в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року повернено скаржнику, з підстав не сплати судового збору.

Копію вище зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду було направлено на адресу скаржника 25.03.2020.

Вдруге ГУ ДПС в м. Києві звернулося з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції тільки 18.06.2020.

У повторній апеляційній скарзі, скаржник просить суд апеляційної інстанції відстрочити йому сплату судового збору з підстав недостатнього фінансування апелянта призначеного для сплати судового збору.

Перевіривши матеріали поданої повторно апеляційної скарги, суд вважає, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законодавством розмірі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте апелянт зазначеної вимоги не виконав під час звернень до суду апеляційної інстанції та не надав належного документу про сплату судового збору.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 (далі - Закон).

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву подано у червні 2019 року.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019, становив 1 921 грн.

Водночас, при поданні даної позовної заяви, з урахуванням всіх зазначених позовних вимог, підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону в редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору встановлено, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем заявлено двадцять вимог немайнового характеру, відповідно до кількості оскаржуваних рішень податкового органу, тому розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку становить, відповідно до обмеження, 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 28 815 грн.

Відтак, з 01.01.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:

отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н;

код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

код банку (МФО) - 899998;

рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;

код класифікації доходів бюджету - 22030101

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) .

При цьому апелянт звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши доводи клопотання, суддя-доповідач не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з положеннями статті 8 Закону (в редакції чинній з 15.12.2017) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України, визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У зв`язку з цим, обставини пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для звільнення від такої сплати.

Згідно з пунктом 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Водночас, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Тобто, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Тому, з урахуванням недоведеності апелянтом та не надання належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення поданого клопотання скаржника стосовно відстрочення сплати судового збору, через необґрунтованість.

Отже, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 28 815 грн або відповідного клопотання з наведенням інших належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати, які б підтверджувалися відповідними доказами.

Відповідно до вимог частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статтей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про відстрочення сплати судового збору, відмовити .

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року, залишити без руху.

Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя: Оксененко О.М.