Рішення

від 17.07.2020 по справі 372/1510/20

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1510/20

Провадження № 2-1233/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 липня 2020 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Бондаренко Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

15.05.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг про стягнення заробітної плати. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 01 серпня 2019 року він був прийнятий на посаду керівника проектів та програм у сфері матеріального виробництва. За час роботи до нього зі сторони відповідача зауважень та претензій не надходило, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, обов`язки покладені на нього трудовим договором виконував відповідально. Відповідач в порушення трудового законодавства свої обов`язки по своєчасній виплаті заробітної плати не здійснював, що сприяло виникненню заборгованості в сумі 133000 грн. Несвоєчасна виплата заробітної плати відповідачем стала підставою його звільнення за угодою сторін згідно п. 1 ст.36 КЗпП України. Тому, позивач вказуючи на порушення відповідачем трудового законодавства, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 15.05.2020 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судові засідання для розгляду справ по суті.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважав можливим розглянути спір у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , з 01.08.2019 року, згідно наказу відповідача №26/07-1к від 26 липня 2019 року був прийнятий на посаду керівника проектів та програм у сфері матеріального виробництва ТОВ Ітаті-Інжиніринг , що підтверджується копією трудової книжки.

20.03.2020 року наказом ТОВ Ітаті-Інжиніринг № 20/03-3-к від 20.03.2020 року ОСОБА_1 було звільнено за угодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням № 20-03-001 від 20.03.2020 ОСОБА_1 працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг , за серпень 2019 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата в розмірі 19000 грн. 00 коп., вересень 2019 - 19000 грн. 00 коп., жовтень 2019 - 19000 грн. 00 коп., листопад 2019 - 19000 грн. 00 коп., грудень 2019 - 19000 грн. 00 коп., січень 2020 - 19000 грн. 00 коп., лютий 2020 - 19000 грн. 00 коп., а всього ОСОБА_1 нараховано заробітну плату в розмірі 133000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд керується Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , згідно п. 8 якої, нарахування виплат, що обчислюються iз середньої заробітної плати за останні два мiсяцi роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. При цьому середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Верховним Судом України було висловлено правову позицію у справі № 6-259цс17 (постанова від 13.03.2017 року) відповідно до якої, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-2807цс16 (постанова від 01.03.2017 року) згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Порядком нарахування середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 , встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п.2 Порядку, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п.5 розд. IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті, є середньоденна (середньо годинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз.3 п. 8 Порядку).

Крім того, положеннями розд. III Порядку передбачені види виплат, які підлягають урахуванню і які не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Саме до цього зводиться правовий висновок, що висловлений в постанові Верховного Суду України від 23 січня 2012 року у справі №6-87 цс11 і що згідно з ЦПК України є обов`язковим для судів, які зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи, що позивач був звільнений 20.03.2020 року, середня заробітна плата повинна обчислюватися з виплат, отриманих за попередні два місяці роботи, а саме за лютий 2020 року (19000 грн. 00 коп.), січень 2020 року (19000 грн. 00 коп.).

Виходячи з цього середньоденна заробітна плата складала 863 грн. 63 коп. = 19000 грн. (щомісячна заробітна плата): 22 (робочих дні в місяць).

Враховуючи вищевказане підлягає стягненню з відповідача на користь середній заробіток за затримку в сумі 49226 грн. 91 коп. = 863 грн. 63 коп. (середньоденна заробітна плата) х 57 днів (з 20 березня 2020 року по 15 травня 2020 року).

Зазначені розрахунки відповідачем неоспорені, перевірені судом, відтак є обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи.

Крім того, частинами 1, 2 ст. 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Враховуючи вищевказане позивач має право на компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 20727 грн. 12 коп. = 863 грн. 63 коп. (середньоденна заробітна плата) х 24 дні (щорічної відпустки).

Таким чином, суд погоджується з розрахунками позивача, які відповідачем не спростовані жодним чином, та суду не надані докази, що ці відомості є недостовірними.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Тому, задоволенню підлягає і вимога позивача про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 3194 грн. 31 коп.

Враховуючи вище та керуючись ст.ст. 116 , 117 КЗпП України , ст.ст. 2 , 10 , 49 , 76 , 77-81 , 89 , 141 , 209 , 210 , 223 , 247 , 265 , 274 , 279 , 354 , 417 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг (ідентифікаційний код 35371547) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 133000 грн. 00 коп. з урахуванням обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг (ідентифікаційний код 35371547) на користь ОСОБА_1 середній заробіток в сумі 49226 грн. 91 коп. з урахуванням обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг (ідентифікаційний код 35371547) на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 20727 грн. 12 кой. з урахуванням обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг (ідентифікаційний код 35371547) на користь ОСОБА_1 10000 грн., як відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду в частині стягнення ОСОБА_1 виплати заробітної плати за один місяць в сумі 19000 грн., з урахуванням обов`язкових платежів, допустити до негайного виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ітаті-Інжиніринг (ідентифікаційний код 35371547) на користь держави судовий збір в розмірі 3194 грн. 31 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М.В. Кравченко