Повістка

від 14.07.2020 по справі 120/1562/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 липня 2020 р. Справа № 120/1562/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Ковальова В.О.,

представника позивача: Савченко І.А.,

представника відповідача: Гончаренко І.В.,

розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства Тотал-Транс до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Приватного підприємства Тотал-Транс до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.06.2020 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №151970 від 13.03.2020 року.

Стягнуто на користь Приватного підприємства Тотал-Транс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривень ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845).

06.07.2020 року представник позивача подала заяву про ухвалення додаткового рішення у даній адміністративній справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

До цієї заяви представник позивача надала копію договору про надання правової допомоги № 20 від 03.04.2020 року, копію додатку № 1 до договору про надання правової допомоги № 20 від 03.04.2020 року, копію акту приймання-передачі наданої правової від 30.06.2020 року, копію довідки про сплату коштів від 30.06.2020 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 07 від 30.06.2020 року, звіт про виконану роботу (надані послуги) від 01.07.2020 року.

Ухвалою суду від 07.07.2020 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення призначено на 14.07.2020 року.

14.07.2020 року в судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про винесення додаткового судового рішення та просила її задовольнити, а представник відповідача заперечував проти задоволення заяви про винесення додаткового судового рішення та просив відмовити у її задоволенні.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу у цій справі, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В силу вимог ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Так, відповідно до ст. 1 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність :

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Ч. 2 та 3 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ст. 30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень доводить, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу положень ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2019 року між адвокатом Савченко І.А. (надалі-Адвокат) та ПП Тотал-Транс (надалі-Замовник) був укладений договір № 20 про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1. Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно п. 3.1. за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2 договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначеною Додатками до цього договору.

30.06.2020 року між Адвокатом та Замовником був складений акт № 1 приймання -передачі наданої правової допомоги, яким засвідчено, що Адвокат передав, а Замовник прийняв послуги правової допомоги, передбачені пп.4.п. 1.1 та пп.а)б, п. 1.2, 1.2 Розділу 1 Додатку № 1 від 03.04.2020 року до договору № 20 про надання правової допомоги від 03.04.2020 року, а саме:

підготовка та складання процесуальних документів по справі № 120/1562/20-а - 1 год. 30 хв. (750 грн.); 2 год.20 хв. -(1200 грн.); складання позовної заяви, допомога в оплаті судових- витрат і подача такої заяви до суду - 4 год. (2000 грн.); участь у судовому засіданні 30.06.2020 року - 1 год 30 хв. (500 грн.), всього на суму 4450 грн.

03.04.2020 року Адвокатом була надана квитанція до прибуткового касового ордеру № 03 про прийняття від ПП Тотал-Транс витрат витрат на професійну правничу допомогу відповідно до договору № 20 від 30.06.2020 року на суму 2000 грн.

30.06.2020 року Адвокатом була надана квитанція до прибуткового касового ордеру № 07 про прийняття від ПП Тотал-Транс витрат витрат на професійну правничу допомогу відповідно до договору № 20 від 30.06.2020 року на суму 2450 грн.

Отже, витрати позивача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимим доказами.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд приходить до переконання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 4450 грн., що відповідає вимогам розумності та співмірності.

За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані докази, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.

Також, при зверненні до суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову та сплачено за її подачу судовий збір у розмірі 630,61 грн., що підтверджується квитанцією АТ КБ Відділення Островського Вінницької філії № 0.0.1721550412.1 від 29.05.2020 року на суму 630,61 грн.

Ухвалою суду від 02.06.2020 року заяву представника позивача про забезпечення позову - задоволено. Зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 62076808 на підставі виконавчого документа - постанови Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №151970 від 13.03.2020 року до набрання законної сили рішення суду в цій справі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки заява була розглянута та задоволена, сума сплаченого судового збору може бути стягнута з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в порядку розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 77, 90, 134, 139, 143, 246, 252, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного підприємства Тотал-Транс витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в розмірі 4450 грн. (чотири тисячі чотириста п`ятдесят гривень).

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного підприємства Тотал-Транс судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 630,61 грн. (шістсот тридцять одну гривень 61 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

позивач: Приватне підприємство Тотал-Транс (код ЄДРПОУ 36967239, просп. Космонавтів, 23/3, м. Вінниця, 21021)

відповідач: Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036)

Повний текст додаткового рішення складено та підписано суддею 20.07.2020 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна