Постанова
від 29.09.2020 по справі 5023/10655/11 (922/465/19)
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2020 р. Справа № 5023/10655/11 (922/465/19)

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.

та представників:

позивача - Голінний А.М. (ліквідатор, свідоцтво №1407 від 16.07.2013) - в режимі відеоконференції;

відповідача - Ґедзь Д.І. (довіреність №546-13 від 04.07.2020, наказ №574 від 23.08.2019);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (вх.№2044Х/1-43) на рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2020 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О., суддя Савченко А.А., повний текст складено 21.07.2020) у справі №5023/10655/11 (922/465/19)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор", м. Київ

до Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева", м. Харків

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Господарського суду Харківської області розглядається справа №5023/10655/11 про банкрутство ДП "Завод імені В.О. Малишева".

У лютому 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" в особі ліквідатора Голінного А.М., звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення безпідставно перерахованих коштів (вх. № 465/19 від 18.02.2019), в якій просив стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" кошти в розмірі 200000,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 3000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір №23/22Н-04-98, за умовами якого виконавець ДП "Завод ім. В.О. Малишева" зобов`язувався виготовити та передати у власність замовника ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" продукцію. На виконання умов договору ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" перерахував на рахунок ДП "Завод ім. В.О. Малишева" грошові кошти в загальному розмірі 800 000 грн.

В наступному ДП "Завод ім. В.О. Малишева" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору № 23/22Н-04-98. Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі №922/1281/17 позовні вимоги задоволено. Розірвано договір №23/22Н-04-98/дп від 20.01.2004, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 1, код ЄДРПОУ 19499574) та Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (01010, м. Київ, вул. Суворова, буд. 1, код ЄДРПОУ 19499574) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі №922/1281/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.04.2018 касаційну скаргу ТОВ "НДТЦ "Ротор" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 залишено без змін.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення ліквідатора ТОВ "НДТЦ "Ротор" з позовом у справі № 922/465/19.

Відповідно до позовної заяви позивачем стверджується, що з рахунку ТОВ "НДТЦ "Ротор" на рахунок ДП "Завод імені В.О. Малишева" перераховано грошові кошти в загальній сумі 800 000 грн, а саме:

- 19.03.2004 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 11.06.2004 в розмірі 10 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 16.07.2004 в розмірі 190 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 24.12.2008 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу "часткова оплати за виготовлення машини МП згідно з рах 397Н від 15.12.2008";

- 26.12.2008 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу "часткова оплати за виготовлення машини МП згідно з рах 397Н від 15.12.2008".

Позивач вказує у позовній заяві про те, що в межах справи №922/465/19 позивачем заявлено до стягнення 200 000 грн, які були перераховані 19.03.2004 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.10.2019 у справі №922/465/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2019 у справі №922/465/19 та прийняти нове судове рішення про задоволення позову, стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" кошти в розмірі 200000,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 21.10.2019 у справі №922/465/19 скасовано, справу №922/465/19 направлено до місцевого господарського суду для розгляду в межах справи №5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева".

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.07.2020 у справі №5023/10655/11 (922/465/19) (колегія суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О., суддя Савченко А.А.) позов задоволено повністю.

ДП "Завод імені В.О. Малишева" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2020 у справі №5023/10655/11 (922/465/19) та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції від 04.11.2012) та на виконання ухвали від 18.01.2013 Господарського суду Харківської області по справі №5023/10655/11 ДП ЗІМ списано заборгованість перед ТОВ НДТЦ Ротор у розмірі 400 000,00 грн. за договором, у зв`язку із чим станом на сьогоднішній день згідно даних бухгалтерського обліку відсутня заборгованість відповідача перед позивачем, що підтверджується довідкою вих. №1134/17 від 11.11.2019.

Вважає, що оскільки договір №23/22Н-04-98дп було укладено між позивачем та відповідачем 20.01.2004, тобто до моменту попущення провадження у справі №5023/10655/11 про банкрутство ДП ЗІМ , то вимоги товариства про стягнення з підприємства коштів у розмірі 200 000,00 грн. є конкурсними. Проте, товариством не було заявлено грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, у зв`язку з чим ТОВ НДТЦ Ротор втратило статус конкурсного кредитора та, відповідно, включення його вимог до реєстру.

17.08.2020 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи №5023/10655/11 (922/465/19) визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Ільїн О.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Призначено справу до розгляду на 29.09.2020 об 12:00 год.

13.08.2019 засобами поштового зв`язку ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" подав відзив на апеляційну скаргу (вх.№8385 від 07.09.2020), в якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Від нього також надійшло клопотання (вх.№8771 від 17.09.2020) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому він просить постановити ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та доручити її проведення Господарському суду Черкаської області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 задовольнити клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено господарському суду Черкаської області (18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, зал №1) забезпечити проведення відеоконференції у справі №5023/10655/11.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2020, у зв`язку з відпусткою судді Ільїна О.В. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С.

В судовому засіданні 29.01.2020 представник відповідача підтримує свою апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з рахунку ТОВ "НДТЦ "Ротор" на рахунок ДП "Завод імені В.О. Малишева" перераховано грошові кошти в загальній сумі 800 000 грн, а саме:

- 19.03.2004 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 11.06.2004 в розмірі 10 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 16.07.2004 в розмірі 190 000 грн з призначенням платежу : "Аванс за виготовлення траншейної машини договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004";

- 24.12.2008 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу "часткова оплати за виготовлення машини МП згідно з рах 397Н від 15.12.2008";

- 26.12.2008 в розмірі 200 000 грн з призначенням платежу "часткова оплати за виготовлення машини МП згідно з рах 397Н від 15.12.2008".

Позивач вказує у позовній заяві про те, що в межах іншої справи №922/2770/19 позивачем заявлено до стягнення 600 000 грн, які були перераховані 11.06.2004 - 10 000 грн; 16.07.2004 190 000 грн; 24.12.2008 - 200 000 грн; 26.12.2008 - 200 000 грн, тому у даній справі №922/465/19 заявлені вимоги стосуються перерахованих ТОВ "НДТЦ "Ротор" на рахунок ДП "Завод імені В.О. Малишева": 19.03.2004 року у розмірі 200 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої, апеляційної та касаційної інстанції при розгляді справи №922/1281/17 "20.01.2004 між позивачем - Державним підприємством "Завод імені В.О. Малишева" (Виконавець) та відповідачем - Товариством обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" (Замовник) укладено договір № 23/22Н-04-98дп (далі за текстом - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобов`язання виготовити та передати у власність Замовника продукцію в номенклатурі, цінах, кількості та в строки, визначені календарним планом, а Замовник зобов`язується прийняти продукцію та оплатити її вартість."

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.06.2017, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та постановою Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 922/1281/17 розірвано договір № 23/22Н-04-98/дп від 20.01.2004. Копії зазначених судових рішень знаходяться в матеріалах справи та містяться в єдиному державному реєстрі судових рішень.

Між тим, на виконання умов договору, крім іншого, ТОВ Науково-дослідний та технічний центр "Ротор" було перераховано ДП "Завод імені В.О. Малишева":

19.03.2004 200 000 грн з призначенням платежу "аванс за виготовлення траншейної машини Договір 23/22Н-04-98 від 20.01.2004".

Перерахування коштів підтверджується банківськими виписками по рахунках ТОВ НДТЦ "Ротор".

Постановою Господарського суду м. Києва від 13.11.2013 по справі № 5011-28/10974-2012 ТОВ НДТЦ "Ротор" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ронського Р.М. В подальшому ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2015 по справі № 5011-28/10974-2012 призначено ліквідатором ТОВ НДТЦ "Ротор" арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича.

Ліквідатор ТОВ НДТЦ "Ротор" звернувся з позовом до ДП "Завод імені В.О. Малишева", в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти на підставі статті 1212 ЦК України у розмірі 200 000 грн, оскільки підстава, на якій отримані відповідачем зазначені кошти, відпала (договір розірвано в судовому порядку).

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами перерахування грошових коштів у розмірі 200 000 грн саме на виконання умов договору 23/22Н-04-98 від 20.01.2004, який розірвано у судовому порядку 13.06.2017, що є підставою для задоволення даного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

При цьому, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Так, як встановлено та зазначено вище, предметом позову у даній справі є матеріально правова вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 600 000 грн, сплачених на виконання умов договору виконання робіт № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004, укладеному між ДП "Завод ім. В.О. Малишева" (виконавець) та ТОВ НДТЦ "Ротор" (замовник).

Як встановлено та зазначено вище, договір, на виконання умов якого ТОВ НДТЦ "Ротор" сплачені вказані кошти, розірвано в судовому порядку 13.06.2017.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 177, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15 та постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г.

Зважаючи на те, що правова підстава (договір № 23/22Н-04-98дп від 20.01.2004) відпала (розірвано у судовому порядку), то вимога ліквідатора про повернення сплачених за таким договором грошових коштів на підставі статті 1212 ЦК України законна та обґрунтована.

Доводи апелянта, висловлені в судовому засіданні стосовно того, що договірний характер правовідносин, що існували між сторонами і на підставі яких виникло право вимоги та обов`язок повернення коштів, виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України, судова колегія відхиляє.

Хоча чинний договір і є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей), така підстава може бути в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору. В цьому випадку позовна вимога про повернення майна або стягнення коштів при неможливості повернення обґрунтовується саме ст. 1212 ЦК України, а повернення відбувається на підставі ст. 1213 ЦК України.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18.

Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що за змістом договору від 20.01.2004 року № 23/22Н-04-98дп у ДП Завод ім. В.О. Малишева були відсутні грошові зобов`язання перед ТОВ НДТЦ РОТОР , оскільки суть зобов`язання полягала у виконанні відповідних робіт.

Грошові зобов`язання щодо сплати (повернення) коштів випливають виключно з факту розірвання договору за рішенням суду.

Таким чином, грошове зобов`язання в ДП Завод ім. В.О. Малишева перед ТОВ НДТЦ РОТОР виникло не з факту перерахування коштів, а у зв`язку з розірванням договору на підставі рішення суду у справі №922/1281/17 від 17.10.2017.

Отже, вказане грошове зобов`язання не могло виникнути до порушення справи № 5023/10655/11 про банкрутство, отже вимоги ТОВ НДТЦ РОТОР не можуть бути конкурсними, відтак не можуть вважатись погашеними, а отже не могли бути списаними ДП Завод ім. В.О. Малишева .

Згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхиляються колегією суддів, як безпідставні, необґрунтовані та такі, що стосуються виключно переоцінки доказів.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені відповідачем, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2020 у справі №5023/10655/11 (922/465/19) залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України, через Східний апеляційний господарський суд або безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05.10.2020.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя І.А. Шутенко

Дата ухвалення рішення29.09.2020
Оприлюднено06.10.2020

Судовий реєстр по справі —5023/10655/11 (922/465/19)

Постанова від 29.09.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Постанова від 29.09.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Ухвала від 17.09.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Ухвала від 25.08.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Тихий Павло Володимирович

Рішення від 15.07.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Усатий В.О.

Ухвала від 22.06.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Усатий В.О.

Ухвала від 17.06.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Усатий В.О.

Ухвала від 15.06.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Усатий В.О.

Ухвала від 28.05.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Усатий В.О.

Ухвала від 25.05.2020

Господарське

Господарський суд Харківської області

Усатий В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні