Ухвала

від 15.07.2020 по справі 922/3583/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"15" липня 2020 р.Справа № 922/3583/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (м. Київ) до Споживчого товариства "Погасимо Кредит" (м. Харків) про стягнення 39430,90 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (надалі - позивач) подало Господарському суду Харківської області позовну заяву без номеру від 22.10.2019 до Споживчого товариства "Погасимо Кредит" (надалі - відповідач), в якій просить стягнути з Споживчого товариства "Погасимо Кредит" (61001, Харківська обл., місто Харків, проспект Гагаріна, будинок 20, Код ЄДРПОУ/ІПН: 40871003) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДР 14360570) заборгованість за договором банківського обслуговування в розмірі 39430,90 грн (19613,64 грн - заборгованість у вигляді несанкціонованого овердрафту; 9872,79 грн - заборгованість зі штрафу; 9944,47 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором). Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору банківського обслуговування та приписів законодавства, чим не погасив заборгованість з несанкціонованого овердрафту, не сплатив банку інші платежі, передбачені умовами договору.

Також позивач разом із позовною заявою надав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Також судом було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Підготовче засідання призначено судом на 02.12.2019 о 14:30, про що повідомлено учасників справи.

Оскільки 02.12.2019 представники сторін у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, протокольною ухвалою суду від 02.12.2019 відкладено підготовче засідання на 16.12.2019 о 12:30 год.

02.12.2019 ухвалою господарського суду учасників справи було викликано в підготовче засідання для участі в розгляді справи на 16.12.2019 о 12:30 год.

Вказаною ухвалою суду явку позивача було визнано обов`язковою.

16.12.2019 позивач електронною поштою надіслав файл, засвідчений електронним цифровим підписом, що містить письмові пояснення та клопотання про розгляд справи без участі позивача, в якому останній просить розглянути справу за відсутності представника позивача.

Протокольною ухвалою суду від 16.12.2019 відхилено клопотання позивача про розгляд справи без його участі, оскільки явка позивача в судове засідання 16.12.2019 була визнана судом обов`язковою.

Крім того, позивач надав клопотання про огляд веб-сайту, в якому просить здійснити огляд та фіксування Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті AT КБ "ПРИВАТБАНК" за посиланням https://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: "Архів договорів", перейти за посиланням "більше", обрати сторінку №4, повний текст за посиланням "Повний договір (актуальний на 01.10.2016)", пункти 1.1.2.1.9. та 1.1.2.1.11. знаходяться на сторінці 19 повного договору, пункти 3.5.1.51. та 3.5.1.52. знаходяться на сторінці 1155 повного договору.

Позивач вказує у наданому клопотанні, що він вважає за необхідне ініціювати огляд на офіційному веб-сайті AT КБ "ПРИВАТБАНК" та фіксування змісту редакції Умов та правил надання банківських послуг, яка діяла на день приєднання відповідача до відповідних умов на підтвердження дійсності відповідної редакції Умов та правил надання банківських послуг, оскільки позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором банківського обслуговування від 12.10.2016, який було укладено між сторонами шляхом приєднання відповідачем до Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті AT КБ "ПРИВАТБАНК".

З огляду на те, що вирішення цього спору по суті, вимагає з`ясування змісту зобов`язань, які виникли між сторонами спору, а саме, їх умов, порядку виконання, взаємних прав та обов`язків сторін, відповідальності за порушення зобов`язань, строку дії, тощо, що потребує встановлення, які саме Умови та Тарифи були розміщені на сайті позивача на час відкриття банківського рахунку, та оскільки це потребує спеціальних знань і не може бути здійснено судом самостійно чи із залученням спеціаліста, ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2019 було відхилено клопотання позивача про огляд веб-сайту та призначено по справі комплексну судову комп`ютерно-технічну та економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

У зазначеній ухвалі суду на вирішення експертам поставлено наступні питання:

1) В якій редакції, у мережі Інтернет на сайті www.pb.ua., були розміщені "Умови та правила надання банківських послуг" і Тарифи Банку" станом на 12.10.2016?

2) Чи відповідає редакція "Умов та правила надання банківських послуг" і Тарифів Банку", що була розміщена в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua. станом на 12.10.2016, наданій в матеріали справи редакції витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" (а.с. 19 - 28) і Тарифів Банку (а.с. 29 - 30)?

3) Чи відповідає наданий позивачем розрахунок заборгованості (а.с. 31 - 32) на суму 39430,90 грн, з яких: заборгованість за несанкціонованим овердрафтом в сумі 19613,64 грн, загальний залишок заборгованості за процентами (штрафом) в сумі 9872,79 грн та загальна сума нарахованої пені - 9944,47 грн, положенням "Умов та правил надання банківських послуг" і Тарифам Банку, які були розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua. станом на 12.10.2016? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності і на яку суму?".

Витрати по проведенню судової експертизи суд, з огляду на положення статті 125 ГПК України, судом попередньо покладено на позивача, як на зацікавлену сторону.

19.05.2020 Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса надав Господарському суду Харківської області лист №420/421 від 21.04.2020, в якому повідомив про зняття з виконання без проведення експертизи, у зв`язку з не оплатою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" вартості експертизи. Разом із вказаним листом ХНДІСЕ надіслав матеріали справи №922/3583/19.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2020 поновлено провадження у справі №922/3583/19 та підготовче засідання призначено на 17.06.2020 о 14:00 год, про що повідомлено учасників справи.

17.06.2020 представники сторін у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2020 учасників справи було повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.07.2020 о 12:30 год.

Оскільки 01.07.2020 представники сторін у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2020 учасників справи було викликано в судове засідання для участі на 15.07.2020 о 15:00 год.

Зазначеною ухвалою суду явку позивача було визнано обов`язковою.

Жодних заяв чи клопотань від позивача не надходило, вимог ухвали суду від 29.05.2020 позивач не виконав та не надав витребувані судом документи.

Представник позивача у жодне судове засідання не з`явився, зокрема у судове засідання 15.07.2020, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою місцезнаходження юридичної особи згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вказаною у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.06.2018, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення відповідних поштових повідомлень.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з`явився, зокрема у судове засідання 15.07.2020, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 3 ст. 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частина 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема місцезнаходження юридичної особи.

Положеннями ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру та передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Ухвали Господарського суду Харківської області, зокрема, ухвала суду від 11.11.2019 про відкриття провадження у справі, відправлені на адресу відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 20, однак поштові конверти з відповідними рекомендованими відправленнями повернуті відділенням зв`язку до суду з відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Крім того ухвала Господарського суду Харківської області від 11.11.2019 про відкриття провадження у цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.11.2019.

Учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, враховуючи зазначені вище положення Господарського процесуального кодексу України, якими регламентовано порядок повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України", суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ГПК України встановлено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, суд розглядає справу виключно за зверненням особи та в межах заявлених такою особою (позивачем) позовних вимог (предмету та підстав позову).

Частиною 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

З наведених норм вбачається, що прийняття судом рішення у справі залежить, зокрема, від того, чи підтримує особа, яка звернулась до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів (ч. 2 ст. 4 ГПК України), тобто позивач, заявлені власні позовні вимоги (предмет та підстави позову) станом на дату розгляду справи у суді, так як суд розглядає справу та, відповідно приймає рішення, виключно в межах заявлених позивачем вимог (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2019 про відкриття провадження у справі №922/3583/19 судом було встановлено позивачу строк до 02.12.2019 для подання Господарському суду Харківської області: оригіналів доказів, доданих до позову; письмового уточнення редакції позовних вимог щодо періодів нарахування сум, що стягуються з відповідача; доказів відправки відповідачу письмового уточнення; копії кредитного договору; копії договору на обслуговування поточного рахунку; заяви відповідача або інших документів, з яких би чітко вбачалось, який саме кредитний ліміт було встановлено відповідачу, чи було його збільшено або зменшено, чи повідомлено відповідача про встановлення кредитного ліміту у відповідному розмірі і чи було надано згоду відповідачем на збільшення кредитного ліміту, якщо він збільшувався; доказів узгодження всіх істотних умов кредитного договору; доказів видачі відповідачу кредиту (платіжні доручення на видачу готівки); доказів введення в дію Умов та Правил та аутентичності поданого витягу з розміщеним на сайті у день відкриття рахунку; доказів погодження відповідача на зміну відсоткової ставки та повідомлення його; доказів встановлення та доведення відповідачу розміру кредитного ліміту; доказів відкриття кредитного рахунку; витягів державного реєстратора з ЄДР на позивача та на відповідача станом на час розгляду справи, а також доказів, які не були подані суду в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Однак, 02.12.2019 позивач без поважних причин не надав витребувані вказаною вище ухвалою суду документи, зокрема, оригінал "Умов та правил надання банківських послуг", представник позивача у судове засідання 02.12.2019 не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2019 учасників справи було викликано в судове засідання для участі на 16.12.2019 о 12:30 год, якою явку позивача було визнано обов`язковою.

У зазначеній ухвалі судом було роз`яснено учасникам справи про їх обов`язок повідомляти суд про причини неявки в у судове засідання і, що у разі їх неявки наступають наслідки, передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

Також в цій ухвалі судом роз`яснено позивачу, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Крім того, судом було роз`яснено сторонам, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Цією ж ухвалою було попереджено сторін про відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених на них Господарським судом Харківської області.

Позивач без поважних причин не надав витребувані вказаною вище ухвалою Господарського суду Харківської області документи.

Також позивач без поважних причин не надав витребувані ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.05.2020 про поновлення провадження у цій справі документи, зокрема, оригінал "Умов та правил надання банківських послуг", докази введення в дію Умов та Правил та аутентичності поданого витягу з розміщеним на сайті у день відкриття рахунку, погодження відповідача на зміну відсоткової ставки та повідомлення його, встановлення та доведення відповідачу розміру кредитного ліміту, відкриття кредитного рахунку, копію кредитного договору, копію договору на обслуговування поточного рахунку; заяву відповідача або інші документи, з яких би чітко вбачалось, який саме кредитний ліміт було встановлено відповідачу, чи було його збільшено або зменшено, чи повідомлено відповідача про встановлення кредитного ліміту у відповідному розмірі і чи було надано згоду відповідачем на збільшення кредитного ліміту, якщо він збільшувався; докази узгодження всіх істотних умов кредитного договору, видачі відповідачу кредиту (платіжні доручення на видачу готівки), а також оригінали доказів, доданих до позову.

Суд зазначає, що поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій, при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Позивач не надав будь-яких пояснень щодо причин ненадання витребуваних у нього господарським судом документів та матеріалів.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Всі ухвали у цій справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 2, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області про стягнення з Споживчого товариства "Погасимо Кредит" заборгованості за договором банківського обслуговування на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у сумі 39430,90 грн, з яких: 19613,64 грн - заборгованість у вигляді несанкціонованого овердрафту; 9872,79 грн - заборгованість зі штрафу; 9944,47 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

На підтвердження викладеного позивач надав суду копії: заяви на відкриття рахунку від 12.10.2016; заяви від 12.10.2016 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг; витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" (розділи 1.1.2 "Права та обов`язки клієнта." та 3.5.1. "Порядок відкриття та обслуговування корпоративних клієнтів ПриватБанку", в редакціях, які діяли з 01.10.2016); розрахунок заборгованості за договором банківського обслуговування від 12.10.2016 станом на 03.10.2019 та виписки по рахунку відповідача.

Позивач у позовній заяві вказує, що 12.10.2016 підписавши заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг відповідач погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, що розміщені на веб-сайті позивача, тарифами банку, які разом із цією анкетою становлять договір банківського обслуговування. На підставі цієї анкети відповідачу було відкрито, зокрема, картковий рахунок, з якого неодноразово здійснювались платіжні операції, які перевищували залишок коштів на рахунку.

Також позивач зазначає, що оскільки в порушення умов договору банківського обслуговування відповідач не погасив заборгованість з несанкціонованого овердрафту та не сплатив позивачу інші платежі, передбачені умовами договору, станом на 03.10.2019 розмір заборгованості перед банком за договором банківського обслуговування становить 39430,90 грн, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

В якості правових підстав позову позивач посилається на положення статей 1048, 1049, 1054, ч. 1, 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, у заяві на відкриття рахунку від 12.10.2016 процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена та відсутні умови про сплату комісії банку, а також, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та їх визначеного розміру.

Суд зазначає, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Розрахунок позивача не є таким доказом.

Доданий до позову розрахунок заборгованості нічим не обґрунтований, а тому в силу принципу змагальності сторін, визначеного ст. 91 ГПК України, не може бути прийнятий до уваги судом в якості належного та допустимого доказу надання відповідачу грошових коштів за кредитним договором банківського обслуговування та розміру заборгованості у випадку її наявності.

Крім того, за приписами ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вже було зазначено судом вище, у наданих до суду поясненнях позивач вказує, що його позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором банківського обслуговування від 12.10.2016.

Обґрунтовуючи право вимоги щодо стягнення заборгованості у вигляді несанкціонованого овердрафту, штрафу та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, у тому числі їх розміру і порядок нарахування, позивач посилається на Умови та правила надання банківських послуг, які надав до суду, і які за його доводами були розміщеними на веб-сайті: www.pb.ua на час підписання відповідачем заяви на відкриття рахунку та є невід`ємною частиною договору.

Суд вважає, що матеріали справи не містять належного підтвердження, що саме до поданої позивачем редакції "Умов та правил надання банківських послуг" приєднався відповідач та погодився на умови, які вони містять.

Відповідно до ч. 5 ст. 96 ГПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивач не надав на вимогу суду оригіналів всіх доданих до позову документів; оригіналів кредитного договору, договору на обслуговування поточного рахунку, підписаних сторонами, доказів узгодження всіх істотних умов кредитного договору, видачі відповідачу кредиту (платіжні доручення на видачу готівки), Умов та правил надання банківських послуг, введення в дію Умов та Правил та аутентичності поданого витягу з розміщеним на сайті у день відкриття рахунку, погодження відповідача на зміну відсоткової ставки та повідомлення його, встановлення та доведення відповідачу розміру кредитного ліміту, відкриття кредитного рахунку.

В матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами угоди щодо надання відповідачу доступу до системи клієнт-банк, а також докази отримання відповідачем електронного цифрового підпису в акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема, у АТ КБ "Приватбанк".

Особистий ключ має властивості прихованого файлу, в якому відображається, зокрема, повне ім`я, номер сертифікату, початок строку дії та завершення строку дії.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

В той же час, матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідачем підписано заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та ознайомлено з Умовами та правилами надання банківських послуг, в тому числі, шляхом використання електронного цифрового підпису.

Крім того, роздруківка витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" (розділи 1.1.2 "Права та обов`язки клієнта." та 3.5.1. "Порядок відкриття та обслуговування корпоративних клієнтів ПриватБанку", в редакціях, які діяли з 01.10.2016) із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила надання банківських послуг.

Також, позивачем не надано доказів затвердження Умов та правил надання банківських послуг, на які він посилається, ані нормативними актами НБУ, ані локальними актами самого позивача, а відтак вони не є обов`язковими для третіх осіб.

В матеріалах справи відсутні докази введення в дію Умов та правил надання банківських послуг та аутентичності поданого витягу з розміщеним на сайті у день підписання заяви і укладення договору.

Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані.

Крім того, коли мова йде в документі про істотну умову, притаманну договору, підпис особи засвідчує не лише ознайомлення з документом, а і згоду на викладені в документі умови, обов`язки, наслідки невиконання зобов`язань, розміри штрафних санкцій, розміри та порядок нарахування процентів, право банку на зміну умов в односторонньому порядку, збільшення розміру ліміту тощо.

Враховуючи вищевикладене, неможливо встановити ані факту укладення кредитного договору, ані факту ознайомлення відповідача з Умовами та правилами надання банківських послуг, в тому числі, шляхом використання електронного цифрового підпису, а також неможливо встановити чи повідомлено відповідача про встановлення кредитного ліміту у відповідному розмірі і чи було надано згоду відповідачем на збільшення кредитного ліміту, якщо він збільшувався; чи погодився відповідач на зміну відсоткової ставки та чи був останній повідомлений про це.

До того ж, суд зазначає, що з метою встановлення змісту редакції "Умов та Правил надання банківських послуг", яка була розміщена на сайті позивача на час підписання відповідачем заяви на відкриття рахунку (12.10.2016), судом було призначено проведення експертизи, яка через несплату позивачем частини її вартості проведена не була.

В силу приписів ч. 4 ст. 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

З огляду на викладені положення процесуального закону, зважаючи на те, що позивач ухилився від сплати вартості експертного дослідження, яке було покладено на нього ухвалою суду від 16.12.2019, що стало перешкодою в її проведенні, суд відмовляє у визнанні обставини, для з`ясування якої було призначено таку експертизу, зокрема, у встановленні того, що надана позивачем редакція "Умов та правил надання банківських послуг", була розміщена на сайті банку та діяла на час підписання відповідачем заяви на відкриття рахунку.

Таким чином, слід визнати, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про погодження сторонами в письмовій формі ціни договору, яка встановлена у вигляді несанкціонованого овердрафту, а також відповідальності (штрафу і пені).

Отже, копії заяви на відкриття рахунку від 12.10.2016, заяви від 12.10.2016 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, а також витяг з "Умов та правил надання банківських послуг" (розділи 1.1.2 "Права та обов`язки клієнта." та 3.5.1. "Порядок відкриття та обслуговування корпоративних клієнтів ПриватБанку", в редакціях, які діяли з 01.10.2016), не беруться судом до уваги відповідно до положень ч. 5 ст. 96 ГПК України.

З підстав, викладених вище, суд не має можливості вирішити спір по суті.

Суд зазначає, що у зв`язку з неподанням позивачем витребуваних судом документів та матеріалів, заяв/клопотань про відкладення судового засідання/оголошення перерви, будь-яких інших документів, з яких би вбачалось, що позивач підтримує свої позовні вимоги, заявлені у цій справі, суд позбавлений можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення (з урахуванням вимог, викладених у ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Витребувані господарським судом матеріали є необхідними для вирішення спору по суті, а їх ненадання перешкоджає вирішенню спору.

Ненадання позивачем витребуваних матеріалів, а також пояснень щодо можливості чи неможливості їх надання, перешкоджає з`ясуванню дійсних обставин справи, вирішенню спору по суті з урахуванням вимог статті 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності.

Таким чином, вказана бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи та свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Враховуючи наведене, оскільки позивач не з`явився у жодне судове засідання, не повідомивши при цьому про причини відсутності та не надавши витребуваних судом матеріалів, зважаючи на те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, суд дійшов висновку, що позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" підлягає залишенню без розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку залишити позов без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача у засідання без поважних причин та у зв`язку з неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 13, ч. 5 ст. 96, ч. 4 ст. 102, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 232 - 235 ГПК України, п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір",

УХВАЛИВ:

Залишити позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" (м. Київ) до Споживчого товариства "Погасимо Кредит" (м. Харків) про стягнення 39430,90 грн без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 20.07.2020.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http:// reyestr.court.gov.ua.