Справа № 640/3209/19
н/п 2-а/953/9/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Губської Я.В., при секретарі Куценко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування постанови-
В С Т А Н О В И В :
11.02.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області в якому просить: поновити їй строк на оскарження постанови та скасувати постанову Головного управління ДФС у Харківській області від 27.12.2018 року про накладення на неї адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку із спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вищевказаною постановою її притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі Податкового кодексу України та ст. 234-2, 284 КУпАП. Вказана постанова винесена на підставі протоколу №420 про адміністративне правопорушення, складеному відносно неї посадовими особами ДПС 12.12.2018 року. В зазначеному протоколі вказано, що вона нібито скоїла адміністративне правопорушення передбачене ст. ст. 234-2, 284 КУпАП, що полягає в заниженні суми єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за березень 2018р., яке підлягає нарахуванню по сплаті у розмірі 1230,95 грн., чим порушено п. 2 ст.6, ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне та соціальне страхування . До вказаного висновку дійшов інспектор ДПС керуючись актом перевірки №3849/20-40-13-0733291528 від 17.09.2018 року. Постанову про накладення адміністративного стягнення від 27.12.2018 року позивачем - головним бухгалтером ТОВ ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ПРОМЕЛЕКТРО , код ЄДРПОУ 33291528 було отримано 08.01.2019 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти. 11.01.2019 до Державної фіскальної служби України, на підставі ст. 289 КУпАП, позивачем було подано скаргу на постанову про накладення адміністративного стягнення від 27 грудня 2018 року (в порядку ст.ст. 287-293 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та Заяву про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення (в порядку ст. 289 КУпАП). 01.02.2019 позивач отримала рішення ДФС України від 28.01.2019 р. № 4220/6/99-99-11-05-02-75 про розгляд скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення. Цим рішенням її скаргу на постанову про накладення адміністративного стягнення від 27 грудня 2018 року залишено без розгляду. При прийнятті рішення ДФС України від 28.01.2019 р. № 4220/6/99¬99-11-05-02-75 про розгляд скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення, всупереч вищезазначеному, не було розглянуто заяву про поновлення строку на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, відтак і питання про поновлення строку чи про відмову у поновленні строку на оскарження взагалі не було вирішено.
Ухвалою судді від 25.02.2019 року було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду даної справи.
13.04.2020 відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями дана адміністративна справа розподілена в провадження судді Губської Я.В.
В судове засідання під час розгляду справи позивач не з`явилась, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, подала до суду заяву, в якій просить позов задовольнити та розглядати справу у її відсутність. У зв`язку з чим суд розглядає справу у відсутності позивача за його заявою.
Відповідач будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, 10.03.2020 направив до суду відзив, представник не з`явився і про причини неявки суд не сповістив, а тому справа у відповідності до п. 1 ч. 3ст. 205 КАС України розглядається за відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовною заявою, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Судом встановлено, що оскаржувана до суду постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАП, яка була складена 27.12.2018 року, не містить підпис ОСОБА_1 про отримання її копії. Доказів її отримання відповідач до суду не надав.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк для звернення до суду із вказаним адміністративним позовом, оскільки доказів зловживань позивачем своїми процесуальними правами матеріали справи не містять.
Щодо обґрунтованості доводів позивача, викладених у позовній заяві стосовно оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.
Відповідно дост.77 КАС України кожна сторона повинна доводити ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 27.12.2018 року заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області Сагайдак І.А. винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі ___ за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне та соціальне страхування . Підставою для винесення даної постанови є акт перевірки №3849/20-40-13-0733291528 від 17.09.2018 (а.с. 11).
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач, звертаючись до суду із зазначеним позовом зазначає про порушення процедури розгляду справи, на сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності, встановлений ст.38 КпАП України, невідповідність оскаржуваної постанови вимогам ст. 283,284 КпАП України, а також відсутність зазначення в оскаржуваній постанові суми штрафу, як обов`язкового реквізиту постанови особи владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 77 КАС України визначено: - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилається на те, що строки ними не порушені, відсутність відомостей в постанові про розмір штрафу пояснює, що це є повноваженням суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 165-1 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України" Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування"; Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.
Згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що постанова у справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2018 р. винесена з порушенням строків накладення адміністративного стягнення.
Крім того, статтею 283 КпАП України передбачено вимоги про зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити:найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;опис обставин, установлених під час розгляду справи;зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Враховуючи зміст представленої до суду копії оскаржуваної постанови, в графі Постановив: уповноважена особа ГУ ДФС у Харківській обл. не зазначила змісту прийнятого у справі рішення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.165-1 КпАП України, а саме розміру штрафу.
Пунктом 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
В зв`язку з чим постанова ГУ ДФС у Харківській обл. від 27.12.2018 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 165-1 КпАП України, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа - закриттю, на підставі ст.286 КАС України, оскільки оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КпАП України.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1, п. 1. ч.З, ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, зарезультатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
З метою захисту прав, законних інтересів позивача та подання до суду позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, між АО Курафєєв і партнери та ОСОБА_1 01.02.2019 укладено договір про надання правової допомоги N12/2019 року, копія якого надана до суду.
Керуючись ч.З-5, ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а також надані до суду докази щодо сплаченого позивачем рахунку в сумі 1000,00 грн. за договором про надання правової допомоги, акту-приймання-передавання з деталізацією наданих послуг від 12.03.2019, з дотриманням вимог співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат на правову допомогу.
Керуючись ст. ст.2,6-10,77,205,229,241-246,255,257,263, 295, 382 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову ГУ ДФС у Харківській області(61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, ЄДРПОУ: 39599198) від 27.12.2018 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 165-1 КпАП України, якою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) притягнуто до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути з ГУ ДФС у Харківській області(61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, ЄДРПОУ: 39599198) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1000,00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: Я. В. Губська
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2020 |
Оприлюднено | 23.07.2020 |
Номер документу | 90538387 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський районний суд м.Харкова
Губська Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні