Постанова

від 23.07.2020 по справі 440/2191/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 р.Справа № 440/2191/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.,

суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Н.І. Слободянюк, м. Полтава, повний текст складено 20.05.20 року по справі № 440/2191/20 за позовом відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, відділ містобудування, архітектури та капітального будівництва Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми)(надалі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, винесеної головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмаслом Миколою Миколайовичем, про стягнення виконавчого збору від 02 квітня 2020 року ВП №58539652.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що виконання рішень немайнового характеру, які не можуть бути виконані без участі боржника, не передбачають вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення та, як наслідок, стягнення з боржника виконавчого збору. Звертає увагу суду, що рішення суду виконано відділом в повному обсязі, що підтверджується виданими містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки, затвердженими наказом від 11.06.2019 № 6 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Будівництво господарської будівлі по АДРЕСА_2 в м.Глобине, Полтавської області" та внесеними до Реєстру містобудівних умов та обмежень на сайті Глобинської громади. Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Лукмасло М.М. не вчинялись дії, які б свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення, передбачених ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження". При винесенні постанови № 58539652 від 02.04.2020 про стягнення виконавчого збору державним виконавцем порушено п.4 ст.27 Закону, де вказано, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Відділом рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/4261/18 виконано в день набрання законної сили, державним виконавцем з дня відкриття виконавчого провадження (05.03.2019) не вчинялися будь-які дії щодо здійснення примусового виконання рішення, тому постанова про стягнення виконавчого збору від 02.04.2020 ВП №58539652 є протиправною та підлягає скасуванню.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

За приписами ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України).

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі №440/4261/18 позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Глобинської міської ради, Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано відмову Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради, оформлену листом від 23 червня 2018 року за вих. №М-11-20/3, у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га (кадастровий номер 6320610100:50:005:0352) для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_2 в м. Глобине; зобов`язано Відділ містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради видати за заявою ОСОБА_1 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га (кадастровий номер 6320610100:50:005:0352) для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_2 ; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с. 67, 74).

25 лютого 2019 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/4261/18 про зобов`язання Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради видати за заявою ОСОБА_1 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,13 га (кадастровий номер 6320610100:50:005:0352) для будівництва господарської будівлі по АДРЕСА_2 .

05 березня 2019 року до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надійшла заява про прийняття до примусового виконання виконавчого листа №440/4261/18, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 25 лютого 2019 року (а.с.66-67).

05 березня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмаслом М.СМ. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58539652, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/4261/18, виданого Полтавським окружним адміністративним судом 25 лютого 2019 року, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а також визначено до стягнення з боржника виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі №440/4261/18 клопотання Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 440/4261/18 задоволено; поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року по справі № 440/4261/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року по справі № 440/4261/18 за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради, Виконавчого комітету Глобинської міської ради про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії, а також зупинено дію рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 440/4261/18.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі №440/4261/18 апеляційну скаргу Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року по справі № 440/4261/18 залишено без змін .

Наказом Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради "Про затвердження містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво господарської будівлі по АДРЕСА_2 в м. Глобине Полтавської області" №6 від 11 червня 2019 року /а.с.10/ затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво господарської будівлі по АДРЕСА_2 Полтавської області".

Листом Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради вих.В-11-20/94 від 19 червня 2019 року повідомлено головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасла М.М. про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі №440/4261/18 шляхом видання наказу №6 від 11 червня 2019 року.

02 квітня 2020 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмаслом М.М. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №58539652, згідно з якою стягненню з Відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва виконавчого комітету Глобинської міської ради підлягає виконавчий збір у розмірі 16692,00 грн.

Не погодившись з постановою про стягнення виконавчого збору ВП №58539652 від 02 квітня 2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 440/4261/18, що набрало законної сили 21 лютого 2019 року, виконано боржником після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 березня 2019 року ВП №58539652. Відтак, виконавчий збір підлягає стягненню з боржника відповідно до положень статті 27 Закону № 1404-VІІІ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішення третейського суду, рішення міжнародного комерційного арбітражу, рішення іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частинами першою, третьою - п`ятою статті 27 Закону № 1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З аналізу вказаних норм Закону №1404-VІІІ слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 480/3452/19.

З огляду на викладене, доводи заявника апеляційної скарги про не вчинення державним виконавцем фактичних заходів примусового виконання рішення, що виключає можливість стягнення виконавчого збору, є безпідставними.

Відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 вказаного Закону виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З вказаного слідує, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком державного виконавця.

Відповідно до частини третьої статті 40 вказаного Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення із винесенням відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору (не пізніше наступного робочого дня) з дня закінчення виконавчого провадження є те, що виконавчий збір не стягнуто.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення в добровільному порядку не виконано, а тому дії виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору є правомірними та такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/4261/18 від 15.01.2019 набрало законної сили 11.06.2019, тобто в день коли судом апеляційної інстанції було переглянуто по суті вказане рішення та залишено без змін. В цей же день вказане рішення було виконано в добровільному порядку. Зазначає, що первинно рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/4261/18 від 15.01.2019 було оскаржено в строки та в порядку, передбаченому статтею 295 КАС України. При поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист, що спричинило набрання законної сили рішення суду та видачу 25.02.2019 виконавчого листа №440/4261/18. У зв`язку відсутністю функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення №440/4261/18 від 15.01.2019 помилково набрало законної, так як апеляційна скарга була подана у встановлений статтею 295 КАС України строк, тобто 18.02.2019.

Надаючи правову оцінку заявленим доводам, колегія суддів зазначає, що з огляду на наведені вище приписи Закону № 1404-VІІІ до повноважень державного виконавця не віднесено обов`язок перевіряти наявність підстав для видачі виконавчого листа, порядок та строки набрання рішенням законної сили. Наявність виконавчого листа поданого на виконання є презумпцією правомірності його видачі та не вимагає від державного виконавця під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження перевіряти чи набрало законної сили рішення, за яким видано такий виконавчий лист.

З огляду на матеріали справи, Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/4261/18 від 25 лютого 2019 року за рішенням суду від 15.01.2019, яким зобов`язано відповідача видати за заявою ОСОБА_1 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки. Повний текст рішення виготовлено 21.01.2019, отже останнім днем оскарження цього рішення є 20.02.2019. Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачем 18.02.2019 направлена апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду, яка була отримана судом 20.02.2019.

В даному випадку державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону №1404-VIII та на підставі виконавчого листа правомірно відкрив виконавче провадження. Дії немайнового характеру, які зобов`язаний вчинити відповідач на виконання рішення від 15.01.2019 у справі №440/4261/18, виконано боржником після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 березня 2019 року ВП №58539652, а тому відсутні підстави вважати, що державний виконавець неправомірно прийняв оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору.

Фактично між сторонами виник спір з приводу правомірності видачі виконавчого листа, який був виданий, як уважає позивач, без урахування того, що ним було вчасно та з дотриманням порядку подано апеляційну скаргу та, відповідно, рішення суду першої інстанції не набрало законної сили.

В свою чергу, відповідно до ч. 1, 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В контексті розгляду цієї справи, якщо позивач уважає, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого листа, який виданий на виконання рішення суду, яке на той час не набрало законної сили, він не позбавлений можливості скористатися приписами цієї процесуальної норми та звернутися до суду із відповідною заявою.

Як наслідок, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав того, що такий виконавчий лист видано помилково, буде підставою для припинення стягнення виконавчого збору, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що державним виконавцем, правомірно, за наявності підстав, передбачених статтею 27 Закону №1404-VIII, було прийнято оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору, а позивач не позбавлений права порушити перед судом питання помилковості видачі виконавчого листа, як належний спосіб захисту порушених прав.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що рішення виконано в добровільному порядку в день прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду колегія суддів відхиляє, оскільки відкриття провадження з примусового виконання рішення (будь-яка дія або сукупність дій) уже свідчить про те, що таке рішення не виконувалося добровільно. В межах розгляду цієї справи доведено, що відповідач правомірно за наявності всіх визначених підстав відкрив виконавче провадження та після фактичного виконання рішення стягнув виконавчий збір.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18, суд відхиляє та вважає, що вони не підлягають врахуванню при розгляді цієї справи, оскільки такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду, виходячи з відмінних від цієї справи фактичних обставин у справі, а саме: у справі № 2540/3203/18 постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем тоді, коли судове рішення майнового характеру залишилося невиконаним боржником під час його примусового виконання та виконавчий документ повернуто стягувачу без реального виконання судового рішення, тоді як у справі, що розглядається, судове рішення немайнового характеру виконано боржником після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та в межах відкритого виконавчого провадження ВП №58539652.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №58539652 від 02 квітня 2020 року, а відтак і для задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Виконавчого комітету Глобинської міської ради Полтавської області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 по справі № 440/2191/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Л.В. Мельнікова З.Г. Подобайло