Постанова

від 21.07.2020 по справі 320/6560/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6560/19 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Земляної Г.В.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАТРАН АКВА ПЛЮС до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю КАТРАН АКВА ПЛЮС (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС Київській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області про включення ТОВ КАТРАН АКВА ПЛЮС до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області зареєструвати таблицю виробника подану ТОВ КАТРАН АКВА ПЛЮС ;

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області вчинити дії, а саме виключити ТОВ КАТРАН АКВА ПЛЮС з переліку ризикових платників податків;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 17 жовтня 2019 року № 1309111/42867439 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 16 вересня 2019 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити дії з реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 19 від 16 вересня 2019 року на загальну суму 425 400,00 грн., в тому числі ПДВ 70 900,00 грн., станом на дату її фактичного подання до реєстрації, а саме - 10 жовтня 2019 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано Державну податкову службу України прийняти таблицю даних платника податку від 12 липня 2019 року №6 та врахувати інформацію з таблиці даних платника податку у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТРАН АКВА ПЛЮС".

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області від 17 жовтня 2019 року №1309111/42867439 про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 16 вересня 2019 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України здійснити дії з реєстрації (зареєструвати) в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 16 вересня 2019 року на загальну суму 425 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 70 900,00 грн., станом на дату її фактичного подання до реєстрації.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Зазначає, що позивачем не було надано документи, які підтверджують право володіння або користування основними засобами, якими підприємство виконує роботи по видобуванню піску річкового, також відсутній договір з перевізником, який доставляє пісок річковий до покупця, в товарно-транспортних накладних відсутнє повне місце навантаження та розвантаження даної продукції. Таким чином, обсяг поданих позивачем документів не відповідає вичерпному переліку, а їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.

16 та 19 червня 2020 року відповідачем було подано додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги. В даних поясненнях вказано, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки платіжне доручення №10 від 25 вересня 2019 року, яке надано на підтвердження позиції позивача, ймовірно містить ознаки підробки.

У зв`язку з чим 10 липня 2020 року скаржником подано клопотання про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, в яком він просив суд винести на посадових осіб позивача окрему ухвалу та повідомити компетентні органи про факти порушення законодавства. Зокрема, апелянт просив:

- постановити окрему ухвалу відносно посадових осіб ТОВ Катран Аква Плюс відповідно до ч.1 статті 366 Кримінального кодексу України, а саме підроблення службовою особою ТОВ Катран Аква Плюс платіжного доручення № 10 від 25 вересня 2019 року на суму 89 365,00 гр., договору від 03 вересня 2019 року №15 про надання транспортних послуг та товарно-транспортних накладних;

- постановити окрему ухвалу відносно адвоката Папазової Галини Анатоліївни , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЗР №21/1312, видане на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області від 22 грудня 2017 року №460 згідно ч.2 статті 358 Кримінального кодексу України, а саме складання завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов`язків, підроблення з метою використання або збуту посвідчень, інших офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, виготовлення підроблених офіційних печаток, штампів чи бланків з метою їх збуту або їх збут чи збут завідомо підроблених офіційних документів, у тому числі особистих документів особи;

- повідомити про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

- постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;

- відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ Катран Аква Плюс у повному обсязі.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що податковим органом ймовірно встановлено наявність ознак підроблення платіжного доручення №10 від 25 вересня 2019 року на суму 89365,00 грн., оскільки в графі отримувач платіжного доручення зазначено ФОП РОМАШКА . Однак, при здійсненні запиту в Єдиному державному реєстрі підприємців і організацій не виявлено такого суб`єкта господарської діяльності. Крім того, в платіжному дорученні зазначено код отримувача №2759519514750, який містить 13 цифр, а не 10, як це передбачено для ФОП. ГУ ДПС у Київській області було здійснено безкоштовний запит в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, проте знайти відповідний суб`єкт не вдалося, оскільки цей код є некоректним.

У зв`язку з наведеним Головне управління ДПС у Київській області з метою недопущення дискредитації, завдання шкоди діловій репутації АТ КБ ПРИВАТБАНК , судових органів, контролюючих органів Державної податкової, служби України було надіслано запит про посилення доказової бази та надання інформації про достовірність проведення платежу банком відповідно до платіжного доручення №10 від 25 вересня 2019 року до АТ КБ ПРИВАТБАНК .

Листом від 12 червня 2020 року №24927/10 АТ КБ ПРИВАТБАНК повідомив, що за вказаним платіжним дорученням №10 від 25 вересня 2019 року на суму 89365,00 грн. будь-які розрахунки Банком не проводились.

Надаючи оцінку клопотанню відповідача, колегія суддів виходила з того, що в ньому йдеться про факти, що можуть підпадати під ознаки злочинів, передбачених статтями 358, 366 Кримінального кодексу України. Наведене, на переконання суду, виходить за межі компетенції адміністративного суду, передбаченої, зокрема, статтею 249 КАС України щодо можливості винесення окремої ухвали відносно посадових осіб суб`єкта господарювання. Натомість, наведені факти можуть бути оцінені прокурором або органом досудового розслідування в межах відповідного кримінального провадження. При цьому, сам відповідач з такою заявою до прокурора або органа досудового розслідування не звертався, причин такої бездіяльності не повідомив, необхідності посередництва суду не обґрунтував. У зв`язку з наведеним колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

15 липня 2020 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про її безпідставність, необґрунтованість та недоведеність. Позивач наполягав на законності оскаржуваного рішення та просив залишити його в силі.

Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На виконання вимог вказаної норми, а також з урахуванням того, що позивачем рішення в частині відмови в задоволенні позову не оскаржувало ся, суд переглядає його лише в частині задоволених вимог з підстав, зазначених відповідачем.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ КАТРАН АКВА ПЛЮС зареєстроване в якості юридичної особи 6 березня 2019 року за адресою: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Білокур, буд. 9, приміщення 21.

Основним видом економічної діяльності позивача згідно код КВЕД 08.12 є: добування піску, гравію, глин і каоліну (основний).

03 вересня 2019 року між ФОП РОМАШКА (виконавець) та ТОВ КАТРАН АКВА ПЛЮС (замовник) укладено договір № 15 про надання транспортних послуг, за яким виконавець зобов`язується надати замовнику транспортні послуги, передбачені цим договором, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю транспортні послуги згідно діючих тарифів. Автотранспорт надається замовнику з водієм відповідно до п. 1.1 цього договору. Виконавець надає транспортні послуги автотранспортом, який відповідає вимогам стандартів щодо безпеки дорожнього руху, правил технічної експлуатації та іншої нормативно-технічної документації. Витрати пов`язані з поданням автотранспорту від місцезнаходження виконавця до замовника та у зворотному напрямку сплачуються за рахунок замовника. Оплата за транспортні послуги здійснюється за підсумками роботи замовника на підставі рахунку, акту виконаних робіт з підтверджуючими документами (лист-підтвердження роботи автотранспорту). Замовник проводить оплату за фактично надані транспортні послуги згідно рахунку, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця.

Виконання сторонами умов вищевказаного договору підтверджується платіжним дорученням від 25 вересня 2019 року № 10 на перерахування ФОП РОМАШКА 89 365,00 грн. в рахунок оплати за надані транспортні послуги, рахунком на оплату від 04 вересня 2019 року № 45 вартості транспортних послуг та актом надання послуг від 16 вересня 2019 року № 12.

10 жовтня 2019 року ТОВ КАТРАН АКВА ПЛЮС було підготовлено і подано для реєстрації через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДПС України податкову накладну від 16 вересня 2019 року № 19.

24 жовтня 2019 року позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9235833840, відповідно до якої податкову накладну від 16 вересня 2019 року № 19 прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2505 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН .

29 жовтня 2019 року представником позивача було надіслано на адресу відповідача адвокатський запит про надання інформації та документів стосовно підстав зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної, з проханням зазначити перелік документів, який необхідно додатково надати контролюючому органу.

Листом від 06 листопада 2019 року № 7214/Адв/10-36-06-03 Головне управління ДПС у Київській області повідомило позивача, що квитанція про зупинення податкової накладної була сформована в автоматичному режимі через віднесення ТОВ КАТРАН АКВА ПЛЮС до платників податків відповідно до критеріїв ризиковості, які зазначені в п. 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117. В зазначеному листі не було вказано перелік документів, який необхідно надати позивачу для реєстрації вищевказаної податкової накладної.

17 жовтня 2019 року Комісією ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення № 1309111/42867439 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В якості підстави прийняття такого рішення зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до суду.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, є Державна фіскальна служба України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).

Аналогічні норми містяться і у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно якого реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз викладених положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов`язань з ПДВ на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг (формування податкового кредиту).

22 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, якою затверджені порядки зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Порядок № 117).

Згідно п. 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до .10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно п.п. 6 та 7 Порядку № 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як вбачається зі змісту квитанції до відповідної податкової накладної, реєстрацію зупинено у зв`язку з тим, що Обсяг постачання товару/послуги 2505 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Фактично, фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено та не вказано у зазначеній квитанції конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати.

Відтак, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

В даному випадку відповідачем було застосовано Критерії ризиковості платника податку, що затверджені листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 (далі - Критерій № 959).

Так, пп. 1.6 п. 1 Критерію № 959 містить в собі 12 абзаців та 7 додаткових ступенів ризику, що позбавляє суд встановити конкретні підстави для встановлення ризиковості платника податку та, як наслідок, для зупинення реєстрації такої накладної.

Зокрема, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Отже, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, а і відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, яких не вистачає для підтвердження реальності господарських операцій.

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Однак, фіскальним органом у Квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вказаної вище податкової накладної.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17 (№ К/9901/62719/18).

В той же час, позивачем було надіслано контролюючому органу наступні документи: інвестиційний договір, договори поставки, рахунки на оплату, видаткові накладні, договір про надання транспортних послуг, транспортні накладні, платіжні доручення.

Усі вищевказані документи наявні в матеріалах справи та підтверджують здійснення господарських операцій, у тому числі й розрахунків по ним, що є достатнім для реєстрації спірної податкової накладної .

Посилання ж відповідача на ймовірно підроблене платіжне доручення наразі є недоречним, позаяк може свідчити про предметність/безпредметність господарських операцій та, відповідно, наявність/відсутність підстав для відшкодування позивачу ПДВ. Проте, на даний час вказані обставини господарської діяльності позивача не є предметом судового дослідження та безпосередньо на реєстрацію податкової накладної не впливають.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачами не спростовано того, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по ним.

Пунктом 18 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Положеннями пункту 20 Порядку № 117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З вказаного вбачається, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Однак, з оскаржуваного рішення неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Тобто, відповідач не з`ясовував специфіку проведених господарських операцій та не визначав перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно частини 2 статі 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак в ході розгляду справи відповідачем на обґрунтування своєї позиції не було надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність оскаржуваного рішення.

Так, суду не було надано доказів, які були враховані під час його прийняття, зокрема, інформацію щодо здійсненого аналізу податкових накладних позивача, які були надіслані на реєстрацію до ЄРПН та підстави віднесення такого платника до переліку ризикових.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Тому судовою колегією враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №19 від 16 вересня 2019 року, подану ТОВ КАТРАН АКВА ПЛЮС в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та забезпечить повноцінний захист порушених суб`єктом владних повноважень прав позивача.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, то в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року - залишити без змін.

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 21 липня 2020 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Г.В. Земляна

Є.І. Мєзєнцев