Постанова

від 21.07.2020 по справі 127/6360/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/6360/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бойко В.М.

Суддя-доповідач - Совгира Д. І.

21 липня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Франовської К.С. Ватаманюка Р.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: не з`явився,

представника відповідача: Мукомела А. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 червня 2020 року (повний текст якої складено в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з вимогами скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 02/005 від 24.02.2020 якою, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ст. 52, 82 КУпАП.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 червня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Також зазначено, що протокол №010577 від 12.02.2020 року було складено в присутності позивача, і містить його паспортні дані. У відповідних графах Протоколу про адміністративне правопорушення №010577 від 12.02.2020 року стоїть власний підпис правопорушника про роз`яснення йому прав відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Більше того, відповідно до вимог ст. 254 КУпАП відповідачу було надано другий примірник протоколу про адмінправопорушення № 010577 від 12.02.2020 року, у відповідних графах якого також стоїть особистий підпис позивача про отримання ним другого екземпляра протоколу.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що у відповідних графах адмінпротоколу правопорушником власноруч надано пояснення порушення будуть усунуті ОСОБА_1 , а тому винесена 24.02.2020 року постанова № 02/005 про накладення адміністративного стягнення - є законною, обґрунтованою, винесена з чітким дотриманням норм Закону.

В судове засідання позивач не з`явився, однак на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, який прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.02.2020 року по 21.02.2020 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області було проведено плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання ДП Тростянецький спиртовий завод вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, під час якого було виявлено наявність порушень вимог законодавства та про що 21.02.2020 року було складено відповідний акт №126/ВН. (а.с.57-92).

Зі змісту опису виявлених порушень зазначених в Акті встановлено наступне - на території основного виробництва за адресою АДРЕСА_1 . Соборна 14 смт. Тростянець розміщено відходи виробництва на відкритому грунті у несанкціонованому місці, що призвело до засмічення земельної ділянки. Розмір засміченої земельної ділянки площею 6 кв. м. (а.с. 75-76).

12.02.2020 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Вінницької області Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Гарбозюком Ю.І. складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 52, 82 КУпАП ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що о 14.00 год. 12.02.2020 року на ДП Тростянецький спиртовий завод встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні ДП Тростянецький спиротовий завод розміщено відходи (залишки від харчових продуктів, будівельні відходи) на відкритому ґрунті у несанкціонованому місці, що призвело до засмічення земельної ділянки розміром 6кв.м. Крім того, на території підприємства виявлено розміщення виробничих, побутових відходів у несанкціонованих місцях, що є порушенням правил поводження з відходами, за що передбачена відповідальність ст. 52, 82, КУпАП. (а.с.95)

24.02.2020 старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища Вінницької області Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Гарбозюком Ю.І. прийнято постанову про порушення ОСОБА_1 як посадовою особою (в.о. директора ДП Тростянецький спиртовий завод ) вимог ЗУ Про відходи , ЗУ Про охорону земель ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ст. 52, 82, КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 850 грн. (а.с.96-97)

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що інспектором Державної екологічної інспекції у Вінницькій області не доведено правомірність притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження факту вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які б засвідчили правомірність його дій з притягнення ОСОБА_1 як посадової особи підприємства до адміністративної відповідальності за наведеної вище доказової бази. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положенням ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки предметом оскарження є постанова про накладення адміністративного стягнення суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону при розгляді справи та інше.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що протокол № 010577 про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2020 року, складено з порушенням, не повідомлено позивача про дату та час розгляду справи, не витребувано додаткових доказів, протокол було розглянуто за відсутності позивача, що призвело до порушення його права на захист. Оскаржувану постанову було направлено на адресу підприємтсва, а не на адресу позивача.

Відповідно до п. 2.3. Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 липня 2004 року № 264, визначено, що протокол складається на місці виявлення правопорушення.

Доводи позивача стосовно того, що протокол про адміністративне правопорушення № 010577 від 12 лютого 2020 року було складено у його відсутність спростовуються тим, що у даному протоколі містяться паспортні дані позивача, що підтверджує той факт, що позивачем було надано свій паспорт для заповнення даних у відповідних графах адміністративного протоколу.

Згідно п. 2.13 вищезазначеної Інструкції, особа, яка склала протокол, роз`яснює порушнику його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що порушник ставить свій підпис, а в разі відмови від підпису робиться відмітка у протоколі, та вручається чи надсилається повідомлення щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

У відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення міститься власний підпис ОСОБА_1 про роз`яснення йому прав відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Також, у вищевказаному протоколі міститься відмітка про отримання позивачем другого екземпляру даного протоколу, отримання якого ОСОБА_1 підтвердив власноручним підписом.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Гарбозюк Ю.І. загалом дотримано процедурних правил складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення № 010577 від 12.02.2020 року.

Від позивача на день і час розгляду адміністративної справи не надійшло клопотання до Інспекції про відкладення розгляду справи, а тому відповідачем правомірно розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 02/005 від 24 лютого 2020 року.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідачем в обґрунтування доводів стосовно факту засмічення земельної ділянки відходами надано акт обстеження земельної ділянки, в якому не заповнена графа план-схема земельної ділянки, крім того, номер земельної ділянки на плані-схемі земельної ділянки відмінний від кадастрового номеру земельної ділянки, зазначеній у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що унеможливлює суд ідентифікувати, що саме земельну ділянку по АДРЕСА_2 засмічено відходами площею 6 кв.м., доказів фотофіксації порушення відповідачем суду не надано.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на ст. 277-2 КУпАП являються безпідставними, оскільки норми даної статті застосовуються виключно судом, оскільки дана стаття визначає, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Оскільки, оскаржувана адміністративна постанова виносилась не судом а органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, тобто Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області, відтак держінспектор не повинен направляти повістки до позивача.

Згідно ч. 2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 82 КУпАП порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 52 КУпАП псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур`янами - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається із оскаржуваної постанови позивача притягнуто до відповідальності як посадову особу ( в.о. директора Державного підприємства Тростянецький спиртовий завод ).

Склад адміністративного правопорушення містить чотири невід`ємні елементи, без існування хоча б одного з яких адміністративна відповідальність настати не може: суб`єкт, об`єкт, суб`єктивна та об`єктивна сторона правопорушення.

Суб`єктом адміністративної відповідальності за правопорушення, що передбачено ст. 52, 82 КУпАП в даному випадку є посадова особа (спеціальний суб`єкт).

З огляду на викладене суд враховує, що в даному випадку, суб`єктом відповідальності за правопорушення передбачене ст.52, та 82 КУпАП є посадова особа, яка наділена адміністративно - господарськими чи організаційно - розпорядчими функціями (обов`язками) до посадових обов`язків якої входить контороль за розміщенням відходів та контроль за недопущенням забруднення земель виробничими відходами, дотримання, виконання, забезпечення виконання відповідних норм та правил.

Відповідно до ст.14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Ст.280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Досліджуючи судом апеляційної інстанції матеріали справи, на підставі яких було складено оскаржувану постанову, встановлено відсутні будь - які докази, які свідчать про наділення позивача по справі ОСОБА_1 як посадової особи підприємства організаційно - розпорядчими чи адміністративно - господарськими обов`язками по контролю за зберіганням, розміщенням відходів, залишків від харчових продуктів та по контролю за недопущенням забруднення земель виробничими відходам.

В судовому засіданні представником відповідача будь - які докази з цього приводу до матеріалів справи не долучено. На запитання суду чи були дослідженні посадову інструкцію ОСОБА_1 або будь - які інші документи що підтверджують наділення позивача як посадової особи підприємства організаційно - розпорядчими чи адміністративно - господарськими обов`язками по контролю за зберіганням, розміщенням відходів, залишків від харчових продуктів та по контролю за недопущенням забруднення земель виробничими відходам. Представник відповідача зазначив, що перед складанням протоколу було з`ясовано усі документи, однак відповідачем не надано будь-яких наказів, посадові інструкції, з якими позивача було б ознайомлено, які б покладали на останнього такі обов`язки, тощо.

В матеріалах справи відсутні докази які б вказували на час виконання ОСОБА_1 обов`язків в.о. директора, Державного підприємства Тростянецький спиртовий завод посилання у протоколі №010577 від 12.02.2020 жодним чином не вказує на обов`язок позивача як посадовою особою підприємства здійснювати контроль за зберіганням, розміщенням відходів, залишків від харчових продуктів та контроль по недопущенню забрудення земельних ділянок виробничини відходами.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що при винесенні оскаржуваної постанови достовірно не встановлено чи було вчинено ОСОБА_1 адміністративне правопорушення (чи являється він суб`єктом відповідальності за ст. 52, 82 КУпАП), та чи саме ОСОБА_1 винен в його вчиненні.

Суд звертає увагу що матеріалами перевірки, на підставі яких винесено оскаржувану постанову не встановлено, що входить до обов`язків позивача як особи, яка виконує обов`язки в.о. директора підприємства та з якого часу. Зі змісту протоколу та оскаржуваної постанови слідує, що позивач є відповідальним за поводження з відходами, разом з тим матеріалами перевірки не встановлено чи виконував позивач по справі, станом на час здійснення перевірки обов`язки в.о. директора чи виконував іншу роботу та був працівником підприємства, відповідальним саме за цей напрямок роботи.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу № 010577 від 12.02.2020 року, разом з тим у відзиві не наведено якими доказами засвідчується факт вчинення позивачем як посадовою особою підприємства, адміністративного правопорушення та на яких доказах, власне ґрунтується оскаржувана постанова, окрім самого протоколу.

Судом не встановлено, що під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 52, 82, КУпАП, було досліджено докази того, що останній є посадовою особою ДП Тростянецький спиртовий завод , до посадових обов`язків якого входить контроль збергінанням та розміщенням відходів, залишків харчових продуктів.

Частиною першою - другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судом першої інстанції, на підставі доказів, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, апеляційний суд погоджується із позицією суду першої інстанції про відсутність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні позову. Вирішуючи даний спір, суд надав правову оцінку доводам сторін, якими вони мотивували свою правову позицію у справі, оцінив представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку. Судом правомірно задоволено позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що …адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень .

При вирішенні цього спору необхідно також застосувати рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 2011 року у справі Сєрков проти України (заява № 39766/05), яким було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки державні органи обрали тлумачення національного законодавства, менш сприятливе для платників податку, що призвело до накладення на заявника зобов`язання зі сплати податку.

Окрім того, апеляційний суд вважає за необхідне врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі Федорченко та Лозенко проти України (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом , тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 червня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Франовська К.С. Ватаманюк Р.В.