Постанова

від 21.07.2020 по справі 442/3436/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

21 липня 2020 року

м. Київ

справа № 442/3436/16-ц

провадження № 61-48565св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Український інноваційний банк ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія на ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Шандра М. М., Левик Я. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заяви про перегляд заочного рішення суду та ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк (далі - ПАТ Укрінбанк ), про визнання відсутнім права, припинення правовідносин за іпотечним договором у зв`язку з погашенням боржником вимог кредитора, припиненням реєстрації боржника.

Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області

від 31 травня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано припиненими з 15 вересня 2014 року правовідносини між ОСОБА_1 та ПАТ Укрінбанк в особі Дрогобицької філії ПАТ Укрінбанк , які виникли на підставі іпотечного договору від 29 березня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Юзефівим О. Б., зареєстрований за № 429, укладеного між ПАТ Укрінбанк в особі Дрогобицької філії ПАТ Укрінбанк та ОСОБА_1 , на забезпечення виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю Універсал (далі - ТОВ Універсал )за кредитним договором від 19 березня 2007 року № 70069.

Визнано відсутнім з 15 вересня 2014 року право вимагати та отримувати від ОСОБА_1 виконання будь-яких грошових зобов`язань за кредитним договором від 19 березня 2007 року № 70069, укладеного між ПАТ Укрінбанк в особі Дрогобицької філії ПАТ Укрінбанк та ТОВ Універсал .

У порядку застосування наслідків припинення правовідносин за іпотечним договором від 29 березня 2007 року, укладеного між ПАТ Укрінбанк в особі Дрогобицької філії ПАТ Укрінбанк та ОСОБА_1 , а також відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень :

визнано відсутнім з 15 вересня 2014 року право ПАТ Укрінбанк в особі Дрогобицької філії ПАТ Укрінбанк утримувати під обтяженнями та обмеженнями передане в іпотеку майно іпотекодавця ОСОБА_1 на підставі іпотечного договору від 29 березня 2007 року, укладеного між ПАТ Укрінбанк в особі Дрогобицької філії ПАТ Укрінбанк та ОСОБА_1 , на забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Універсал за кредитним договором від 19 березня 2007 року № 70069;

виключено з державного реєстру іпотек записи щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- будівлі матеріальних складів з вулканізацією літ В-1 площею 212,3 кв. м, реєстраційний № 18337215, вартістю встановленою ДК МБТІ м. Дрогобича

18 233,00 грн;

- будівлі ремонтно-механічної майстерні літ Б-1 площею 545,1 кв. м, реєстраційний № 18336967, вартістю встановленою ДК МБТІ м. Дрогобича

249 100, 00 грн;

- будівлі прохідної-диспетчерської літ А-1 площею 69,7 кв. м, реєстраційний

№ 18337126, вартістю встановленою ДК МБТІ м. Дрогобича 64 000,00 грн;

- будівлі виробничо-адміністративного корпусу літ. Г-1 площею 1 797,2 кв. м, разом із господарськими спорудами (огорожа, ворота, замощення території) реєстраційний № 18337319, вартістю встановленою ДК МБТІ м. Дрогобича

1 387 000,00 грн;

- земельної ділянки площею 2,3378 га, кадастровий номер: 4610670500:01:027:0052, державний акт на право власності ЛВ № 028634 виданий Стебницькою міською радою на підставі рішення від 19 жовтня 2000 року № 9.

Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи про накладення на підставі іпотечного договору від 29 березня 2007 року заборони відчуження на такі об`єкти нерухомого майна: будівлю матеріальних складів з вулканізацією літ В-1 площею 212,3 кв. м, реєстраційний № 18337215, вартістю встановленою ДК МБТІ м. Дрогобича 18 233,00 грн; будівлю ремонтно-механічної майстерні літ Б-1 площею 545,1 кв. м, реєстраційний № 18336967, вартістю встановленою ДК МБТІ м. Дрогобича 249 100, 00 грн; будівлю прохідної-диспетчерської літ А-1 площею 69,7 кв. м, реєстраційний № 18337126, вартістю встановленою ДК МБТІ м. Дрогобича 64 000,00 грн; будівлю виробничо-адміністративного корпусу літ. Г-1 площею 1 797,2 кв. м, разом із господарськими спорудами (огорожа, ворота, замощення території) реєстраційний № 18337319, вартістю встановленою ДК МБТІ м. Дрогобича

1 387 000,00 грн; земельну ділянку площею 2,3378 га, кадастровий номер: 4610670500:01:027:0052, державний акт на право власності ЛВ № 028634 виданий Стебницькою міською радою на підставі рішення від 19 жовтня 2000 року № 9.

Скасовано заборону від 29 березня 2007 року, накладену приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Юзефівим О. Б. на підставі іпотечного договору від 29 березня 2007 року, зареєстровану у Держаному реєстрі заборон за № 430-434 на іпотечне майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 2 720 000,00 грн.

У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія (далі - ПАТ УКР/ІН/КОМ , товариство) звернулося до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 травня 2016 року, мотивуючи її, крім іншого, тим, що ПАТ УКР/ІН/КОМ є правонаступником ПАТ Укрінбанк .

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 червня 2017 року заяву ПАТ УКР/ІН/КОМ залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, ПАТ УКР/ІН/КОМ подало апеляційну скаргу на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 травня 2016 року.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2017 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ УКР/ІН/КОМ на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 травня 2016 року.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 02 жовтня 2017 року призначено справу до розгляду на 16 січня 2018 року об 11 год. 00 хв.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20 березня 2018 року (занесеною до протоколу судового засідання) замінено сторону відповідача з ПАТ Укрінбанк на ПАТ УКР/ІН/КОМ .

Відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах Апеляційний суд Львівської області ліквідовано та створено новий - Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську області, з місцезнаходженням у м. Львові.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 29 жовтня 2018 року справу за апеляційною скаргою призначено на 20 листопада 2018 року на 11 год. 30 хв.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року (занесеною до протоколу судового засідання) замінено сторону відповідача з ПАТ УКР/ІН/КОМ на ПАТ Укрінбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Укрінбанк Міхна Сергія Семеновича (далі - Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію Міхно С. С., Уповноважена особа ФГВФО).

Ухвала суду мотивована тим, що апеляційний суд, з урахуванням пояснень учасників справи та встановлених судом обставин, які не були відомі на момент постановлення ухвали від 20 березня 2018 року (занесеної до протоколу судового засідання), дійшов висновку про наявність підстав, визначених статтею 51 ЦПК України, для заміни відповідача ПАТ УКР/ІН/КОМ на ПАТ Укрінбанк .

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ УКР/ІН/КОМ , у якій заявник просив скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2016 року (справа

№ 826/1162/16), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року, визнані незаконними та скасовані постанова Правління Національного банку України від 24 грудня

2015 року № 934 Про віднесення ПАТ Укрінбанк до категорії неплатоспроможних (далі - постанова Правління НБУ № 934) та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня

2015 року № 239 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Укрінбанк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку (далі - рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 239).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року (справа № 826/5325/16), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2016 року, визнані незаконними та скасовані постанова Правління Національного банку України від 22 березня 2016 року № 180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Укрінбанк (далі - постанова Правління НБУ № 180) та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 березня 2016 року

№ 385 Про початок процедури ліквідації ПАТ Укрінбанк та делегування повноважень ліквідатора банку (далі - рішення виконавчої дирекції ФГВФО

№ 385).

13 липня 2016 року рішенням позачергових загальних зборів акціонерів товариства ПАТ Укрінбанк перейменовано на Публічне акціонерне товариство Укрінком , а 28 березня 2017 року перейменовано - на ПАТ Українська інноваційна компанія (скорочене найменування - ПАТ УКР/ІН/КОМ ), прийнято Статут у новій редакції. На теперішній час у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичної особи з назвою Український інноваційний банк не існує, під ідентифікаційним кодом юридичної особи 05839888 у реєстрі зареєстровано ПАТ УКР/ІН/КОМ .

Верховний Суд України у постанові від 24 жовтня 2017 року (справа

№ 826/1162/16), скасовуючи постанову Окружного адміністративного суду

м. Києва від 16 березня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2016 року, виходив з того, що міноритарний акціонер не може бути позивачем у цьому спорі. У зв`язку з чим, до суду з аналогічним позовом звернулося ПАТ УКР/ІН/КОМ , який постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року (справа

№ 826/14033/17), залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року задоволено, визнано протиправними та скасовано постанову Правління НБУ № 934 та рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 239. Зазначене свідчить про те, що будь-які повноваження Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Укрінбанк припинені, а ПАТ УКР/ІН/КОМ є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ Укрінбанк , і відповідно належним відповідачем у справі. Проте суд зазначеного не урахував та не надав належної правової оцінки тому, що відповідно до статуту товариства, ПАТ УКР/ІН/КОМ є набувачем всіх прав та обов`язків ПАТ Укрінбанк , й обидва товариства мають один і той самий ідентифікаційний код. Ураховуючи наявність зазначених судових рішень, апеляційний суд не мав правових підстав для залучення до участі у справі як відповідача Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ Укрінбанк .

У вересні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшли пояснення ПАТ УКР/ІН/КОМ , у яких просить урахувати обставини, встановлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

від 09 серпня 2019 року у справі № 826/14033/17, якою залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого

2018 року.

Відзив на касаційну скаргу подано не було.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 06 липня 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПАТ УКР/ІН/КОМ не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом (частини перша та четверта статті 104 ЦК України). Частинам першій та четвертій статті 104 ЦК України кореспондує частина перша статті 59 та частина перша статті 91 ГК України. Частині першій статті 104 ЦК України також кореспондує частина перша статті 79 Закону України Про акціонерні товариства . Особливості ліквідації банків встановлюються Законом України Про банки і банківську діяльність (частина четверта статті 110 ЦК України).

За змістом статті 6 Закону України Про банки і банківську діяльність банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Згідно зі статтями 26, 27 Закону України Про банки і банківську діяльність банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання. Реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу НБУ на реорганізацію банку та затвердження НБУ плану реорганізації банку. У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення план реорганізації банку не складається. НБУ визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку. НБУ не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть відповідати вимогам щодо економічних нормативів їх діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності. НБУ надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.

Відповідно до статті 78 Закону України Про банки і банківську діяльність власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди НБУ, та за умови відкликання банківської ліцензії. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо НБУ після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного. В іншому випадку НБУ відмовляє в погодженні згідно з пунктом 2.4. глави 2 розділу ІІІ Положення про застосування НБУ заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року № 346, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Положення про застосування НБУ заходів впливу). Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесеного НБУ до категорії проблемних або неплатоспроможних, НБУ та Фонд вживають щодо нього заходи, передбачені Законом України Про банки і банківську діяльність та Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Банківське законодавство не передбачає правонаступництва у разі ліквідації банку.

Відповідно до абзацу сорокового частини першої статті 2 Закону України Про банки і банківську діяльність реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України Про банки і банківську діяльність у разі реорганізації банку шляхом перетворення, до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання.

Пунктами 1, 2, 5 та 6 частини першої статті 46 Закону України Про банки і банківську діяльність передбачено, що правління банку зобов`язане протягом трьох робочих днів інформувати НБУ, зокрема про: кандидатуру на призначення на посаду керівника банку, зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку, наявність хоча б однієї з підстав для віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних або для відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, припинення банківської діяльності.

Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження НБУ. Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються НБУ. НБУ приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів. НБУ в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів (частини четверта, шоста, сьома та восьма статті 16 Закону України Про банки і банківську діяльність ).

Отже, як реорганізація, так і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку відповідно до закону можливі лише після надання на це згоди НБУ.

Зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова банк , виключення з видів його діяльності діяльності комерційних банків (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону України Про акціонерні товариства ), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону України Про акціонерні товариства ), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону України Про акціонерні товариства ).

Реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин в законодавчому регулюванні загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність.

Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та

від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону України Про банки і банківську діяльність не утворилася.

Приймаючи рішення про відмову від здійснення банківської діяльності, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку, як юридичної особи, власники ПАТ Укрінбанк , не дотримались передбаченої статтею 78 Закону України Про банки і банківську діяльність процедури ліквідації банку за їх рішенням, погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у зазначеного банку статусу проблемного, що відповідає статті 78 Закону України Про банки та банківську діяльність .

Виведення банку з ринку шляхом виключення слова банк з його назви та банківської діяльності з видів його діяльності законом не передбачено. Якщо юридична особа бажає припинити банківську діяльність, то вона має як банк вийти з ринку за процедурами, які передбачені законодавством, що регулює здійснення банківської діяльності в Україні, для виведення банку з ринку під наглядом НБУ та за участю Фонду.

Скасування судом процедури виведення банку з ринку лише на підставі порушень порядку реалізації цієї процедури без спростування підстав, передбачених банківським законодавством для її ініціювання та реалізації, призводить до перебирання на себе судом функцій НБУ та Фонду як спеціальних органів, наділених банківським законодавством відповідними притаманними лише їм повноваженнями. Реалізація судом своїх повноважень у зазначений спосіб не відповідає вимогам статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, статті 53 Закону України Про Національний банк України , статті 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Дії керівництва ПАТ Укрінбанк , пов`язані з самостійним відновленням власних повноважень та внесенням відповідних змін до статуту банку, не можуть виправдовуватись невиконанням НБУ перед банком своїх зобов`язань щодо повернення банківської ліцензії на підставі судових рішень у справах

№ 826/5325/16 та № 826/14033/17, оскільки виконання банком вимог законодавства до його діяльності, як підстава отримання цієї ліцензії, є першочерговим.

У розумінні статті 15 Закону України Про банки і банківську діяльність ПАТ Укрінбанк є зареєстрованим НБУ як банк, але втратив банківську ліцензію та не відновив її. Законом не передбачено виключення з назви банку слова банк після відкликання ліцензії банку, навпаки банківським законодавством передбачена послідовність процедур у випадку відкликання банківської ліцензії. Перебування банку у цих процедурах з наявним у його назві словом банк не порушує мети спеціальних вимог до назви банку та слова банк у його назві, оскільки відсутність банківської ліцензії припиняє банківську діяльність банку, але не припиняє сам банк з його існуючими правами та обов`язками, які виникли в результаті банківської діяльності до відкликання банківської ліцензії.

Права банку щодо його боржників комплексно пов`язані з його зобов`язаннями перед кредиторами. У зв`язку з цим не може процес виконання зобов`язань проблемним банком здійснюватися в порядку ліквідації цього банку, а реалізація його прав бути відділеною від цього процесу. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 38, частини першої та п`ятої статті 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , Фонд забезпечує вимоги кредиторів банку за рахунок реалізації вимог банку до боржників.

Таким чином, рішення про здійснення змін у статуті відповідного банку є підставою для державної реєстрації цих змін лише за умови дотримання встановленої законом процедури погодження таких змін. Дії щодо реєстрації змін до статуту банку мають здійснюватися відповідно до частини першої статті 68 Конституції України та частин другої, третьої статті 13 ЦК України, не руйнуючи систему координації та організації банківського ринку, передбачену банківським законодавством. Порушення такого порядку не відповідає публічному порядку, а також ставить під загрозу гарантовані права інших осіб, передбачені законодавством.

Ураховуючи зазначене, перехід прав та обов`язків від ПАТ Укрінбанк до ПАТ УКР/ІН/КОМ , яке заявляє про отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова банк та виключення з видів своє діяльності банківської діяльності без дотримання вимог банківського законодавства, а тому організаційні зміни банку

від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавства.

Оскільки ПАТ Укрінбанк не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ УКР/ІН/КОМ , а отже й останнє не набуло прав банку. При цьому належних та допустимих доказів на підтвердження факту правонаступництва матеріали справи не містять.

Щодо належного суб`єкта, уповноваженого представляти банк у спірних правовідносинах, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень пункту 17 частини першої статті 2, статей 34, 37, 44, 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондомгарантування вкладів фізичних осіб, яке у такому разі може бути припинено лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії та повернення банку під нагляд НБУ.

Зазначених правових висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла

у постанові від 10 грудня 2019 року у справі 925/698/16 (провадження

№ 12-17гс19).

Зважаючи на викладене, апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, урахувавши відсутність підстав вважати ПАТ УКР/ІН/КОМ правонаступником кредитної установи (банку) - ПАТ Укрінбанк , дійшов правильного висновку про необхідність заміни неналежного відповідача ПАТ УКР/ІН/КОМ на належного - ПАТ Укрінбанк в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ Укрінбанк Міхно С. С.

Доводи касаційної скарги законність та обгрунтованість ухвали суду апеляційної інстанції не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак