Рішення

від 20.07.2020 по справі 911/1233/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2020 р. Справа № 911/1233/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг

до Комунального підприємства Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради

про стягнення 99042,00 грн

без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг (далі - ТОВ Рона інжиніринг ) з позовом до Комунального підприємства Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради (далі - відповідач, КП Дібрівка-Обрій ) про стягнення 99042,00 грн заборгованості.

Підставою пред`явлення позову стало невиконання відповідачем грошового зобов`язання за договором про надання послуг від 14.11.2019 № 272.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) та встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Через канцелярію суду 01.06.2020 від КП Дібрівка-Обрій надійшов відзив на позовну заяву від 20.05.2020, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Мотивуючи свої заперечення, відповідач зауважує на те, що відповідно до Статуту КП Дібрівка-Обрій є комунальним унітарним підприємством, засновником та власником якого є Тетіївська об`єднана територіальна громада в особі Тетіївської міської ради.

Відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем у справі за даним позовом оскільки заявлений позивачем до стягнення борг має відшкодовуватись Тетіївською міською радою, як власником КП Дібрівка-Обрій та розпорядником його коштів.

Також у відзиві відповідач просив суд розглядати справу не в порядку спрощеного, а в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справи незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 5 зазначеної статті визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 3 ст. 247 ГПК України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до частини 5 ст. 250 ГПК України якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

При цьому ч. 7 ст. 250 ГПК України передбачено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Враховуючи викладене, з огляду на ціну позову, суд зазначає, що вказана справа є малозначною в силу закону, відтак підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке викладено у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ Рона інжиніринг (виконавець) та КП Дібрівка-Обрій (замовник) 14.11.2019 укладено договір № 272 про надання послуг (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати такі послуги: Послуги з гідродинамічного очищення свердловини за адресою: Київська область, Тетіївський район, с. Ненадиха.

Замовник зобов`язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у п. 1.1. цього договору (п. 1.2. Договору).

Надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-прийняття наданих послуг, який підписуються обома сторонами. У цьому Договорі під актом Сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3 (п. 1.3. Договору).

За умовами п. 1.4. Договору склад, обсяг та вартість послуг, що доручаються до виконання виконавцю, визначаються кошторисною документацією до цього Договору.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. Договору загальна сума договору складає: 99042,00 грн, у тому числі ПДВ (20%) 16507,00 грн. Кінцева сума Договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, що підтверджується актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.

Пунктом 3.1. Договору обумовлено, що за надані послуги згідно п. 1.1. цього договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.

Оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 3.2. Договору).

У пункті 3.3. Договору сторони погодились, що кінцевий термін оплати замовником наданих і прийнятих послуг з урахування п. 3.2. здійснюється не пізніше 31.03.2020.

Пунктом 5.1. Договору обумовлено, що прийом наданих виконавцем послуг оформлюється актом(ми) здачі-прийняття наданих послуг та здійснюється замовником протягом 2-х днів з моменту його повідомлення про готовність послуг до приймання. У випадку наявності недоліків або дефектів наданих послуг, замовник зобов`язаний у цей термін вмотивовано письмово повідомити виконавця про відмову від підпису актів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.03.2020, а в частині виконання взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання сторонами (п. 12.1. Договору).

Між замовником та виконавцем було також погоджено та підписано Дефектний акт і Договірну ціну на Послуги з гідродинамічного очищення свердловини за адресою: Київська область, Тетіївський район, с. Ненадиха, що здійснюється в 2019 році. Визначено, що вид договірної ціни - тверда та складає 99042,00 грн.

На виконання умов Договору виконавець у листопаді 2019 року виконав взяті на себе зобов`язання, про що сторонами 21.11.2019 було погоджено, підписано та скріплено печатками підприємств акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (форма № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-З) на загальну вартість 99042,00 грн.

3 метою досудового врегулювання спору позивач 03.04.2020 направив на адресу відповідача вимогу за вих. № 244 від 02.04.2020 про сплату заборгованості у розмірі 99042,00 грн згідно з договором № 272.

Несплата КП Дібрівка-Обрій на користь ТОВ Рона інжиніринг вказаної заборгованості за надані послуги стала підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши укладений між сторонами договір про надання послуг № 272 від 14.11.2019, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 856 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Приписами ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У силу вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України установлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України врегульовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав обумовлені Договором роботи у листопаді 2019 року, а відповідач, в свою чергу, прийняв вказані роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (№ КБ-З) на загальну вартість 99042,00 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, проте оплата за виконані й прийняті роботи не була здійснена відповідачем всупереч умовам Договору.

Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не заперечує факт виконання позивачем спірних робіт вартістю 99042,00 грн, однак вважає, що КП Дібрівка-Обрій є неналежним відповідачем у справі за даним позовом, оскільки заявлений позивачем до стягнення борг має відшкодовуватись Тетіївською міською радою, яка є засновником, власником та розпорядником коштів КП Дібрівка-Обрій .

Судом критично оцінюється наведена позиція відповідача, з огляду на таке.

В силу ст. 63 Господарського кодексу України в Україні діє, зокрема, комунальне підприємство, засноване на комунальній власності територіальної громади.

До відзиву відповідач долучив копію Статуту Комунального підприємства Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради, затвердженого рішенням першої сесії Тетіївської міської ради від 30.01.2018 № 35-01-VII (далі - Статут).

Так, відповідно до п. 1.1. Статуту КП Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради є комунальним унітарним підприємством.

Тетіївська територіальна об`єднана громада в особі Тетіївської міської ради є власником та засновником КП Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради (п. 1.2. Статуту).

Відповідно до вимог ст. 78 Господарського кодексу України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (ч. 9 ст. 78 Господарського кодексу України).

Пунктом 4.2. Статуту визначено, що все майно КП Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради перебуває у комунальній власності територіальної громади Тетіївської міської об`єднаної територіальної громади і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

За приписами ст. 74 Господарського кодексу України, державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Положеннями п. п. 2.6., 2.7. Статуту визначено, що КП Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради веде самостійний баланс, має розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, кутовий штамп, фірмові бланки тощо. Підприємство має право укладати угоди, нести обов`язки, бути позивачем і відповідачем в судах всіх юрисдикцій, третейському суді.

Відповідно до п. 5.7. Статуту КП Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7.14. Статуту передбачено, що Держава та Орган управління (виконавчий комітет Тетіївської міської ради) не несуть відповідальності за зобов`язання КП Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради.

Водночас згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Отже, ані Статутом відповідача, ані нормами господарського та цивільного законодавства України, які, зокрема, регулюють діяльність комунальних підприємств, таких випадків не передбачено.

Таким чином твердження відповідача про те, що Тетіївська міська рада має відповідати за зобов`язаннями КП Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради є такими, що не грунтуються на законі.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з КП Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради на користь ТОВ Рона інжиніринг 99042,00 грн заборгованості за договором про надання послуг № 272 від 14.11.2019 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Дібрівка-Обрій Тетіївської міської ради (09831, Київська обл., Тетіївський р-н, с. Дібрівка, вул. Степова, буд. 2; код ЄДРПОУ 40603851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рона інжиніринг (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 6; код ЄДРПОУ 39070065): 99042 (дев`яносто дев`ять тисяч сорок дві) грн 00 коп. заборгованості та 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін