Рішення

від 21.07.2020 по справі 200/2832/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2020 р. Справа№200/2832/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення №234 від 22 листопада 2019 року "Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням періоду роботи з 28 жовтня 1991 року по 05 травня 1992 року - електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в "Шахті ім. XXV з`їзду КПРС" виробничого об`єднання "Макіїввугілля", періоду роботи з 05 травня 1992 року по 15 грудня 1992 року - електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахта "Бутівська" виробничого об`єднання "Макіїввугілля", періоду роботи з 15 грудня 1992 року по 29 грудня 2015 року - гірським-майстром підземним з повним робочим днем в шахті "Бутівська" виробничого об`єднання "Макіїввугілля", та з урахуванням довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №3703 від 13 серпня 2019 року, довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №3694 від 13 серпня 2019 року, довідки №3163 від 16 липня 2019 року, виданих Відокремленим підрозділом "Шахта КалиновськаВосточна" Державного підприємства "Макіїввугілля", копії наказу №592 від 05 липня 1996 року "Про результати атестації робочих місць по умовам праці", додатку №1 до наказу №592 від 05 липня 1996 року, копії наказу №146 від 16 березня 2001 року "Про підсумки атестації робочих місць по умовами праці", додатку №1 до наказу №146 від 16 березня 2001 року, копії наказу №124 від 02 березня 2006 року "Про підсумками атестації робочих місць по умовами праці", додатку №1 до наказу № 124 від 02 березня 2006 року, що були видані Відокремленим підрозділом "Шахта КалиновськаВосточна" Державного підприємства "Макіїввугілля", а також з урахуванням періоду навчання в Донецькому індустріальному технікумі в період з 01 вересня 1987 року по 29 листопад 1987 року та з 05 листопада 1989 року по 22 червня 1991 року, періоду служби в армії з 30 листопада 1987 року по 04 листопада 1989 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив у призначені пенсії на пільгових умовах, не врахувавши певні періоди роботи, з посиланням на відсутність у трудовій книжці запису про перейменування підприємства, та не врахуванням періоду навчання, оскільки він перетинається з періодом військової служби, чим позбавив позивача його конституційного права на соціальний захист.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов в якому вказав, що згідно трудової книжки позивача, у період з 28 жовтня 1991 року по 29 грудня 2015 року ОСОБА_1 працював на шахті імені ХХV з`їзду КПРС Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля Макіїввугілля , яка з 05 травня 1992 року була перейменована в Шахту Бутівська , при цьому звільнення з роботи 29 грудня 2015 року завірено печаткою відокремленого підрозділу Шахта Бутівська , тобто у трудовій книжці відсутні дані про перейменування підприємства. Крім того, позивачем не було надано довідок, підтверджуючих пільговий характер роботи та наказів про проведення атестації робочих місць, тому періоди роботи з 28 жовтня 1991 року по 31 березня 2014 року неможливо зарахувати до пільгового стажу. Період роботи за який не сплачено страхові внески не зараховано до страхового стажу. Відповідач зазначив, що період навчання не зараховано до страхового стажу, оскільки він перетинається з періодом військової служби. У задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 16 березня 2020 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 21 квітня 2020 року вирішено продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази у справі.

Ухвалою суду від 22 червня 2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 21 липня 2020 року, витребувано у сторін докази по справі.

У судове засідання 21 липня 2020 року сторони не з`явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Позивач, витребувані ухвалою суду від 22 червня 2020 року докази не надав, клопотання про продовження строку для надання витребуваних документів до суду не надходило.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи доказами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 , виданим 09 січня 1998 року Червоногвардійським РВ Макіївського УМВС України в Донецькій області.

28 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, до заяви були додані: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудова книжка, військовий квиток, диплом, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, заява про спосіб виплати пенсії, витяг з ЄДР щодо ДП Макіїввугілля .

Рішенням управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №234 від 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , у зв`язку із відсутність необхідного страхового стажу та відсутністю пільгового стажу роботи.

Так, згідно вказаного рішення, відповідно до наданих документів, страховий стаж заявника складає 17 років 02 місяців 03 дні, пільговий стаж за списком №1 відсутній.

При цьому, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 28 жовтня 1991 року по 29 грудня 2015 року на підприємстві шахта імені ХХV з`їзду КПРС Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля Макіїввугілля , яка з 05 травня 1992 року була перейменована в Шахту Бутівська , оскільки запис про звільнення завірений печаткою відокремленого підрозділу Шахта Бутівська , але запис про перейменування відсутній; довідки, підтверджуючих пільговий характер роботи та наказів про проведення атестації робочих місць заявником не надано; по даним індивідуальних відомостей про застраховану особу, сплата страхових внесків існує по 31 березня 2014 року. До того ж, відповідачем не зараховано до страхового стажу період навчання з 01 вересня 1987 року по 22 червня 1991 року, оскільки період навчання перетинається з періодом військової служби з 30 листопада 1987 року по 02 листопада 1989 року

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 розділу Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 50 років за наявності стажу роботи не менше 22 років 6 місяців (у разі звернення з 1 квітня 2019 по 31 березня 2020 року), з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як убачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів а , б статті 13 та статті 100 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.

Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України Про пенсійне забезпечення (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Аналіз положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваня та Порядку № 383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту статті 114 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документи, які можуть підтверджувати результати атестації робочого місця за умовами праці, є: наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження зазначених вище обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Так на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 досяг 50-річного віку

Копія трудової книжки серії НОМЕР_2 , що видана на ім`я ОСОБА_1 , містить записи про роботу позивача, зокрема: з 30 листопада 1987 року по 04 листопада 1989 року - служба в Радянській Армії; 28 жовтня 1991 року прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті імені ХХV з`їзду КПРС Макіївського виробничого об`єднання по видобутку вугілля Макіїввугілля ; 05 травня 11992 року зроблено запис про перейменування шахти на Шахта Бутівська ; 15 грудня 1992 року переведений гірським майстром підземним з повним робочим днем у шахті; 29 грудня 2015 року звільнений. При цьому, запис про звільнення завірений печаткою відокремленого підрозділу Шахта Бутівська ДП Макіїввугілля (а.с. 17).

Суд звертає увагу, що Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

У період роботи позивача були чинні наступні Списки № 1, затверджені Постановою Ради міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24 березня 1994 року.

Так, професія позивача електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті та гірський майстер (1010100д-23187) передбачені Списком 1, затвердженого Постановою Ради міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року та Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24 березня 1994 року.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 працював електрослюсарем підземним та гірським майстром , які входить до переліку професій, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому трудова книжка позивача містить записи щодо роботи повний робочий день в шахті, суд вважає, що позивач має право на зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу.

Стосовно тверджень відповідача щодо ненадання позивачем довідок про пільговий стаж роботи та наказів про атестацію робочих місць, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи долучено: довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №3703 від 13 серпня 2019 року, видану ВП Шахта Калинівська-Східна Державного підприємства Макіїввугілля , відповідно до якої ОСОБА_1 у період з 28 жовтня 1991 року по 14 грудня 1992 року виконував роботи електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті на дільниці ВТБ-1, що передбачено Списком № 1 розділу 1 підрозділу 1 - 1а-1010100а Постанови КМСРСР № 10 від 26 січня 1991 року; з 15 грудня 1992 року по 29 грудня 2015 року виконував роботи гірського майстра підземного з повним робочим днем в шахті, що передбачено Списком № 1 розділу 1 підрозділу 1б Постанови КМУ № 36 від 16 січня 2003 року; наказ №592 від 05 липня 1996 року про результати атестації робочих місць; наказ від 16 березня 2001 року про результати атестації робочих місць; наказ №124 від 02 березня 2006 року про результати атестації робочих місць.

Суд зазначає, що зазначені довідки та накази підтверджують, що позивач у спірний період виконував роботи, які мають пільговий характер робіт та дають право позивачу на зарахування зазначених період до пільгового стажу.

Тобто матеріалами справи підтверджено, що на підприємстві, де працював позивач проводилася атестація робочих місць, та зокрема професія електрослюсаря підземного та гірського майстра підземного, яку виконував позивач у спірний період, віднесена до Списку №1.

Стосовно не зарахування вказаних періодів роботи у зв`язку із відсутністю запису про перейменування, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 N 58, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 (далі - Інструкція № 58), у редакції, чинній на час перейменування підприємства, передбачено, що якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" у редакції, чинній на час перейменування підприємства, передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, правильність і своєчасність заповнення трудових книжок покладалася саме на відповідальних посадових осіб, а не на працівника.

У спірному рішенні відповідача або у відзиві УПФУ не наведено обґрунтованих сумнівів щодо достовірності записів №№3-5.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 28 жовтня 1991 року по 31 березня 2014 року.

Стосовно зарахування до пільгового стажу період роботи з 1 квітня 2014 року по 29 грудня 2015 року (період за який відсутні відомості про сплату єдиного соціального внеску та про нарахування заробітної плати), суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку […] і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Положеннями пункту 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, при розгляді заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах органи Пенсійного фонду України мають не лише встановити факт зайнятості особи повний робочий день на певних (визначених нормативно-правовими актами) роботах (посадах), а й встановити ту обставину, що під час зайнятості на зазначених посадах заявник був застрахованою особою, за яку щомісяця сплачувались страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (мав страховий стаж).

Згідно частини 2 зазначеної статті Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як вже зазначалось вище, згідно трудової книжки позивача, у спірний період ОСОБА_1 працював на Шахті Бутівська ДП Макіїввугілля , що фактично знаходиться у місті Макіївці Донецької області.

Суд зазначає, що Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Тобто, з 14 квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областях розпочато проведення антитерористичної операції.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що ДП Макіїввугілля (код ЄДРПОУ 32442295) зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Промислова, б. 10, ВП Шахта Бутівська ДП "Макіїввугілля" (код ЄДРПОУ 26391050) зареєстровано за адресою: Херсонська обл., м. Херсон, вул. Рішельєвська, б. 3.

Проте, суд звертає увагу, що усі виробничі активи ДП "Макіїввугілля" залишилися на непідконтрольній українській владі території, а саме у м. Макіївці, у тому числі Шахта Бутівська

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Макіївка включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Отже, з огляду на викладене вище, суд вважає за доцільне страховий та пільговий стаж обчислювати за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до виписки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування "Індивідуальні відомості про застраховану особу" (Форма ОК-5) ОСОБА_1 у період роботи на Шахті Бутівська з квітня 2014 року по жовтень 2015 року нараховувалась заробітна плата, при цьому єдиний внесок підприємством за позивача не сплачувався (а.с. 75 зворотній бік).

Суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24 травня2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить висновку про необхідність зарахування до пільгового стажу позивача період роботи на Шахті Бутівська з 1 квітня 2014 року по 31 жовтень 2014 року.

Разом з тим, період роботи з листопада 2014 року по 29 грудня 2015 року не може бути урахований до страхового та пільгового стажу, оскільки відсутні відомості про нарахування заробітної плати, сплати єдиного внеску та відсутністю інформації по спецстажу у Індивідуальних відомостях про застраховану особу за цей період.

Стосовно позовних вимог в частині зарахування до страхового стажу періоду навчання в Донецькому індустріальному технікумі в період з 01 вересня 1987 року по 29 листопада 1987 року та з 05 листопада 1989 року по 22 червня 1991 року, періоду служби в армії з 30 листопада 1987 року по 04 листопада 1989 року.

Так, згідно військового квитка НУ №436736 від 25 листопада 1987 року позивач призваний на військову службу 30 листопада 1986 року та звільнений 02 листопада 1989 року (а.с. 71).

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу", передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, період строкової військової служби повинен зараховуватися до страхового стажу роботи.

При цьому, як убачається з розрахунку стажу, період військової служби з 30 листопада 1987 року по 02 листопада 1989 року зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 (а.с. 65).

Таким чином, в цій частині позовних вимог, позов задоволенню не підлягає.

Стосовно зарахування періоду навчання.

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Стаття 56 Закону України Про пенсійне забезпечення визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Згідно пункту д) абзаца 3 статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно частини 4 статті 24 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як вже зазначалось вище, пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 8 Порядку №637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Таким чином, зі вказаного Порядку №637 убачається, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

Так, у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутня запис щодо періодів навчання позивача.

Відповідно до Диплому серії ПТ №756015, позивач у 1987 році вступив до Донецького індустріального технікуму та Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 22 червня 1991 року йому присвоєно кваліфікацію гірського техніка-електромеханіка (а.с. 70).

Суд зазначає, що у дипломі позивача відсутні відомості щодо форми навчання та періоду навчання. При цьому, документи на підтвердження періоду навчання у вищому навчальному закладі, до пенсійного органу та до суду надані не були.

Таким чином, за наявними документами, неможливо врахувати до страхового стажу позивача період навчання у Донецькому індустріальному технікумі.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

При цьому, суд вважає, що достатнім способом захисту права позивача є скасування рішення про відмову у призначенні пенсії, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 1 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року та із зарахуванням до пільгового стажу період роботи з 28 жовтня 1991 року по 31 жовтня 2014 року.

Стосовно зобов`язання урахувати довідку про заробітну плату суд зазначає, що положеннями Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що заробітна плата за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід).

Таким чином, для врахування заробітної плати до 1 липня 2000 року позивачу до пенсійного органу необхідно надати первинні документів, які б підтверджували нарахування, а крім того й виплату позивачу зазначених в довідці сум (платіжні відомості тощо), що є необхідною умовою для включення відомостей про заробітну плату до довідки.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанцій про сплату судового збору №44103 від 03 квітня 2020 року, позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн. Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області №234 від 22 листопада 2019 року "Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 1 квітня 2014 року по 31 жовтня 2014 року, до пільгового стажу - період роботи з 28 жовтня 1991 року по 31 жовтня 2014 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, б.5, код ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв