Постанова

від 15.07.2020 по справі 309/282/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Ільтьо І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 309/282/17 пров. № А/857/3936/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Запотічного І.І., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання: Волошин М.М.

апелянта: ОСОБА_1

представника апелянта: Цопко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2020 року у справі № 309/282/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кошелівської сільської ради про поновлення на роботі та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

13.09.2016р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кошелівської сільської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та визнання протиправним та скасування рішення Кошелівської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 18.03.2016р. Про дострокове припинення повноважень Кошелівського сільського голови .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 18.03.2016р. Кошелівська сільська рада прийняла рішення "Про дострокове припинення повноважень Кошелівського сільського голови . Вказане рішення прийнято на підставі ст. 26 п. 10, ст.79 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , Проте, таких статей у даному Законі не існує.

Разом з тим, вже в іншому рішенні, яке ОСОБА_1 направлено через засоби поштового зв`язку, з цього питання, сесія ради керується ст. 26 п. 10, ст.79 ЗУ Про місцеве самоврядування . Зазначені рішення підписані секретарем сільради ОСОБА_2 . Проте, рішення не завірені печаткою Кошелівської сільради, не вказано хто має виконувати обов`язки голови сільради. Це все вказує на юридичну безграмотність депутатів.

05.04.2019р. позивач подав заяву про розширення позовних вимог , у якій просив розширити заявлені позовні вимоги чи доповнити існуючі позовні вимоги наступними вимогами: Визнати рішення сесії Кошелівської сільради про поновлення на роботі звільнених працівників (дату не знає і вказати не може, рішення суду надати не може) незаконними і такими, що виходять за межі повноважень сесії Кошелівської сільради, передбачені ст.ст. 26, 39 ЗУ Про місцеве самоврядування ; Повернути на рахунок Кошелівської сільради кошти, отримані як заробітну плату, преміальні, відпускні, оздоровчі і т.д. (суму не знає і вказати не може, як і сплатити судовий збір); Компенсувати моральну шкоду, заподіяну діями 15 депутатів Кошелівської сільської ради в розмірі 15 000 грн. (на розгляд суду) .

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.01.2020р. в позові відмовлено.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, шо оскаржуване рішення є правомірним та відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки звільнення позивача з посади сільського голови здійснено у зв`язку з висловленням недовіри та достроковим припиненням повноважень на підставі рішення сесії, прийнятого у відповідності до законодавства. Інші позовні вимоги були визнані похідними, а тому не підлягали до задоволення.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, в рішенні суду першої інстанції наведені неправдиві дані, а саме, що питання про висловлення йому недовіри як сільському голові та дострокове припинення повноважень винесено в перше питання порядку денного. Відсутній повний протокол сесії від 18.03.2020р. Протокол лічильної комісії № 2 сфальсифікований. Бюлетні для голосування не завірені печаткою. Деякі депутати були тимчасово непрацездатні під час проведення сесії сільської ради. Тобто, при прийнятті оспорюваного рішення не приймали участь 2/3 депутатів.

Апелянт просить суд, рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.01.2020 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою колегії суддів від 15.07.2020р. постановленою без виходу до нарадчої кімнати суд залишив без задоволення заяви апелянта про витребування додаткових доказів від 20.02.2020р., від 21.04.2020р, 24.04.2020 р., від 25.05.2020р., від 08.07.2020 р. Оскільки, в порушення вимог ст. 80 КАС України в заявах не зазначено обставини, які можуть підтвердити ці докази, або аргументи, які він може спростувати, підстави, з яких випливає, що ці докази мають відповідні особи, заходи, яких особи що подають клопотання, вжила для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Із змісту ст. 308 КАС України видно, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Цопко С.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 до закінчення судового розгляду апеляційної скарги добровільно покинув приміщення, де відбувалось судове засіданні. При цьому, апелянт неодноразово заявляв відвід складу суду у зв`язку з залишенням заяв про витребування додаткових доказів без розгляду, не виконував розпоряджень головуючого судді.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

09.11.2015р. Рішенням Кошелівської сільської ради ОСОБА_1 обрано на посаду Кошелівського сільського голови.

Із змісту постанови про закриття кримінального провадження від 04.05.2017р. яка прийнята прокурором Хустської місцевої прокуратури Драгулою Ю.Ю. видно що 01.03.2016р. близько 08 год 20 хв. голова Кошелівської сільської ради ОСОБА_1 знаходячись у кабінеті секретаря сільської ради ОСОБА_2 почав сварку через видачу довідок громадянам, діючи умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс один удар в праве плече останній, внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця в середній третині правого плеча по задній поверхні. Згідно висновку судово-медичного експерта за № 157 від 17.03.2016р. дані тілесні ушкодження кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасний розлад здоров`я чи нестійкої втрати працездатності. Вину ОСОБА_1 підтверджено слідчим експериментом від 06.06.2016р. за участю потерпілої та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016070050000152 від 01.03.2016р. закрите у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення на підставі п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. ( т.2 а.с. 73)

Крім того, 14.03.2017р. постановою старшого слідчого СВ Хустського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Монич С.В. кримінальне провадження яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016070050000152 від 01.03.2016р. закрите у частині незаконного звільнення працівників Кошелівської сільської ради за ч. 1 чт. 172 КК України у зв`язку із встановленням відсутності складу злочину. В ході досудового слідства встановлено, що голова Кошелівської сільської ради ОСОБА_1 10.03.2016р. за систематичне порушення трудової дисципліни за п. 3 ст. 40 КЗпП України звільнив із займаних посад головного бухгалтера ОСОБА_3 , інспектора військового обліку ОСОБА_2 , завідувача сільським клубом ОСОБА_4 . Проте, вказані особи продовжували виконувати свої обов`язки та отримувати заробітну плату. ( т.2 а.с. 72)

18.03.2016р. відбулася 1 засідання 5 сесії 7 скликання Кошелівської сільської ради, що підтверджується протоколом №2 засідання п`ятої сесії сьомого скликання Кошелівської сільської ради. (т. 2 а.с. 191; т. 3 а.с. 47- 51).

Депутати Кошелівської сільської ради звернулися до голови Кошелівської сільської ради Чопей В.В. з заявою про внесення в порядок денний сесії питання про висловлення недовіри сільському голові та дострокове припинення його повноважень. Побиття секретаря сільської ради та незаконне звільнення чотирьох працівників апарату ради, постійний крик на громадян під час прийому та крик на депутатів і постійне звинувачення, вважають грубим порушенням Конституції України, законів, прав та свобод громадян . (за - 16; проти -1; не брали участь -5; кворум -16; рішення прийнято). Вказане питання включено в перше порядку денного та прийняте рішення. ( за - 17; не брали участь - 5; кворум - 17; рішення прийняте. (т. 2 а.с. 189-191; 194; т. 3 а.с. 48- 48-51) .

Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 покинув приміщення, де відбувалось засідання сесії, оскільки незгідний з включенням до порядку денного першим питання Про висловлення недовіри сільському голові та дострокове припинення повноважень . (т.3 а.с.53)

Рішенням 1 засідання 5 сесії 7 скликання від 18.03.2016р. Кошелівської сільської ради продовжено роботу сесії та обрано головуючим на засіданні секретаря ради Лемак М.Ю. ( за - 17; не брали участь - 5; кворум - 17; рішення прийнято) (т. 2 а.с.. 193-194; т. 3 а.с. 48-55) .

18.03.2016р. Рішенням вищезазначеної сесії сільської ради створено лічильну комісію з проведення таємного голосування в складі чотирьох депутатів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 ( за - 17; не брали участь - 5; кворум - 17; рішення прийнято. (т.2 а.с. 195-196; т. 3 а.с.48-55 ) .

Рішенням Кошелівської сільської ради від 18.03.2016р. затверджено бюлетні кутовим штампом сільської ради. ( за 17; не брали участь - 5; кворум - 17); ( т. 2 а.с. 197; т.3 а.с.48-55)

Із змісту протоколу №2 лічильної комісії 1 засідання 5 сесії 7 скликання від 18.03.2016р. Кошелівської сільської ради видно, що за підсумками підрахунків бюлетенів з питань Про дострокове припинення повноважень сільського голови Кошелівського сільського голови 7 скликання ОСОБА_1 звільнено з займаної посади в зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі. Поіменне голосування: за - 17; проти- 0; утримались - 0; не брали участь - 5; Кворум - 17; (т. 2 а.с. 198-199) .

Рішенням 5 сесії 7 скликання від 18.03.2016 року Кошелівської сільської ради Про дострокове припинення повноважень Кошелівського сільського голови згідно п. 10 ч. 1 ст. 26, ст. 79 Закону України Про місцеве самоврядування вирішено:

1. Затвердити протокол №2 лічильної комісії Кошелівської сільської ради від 18.03.2016р.

2. Висловлено недовіру Кошелівському сільському голові ОСОБА_1 ;

3. Достроково припинено повноваження Кошелівського сільського голови Чопея В.В.;

4. Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію сільської ради з питань законності та правопорядку депутатської діяльності та етики дотримання регламенту роботи ради (т. 2 а.с. 200-201).

Отже, всього депутатів Кошелівської сільської ради 22, а взяло участь у пленарному засіданні 17. Порядок денний був сформований після заслуховування сільського голови який запропонував затвердити порядок денний, та внести на порядок денний сесії сільської ради питання про недовіру та дострокове припинення повноважень сільського голови, згідно поданої заяви депутатів. Рішення про затвердження порядку денного з таким питанням прийнято, після чого сесію ради продовжувала вести секретар сільради Лемак ОСОБА_8 .Ю.

ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні повноваження сільського, селищного, міського голови починається з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 79 цього Закону.

ч.3 ст. 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.

За змістом ч.2-3 ст. 79 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ( в редакції від 01.03.2016р.) повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абз 1 ч. 2 цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менше як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Системний аналіз наведених правових положень свідчить, що повноваження сільського голови можуть бути достроково припинені в разі якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян та не забезпечення здійснення наданих йому повноважень за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Відповідно до п.10, п.16 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові; прийняття рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом;

ч.4 ст. 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської ради - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч. 5 ст. 46 цього Закону).

Таким чином, за включення питання про дострокове припинення повноважень сільського голови в порядок денний сесії Кошелівської сільської ради а також продовження роботи сесії, створення лічильної комісії таємного голосування, затвердження бюлетнів кутовим штампом сільської ради, висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень у зв`язку з порушенням Конституцію та законів України, права і свободи громадян, проголосувало 2/3 голосів депутатів від загального складу ради. Тобто, питання про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень голови сільської ради проведено Кошелівською сільською радою з дотриманням процедури та порядку його розгляду. За спірне рішення проголосувало не менш як дві третини голосів, як це передбачено ч. 3 ст. 79 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Доводи апелянта що питання про висловлення йому недовіри як сільському голові та дострокове припинення повноважень не було внесено в перше питання порядку денного, відсутній повний протокол сесії від 18.03.2020р., протокол лічильної комісії № 2 сфальсифікований, бюлетні для голосування не завірені печаткою, деякі депутати були тимчасово непрацездатні під час проведення сесії сільської ради, при прийнятті оспорюваного рішення не приймали участь 2/3 депутатів колегія суддів вважає безпідставними, оскільки спростовується вищевказаним протоколом № 2 засідання п`ятої сесії сьомого скликання Кошелівської сільської ради від 18.03.2016р., протоколом №2 лічильної комісії 1 засідання 5 сесії 7 скликання від 18.03.2016р. Кошелівської сільської ради та прийнятими рішеннями сесії від 18.03.2016р.

Разом з тим, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 20.06.2019р. у справі №510/2198/16-а за позовом про скасування рішення районної ради про висловлення недовіри голові районної державної адміністрації. Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його протиправним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з`ясувати, чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляду у цілому на несправедливий . При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як

За принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 2000 року №1-рп/2000 визначено, що сільські, селищні, міські ради, як це, в свою чергу, логічно випливає із змісту ч.3 ст. 140 Конституції України, а також ч.1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради мають свої виконавчі органи, а, отже, - їм підзвітні та підконтрольні.

За Конституцією України (ч.2 ст.141) сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою для того, щоб очолювати виконавчий орган ради та головувати на її засіданнях. Ці функції визначають сільського, селищного, міського голову передусім як посадову особу виконавчого органу ради та самої ради, їй підзвітну та перед нею відповідальну як за роботу виконавчого органу ради, так і за організацію роботи самої ради.

З огляду на те, що більш ніж 2/3 від загального складу депутатів сільради у визначений законом спосіб висловились за недовіру сільському голові, то прийняття депутатами рішення про дострокове припинення його повноважень є цілком обґрунтованим, оскільки продовження виконання своїх обов`язків сільським головою, якому висловлено недовіру, суперечитиме засадам місцевого самоврядування, які відповідно до ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ґрунтуються на принципі виборності як представницьких органів - сільських, селищних, міських рад, так і сільських, селищних міських голів.

Відповідні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 26.07.2019р. у справі № 129/2130/14-а, які є обов`язковими до врахування, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 242 КАС України.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі стверджує, що висловлена йому недовіра є необґрунтованою, оскільки відсутні належні та достатні докази його вини у порушеннях, вказаних депутатами сільської ради. Зокрема, в ході розгляду справи позивач висловлювала свою незгоду з обвинуваченнями у нанесені тілесних ушкоджень секретарю сільської ради ОСОБА_2 , незаконним звільненням працівників сільської ради, оскільки відсутні відповідні судові рішення на підтвердження його вини у даному злочині та звільнені працівників.

Колегія суддів вважає такі доводи протиправності оскарженого рішення необгрунтованими, зважаючи на викладений вище системний аналіз правових норм, згідно яких повноваження сільського голови можуть бути припинені за рішенням відповідної ради (не менш як 2/3 від загального складу депутатів ради).

Положення, що містяться в цих правових нормах є чітко визначеними і не підлягають розширеному тлумаченню, а тим більше не містить такої додаткової умови як наявність рішення суду, що набрало законної сили, в резолютивній частині якого визнано дії міського голови незаконними.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи відповідача, про те, що акт прийому передачі печатки Кошелівської сільської ради в раді немає, оскільки апелянт ОСОБА_1 під час голосування депутатами сільської ради про дострокове припинення останнім повноважень відмовився передати печатку сільської ради. Тому, бюлетні для голосування скріплювались кутовим штампом сільської ради. ( т.3 а.с. 49)

Протоколом засідання сесії Кошелівської сільської ради від 18.03.2016 р. також спростовуються доводи апелянта про те, що депутат ОСОБА_9 записаний у даному протоколі, оскільки останній дійсно приймав участь у голосування під прізвищем ОСОБА_10 яке змінив. (з прізвища ОСОБА_11 на прізвище ОСОБА_10 ). Депутат ОСОБА_12 також двічі не записаний в протоколі засідання сесії.( т. 3 а.с. 49 )

Враховуючи, що наслідком висловлення недовіри сільському голові ОСОБА_1 є незабезпечення здійснення наданих йому повноважень, порушення Конституції та законів України, прав і свобод громадян, оскаржене рішення ради ухвалене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №1018/4780/12.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач Кошелівська сільська рада як суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України при винесенні спірного рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови.

Визнаючи з цих мотивів необґрунтованими інші доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів дійсного волевиявлення членів громади звільнення ОСОБА_1 з посади голови, колегія суддів виходить з правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 18.04.2018 р. у справі №235/4046/16-а.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2020 року у справі № 309/282/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя І.І. Запотічний

Суддя З.М. Матковська

Постанова в повному обсязі складена 22.07.2020р.