Постанова

від 03.11.2020 по справі 640/11178/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11178/19 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сателіт буд до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Сателіт буд звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві: від 28.05.2019 №1174355/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 31.01.2019; від 28.05.2019 №1174354/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 13.02.2019; від 28.05.2019 №1174353/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 21.02.2019; від 28.05.2019 №1174352/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 26.03.2019; від 28.05.2019 №1174351/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.04.2019; від 28.05.2019 №1174346/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 09.04.2019 року; від 28.05.2019 №1174345/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 09.04.2019; від 28.05.2019 №1174344/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 09.04.2019; від 28.05.2019 №1174343/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 16.04.2019; від 28.05.2019 №1174342/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 16.04.2019; від 28.05.2019 №1174341/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 16.04.2019 року; від 28.05.2019 №1174350/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 18.04.2019; від 28.05.2019 №1174348/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 18.04.2019; від 28.05.2019 №1174349/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 18.04.2019; від 28.05.2019 №1174337/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 19.04.2019; від 28.05.2019 №1174336/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 19.04.2019; від 28.05.2019 №1174340/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 19.04.2019; від 28.05.2019 №1174339/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 19.04.2019; від 28.05.2019 №1174338/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 19.04.2019; від 28.05.2019 №1174347/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 19.04.2019;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати, в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні ТОВ Сателіт буд датами їх фактичного подання, а саме: №6 від 31.01.2019 датою її фактичного подання 13.02.2019 року; №1 від 13.02.2019 датою її фактичного подання 26.02.2019 року; №2 від 21.02.2019 року датою її фактичного подання 26.02.2019; №6 від 26.03.2019 датою її фактичного подання 09.04.2019; №1 від 03.04.2019 датою її фактичного подання 16.04.2019; №4 від 09.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019; №5 від 09.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019; №6 від 09.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019; №7 від 16.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019; №8 від 16.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019; №9 від 16.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019; №10 від 18.04.2019 датою її фактичного подання 19.04.2019; №11 від 18.04.2019 датою її фактичного подання 19.04.2019; №14 від 18.04.2019 датою її фактичного подання 19.04.2019; №23 від 19.04.2019 року датою її фактичного подання 23.04.2019; №24 від 19.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019; №25 від 19.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019; №26 від 19.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019; №27 від 19.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019; №28 від 19.04.2019 датою її фактичного подання 23.04.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ним у встановленому законодавством порядку складено та направлено до контролюючого органу податкові накладні, реєстрація якої необґрунтовано була зупинена та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Не зважаючи на надані позивачем пояснення, комісією прийнято рішення про відмову в прийнятті податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби в м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було порушено права контролюючого органу з надання відзиву та доказів, оскільки ні ухвали, ні позову з додатками ГУ ДФС у м. Києві не отримувало.

Крім того, у апеляційній скарзі Головне управління Державної податкової служби у місті Києві просить замінити відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби реорганізовано Головне управління ДФС у м. Києві шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що підлягає задоволенню, тому слід замінити сторону - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що ухвала про відкриття провадження у справі була направлена відповідно до реєстру рекомендованої кореспонденції від 27 червня 2019 року та така ухвала також була направлена засобами електронної пошти на адресу апелянта 30 липня 2019 року.

Оскільки Головне управління Державної податкової служби у місті Києві є правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, тому твердження апелянта про неотримання ухвали про відкриття провадження у справі є способом ввести суд в оману.

Враховуючи, що податковим органом не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків та такі критерії були визначені лише листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018, який не є нормативно-правовим актом, відтак податковим органом протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю Сателіт буд подано на реєстрацію податкові накладні: №6 від 31.01.2019, №1 від 13.02.2019, №2 від 21.02.2019, №6 від 26.03.2019, №1 від 03.04.2019, №4 від 09.04.2019, №5 від 09.04.2019, №6 від 09.04.2019, №7 від 16.04.2019, №8 від 16.04.2019, №9 від 16.04.2019, №10 від 18.04.2019, №11 від 18.04.2019, №14 від 18.04.2019, №23 від 19.04.2019, №24 від 19.04.2019, №25 від 19.04.2019, №26 від 19.04.2019, №27 від 19.04.2019 року, №28 від 19.04.2019, по взаємовідносинам з ТОВ Креатор Компані .

Однак, згідно отриманих квитанцій податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку із виявленими помилками, а саме: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ Сателіт буд було надіслано пояснення щодо реальності здійснення господарської діяльності з ТОВ Креатор Компані , до Державної фіскальної служби України з проханням розблокувати податкові накладні.

Рішенням комісії від 28.05.2019 №1174355/41346398, від 28.05.2019 №1174354/41346398, від 28.05.2019 №1174353/41346398, від 28.05.2019 №1174352/41346398, від 28.05.2019 №1174351/41346398, від 28.05.2019 №1174346/41346398, від 28.05.2019 №1174345/41346398, від 28.05.2019 №1174344/41346398, від 28.05.2019 №1174343/41346398, від 28.05.2019 №1174342/41346398, від 28.05.2019 №1174341/41346398, від 28.05.2019 №1174350/41346398, від 28.05.2019 №1174348/41346398, від 28.05.2019 №1174349/41346398, від 28.05.2019 №1174337/41346398, від 28.05.2019 №1174336/41346398, від 28.05.2019 №1174340/41346398, від 28.05.2019 №1174339/41346398, від 28.05.2019 №1174338/41346398, від 28.05.2019 №1174347/41346398, відмовлено у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації .

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки суб`єкт владних повноважень не довів наявності підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, тому оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, та слід зобов`язати такі податкові накладні зареєструвати, в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні ТОВ Сателіт буд датами їх фактичного подання.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок №1246).

У відповідності до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

У силу вимог п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У відповідності до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних стала відповідність пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Так, 21 лютого 2018 року Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №117) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 5 даного Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У відповідності до п. 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна /розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної - критеріям ризиковості здійснення операції.

Зважаючи на викладене, положення пунктів 6 та 7 Порядку є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

У силу вимог п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

На час виникнення спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів України згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170).

Так, у підпункті 1.6 п. 1 Листа ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При цьому, слід зазначити, що зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН на підставі листа Критерії ризиковості платника податків є безпідставним, так як листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції, визначені листом критерії ризиковості платника податку не затверджені нормативним актом ДФС України та не погоджені Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а відтак, є неправомірним.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 826/9457/18.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Однак, надіслана позивачу квитанція містять лише загальне посилання на відповідність спірних податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначеному у п.п.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У той же час, відповідач був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а і відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Втім, відповідач не надав будь-яких пояснень на підставі яких спірні податкові накладні відповідали критеріям ризиковості платника податку та не довела правомірності зупинення реєстрації таких податкових накладних.

Отже, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної позивачем були подані документи, передбачені п. 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За правилами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних, Комісія зазначила про ненадання платником податку копій документів, зокрема щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфікації .

Між тим, у такому рішенні не окреслено, яких саме документів з вказаного переліку не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У той же час, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналіз оскаржуваного рішення в аспекті зазначених вимог дає підставу для висновку, що воно містить лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахуванням особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.

На думку колегії суддів, вказане рішення, повинні було містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів.

Ненаведення мотивів прийнятого рішення не дають змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі №819/330/18.

Надані позивачем документи відповідають визначеному у пункті 14 Порядку №117 переліку і є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Оскільки зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом було здійснено не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також без зазначення конкретних мотивів, вказане дає підстави для висновку про необхідність скасування рішень комісії ГУ ДФС у м. Києві: від 28.05.2019 №1174355/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 31.01.2019; від 28.05.2019 №1174354/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 13.02.2019; від 28.05.2019 №1174353/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 21.02.2019; від 28.05.2019 №1174352/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 26.03.2019; від 28.05.2019 №1174351/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.04.2019; від 28.05.2019 №1174346/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 09.04.2019 року; від 28.05.2019 №1174345/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 09.04.2019; від 28.05.2019 №1174344/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 09.04.2019; від 28.05.2019 №1174343/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 16.04.2019; від 28.05.2019 №1174342/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 16.04.2019; від 28.05.2019 №1174341/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 16.04.2019; від 28.05.2019 №1174350/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №10 від 18.04.2019; від 28.05.2019 №1174348/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №11 від 18.04.2019; від 28.05.2019 №1174349/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №14 від 18.04.2019; від 28.05.2019 №1174337/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 19.04.2019; від 28.05.2019 №1174336/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №24 від 19.04.2019; від 28.05.2019 №1174340/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №25 від 19.04.2019; від 28.05.2019 №1174339/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 19.04.2019; від 28.05.2019 №1174338/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №27 від 19.04.2019; від 28.05.2019 №1174347/41346398 про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 19.04.2019

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, пунктом 28 Порядку №117 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, у даному випадку, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні датою її фактичного надходження.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

У той же час, апелянт вважає, що оскільки копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви та доданих до неї документів до контролюючого органу не надходили, вказане призвело до порушення прав відповідача визначених ст. 175 КАС України під час розгляду даної справи.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою суду першої інстанції встановлено зобов`язати відповідачів подати до суду протягом 15-ти днів з дня отримання даної ухвали, відзив на позовну заяву і всі письмові докази наявні у відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу та роз`яснено відповідачам, що у разі ненадання останніми відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Однак, на час прийняття рішення судом першої інстанції відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Частиною першою ст. 174 КАС України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 251 цього Кодексу.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів (частина друга ст. 174 КАС України).

Як наслідок, відповідно до ст. 175 КАС України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:

1) суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам копію відзиву та доданих до нього документів.

Відповідно до частини шостої ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом може кваліфіковано як визнання позову та суд не позбавлений можливості вирішити справу за наявними у ній матеріалами.

Згідно зі статтею 124 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Так, згідно частин другої та третьої ст. 129 КАС України учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.

Якщо протягом дня, наступного за днем надсилання тексту повістки, підтвердження від учасника судового процесу не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і підтверджує належне повідомлення учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою з моменту складання секретарем судового засідання відповідної довідки.

Наведені положення процесуального законодавства дають підстави для висновку, що судові виклики здійснюються шляхом надсилання повістки за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно відтиску штампу вихідної кореспонденції на звороті ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року про відкриття провадження у справі, останню направлено відповідно до реєстру рекомендованої кореспонденції від 27.06.2019.

У відповідності до розписки копію ухвали, позовної заяви та додатків до неї отримав представник Державної фіскальної служби Биков В.А. 18.07.2019 (а.с. 62 Том IV).

Крім того, 30.07.2019 о 14:06 копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року було надіслано Головному управлінню Державної фіскальної служби в м. Києві на його офіційну електронну пошту: kyiv.official@sfs.gov.ua, про що складено довідку про направлення документів засобами електронної пошти від 31.07.2019 (а.с.64 Том IV).

При цьому, у звіті про відправку зазначених документів вказано, що оскільки відповідно до п. 12 частини дев`ятої ст. 171 КАС України у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень - на відповідача покладається обов`язок з отримання матеріалів позовної заяви, як суб`єктом владних повноважень безпосередньо у суді, Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві повідомлено про можливість отримання матеріалів позовної заяви разом з додатками безпосередньо у приміщенні суду.

При цьому, колегія суддів підкреслює, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 Пономарьов проти України зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

За змістом ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим законом.

Як вбачається з інформації на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року була надіслана судом 04.07.2019, зареєстрована 08.07.2019 та оприлюднена 09.07.2019.

З огляду на вказане, відповідач у період з 30 липня 2019 року і до винесення оскаржуваного рішення не був позбавлений можливості отримати у суді зазначені документи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що твердження апелянта про неотримання копії ухвали про відкриття провадження у справі від 25 червня 2019 року та копії позовної заяви з додатками не відповідають дійсності та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів також вважає безпідставними твердження апелянта про необхідність скасування рішення суду першої інстанції враховуючи, що Головне управління ДФС у місті Києві не скористалось своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, оскільки вказане не може слугувати підставою для його скасування.

При цьому, апеляційна скарга не містить жодних заперечень та спростувань висновків суду у справі по суті доводи апеляційної скарги не містять.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.І. Лічевецький

В.П. Мельничук