Рішення

від 22.07.2020 по справі 826/1543/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року м. Київ № 826/1543/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Пеллі ЛТД доГоловного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення №0204551309 від 21.17.2017 року про застосування штрафних санкцій.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Пеллі ЛТД (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0204551309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.11.2017 року.

Ухвалою суду від 30.01.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення, оскільки позивач вчасно та у повному обсязі сплачував єдиний соціальний внесок.

14 лютого 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Головним управлінням Державної фіскальної служби України в м. Києві 21 листопада 2017 року прийнято рішення №0204551309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пеллі ЛТД" штраф з 21.12.2013 року по 20.02.2015 рік - у розмірі 3 062, 65 грн., з 21.01.2015 року по 24.10.2017 рік - у розмірі 15 585,46 грн., та пеню у розмірі 3 705, 89 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України.

ДФС України прийнято рішення від 27 грудня 2017 року, яким рішення №0204551309 від 21 листопада 2017 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону № 2464-VІ єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до частини 8 статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць, а для фізичних осіб - підприємців базовим звітним періодом є рік.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ, базою для нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 1 розділу 4 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за №460/26905 (далі - Порядок №435), звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з частиною 12 статті 9 Закону №2464 -VI єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до частини 10 статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного соціального внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів -день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжною системи документа та переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки встановлені Законом №2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно пункту 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VІ за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Законом України від 28 грудня 2014 року №77-III Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці внесено зміни до пункту 2 частини 11статті 25 Закону №2464-VI, а саме збільшено розмір штрафної санкції за порушення, які виникли з 01.01.2015 року до 20 відсотків своєчасно несплачених сум єдиного внеску.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 13 Закону № 2464-VІ передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону № 2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VІ під недоїмкою необхідно розуміти суму єдиного внеску, своєчасно не нараховану та/або не сплачену у строки, встановлені цим Законом, обчислену органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви надана довідка, яка видана Публічним акціонерним товариством Український Професійний Банк № 01-10/41 від 16.01.2018р., відповідно до якої вбачається, що 19 грудня 2013 року позивачем було сплачено єдиний соціальний внесок за листопад 2013 року.

Також з акту звірки розрахунків по єдиному соціальному внеску сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю Пеллі ЛТД за період з січня 2014 року - грудень 2017 року, судом встановлено, що позивачем сплачувався єдиний соціальний внесок, однак за наступні місяці ним порушено базовий період сплати єдиного соціального внеску, а саме: за березень 2014 року сплачено внесок 22 квітня 2014 року - у сумі 2 663, 26 грн., за червень 2014 року сплачено внесок 25 липня 2014 року - у сумі 2 165, 58 грн., за серпень 2014 року сплачено внесок 22 вересня 2014 року - у сумі 2 165,58 грн., за листопад 2014 року сплачено внесок 22 грудня 2014 року - у сумі 2 165,58 грн., за березень 2015 року сплачено внесок 21 квітня 2015 року - 2 165,58 грн., за травень 2015 року сплачено внесок 22 червня 2015 року - 2 165,58 грн., за серпень 2015 року сплачено внесок 21 вересня 2015 року - 2 165,58 грн., за листопад 2015 року сплачено внесок 21 грудня 2015 року у розмірі - 2 165,58 грн.

Відповідно до статті 25 Закону №2464, штраф від суми 9 160, 22*0,1% становить 916, 02 грн., від суми 8 662,1* 0,2 % становить 1 732, 42 грн. та пеня - 35, 66 грн.

Отже, з матеріалів справи вбачається, рішення про накладення штрафу у розмірі 2 648, 44 грн та пені - 35,66 є законним, оскільки позивачем пропущений базовий строк сплати єдиного соціального внеску. Щодо інших періодів, то матеріалами справи підтверджено сплату єдиного соціального внеску в межах строків визначених Законом 2464-VI.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління ДФС у м.Києві №0204551309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.11.2017 року в частині застосування штрафу у розмірі 15 999, 67грн. та в частині пені в розмірі 35, 66 грн. є протиправним та підлягає скасуванню. А позов Товариства з обмеженою відповідальністю Пеллі ЛТД підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 881,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Пеллі ЛТД (03141, місто Київ, вул. Солом`янська буд.41, корпус 2, кв.10, код ЄДРПОУ 21554530) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0204551309 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.11.2017 року в частині сплати штрафу у розмірі 15 999, 67 грн та пені у розмірі - 3 670, 23 грн.

В іншій частині відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пеллі ЛТД (03141, місто Київ, вул. Солом`янська буд.41, корпус 2, кв.10 код ЄДРПОУ 21554530) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 881,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (м. Київ, 04116, вул. Шолуденка буд.33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін