Постанова

від 16.07.2020 по справі 917/711/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2020 р. Справа № 917/711/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І.

секретар судового засідання Рудик Т.С.

за участю представників:

від позивача: Брижань Ю.В., довіреність, адвокат;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м. Київ (вх. № 1425 П/1)

на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.05.2020 (суддя Тимощенко О.М.)

за заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про забезпечення позову

у справі № 917/711/20

за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", м.Київ

до відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіка", с. Верхоярівка Пирятинського району Полтавської області;

2. ОСОБА_1 , с. Верхоярівка Пирятинського району Полтавської області;

3. ОСОБА_2 , с. Верхоярівка Пирятинського району Полтавської області

про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіка" та солідарних з ним боржників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 1184731,59 грн. заборгованості за кредитним договором № МБ-К-КНА-2603 від 24.07.2019 року та договором поруки №МБ-П-КНА-2603/2 від 24.07.2019, договором поруки № МБ-П-КНА-2603/3 від 24.07.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіка", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіка" та солідарних з ним боржників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 1 184 731,59 грн. заборгованості за кредитним договором № МБ-К-КНА-2603 від 24.07.2019 року та договором поруки №МБ-П-КНА-2603/2 від 24.07.2019, договором поруки № МБ-П-КНА-2603/3 від 24.07.2019 року.

Позовну заяву обґрунтовано невиконанням ТОВ "Агровіка" (позичальником) прийнятих на себе зобов`язань за кредитним договором №МБ-К-КНА-2603 від 24.07.2019, на забезпечення виконання зобов`язань за яким, між Банком та ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 укладені договори поруки №МБ-П-КНА-2603/2 від 24.07.2019, № МБ-П-КНА-2603/3 від 24.07.2019 року.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд:

1) вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , а саме:

- земельну ділянку кадастровий номер 5323810100:00:030:0017, площа (га): 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2008642153238; адреса: Полтавська обл., Пирятинський р.;

- земельну ділянку кадастровий номер 5323882200:00:039:0091, площа (га): 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1213201153238; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; адреса: Полтавська обл., Пирятинський р. с/рада. Давидівська;

- будівлю, магазин, нежитлову будівлю, загальною площею (кв.м): 56,7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 239954353238; адреса: Полтавська обл., Пирятинський р. с. Верхоярівка, вулиця Прилуцька, будинок 31-а.

2) вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , а саме:

- житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею (кв.м): 69,8, житлова площа (кв. м.): 46,5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1728186953238; адреса: Полтавська обл., Пирятинський р. с. Верхоярівка, вул. Прилуцька, 33;

- житловий будинок, загальною площею (кв.м): 122,2, житлова площа (кв. м.): 61,7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1647482053238; адреса: Полтавська обл., Пирятинський р. с. Верхоярівка, вулиця Прилуцька, будинок 69;

- земельну ділянку кадастровий номер 5323810101:01:001:0157, площа (га): 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1308507053238; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; адреса: Полтавська обл., Пирятинський р. с. Верхоярівка;

- земельну ділянку кадастровий номер 5323810101:01:001:0153, площа (га): 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1169457453238; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства; адреса: Полтавська обл., Пирятинський р. с. Верхоярівка.

В обгрунтування заяви позивачем зазначено, що відповідач 2 та відповідач 3 ухиляються від добровільного виконання прийнятих на себе зобов`язань за договорами поруки щодо сплати заборгованості за кредитним договором № МБ-К-КНА-2603 від 24.07.2019 року. Наполягає, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду яке буде прийняте за результатами розгляду даної справи. Враховуючи великий розмір заборгованості, позивачем зауважено про імовірність здійснення відповідачами 2 та 3 відчуження належного їм майна.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.05.2020 у справі №917/711/20 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" про забезпечення позову відмовлено.

Cудом першої інстанції зазначено, що заява публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" ґрунтується лише на припущеннях можливого невиконання рішення суду з боку відповідачів та можливого відчуження належного відповідачам 2 та 3 майна. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Заявником до заяви про забезпечення позову не надано жодних доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також, судом зауважено, що обраний позивачем захід забезпечення позову в частині накладення арешту на житлові будинки та земельні ділянки не перебуває в необхідному зв`язку із предметом позовних вимог (стягненням грошових коштів в сумі 1 184731,59 грн.).

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", м. Київ звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.05.2020 у справі №917/711/20 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву АТ "ПУМБ" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - задовольнити в повному обсязі, та вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, належне гр. ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а саме:

- земельну ділянку, кадастровий номер 5323810100:00:030:0017, площа (га): 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2008642153238; адреса: Полтавська обл., Пирятинський р.;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5323882200:00:039:0091, площа (га): 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1213201153238; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Полтавська обл., Пирятинський р., с/рада Давидівська;

- будівлю, магазин, нежитлову будівлю, загальною площею (кв. м): 56,7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 239954353238, адреса: Полтавська обл., Пирятинський р., с. Верхоярівка, вулиця Прилуцька, будинок 31-а,

а також, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, що належить на праві власності гр. ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), а саме:

- житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею (кв. м): 69,8, житлова площа (кв. м): 46,5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1728186953238, адреса: Полтавська обл., Пирятинський р., с. Верхоярівка, вулиця Прилуцька, будинок 33;

- житловий будинок, загальною площею (кв. м): 122,2, житлова площа (кв. м): 61,7, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1647482053238, адреса: Полтавська обл., Пирятинський р., с. Верхоярівка, вулиця Прилуцька, будинок 69;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5323810101:01:001:0157, площа (га): 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1308507053238; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Полтавська обл., Пирятинський р., с. Верхоярівка;

- земельну ділянку, кадастровий номер 5323810101:01:001:0153, площа (га): 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1169457453238; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Полтавська обл., Пирятинський р., с. Верхоярівка.

Апелянт вважає, що заява про забезпечення позову, яка подана до суду одночасно з позовною заявою, повинна розглядатись з дослідженням доданих до неї документів у взаємодії з позовом.

Зазначає, що вимоги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до відповідачів носять майновий характер, а сума стягнення є значною, тому має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а також виконання рішення суду.

На переконання скаржника, забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно поручителів свідчить про наявний зв`язок між конкретним заходом і предметом позовних вимог, та спроможне забезпечити фактичне виконання рішення суду, яке буде прийнято за результатами розгляду позовної заяви, оскільки лише за рахунок належного відповідачу 2 і відповідачу 3 майна, позивач зможе одержати задоволення своїх вимог, як з солідарних боржників.

Звертає увагу, що на даний час існує можливість здійснення фізичними особами дій щодо відчуження нерухомого майна з метою уникнення звернення стягнення кредитором.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги інформацію та додані документи, а саме дані з мережі інтернет, де зазначено, що ринкова вартість нерухомості в Полтавській області, Пирятинському районі (в залежності від того земельна ділянка це чи житловий будинок) складає від 25000,00 до 170000,00 грн., що повністю не покриває заборгованість відповідачів за кредитним договором та договором поруки.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2020 сформовано колегію Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 у справі №917/711/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.05.2020 у справі №917/711/20; призначено розгляд апеляційної скарги на 02.07.2020 об 11:30 год.

У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Гетьмана Р.А. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Склярук О.І., Слободін М.М.

02.07.2020 суддею Слободіним М.М. подано заяву про самовідвід, з огляду на те, що його дружина перебуває у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк", що виключає його участь у даній справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 у даній справі заяву судді Слободіна М.М. про самовідвід у справі №917/711/20 - задоволено. Матеріали справи №917/711/20 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2020 сформовано колегію Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Сіверін В.В., Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2020 у даній справі призначено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.05.2020 у справі №917/711/20 на 16.07.2020 р. об 11:00 год.

Відповідачем 1 подано заяву, в якій зазначено, що ТОВ Агровіка звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до АТ Перший Український Міжнародний Банк про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2020 року у справі №910/8452/20 зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. від 10.04.2020, зареєстрованого в реєстрі за №4556, яким звернено стягнення з ТОВ Агровіка на користь АТ ПУМБ заборгованості за кредитним договором від 24.07.2019 № МБ-К-КНА-2603. Незважаючи на неодноразові повідомлення ДП Сетам про набрання законної сили ухвали господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/8452/20, 24.06.2020 проведені електронні торги з реалізації майна ТОВ Агровіка , а саме продано трактор колісний Беларус-892, д.н.з.: НОМЕР_3 , двигун №039235, шассі №Y4R900Z04J1115720, 2018 р.в., що підтверджується протоколом № НОМЕР_4 проведення електронних торгів від 24.06.2020. За фактом ухилення від виконання ухвали господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі №910/8452/20 ТОВ Агровіка подано заяву про вчинення злочинів до Шевченківського управління поліції ГУ ПУ у місті Києві.

У судовому засіданні 16.07.2020 представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, застосувати заходи забезпечення позову.

Відповідачі не скористалися правом участі представника в судових засіданнях апеляційної інстанції, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Явка представників в судове засідання не визнавалася обов`язковою. Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України, участь представника у судовому засіданні є правом учасника справи, а не його обов`язком.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали оскарження ухвали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обранням належного, відповідно до предмету спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи.

Апелянт у заяві про вжиття заходів забезпечення позову вказував, що не вжиття заходів забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; зауважив на ймовірності здійснення відповідачем 2 і відповідачем 3 відчуження належного їм майна.

Так, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідачів на момент пред`явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Забезпечення позову має ґрунтуватися не на припущеннях щодо можливості зникнення, зменшення або погіршення майна відповідачів, а виключно на доводах, які підтверджені відповідними доказами.

До заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявником не надано доказів на підтвердження наміру у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відчуження належного ним майна (пошук покупців нерухомості, укладення договорів стосовно відчуження майна, тощо), та доказів наявності обставин, що зазначене майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент прийняття та виконання рішення, у разі задоволення позову.

За твердженням позивача, невиконання відповідачем 1 зобов`язань за кредитним договором та відповідачами 2, 3 за договорами поруки свідчить про відсутність у відповідачів намірів щодо погашення заборгованості.

Колегія суддів зауважує, що обставини невиконання відповідачами своїх договірних зобов`язань перед позивачем входять до підстав позову, а отже мають з`ясовуватися при вирішенні справи по суті, а не при вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з цим, зі змісту п.1 ч.1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном або грошовими коштами, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмету спору.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19.

Враховуючи, що предметом позову у даній справі є вимоги про солідарне стягнення з позичальника та поручителів грошових коштів з метою погашення заборгованості за кредитним договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність зв`язку між обраним позивачем заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у справі №917/711/20, оскільки нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не належить до предмета спору у даній справі.

Надані позивачем роздруківки оголошень про продаж земельних ділянок і житлових будинків не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування обраних заходів забезпечення позову, та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову АТ ПУМБ у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010(Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010(Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на наведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані та не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 04.05.2020 у справі № 917/711/20.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд ухвали господарського суду Полтавської області від 04.05.2020 у справі № 917/711/20 покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.05.2020 у справі №917/711/20 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.05.2020 у справі №917/711/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 21.07.2020року.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Склярук