Рішення

від 23.07.2020 по справі 910/4834/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.07.2020Справа № 910/4834/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Регіональний охоронний альянс

до Приватного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард

про стягнення 222590,41 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Приватне підприємство Регіональний охоронний альянс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард про стягнення 222590,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про надання охоронних послуг №01/05/2019 від 01.05.2019, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 221000 грн, також позивачем на вказану заборгованість нараховано до стягнення 3% річних в розмірі 1565,91 грн та інфляційні втрати в розмірі 24,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що позивачем до поданої позовної заяви не додано доказів вручення (направлення) рахунків на оплату відповідачу, також в матеріалах справи відсутній підписаний сторонами двосторонній Акт приймання передачі об`єкту під охорону, що унеможливлює здійснення оплати за охоронні послуги та взагалі ставить під сумнів їх надання. На підставі викладеного, відповідач зазначив про безпідставність заявлених позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.05.2019 між Приватним підприємством Регіональний охоронний альянс (охорона, позивач) та Філією Ватутінська Приватного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард (замовник, відповідач) було укладено Договір про надання охоронних послуг №01/05/2019, відповідно до умов якого, замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону об`єкт, вказаний в дислокації (Додаток №1 до даного Договору). Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони. Система охорони об`єкту та дислокації постів визначаються охороною та узгоджуються замовником (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору, замовник бере на себе зобов`язання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного Договору.

Згідно з п.3.1 Договору, охорона надає послуги з першого дня чинності даного договору, здійснюючи функцію нагляду за об`єктом, що охороняється.

За умовами п.4.1 Договору, ціна договору становить 42000 грн в тому числі ПДВ (20%) щомісяця за три цілодобових пости вахтовим методом.

Оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно в безготівковому порядку з відтермінуванням платежу на 30 діб з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний звітний період та отримання замовником відповідного рахунку на оплату шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок охорони (п.4.2 Договору).

У п.7.1 Договору сторони погодили, що факт надання замовнику послуг підтверджується чинністю даного Договору.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що щомісяця з 1 по 5 число місяця, що наступив за місяцем в якому надані охоронні послуги, охороною складається та затверджується Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) і надсилається охороною на адресу замовника. Замовник повинен підписати Акт наданих послуг відповідно до умов даного Договору не пізніше 5 (п`ятого) числа, місяця що настає за місяцем в якому надані послуги.

Відповідно до п.7.3 Договору, в разі обґрунтованих зауважень до охорони, які можуть потягнути за собою питання вартості наданих послуг, замовник зобов`язаний не пізніше 3 (трьох) календарних днів з дня виявлення названих зауважень, письмово заявити про низ охороні. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці зауваження, як порушення умов договору.

Згідно з п.10.2 Договору, дія договору може бути припинена достроково, при чому, сторона - ініціатор припинення договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менш, ніж за 10 (десять) календарних днів.

Пунктом 10.4 Договору, в односторонньому порядку договір може бути розірваний при невиконанні однієї із сторін умов договору. Сторона - ініціатор розірвання договору інформує в письмовій формі про це іншу сторону не менш ніж за 3 доби.

Умовами п.11.1 Договору сторони погодили, що договір набуває чинності з 01.05.2019 і діє до 30.04.2020.

Додатковою угодою №1 до Договору сторони погодили з 01.01.2020 внести зміни у п.4.1 Договору зазначивши, що ціна договору становить 48000 грн в стому числі ПДВ (20%) щомісяця за чотири цілодобових пости вахтовим методом.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов зазначеного договору позивачем було надано охоронні послуги у період з серпня 2019 року по січень 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000150 від 31.08.2019, №ОУ-0000169 від 30.09.2019, №ОУ-0000187 від 31.10.2019, №ОУ-0000205 від 30.11.2019, №ОУ-0000223 від 31.12.2019, №ОУ-0000016 від 31.01.2020 та рахунками-фактури СФ-0000150 від 31.08.2019, СФ-0000169 від 30.09.2019, СФ-0000187 від 31.10.2019, СФ-0000205 від 30.11.2019, СФ-0000223 від 31.12.2019, СФ-0000016 від 31.01.2020 на загальну суму 221000 грн.

Зазначені акти надання послуг підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів існування спорів щодо якості або кількості наданих позивачем послуг матеріали справи не місять.

Відповідач, в свою чергу, зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг своєчасно та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого, у останнього утворилася заборгованість в сумі 221000 грн.

Відповідно ч.1, ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами про сплату заборгованості №08.01.1.20 від 08.01.2020 та №21.01.2020 від 21.01.2020 в яких вказував на наявність заборгованості відповідача за надані послуги з охорони, за Договором про надання охоронних послуг №01/05/2019 від 01.05.2019. Докази направлення зазначених вимог наявні в матеріалах справи

В подальшому, позивач звернувся до відповідача із листом №28.02.20 від 28.02.2020 про розірвання договору в якому зазначив, що станом на 29.02.2020 відповідач має заборгованість за вищезазначеним договором у розмірі 269000 грн, що підтверджує невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим позивач повідомив, що Договір про надання охоронних послуг №01/05/2019 від 01.05.2019 буде розірваний з 02.03.2020, а позивач буде змушений звернутись до суду щодо примусового стягнення заборгованості.

Проте станом на дату звернення позивача із позовом до суду, відповідачем не вжито жодних заходів для погашення існуючої перед позивачем заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 221000 грн підлягають задоволенню.

Разом з тим, заперечення відповідача стосовно того, що позивачем до позовної заяви не додано доказів вручення (направлення) рахунків на оплату відповідачу, а також що в матеріалах справи відсутній підписаний сторонами двосторонній Акт приймання передачі об`єкту під охорону, що унеможливлює здійснення оплати за охоронні послуги судом відхиляються з огляду на те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт надання позивачем обумовлених договором послуг, в той же час, відповідач підписавши акти надання послуг, за відсутності надання обґрунтованих заперечень у визначеному договором порядку, фактично погодився із вартістю та обсягом наданих послуг, та відповідно зобов`язаний їх оплатити в повному обсязі.

Крім того, з наявних в матеріалах справи банківських виписок по рахунку позивача вбачається, що відповідачем у період з 07.06.2019 по 13.02.2020 здійснювались часткові оплати наданих позивачем послуг з охорони, які зараховувались позивачем в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, що свідчить про фактичне визнання відповідачем факту надання позивачем послуг з охорони.

Крім того, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 24,50 грн інфляційних втрат та 1565,91 грн трьох відсотків річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаного розрахунку допущено арифметичні помилки, таким чином здійснивши власний перерахунок трьох відсотків річних за визначені позивачем періоди, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 1554,25 грн.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в межах заявленої позивачем суми в розмірі 24,50 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Ураховуючи вкладене та керуючись ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст. 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Агрохолдинг Авангард (03115, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 121-В; ідентифікаційний код 00851519) на користь Приватного підприємства Регіональний охоронний альянс (25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Ушакова, буд. 1-А; ідентифікаційний код 39167373) 221000 (двісті двадцять одну тисячу) грн заборгованості, 1554 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 25 коп. трьох процентів річних та 24 (двадцять чотири) грн 50 коп. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3338 (три тисячі триста тридцять вісім) грн 69 коп.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 23.07.2020

Суддя Я.В. Маринченко