Рішення

від 15.07.2020 по справі 5023/10655/11 (922/465/19)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/465/19)

Господарський суд Харківської області у складі: головуючий суддя Усатий В.О. судді: Яризько В.О. , Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

та за участю:

від відповідача - Гедзь Д.І. (положення про виконавчий орган, статут, наказ від 23.08.2019 № 574) прибув до приміщення Господарського суду Харківської області;

від позивача - ліквідатор арбітражний керуючий Голінний А.М. (свідоцтво № 1407 від 16.07.2013 на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 16.11.2015 у справі № 5011-28/10974-2012) прибув до приміщенні Господарського суду Черкаської області для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 22.06.2020, якою задоволено відповідне клопотання позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Харківської області справу (922/465/19)

за позовом ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор", м. Київ до ДП "Завод ім. Малишева" м. Харків про стягнення коштів в межах справи про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева"

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" в особі ліквідатора Голінного А.М., звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" кошти в розмірі 200 000,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 3000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір № 23/22Н-04-98, за умовами якого виконавець ДП "Завод ім. В.О. Малишева" зобов`язувався виготовити та передати у власність замовника ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" продукцію. На виконання умов договору ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" перерахував на рахунок ДП "Завод ім. В.О. Малишева" грошові кошти в загальному розмірі 800 000 грн.

В наступному ДП "Завод ім. В.О. Малишева" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору № 23/22Н-04-98. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 922/1281/17 позовні вимоги задоволено. Розірвано договір №23/22Н-04-98/дп від 20.01.2004, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 1, код ЄДРПОУ 19499574) та Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 1, код ЄДРПОУ 19499574) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 922/1281/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 касаційну скаргу ТОВ "НДТЦ "Ротор" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 залишено без змін.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення ліквідатора ТОВ "НДТЦ "Ротор" з позовом у справі № 922/465/19.

Відповідно до позовної заяви позивачем стверджується, що з рахунку ТОВ "НДТЦ "Ротор" на рахунок ДП "Завод імені В.О. Малишева" перераховано грошові кошти в загальній сумі 800 000 грн, а саме:

- 19.03.2004 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 11.06.2004 в розмірі 10 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 16.07.2004 в розмірі 190 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 24.12.2008 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу "часткова оплати за виготовлення машини МП згідно з рах 397Н від 15.12.2008";

- 26.12.2008 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу "часткова оплати за виготовлення машини МП згідно з рах 397Н від 15.12.2008".

Позивач вказує у позовній заяві про те, що в межах справи № 922/465/19 позивачем заявлено до стягнення 200 000 грн, які були перераховані 19.03.2004 року,

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.10.2019 у справі №922/465/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2019 у справі №922/465/19 та прийняти нове судове рішення про задоволення позову, стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" кошти в розмірі 200 000,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" задоволено частково, рішення Господарського суду Харківської області від 21.10.2019 у справі №922/465/19 скасовано, справу №922/465/19 направлено до місцевого господарського суду для розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева".

Скасовуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що звертаючись з позовом до відповідача, позивач обрав спосіб захисту своїх майнових прав та інтересів саме шляхом звернення у справу про банкрутство відповідача №5023/10655/11, про що він зазначив у вступній та прохальній частинах позовної заяви від 11.02.2019, поданій до господарського суду Харківської області, та аргументуючи тим, відносно відповідача порушено справу про банкрутство №5023/10655/11 Господарським судом Харківської області.

Натомість, Господарський суд Харківської області розглянув дану справу НЕ в межах справи про банкрутство, а в окремому позовному провадженні та не у складі суду, який розглядає справу про банкрутство ДП "Завод імені В.О. Малишева".

Зазначене є порушенням місцевим судом принципу диспозитивності в господарському процесі відповідно до статті 14 ГПК України, що мало наслідком обмеження процесуального права позивача на звернення за захистом його майнових прав до господарського суду в межах провадження у справі про його банкрутство без порушення окремого позовного провадження.

18.02.2020 справа № 922/465/19 надійшла до господарського суду після закінчення апеляційного перегляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.02.2020 на підставі ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2020, справу № 922/465/19 (вх. № 465/19 від 18.02.2019) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач): Усатий В.О. судді: Яризько В.О. та Савченко А.А., в провадженні яких перебуває справа про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева" № 5023/10655/11.

Згідно з ч. 14 ст. 32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Ухвалою суду від 19.02.2020 прийнято справу до розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство ДП "Завод ім. В.О. Малишева", призначено підготовче засідання на 02.03.2020.

На адресу 02.03.2020 суду від ДП "Завод ім. В. О. Малишева" надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 5371), в якому заперечує просить відмовити у задоволенні позову.

16.03.2020 на адресу суду від ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" надійшла відповідь на відзив (вх. № 6722), в якому наводить заперечення щодо доводів відповідача, викладених у відзиві.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Савченко А.А., яка входить до складу судової колегії, визначеною автоматизованою системою для розгляду даної справи, у березні 2020 року судове засідання 02.03.2020 не відбулось.

Після виходу судді з відпустки ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 19.05.2020. Призначено підготовче засідання на 18.05.2020.

У зв`язку з перебуванням судді доповідача у відпустці судове засідання 18.05.2020 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2020 (перший робочий день після виходу судді-доповідача з відпустки) призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 28.05.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.06.2020.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2020 розгляд справи по суті відкладено на 15.07.2020.

Судове засідання 15.07.2020 проводиться в режимі відеоконференції з Господарським судом Черкаської області за клопотанням позивача, задоволеним ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.06.2020.

До судового засідання до приміщення Господарського суду Черкаської області прибув ліквідатор ТОВ "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор", який підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.

До судового засідання до приміщення Господарського суду Харківської області прибув представник відповідача, який заперечував проти позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заявлені вимоги та заперечення на них, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до позовної заяви позивачем стверджується, що з рахунку ТОВ "НДТЦ "Ротор" на рахунок ДП "Завод імені В.О. Малишева" перераховано грошові кошти в загальній сумі 800 000 грн, а саме:

- 19.03.2004 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 11.06.2004 в розмірі 10 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 16.07.2004 в розмірі 190 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 24.12.2008 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу "часткова оплати за виготовлення машини МП згідно з рах 397Н від 15.12.2008";

- 26.12.2008 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу "часткова оплати за виготовлення машини МП згідно з рах 397Н від 15.12.2008".

Позивач вказує у позовній заяві про те, що в межах іншої справи № 922/2770/19 позивачем заявлено до стягнення 600 000 грн, які були перераховані 11.06.2004 10 000 грн; 16.07.2004 190 000 грн; 24.12.2008 - 200 000 грн; 26.12.2008 - 200 000 грн,

тому у даній справі № 922/465/19 заявлені вимоги стосуються перерахованих ТОВ "НДТЦ "Ротор" на рахунок ДП "Завод імені В.О. Малишева" : 19.03.2004 року у розмірі 200 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої, апеляційної та касаційної інстанції при розгляді справи № 922/1281/17

"20.01.2004 між позивачем - Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (Виконавець) та відповідачем - Товариством обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (Замовник) укладено договір № 23/22Н-04-98дп (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов`язання виготовити та передати у власність Замовника продукцію в номенклатурі, цінах, кількості та в строки, визначені календарним планом, а Замовник зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її вартість."

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та постановою Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 922/1281/17 розірвано договір № 23/22Н-04-98/дп від 20.01.2004. Копії зазначених судових рішень знаходяться в матеріалах справи та містяться в єдиному державному реєстрі судових рішень.

Між тим, на виконання умов договору, крім іншого, ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" було перераховано ДП "Завод імені В.О. Малишева":

19.03.2004 200 000 грн з призначенням платежу "аванс за виготовлення траншейної машини Договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004".

Перерахування коштів підтверджується банківськими виписками по рахунках ТОВ НДТЦ "Ротор".

Постановою Господарського суду м. Києва від 13.11.2013 по справі № 5011-28/10974-2012 ТОВ НДТЦ "Ротор" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ронського Р.М. В подальшому ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2015 по справі № 5011-28/10974-2012 призначено ліквідатором ТОВ НДТЦ "Ротор" арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича.

Ліквідатор ТОВ НДТЦ "Ротор" звернувся з позовом до ДП "Завод імені В.О. Малишева", в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти на підставі статті 1212 ЦК України у розмірі 200 000 грн, оскільки підстава, на якій отримані відповідачем зазначені кошти, відпала (договір розірвано в судовому порядку).

Надаючи правову кваліфікацію зазначеним відносинам суд зазначає про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Так, як встановлено та зазначено вище, предметом позову у даній справі є матеріально правова вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 600 000 грн, сплачених на виконання умов договору виконання робіт № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004, укладеному між ДП "Завод ім. В.О. Малишева" (виконавець) та ТОВ НДТЦ "Ротор" (замовник).

Як встановлено та зазначено вище, договір, на виконання умов якого ТОВ НДТЦ "Ротор" сплачені вказані кошти, розірвано в судовому порядку 13.06.2017.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15 та постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г.

Зважаючи на те, що правова підстава (договір № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004) відпала (визнана недійсною у судовому порядку), то вимога ліквідатора про повернення сплачених за таким договором грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України законна та обґрунтована.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За висновком суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами перерахування грошових коштів у розмірі 200 000 грн саме на виконання умов договору 23/22Н-04-98 від 20.01.2004, який розірвано у судовому порядку 13.06.2017.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог, судовий збір, сплачений позивачем за звернення з позовом у даній справі, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 129, 194-195, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) на користь ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" 01010, м. Київ, вул. Суворова, 1 код ЄДРПОУ 19499574) 200 000,00 грн та 3000 грн судового збору за звернення з позовом у даній справі.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 1 код ЄДРПОУ 19499574);

Відповідач: Державне підприємство "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 21.07.2020 (суддя-доповідач Усатий В.О. перебував у відпустці з 17.07.2020 по 20.07.2020 включно).

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий В.О. Яризько А.А. Савченко