Рішення

від 23.07.2020 по справі 912/598/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 рокуСправа № 912/598/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.,

при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/598/20 від 24.02.2020

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Єлисаветрад" (далі - ТОВ "Оберіг-Єлисаветград"), код ЄДР 33142531, пров. Саксаганського, 86, м. Кропивницький, 25030

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" (далі - ТОВ "Агродар-Україна Плюс"), код ЄДР 33423315, вул. Т.Карпи, буд. 84, кім. 414, м. Кропивницький, 25006

про стягнення 6 919,88 грн

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області 11.02.2020 надійшла позовна заява ТОВ "Оберіг-Єлисаветград" до ТОВ "Агродар-Україна Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 16 919,88 грн, з яких основний борг в розмірі 10 000 грн, пеня - 5503,29 грн, 3% річних - 668,70 грн, інфляційні втрати - 747,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між сторонами, Договору №47 від 18.12.2018 на проведення робіт по монтажу системи автоматичної сигналізації (СПС) та системи оповіщення про пожежу (СО) в частині повної та своєчасної оплати за проведені роботи.

Ухвалою від 17.02.2020 господарський суд залишив позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

19.02.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 24.02.2020 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/598/20. Справу постановив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд призначив на 24.03.2020 - 15:30. Надав сторонам строки для подання заяв по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

19.03.2020 до суду надійшла заява №б/н від 19.03.2020 за підписом Генерального директора ТОВ "Оберіг-Єлисаветград", у якій повідомляється, що відповідач 21.02.2020, тобто після подання позовної заяви до суду, сплатив на користь позивача суму основного боргу в розмірі 10 000 грн за Договором №47 від 18.12.2018. Позивач підтримує позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 5503,29 грн, 3% річних в сумі 668,70 грн та інфляційних втрат в сумі 747,89 грн.

У засіданні 24.03.2020 представник відповідача подав клопотання №б/н від б/д про зменшення розміру штрафних санкцій. У своєму клопотанні відповідач зазначає, що визнає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в 10 000 грн. 21.02.2020 відповідачем погашено всю суму основного боргу 10 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №3015 від 21.02.2020. За таких обставин відповідач виконав взяті на себе грошові зобов`язання за Договором №47 від 18.12.2018.

Ухвалою від 24.03.2020 господарський суд відклав судове засідання у справі №912/598/20, зазначивши, що про дату і час судового засідання у справі №912/598/20 учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду. Запропонував позивачеві надати суду письмову позицію щодо клопотання №б/н від б/д відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

28.04.2020 до господарського суду надійшов лист №25 від 27.04.2020 від ТОВ "Оберіг-Єлисаветград", у якому міститься письмова позиція щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій. Так, позивач вважає, що підстави для зменшення розміру неустойки та задоволення клопотання відповідача відсутні. Позивач підтримує позовні вимоги частково, та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача нараховану пеню в сумі 5503,29 грн, 3% річних в сумі 668,70 грн, інфляційні втрати в сумі 747,89 грн та судові витрати позивача.

Ухвалою від 16.07.2020 господарський суд призначив справу до розгляду по суті на 23.07.2020 - 15:00.

Сторони отримали ухвалу суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Ухвалою від 23.07.2020 господарський суд закрив провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10 000 грн.

Отже, розгляд даної справи здійснюється з урахуванням суми позову 6 919,88 грн, з яких пеня в сумі 5503,29 грн, 668,70 грн 3% річних та 747,89 грн інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.

18.12.2018 між ТОВ "Оберіг-Єлисаветград" (Виконавець) та ТОВ "Агродар-Україна Плюс" (Замовник) укладено Договір №47 на проведення робіт по монтажу системи автоматичної сигналізації (СПС) та системи оповіщення про пожежу (СО) (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов`язався виконати роботи "Проектування системи СПС (кондитерського цеху з АБК, котельної з АБК, цеху сушіння насіння та прохідної з АБК) та монтаж системи пожежної сигналізації (СПС) та системи оповіщування про пожежу (СО) приміщень кондитерського цеху та прохідної без АБК ТОВ "Агродар-Україна Плюс", які знаходяться по вул. Бережинське шосе 3-а , а Замовник зобов`язувався прийняти ці роботи і оплатити їх вартість.

Згідно з розділом 2 Договору вартість робіт складає 61 161,20 грн. (п. 2.1.), 50% яких Замовник перераховує Виконавцю згідно отриманого рахунку (п.2.2.), решту в 3-х денний термін після завершення монтажних і пусконалагоджувальних робіт та підписання відповідних актів, на підставі отриманого рахунку та Актів виконаних робіт (п. 2.3.).

18.12.2018 Замовник виставив Виконавцю рахунок-фактуру № СФ-0000414 на суму 61 161,20 грн з ПДВ.

Цього ж дня, 18.12.2018 відповідач оплатив в якості 50% вартості робіт 30000,00 грн, що підтверджується випискою станом на 19.12.2018.

Позивач виконав роботи згідно умов Договору, про що свідчить підписаний 25 січня 2019 року Акт №1 приймання виконаних робіт за січень 2019 року та не заперечується відповідачем.

Разом з цим, відповідач, в 3-х денний термін після завершення монтажних і пусконалагоджувальних робіт та підписання відповідних актів, на підставі отриманого рахунку та Акту виконаних робіт, тобто до 28.01.2019 включно, не оплатив решту вартості робіт.

Як зазначає позивач, у подальшому відповідач здійснив часткову, несвоєчасну, оплату робіт у сумі 15000 грн та 6161,20 грн 06.08.2019 та 03.10.2019 відповідно, про що свідчать виписки з рахунку позивача за 06.08.2019 та за 03.10.2019.

У зв`язку з несплатою залишку заборгованості в розмірі 10 000 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом, здійснивши нарахування на суму основного боргу у вигляді 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення ст. 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1-2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані положення законодавства, господарський суд дійшов висновку що відповідачем порушено умови Договору щодо оплати в узгоджений строк (до 28.01.2019 включно) за виконані позивачем роботи, тому з 29.01.2019 відповідачем допущено порушення свого зобов`язання по сплаті основного боргу в сумі 31 161,20 грн, з 06.08.2019 залишок несплаченої суми боргу становив 16 161,20 грн, з 03.10.2019 залишок несплаченої суми боргу становив 10 000 грн.

Позивачем неправильно зазначено суми основної заборгованості в розрахунках пені, 3% річних та інфляційних втрат. Так у розрахунках позивача зазначено, що з 29.01.2019 сума основної заборгованості становить 31 162 грн, з 06.08.2019 - 16 162 грн і з 03.10.2019 - 10 000 грн (останнє правильно).

Відповідно до п. 3.8. Договору у випадку порушення Замовником строків оплати, обумовлених в даному Договорі, Замовнику нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

На підставі зазначеної узгодженої сторонами умови Договору позивач нарахував пеню в сумі 5 503,29 грн на суму заборгованості 31162 грн за період 29.01.2019-29.07.2019.

За ч. 1 ст. 546 ЦК України - виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За положеннями ст. 610 ЦК України - порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути пеню в сумі 5503,29 грн на суму заборгованості 31 162 грн за період 29.01.2019-29.07.2019, помилково включивши дату за межами шестимісячного строку - 29.07.2019 і неправильно визначивши суму основної заборгованості.

Враховуючи шестимісячний строк, визначений ч. 6 ст. 232 ГК України правильним періодом нарахування пені є 29.01.2019-28.07.2019, сума основної заборгованості становить 31 161,20 грн.

Здійснивши перерахунок пені на суму 31161,20 грн за період 29.01.2019-28.07.2019, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість суми заявленої пені лише в розмірі 5 474,13 грн. В іншій частині сума пені є необґрунтованою.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На виконання приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних в загальній сумі 668,70 грн за період 29.01.2019-10.02.2020 та інфляційні втрати в загальній сумі 747,89 грн за період лютий - грудень 2019 року на суми основної заборгованості, що були несплачені у відповідні періоди, проте допустивши помилки щодо таких сум, про що зазначено вище.

Господарський суд здійснив перерахунок 3% річних: за період 29.01.2019-05.08.2019 на суму 31 161,20 грн 3% річних становлять 484,07 грн; за період 06.08.2019-02.10.2019 на суму 16 161,20 грн 3% річних становлять 75,71 грн; за період 03.10.2019-10.02.2020 на суму 10 000 грн 3% річних становлять 106,76 грн. Всього обґрунтований розмір 3% річних становить 666,54 грн.

Господарський суд здійснив перерахунок інфляційних втрат: за період лютий-липень 2019 року на суму 31 161,20 грн інфляційні втрати становлять 624,49 грн (проте позивачем заявлено 623,24 грн, тому суд, не виходячи за межі заявлених вимог задовольняє в цій частині в розмірі, що заявлений позивачем); за період серпень-вересень 2019 року на суму 16 161,20 грн інфляційні втрати становлять 64,31 грн; за період жовтень-грудень 2019 року на суму 10 000 грн інфляційні втрати становлять 59,91 грн. Всього обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 747,46 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд враховує таке.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

З аналізу наведених норм законодавства випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду. При цьому господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку виняткових обставин, за яких можливе зменшення пені, а також розмір, до якого підлягає їх зменшення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Слід зазначити, що поняття значно та надмірно, при застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. Правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд при цьому повинен врахувати, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (ч. 6 ст. 3 ЦК України).

Правова позиція Верховного Суду "Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій" (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Обов`язок доведення наявності підстав для зменшення пені покладений саме на відповідача.

Клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач мотивує лише тим, що штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора та відповідачем погашено основний борг.

Однак, відповідачем не наведено жодних обґрунтувань щодо винятковості випадку, не пояснено причини несвоєчасного розрахунку за виконані роботи, не подано будь-яких доказів на підтвердження фінансового стану ТОВ "Агродар-Україна Плюс" та не повідомлено про ймовірні негативні наслідки у разі стягнення пені в заявленому розмірі.

Суд враховує, що позивач в даному випадку не повідомляє про конкретні збитки внаслідок прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань та не заявляє до стягнення таких сум. Однак, відповідач здійснив повний розрахунок основної заборгованості лише після подання ТОВ "Оберіг-Єлисаветград" даного позову, тривалість нездійснення такого повного розрахунку понад один рік свідчить про недобросовісність поведінки відповідача. Нарахована пеня здійснена у межах подвійної облікової ставки за шість місяців прострочення на суму заборгованості 31161,20 грн за період 29.01.2019-29.07.2019, яку відповідач не сплачував в узгоджений сторонами в Договорі строк. Відтак для порівняння необхідно брати саме суму основної заборгованості - 31 161,20 грн і суму пені 5 474,13 грн, що складає лише 17,57 % від несплаченої на період здійснення розрахунку суми основного боргу.

Враховуючи наведене, господарський суд не встановив підстав для зменшення пені та стягує її у перерахованому судом розмірі.

Як визначено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Оберіг-Єлисаветград" підлягають задоволенню частково в розмірі 6 888,13 грн, з яких 5 474,13 грн пені, 666,54 грн 3% річних та 747,46 грн інфляційних втрат.

Судовий збір відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 247, 251, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар-Україна Плюс" (код ЄДР 33423315, вул. Т.Карпи, буд. 84, кім. 414, м. Кропивницький, 25006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Єлисаветрад" (код ЄДР 33142531, пров. Саксаганського, 86, м. Кропивницький, 25030) 5 474,13 грн пені, 666,54 грн 3% річних та 747,46 грн інфляційних втрат, а також 2 092,36 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити сторонам.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.