Рішення

від 22.07.2020 по справі 620/1672/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-копія-

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1672/20

Чернігівський окружний адміністративний суду складі

головуючого судді Бородавкіної С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЮТбуд" до Територіального сервісного центру №7441 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Північно-Східне управління Міністерства юстиції України (м.Суми) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЮТбуд" (далі - ТОВ ВЮТбуд ) 12.05.2020 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулось до суду з адміністративним позовом до Територіального сервісного центру №7441 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (далі - ТСЦ №7441), у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить :

- визнати дії відповідача, які полягають у відмові у внесенні змін до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про припинення арешту та знятті з реєстрації транспортного засобу, що належить товариству, - протиправними;

- зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про арешт транспортного засобу, який належить товариству, а саме: автомобіля КАМАЗ 5320, днз НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , та розглянути у встановленому порядку заяву товариства про зняття їх з реєстрації.

Свої вимоги мотивує тим, що Державний реєстр обтяжень рухомого майна не містить жодної інформації про наявність обтяжень щодо спірного автомобіля. Разом з тим, наявність у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформації про арешт транспортного засобу порушує права товариства на вільне розпорядження його майном.

Ухвалою судді від 29.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також установлено відповідачу п`ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача відзив у встановлений судом строк не надійшов.

Від третьої особи надійшли пояснення по суті спору, у яких Північно-Східне управління Міністерства юстиції України (м.Суми) зазначило, що усі виконавчі провадження щодо ТОВ ВЮТбуд закінчені у зв`язку з припиненням товариства шляхом ліквідації, а виконавчі документи направлені до ліквідаційної комісії. Станом на 01.07.2020 виконавчі документи про стягнення з ТОВ ВЮТбуд заборгованості на виконанні у відділі не перебувають і до відділу не надходили. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Записи про арешт транспортних засобів позивача у реєстрі відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

У власності ТОВ ВЮТбуд перебуває автомобіль КАМАЗ 5320, днз НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 32 зворот).

З метою продажу вказаного транспортного засобу товариство звернулось до ТСЦ №7441 для зняття його з обліку.

Листом від 23.01.2020 за №31/25/13-225 у задоволенні вказаної заяви позивачу було відмовлено, оскільки згідно відображеної у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформації, на автомобіль КАМАЗ 5320, днз НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , накладено арешт на підставі постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області від 24.10.2008 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. На підтвердження наведеного надано картку арешту ТЗ (а.с. 14-15, 21 зворот).

17.03.2020 ТОВ ВЮТбуд звернулось до ТСЦ №7441 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів інформації щодо припинення обтяження на рухоме майно товариства, оскільки виконавчі документи про стягнення з товариства заборгованості на виконанні у відділі примусового виконання рішень не перебувають. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про арешт транспортних засобів ТОВ ВЮТбуд в реєстрі відсутні. До заяви позивачем долучено відповідні докази (а.с. 7-8).

Листом від 25.03.2020 за №31/25/625 відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви з посиланням на вимоги Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388, оскільки до ТСЦ №7441 постанови про зняття арештів щодо спірного транспортного засобу не надходили (а.с. 9-11).

Вважаючи вказану відмову протиправною, ТОВ ВЮТбуд звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 34 Закону України від 30.06.1993 № 3353-ХІІ "Про дорожній рух" (далі - Закон №3353-ХІІ) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов`язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.

Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок №1388).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1388, цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС (пункт 3 Порядку №1388).

Пунктом 15 Порядку №1388 установлено, що у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Забороняється перереєстрація на нового власника транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного виконавця (пункт 41 Порядку №1388).

З наведених приписів законодавства вбачається, що всі призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби підлягають державному обліку, який здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, зокрема шляхом ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Сам процес державного обліку, що здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, як згідно вимог Закону №3353-ХІІ так і згідно приписів Порядку №1388, полягає у процесі реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

У межах спірних правовідносин встановлено, що ТОВ ВЮТбуд , бажаючи зняти з обліку належний йому автомобіль, звернувся до ТСЦ №7441, як територіального органу Міністерства внутрішніх справ України, який уповноважений здійснювати державну реєстрацію та облік автомобілів.

Проте, позивача повідомлено, що на автомобіль КАМАЗ 5320, днз НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , накладено арешт на підставі постанови державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області від 24.10.2008 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Вважаючи неактуальними зазначені обмеження, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про зобов`язання суб`єкта владних повноважень виключити інформацію з наявних баз обліку стосовно накладення арешту та оголошення заборони відчуження належного йому транспортного засобу.

Між тим, перевіряючи наявність порушеного права позивача у межах спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України гарантовано право судового захисту кожній особі, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється суб`єктом владних повноважень.

Проте, в контексті наведених приписів КАС України має значення не лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, але обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу особи.

Тому, рішення, дія або бездіяльність суб`єкта владних повноважень може вважатись таким, що порушує права і свободи особи, лише в тому разі, якщо вони є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи.

Разом з тим, з аналізу вищевикладених положень законодавства та відповідних підзаконних актів вбачається, що до повноважень та обов`язків сервісних центрів МВС входить реєстрація, накопичення, узагальнення, зберігання та передача інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників, а також забезпечення внесення до Єдиного державного реєстру МВС інформації про накладення або зняття обмежень щодо транспортних засобів уповноваженими на те органами.

При цьому, суд зазначає, що сервісні центри не створюють інформацію стосовно наявності або відсутності обмежень щодо транспортних засобів, а лише вносять таку інформацію, в разі її надходження від інших органів влади, до Єдиного державного реєстру МВС. Крім того, сервісні центри не мають обов`язку оновлювати інформацію наявну в базах даних без отримання відомостей від уповноважених органів щодо змін в такій інформації.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не порушено прав позивача у межах спірних правовідносин, так як внесена ним до реєстру інформація щодо обтяження належного товариству автомобіля отримана у встановленому законом порядку від інших суб`єктів владних повноважень, а як наслідок не може ставитись ним під сумнів.

У свою чергу, доказів зняття арешту правонаступниками підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області до суду не надано. Більш того, згідно листів та пояснень Північно-Східного управління Міністерства юстиції України (м.Суми) відділи ДВС не зазначають про прийняття вказаних постанов (про скасування раніше накладених арештів) (а.с. 25).

Відповідно приписів пункту 4 Розділу ІІ Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 30.01.2018 №64/261/5, який є актуальним на дату винесення даного рішення, арешт майна боржника припиняється на підставі винесеної державним, приватним виконавцем постанови про:

закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону;

зняття арешту з майна боржника з підстав, передбачених статтею 59 Закону.

Арешт з майна боржника також знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом.

Постанова, на підставі якої припиняється арешт майна боржника, надсилається до ЄДР в електронному вигляді з використанням ЕЦП державного, приватного виконавця, який виніс відповідну постанову, через АСВП.

Отже, нормами наведеного Порядку передбачений чіткий механізм зняття раніше накладеного державним/приватним виконавцем арешту, ініціатором якого є відповідна постанова державного/приватного виконавця або начальник відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а не відповідач, як помилково вважає ТОВ ВЮТбуд .

Суд зазначає, що без скасування раніше накладених обмежень та направлення такої інформації до відповідача, він не тільки не має права на внесення змін до Єдиного державного реєстру МВС, а й внесення таких змін буде здійснено не у порядку та не у спосіб, передбачений законом, а отже протиправно.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах ознак протиправної відмови відповідача у внесенні змін до Єдиного державного реєстру транспортних засобів шляхом виключення з нього інформації про арешт транспортного засобу товариства.

При цьому, суд звертає увагу що твердження товариства про те, що ТСЦ №7441 порушує його право власності не відповідає дійсності, оскільки, в даному конкретному випадку, реалізації права ТОВ ВЮТбуд на розпорядження належним йому майном обмежене рішеннями інших суб`єктів владних повноважень. У зв`язку з наведеним, для усунення перешкод в реалізації майнових прав на автомобіль, позивачу необхідно звертатись до суб`єктів владних повноважень, на підставі інформації яких, відповідачем внесено відомості про наявність обтяжень на транспортний засіб товариства до реєстру МВС.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову ТОВ ВЮТбуд слід відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЮТбуд" до Територіального сервісного центру №7441 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Північно-Східне управління Міністерства юстиції України (м.Суми) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22 липня 2020 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЮТбуд" (код ЄДРПОУ 30904367, вул. Свердлова, 50, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000).

Відповідач: Територіальний сервісний центр №7441 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 40112715, вул. Шевченка, 162-а, м. Чернігів, 14000).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Північно-Східне управління Міністерства юстиції України (м.Суми) (код ЄДРПОУ 43316700, вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, 40003).

Суддя підпис С.В. Бородавкіна

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення суду від 22.07.2020 законної сили не набрало.

Помічник судді Т.М. Хрущ

22. 07.2020