УХВАЛА
22 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 924/924/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представників учасників справи:
позивача - Петровська -Караченцева Л.Г. - самопредставництво;
відповідача - Бойко Р.В. - адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лотівка Еліт
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бучинська Г.Б., судді - Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)
від 17.02.2020
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Челендж Аеро Юкрейн
до Товариства з обмеженою відповідальністю Лотівка Еліт
про стягнення 1 324 865,85 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лотівка Еліт
до Товариства з обмеженою відповідальністю Челендж Аеро Юкрейн
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1. У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Челендж Аеро Юкрейн (надалі - ТОВ Челендж Аеро Юкрейн , позивач) звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Лотівка Еліт (надалі - ТОВ Лотівка Еліт , відповідач) про стягнення 739 195,99 грн - заборгованості, 462 675,31 грн - пені та 122 994,55 грн - інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Лотівка Еліт в порушення умов договору № 05-3/06-17 від 01.06.2017 несвоєчасно розрахувалося за надані послуги по обробці сільськогосподарських земель.
1.3. Відповідач за первісним позовом у відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що договір на надання послуг по обробці сільськогосподарських земель №05-3/06-17 від 01.06.2017 є недійсним, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
1.4. 24.09.2019 року ТОВ Лотівка Еліт подало до суду зустрічний позов про визнання недійсним договору на надання послуг по обробці сільськогосподарських земель №05-3/06-17 від 01.06.2017, укладеного між ТОВ Лотівка Еліт та ТОВ Челендж Аеро Юкрейн .
1.5. В обґрунтування позовних вимог, позивач за зустрічним позовом посилається на порушення вимог статті 92 Цивільного кодексу України, оскільки директор ТОВ Лотівка Еліт уклав з відповідачем договір без згоди загальних зборів учасників товариства на суму, що перевищує граничний розмір, визначений установчими документами.
1.6. У відзиві на зустрічний позов ТОВ Челендж Аеро Юкрейн стверджує, що на час укладення оспорюваного договору на надання послуг по обробці сільськогосподарських земель №05-3/06-17 від 01.06.2017 ТОВ Лотівка Еліт погодило умови як щодо змісту правочину, так і щодо ціни та суми договору з керівництвом корпорації Сварог Вест Груп , до складу якої входить ТОВ Лотівка Еліт .
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2019 у справі № 924/924/19 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір про надання послуг по обробці сільськогосподарських земель №05-3/06-17 від 01.06.2017, укладений між ТОВ Лотівка Еліт та ТОВ Челендж Аеро Юкрейн .
2.2. Суд першої інстанції встановив такі обставини:
- статутом товариства ТОВ Лотівка Еліт встановлені обмеження щодо можливості укладення директором правочинів на суму, що не перевищує 100 000,00 грн для одного правочину протягом одного календарного місяця та 300 000,00 грн для сукупності правочинів протягом одного календарного місяця;
- загальними зборами ТОВ Лотівка Еліт не було надано згоди директору Кляпу І.І. на укладення зазначеного договору;
- укладаючи договір №05-3/06-17 від 01.06.2017 сторони вказали, що директор ТОВ Лотівка Еліт Кляп І.І. діє на підставі статуту, а тому ТОВ Челендж Аеро Юкрейн повинно було бути обізнаним з положеннями щодо обмеження директора на укладення договорів із конкретно визначеними сумами.
2.3. Господарський суд Хмельницької області дійшов висновку, що оспорюваний договір укладений з перевищенням повноважень, проте у відповідності до статей 92, 241 Цивільного кодексу України схвалення вказаного правочину не відбулося, а тому він є недійсним на підставі статті 215 Цивільного кодексу України.
2.4. При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину, суд першої інстанції вказав, що акти приймання - передачі наданих послуг та акти виконаних робіт АХР, які підписані директором товариства та головним агрономом, не є належними доказами схвалення оспорюваного правочину, оскільки схвалення повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.
2.5. Інших доказів, а саме: листів, здійснених оплат чи будь-яких повідомлень від учасників ТОВ Лотівка Еліт - компанія Віта Дженеро Лімітед та ТОВ Сварог Капітал з посиланням на оскаржуваний договір, сторонами надано не було.
2.6. Суд першої інстанції відмовив у стягненні заборгованості за договором на надання послуг по обробці сільськогосподарських земель, оскільки вони ґрунтуються на недійсному договорі.
2.7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 924/924/19 рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2019 скасовано. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 969 936,73 грн, з яких: 739 195,99 грн заборгованості, 110 332,60 грн пені, 120 408,14 грн інфляційних втрат та судовий збір. У задоволенні вимог про стягнення 352 342,71 грн пені та 2 586,41 грн інфляційних втрат відмовлено. У задоволенні зустрічного позову - відмовлено.
2.8. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо перевищення директором повноважень при укладенні оспорюваного договору, але керуючись статтями 92 та 241 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що схвалення відбулося, оскільки:
- оспорюваний договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а тому важливим є встановлення та дослідження не лише обставин надання послуг (виконання робіт) за таким договором, а й факт отримання замовником таких послуг, тобто прийняття до виконання договору і виконання такого договору сторонами;
- надання згоди на погодження дат польотів та маршрутів, а також надання ТОВ Лотівка Еліт виконавцю робіт препаратів для авіаоприскування свідчить про вчинення позивачем (за зустрічним позовом) юридично значимих дій, спрямованих на схвалення правочину, що засвідчується актами виконаних робіт АХР;
- фінансовий директор ТОВ Челендж Аеро Юкрейн шляхом електронного листування з представниками ТОВ Лотівка Еліт узгоджував питання щодо укладання, внесення змін та виконання оспорюваного договору;
- сторони своїми діями підтвердили, що договір спрямований на реальне настання правових наслідків.
2.8. Північно-західний апеляційний господарський суд не погодився з висновком суду першої інстанції, що акти приймання - передачі наданих послуг не є належними доказами схвалення оспорюваного правочину, оскільки акти приймання виконаних робіт є первинними бухгалтерськими документами та їх підписання не потребує додаткового погодження з вищим органом товариства.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
3.1. 24.03.2020 ТОВ Лотівка Еліт звернулося до суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 924/924/19, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
3.2. Скаржник визначає підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції застосування норм статей 92, 215 та 241 Цивільного кодексу України без урахування висновків про застосування цих норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/8974/16, від 23.01.2020 у справі № 915/1734/18, від 15.01.2020 у справі № 924/491/17, від 14.03.2018 у справі № 924/491/17, від 09.04.2019 у справі № 924/491/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17 (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ Челендж Аеро Юкрейн заперечує проти задоволення поданої касаційної скарги та просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
4.2. Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.3. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
4.4. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
4.5. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
4.6. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16 ; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 року у справі № 923/682/16.
4.7. При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
4.8. Аналіз змісту наведених вище постанов на предмет подібності заявлених у них вимог та встановлених судами фактичних обставин свідчить, що суди дійшли висновків щодо наявності (відсутності) підстав для застосування статей 92, 241 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин залежно від фактичних обставин , встановлених за результатом дослідження різних за змістом доказів, зокрема:
- у справі, що розглядається суд апеляційної інстанції, застосувавши статтю 241 Цивільного кодексу України дійшов висновку про наявність підстав вважати, що відбулося схвалення оспорюваного правочину, оскільки відповідачем за первісним позовом були надані докази, які свідчать про вчинення дій зі сторони позивача спрямованих на схвалення правочину. Так зокрема, крім актів приймання - передачі наданих послуг, в матеріалах цієї справи міститься акт виконаних робіт АХР із зазначенням виду виконаних робіт, норм витратної рідини, загальної обробленої площі, підписаних представниками сторін;
- у постанові від 20.03.2018 у справі № 910/8794/16 Верховний Суд відмовив у визнанні правочину про надання юридичних послуг схваленим та керуючись статтею 241 Цивільного кодексу України вказав, що при оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення правочину воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення . Висновок у справі № 910/8794/16 ґрунтувався виключно на підставі наданих сторонами доказів, зокрема лише на підставі актів приймання - передачі наданих послуг, які підписані директором , що діяв з перевищенням повноважень та в яких не було відображено виду, розміру та порядку надання послуги. Інших доказів, які б підтверджували фактичне надання позивачем юридичних послуг сторонами у справі № 910/8794/16 надано не було, що і стало підставою для відмови в задоволенні позову;
- у постанові від 23.01.2020 у справі № 915/1734/18 Верховний Суд не сформував остаточного правового висновку щодо застосування статті 241 Цивільного кодексу України, оскільки направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції та надав вказівки щодо необхідності встановлення всіх обставин справи та дослідження доказів, що підтверджують подальше схвалення додаткової угоди № 2 до договору оренди;
- у постановах від 14.03.2018 та від 09.04.2019 у справі № 924/491/17 Верховний Суд не робив висновків щодо відсутності чи наявності підстав для застосування статті 241 Цивільного кодексу України;
- у постанові від 15.01.2020 у справі № 924/491/17 Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору поруки, з огляду на ознайомлення контрагентів з обсягом повноважень директора. Доказів схвалення договору поруки будь - якими діями, які б свідчили про прийняття спірного правочину до виконання , під час розгляду спору у справі № 924/491/17 сторонами надано не було .
4.9 . Також у поданій касаційній скарзі ТОВ Лотівка Еліт , посилаючись на постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17 зазначає, що у цих справах містяться висновки про те, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо). Проте вказане посилання є недоречним з огляду на таке.
4.10 . У постанові від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17 Верховний Суд відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним договору поставки та застосував реституцію, з тих підстав, що відбулось подальше схвалення правочину, який укладено з перевищенням повноважень. У цій справі суд дійшов висновку, що прийняття позивачем за довіреностями товару та укладення договору зберігання, відповідно до якого позивач передав на склад відповідача товар на відповідальне зберігання без права реалізації, є схваленням спірного договору.
4.11 . У постанові від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17 при вирішенні спору про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень, Верховний Суд погодився з висновками судів про відмову в задоволені позову, з огляду на те, що відбулось схвалення оспорюваного правочину шляхом часткового його виконання, а саме: відповідач на виконання договору оренди сплачував позивачу орендну плату, яка ним отримувалась протягом шести місяців.
4.12 . Тобто у цій справі та постановах від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17 та від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17 суд касаційної інстанції прийняв рішення за наявності інших фактичних обставин справи. Крім того висновок , викладений у справах № 910/11079/17 та № 910/9915/17 , не суперечить висновку суду апеляційної інстанції у цій справі, а тому відсутні підстави для їх врахування.
4.13 . Посилання заявника на необхідність врахування висновку щодо застосування статей 92, 215 та 241 Цивільного кодексу України, викладеного в постанові від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17 Верховним Судом не приймаються, оскільки в провадженні Верховного Суду не знаходилась справа з таким номером.
4.14. Таким чином, аналіз висновків, зроблених у постанові Північно-західного апеляційного господарського від 17.02.2020 у справі № 924/924/19, у якій подано касаційну скаргу, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 924/491/17, від 14.03.2018 у справі № 924/491/17, від 23.01.2020 у справі № 915/1734/18, від 09.04.2019 у справі № 924/491/17, від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17, від 20.03.2018 у справі № 910/8974/16, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати, що правовідносини у цих справах є подібними.
4.15. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.16. Зважаючи на те, що наведена заявником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 08.02.2020), не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ Лотівка Еліт на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 924/924/19.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Лотівка Еліт на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі № 924/924/19 закрити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Л. Стратієнко
І. Ткач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2020 |
Оприлюднено | 23.07.2020 |
Номер документу | 90540513 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні