Рішення

від 20.07.2020 по справі 233/556/20

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/556/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартишева Т. О.

за участю секретарей Кюсєвої Т.О., Колеснікової М.М.,

представника позивача Байгуш О.Ю.,

представників відповідача Демченко І. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , від імені та вінтересах якої діє адвокат Байгуш Олексій Юрійович, до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору оренди земельної частки (паю), зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Фермерського господарства ВЕЛІС про визнання права оренди, визнання недійсним договору оренди землі , скасування запису про державну реєстрацію права оренди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 , від імені та вінтересах якої діє адвокат Байгуш О.Ю., звернулася до суду із позовною заявою ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , в якій зазначила, що 01 квітня 2014 року між позивачкою та ПрАТ АПК-ІНВЕСТ було укладено договір оренди земельної частки (паю), який був зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради 01 вересня 2014 року за № 201. Згідно умов договору відповідачеві було передано в оренду земельну частку (пай) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, яка належала позивачці на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0092155. У подальшому позивач скористалася правом на виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та 19 жовтня 2018 року зареєструвала у державному рєєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку та отримала витяг, згідно якого вона є власником земельної ділянки площею 3, 6293 га, кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, що розташована на території Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 04 листопада 2019 року позивачкою ОСОБА_4 було одержано лист відповідача за № 1665 з пропозицією переукладення договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1422481500:35:000:0126 із додаванням проекту такого договору. У зв`язку із тим, що договір оренди земельної частки (паю) припинив свою дію та позивачка прийняла рішення у подальшому господарювати самостійно на своїй земельній ділянці нею було 11 грудня 2019 року направлено на адресу відповідача лист з проханням повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1422481500:35:000:0126 в стані, придатному для використання за цільовим призначенням, як це передбачено п. 3.1 Договору оренди земельної частки (паю) та утриматися від вчинення дій, які б перешкоджали позивачці використовувати земельну ділянку. Однак, до теперішнього часу позивачці не була повернута земельна ділянка та не було надано відповіді на лист. При цьому, 14 січня 2020 року на адресу позивачки повторно надійшлов лист за № 44 від відповідача, що містив аналогічні вимоги, які були викладені у листі № 1665. Тобто, відповідач відмовляється повернути земельну ділянку та припинити нею користуватися, чим порушує права позивачки як власниці. Факт продовження використання відповідачем спірної земельної ділянки підтверджується відомостями, наданими Білокузьминівською сільською радою. Вважає, що інакше ніж у судовому порядку її порушені права не можуть бути поновлені та просить суд:

- розірвати дговір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_4 , зареєстрований 01 вересня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 201.

28 лютого 2020 року відповідач ПрАТ АПК-ІНВЕСТ у строк для подання відзиву звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 , а також до ОСОБА_5 , ФГ Веліс про визнання права оренди, визнання недійсним договору оренди землі, скасування запису про державну реєстрацію права оренди, зазначивши, що 01 квітня 2014 року між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 01 вересня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 201, згідно умов якого було передано в оренду земельну частку (пай) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0092155 від 03 березня 2014 року. 01 квітня 2014 року сторонами було укладено Акт приймання-передачі земельної частки (паю), за яким ОСОБА_4 передала, а ПрАТ АПК-ІНВЕСТ прийняло у володіння та користання (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена у межіх земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом. Пунктом 2.3 Договору встановлений 20-річний строк його дії, що на даний момент не сплинув. Починаючи з дати укладення договору позивачем за зустрічним позовом виконуються та не порушються його умови. При цьому, відповідачем за зустрічним позовом порушено умови укладеного договору та норми чинного законодавства щодо виконання обов`язку повідомити про виділення земельної ділянки в натурі та у подальшому переукласти договір з ПрАТ АПК-ІНВЕСТ . Так, у порушення п.3.1 договору та вимог закону ОСОБА_4 не повідомила своєчасно позивача про отримання нею державного акту, чим грубо порушила права орендаря. Укладеним між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_4 договором оренди земельної частки (паю) передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі, договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений і може бути змінений лише за згодою сторін. Аналогічні положення стосовно переукладення договору, які носять імперативний характер, містяться і в абзаці 2 Перехідних положень Закону України Про оренду землі . Отже, під час укладення договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_4 вчинила волевиявлення щодо правових наслідків подальшої реалізації нею права на виділ земельної ділянки - переукладення договору оренди землі з орендарем на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки. ОСОБА_4 протиправно вчинила односторонню відмову від взятого на себе зобов`язання з переукладання договору оренди, чим порушила права та законні інтереси позивача як орендаря та користувача земельної ділянки.

Також, 19 лютого 2020 року з даних публічної кадастрової карти ПрАТ АПК-ІНВЕСТ стало відомо про наявність ще одного договору оренди, укладеного між новим власником земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0126 ОСОБА_5 та ФГ Веліс , право оренди за яким зареєстровано 03 вересня 2019 року Бахмутською районною державною адміністрацією. Оскільки оспорюваний договір був зареєстрований всупереч того, що є діючий договір оренди від 01 квітня 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_4 , він суперечить вимогам цивільного законодавства та порушує парва ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , як орендаря, що відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним та скасування державної реєстрації права оренди.

Позивач за зустрічним позовом - ПрАТ АПК-ІНВЕСТ просить:

-визнати право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, площею 3,6293 га за орендарем ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на підставі договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , зареєстрованого 01 вересня 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 201;

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, площею 3, 6293 га, укладений між ОСОБА_5 та ФГ Веліс , право оренди за яким зареєстровано 03 вересня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області;

-скасувати запис № 33084379 про державну реєстрацію права оренди за ФГ Веліс , що виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_5 та ФГ Веліс та було зареєстровано 03 вересня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02 березня 2020 року зустрічну позовну заяву ПрАТ АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ФГ Веліс про визнання права оренди, визнання недійсним договору оренди землі було прийнято до розгляду, та ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 березня 2020 року об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_4 , від імені та вінтересах якого діє адвокат Байгуш О.Ю., до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору оренди земельної частки (паю).

В судовому засіданні представник позивача за первісними позовом - ОСОБА_6 , підтримав первісний позов в повному обсязі, посилаючись на викладені в ньому обставини, зазначивши, що вважає договір оренди земельної частки (паю) таким, що припинив свою дію, але оскільки це не визнається відповідачем за зустрічним позовом, порушене право ОСОБА_4 підлягає захисту саме шляхом розірвання цього договору на підставі ст.ст. 31, 32 Закону України Про оренду землі .

Також, представник позивача за первісним позовом ОСОБА_6 підтримав письмовий відзив на зустрічну позовну заяву (т.1 а.с. 62-71), зі змісту якого вбачається, що заявлені зустрічні позовні вимоги відповідач ОСОБА_4 вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі. Так, за предметом правовідносин оренда земельної частки (паю) та оренда землі суттєво різняться, оскільки у випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай) на невизначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом, а тому, після отримання права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 набула статусу власника конкретної земельної ділянки, а сертифікат, на підставі якого укладався договір втратив чинність, тож договір оренди земельної частки (паю), укладений між нею та ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , слід вважати припиненим. Після реєстрації права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 , не маючи наміру у подальшому переукладати договір оренди з ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , скористалася своїм правом і обміняла свою земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, яка належала їй на праві приватної власності, на земельну ділянку площею 0,01 га кадастровий номер 1420989900:01:040:0067, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_5 (договір міни від 26 листопада 2018 року). 11 грудня 2019 року ОСОБА_4 направила на адресу ПрАТ АПК-ІНВЕСТ лист з проханням повернути вищевказану земельну ділянку у зв`язку із припиненням договору оренди земельної частки (паю), відповіді на який не отримала. Факт неповідомлення орендаря ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про набуття ОСОБА_4 статусу власника земельної ділянки не впливає на зміну юридичного статусу земельної ділянки та його наслідки. Вважає, що діючим законодавством не передбачений обов`язок орендодавця переукласти договір оренди після виділення земельної ділянки в натурі та реєстрації права власності на земельну ділянку, що є лише правом власника виділеної земельної ділянки, та така позиція підтверджується судовою практикою. Волевиявлення на переукладення у подальшому договору оренди на виділену земельну ділянку ОСОБА_4 не вчиняла, такі твердження орендаря ПрАТ АПК-ІНВЕСТ є необґрунтованими, та таке волевиявлення відсутнє у відповідача за зустрічним позовом у теперішній час. У зв`язку із формуванням земельної ділянки та присвоєнням їй кадастрового номеру змінилися її межі, а тому передача в оренду вищевказаної земельної ділянки повинна здійснюватися у порядку одержання її на праві оренди, як це передбачено Законом України Про оренду землі . Заявлену позивачем за зустрічним позовом вимогу про визнання права оренди вважає неналежним способом захисту його прав та інтересів. Позивач за первісним позовом ОСОБА_4 на даний час вже не є власником земельної ділянки, що унеможливлює на думку сторони позивача визнання права оренди за ПрАТ АПК-ІНВЕСТ за раніше укладеним договором. Проти задоволення зустрічного позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Представники відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним ПрАТ АПК-ІНВЕСТ Гнатенко ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , заперечували проти задоволення первісних позовних вимог, зазначивши, що підстави для розірвання договору оренди земельної частки (паю) відсутні, укладений між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_4 договір не припинився. Припинення дії договорів оренди земельних паїв може мати місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, встановлених Законом України Про оренду землі та за згодою сторін.

Зустрічний позов представники ПрАТ АПК-ІНВЕСТ пітримали, вказуючи, що права орендаря ПрАТ АПК-ІНВЕСТ є порушеними. Станом на день розгляду справи договір оренди земельної частки (паю) не припинено, тож, оскільки ОСОБА_4 не визнається право оренди ПрАТ АПК-ІНВЕСТ за земельною ділянкою кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, площею 3,6293 га, а відсутність відомостей про державну реєстрацію речого права позивача за зустрічним позовом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зумовлює його порушення, вказане право підлягає захисту шляхом визнання його судом.

З письмової відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву відповідача ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 98-103) вбачається, що на думку ПрАТ АПК-ІНВЕСТ є безпідставними твердження ОСОБА_4 щодо відсутності обов`язку орендодавця на переукладення договору оренди на виділену земельну ділянку, так як такий обов`язок передбачений Перехідними положеннями Закону Украни Про орену землі , та ця норма є імперативною. Даним законом визначено вичерпний перелік підстав для припинення договору оренди, серед яких відсутня підстава для розірвання (припинення) договору після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю). Станом на сьогодень договір оренди земельної частки (паю) не припинено. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Під час укладення договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_4 вчинила волевиявлення щодо укладення договору оренди земльної частки (паю) строком на 20 років та правових наслідків подальшої реалізації нею права на виділ земельної ділянки - переукладення договору оренди землі із орендарем, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю). На думку ПрАТ АПК-ІНВЕСТ у спірних правовідносинах зміна меж земельної ділянки у розумінні положень Закону України Про оренду землі не відбулась. Вважає, що визнання права оренди є ефективним способом захисту порушеного права ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , що цілковито відповідає нормам ст. 5 ЦПК України та ст. 16 ЦК України, ст. 13 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Згідно матеріалів справи ОСОБА_4 зареєструвала право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19 жовтня 2018 року, натомість у власність ОСОБА_5 вона перейшла лише 26 листопада 2018 року. Тому, враховуючи, що ОСОБА_4 у добровільному порядку не переуклала договір оренди земельної частки (паю) на договір оренди землі, та зважаючи на вищевказану імперативну норму закону Про оренду землі , а також на те, що договір оренди земельної частки (паю) фактично не припинив своєї дії, вимога позивача за зустрічним позовом про визнання права оренди є повністю обґрунтованою.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату та час його проведення, представником відповідача - адвокатом Бовсуновською С.О. надано клопотання про розгляд срави у відсутність відповідача та її представника, а також письмові пояснення на первісний позов та відзив на зустрічну позовну заяву (т. 1 а.с. 155-163, 173-189).

З письмового відзиву відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Бовсуновська С.О. (т.1 а.с. 173-189), вбачається, що зустрічну позовну заяву відповідач не визнає, вважає її безпідставною та необґрунтованою та заперечує проти її задоволення. Так, з Договору оренди Паю та Акту приймання - передачі Паю не вбачається, яким саме є розмір земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом терміном на 20 років, в межах якої розміщений такий Пай, розміром 4,65 умовних кадастрових га, що є предметом Договору оренди Паю та Акту приймання - передачі Паю. При цьому, в Договорі оренди Паю не зазначено номер лоту такої земельної ділянки та її місце розташування, як і не зазначено місце розташування самого Паю, також не зазначено вартість Паю, відсутнє посилання на кадастровий план, кадастрові та інші характеристики, що не відповідає вимогам п.2.2 Типового договору оренди земельної частки (паю) та не дає можливості встановити фактичне місце розташування такого Паю.

Договір оренди Паю та Договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різними предметами і сторонами, оскільки за Договором оренди Паю предметом договору є Пай, а сторонами - власник Сертифіката на цей Пай та його орендар, а за Договором оренди земельної ділянки предметом є конкретна Земельна ділянка, а сторонами - власник Земельної ділянки та орендар Земельної ділянки. Позивач за зустрічним позовом ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та відповідач ОСОБА_4 уклали Договір оренди Паю 01 квітня 2014 року на підставі Сертифікату на Пай, який був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) Земельної ділянки та реєстрації 19 жовтня 2018 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на таку Земельну ділянку. Оскільки відповідний сертифікат втратив чинність, укладений на його підставі договір оренди є припиненим, а земельна ділянка підлягає поверненню. Відповідач за зустрічним позовом набула статус власника земельної ділянки, внаслідок чого змінився предмет (об`єкт) оренди, статус сторін договору оренди, а тому Договір оренди Паю слід вважати припиненим. Тож, хибними є твердження позивача ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про те, що укладення між ОСОБА_5 та ФГ Веліс Договору оренди земельної ділянки відбулося у період дії раніше укладеного Договору оренди Паю та порушує цим права та законні інтереси позивача за зустрічним позовом.

Вважає, що за абз. 2 Перехіних положень ЗУ Про оренду землі передбачається лише право, а не обов`язок на переукладення Договору оренди Паю. Відповідач ОСОБА_4 висловила своє волевиявлення саме на передачу в оренду ПрАТ АПК-ІНВЕСТ земельного паю за Договором оренди строком на 20 років, дія якого згідно чинного законодавства припинилась 19 жовтня 2018 року з моменту виділення Земельної ділянки в натурі та реєстрації права власності на земельну ділянку. ПрАТ АПК-ІНВЕСТ до нового власника земельної ділянки ОСОБА_5 з будь-якими пропозиціями укласти договір не звертався, не направляв їй істотних умов договору оренди, докази того, що вона такі отримувала - відсутні. Тому, твердження ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про порушення його прав з боку ОСОБА_5 є безпідставними. На момент укладення між ОСОБА_5 та ФГ Веліс Договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації ніяких перешкод до цього, заборон або обмежень, не існувало, тож ОСОБА_5 цілком законно та обґрунтовано уклала Договір оренди Земельної ділянки. Посилання позивача за зустрічним позовом на сумлінне виконання своїх зобов`язань за договором та використання земельної ділянки як на обґрунтування своїх позовних вимог, свідчить про наявність позадоговірних стосунків між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 . У задоволенні зстрічного позову просить відмовити у повному обсязі.

З письмової відповіді представника ПрАТ АПК-ІНВЕСТ на відзив на зустрічну позовну заяву відповідача ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 234-238) вбачається, що з доводами відповідача про те, що договори оренди земельної частки (паю) та оренди земельної ділянки є суттєво різними, з різним предметом, сторонами - погодитися неможливо. Так, із виділенням земельної частки (паю) на місцевості фактично відбулася трансформація об`єкту оренди: земельної частки (паю) у земельну ділянку, та права на земельну частку (пай) власника сертифіката на право власності на земельну ділянку, виділену в натурі. При цьому, відповідачами не оспорюється та обставина, що саме з паю, який фактично було передано у користування ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , була виділена земельна ділянка з кадастровим номером 1422481500:35:000:0126. Висновки відзиву представника відповідача ОСОБА_5 є необгрнутованими, оскільки норма щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю) є імперативною, договір оренди переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Чинне законодавство не передбачає автоматичного припинення договору оренди земельної частки (паю). Зауваження до змісту і форми договору оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року не є предметом спору у даній справі. Також, ОСОБА_4 вчинила волевиявленя щодо укладення договору оренди земельної частки (паю) строком на 20 років та правових наслідків подальшої реалізації нею права на видів земельної ділянки - переукладення договору оренди землі із орендарем. Відсутність бажання на переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення земельної ділянки на місцевості (в натурі) свідчить про односторонню відмову ОСОБА_4 , та у подальшому нового власника, від виконання договірних зобов`язань. Посилання у відзиві на недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору є необґрунтованим, оскільки нормами чинного законодавства закріплено переукладення договору оренди землі відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений.

На підтвердження своєї позиції представником ПрАТ АПК-ІНВЕСТ долучено оглянутий судом у судовому засіданні науковиий висновок щодо припинення договору оренди земельної (частки) паю у зв`язку із її виділенням в натурі у справі № 233/3676/19, наданий членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді проф. кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка старшого партнера АО Юридична група EUCON, д.ю.н., проф.. Мірошниченко А.М ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 239-242).

Представником відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_5 - адвокатом Бовсуновською С.О. подано письмові заперечення на відповідь ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (т. 2 а.с. 21-36), з яких вбачається, що твердження та висновки позивача за зстрічним позовом вважають безпідставними, необґрунтованими та хибними. Позивач за зустрічним позовом та відповідач ОСОБА_4 уклали договір оренди Паю на підставі Сертифікату на Пай, який був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) Земельної ділянки відповідачу за зустрічним позовом та реєстрації нею 19 жовтня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на таку земельну ділянку. Відповідач ОСОБА_5 не має ніякого відношення до Договору оренди Паю, дія якого припинилася, договір оренди земельної ділянки укладено нею цілком законно та обґрунтовано, жодних перешкод до цього виявлено не було, тож позовні вимоги ПрАТ АПК-ІНВЕСТ порушують права та законні інтереси власника земельної ділянки ОСОБА_5 . Вважають зустрічні позовні вимоги ПрАТ АПК-ІНВЕСТ необґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами, просять суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі та задовольнити в повному обсязі первісний позов у справі.

Представник відповідача за зустрічним позовом Фермерського господарства Веліс у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового розгляду справи був належним чином повідомлений, відзиву на позовну заяву не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_4 , представників відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ПрАТ АПК-ІНВЕСТ , з`ясувавши позицію відповідача ОСОБА_5 та її представника, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 01 квітня 2014 року між ОСОБА_4 та ПрАТ АПК-ІНВЕСТ було укладено договір оренди земельної частки (паю) відповідно до п.п.1.1, 2.2, 2.3 якого орендодавець ОСОБА_4 передає, а орендар приймає у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,65 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом терміном на 20 років (т.1 а.с. 39-40).

Дана земельна частка (пай) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів належала ОСОБА_4 згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДН НОМЕР_1 0092155, виданого 10 січня 1997 року Костянтинівською РДА (т.1 а.с. 8).

При укладенні договору оренди строни узгодили розмір орендної плати - 4823 гривні 53 копійки та її виплату два рази на рік червень - грудень поточного року (т.1 а.с. 39-40).

Відповідно до п.2.3 договору оренди земельної частки (паю) сторони дійшли згоди про те, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Договір оренди землі переукладається сторонами за цим договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії договору оренди допускається у випадках, визначених цим договором та чинним законодавством (т. 1 а.с. 39, зворот).

Згідно позначки у договорі, його зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за № 201 від 01 вересня 2014 року за підписом посадової особи ОСОБА_10 , скріплено печаткою Білокузьминівської сільської ради (т.1 а.с. 40), що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119.

01 квітня 2014 року між ОСОБА_4 та ПрАТ АПК-ІНВЕСТ було підписано акт приймання - передачі земельної частки (паю) відповідно до умов укладеного договору оренди від 01 квітня 2014 року (т.1 а.с. 41).

Відповідно до довідки Білокузьминівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 14 січня 2020 року № 15 (т. 1 а.с. 17) 01 вересня 2014 року було зареєстровано договір оренди земельної частки (паю) на 4,65 га між ПрАТ АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_4 , у книзі реєстрації договорів Білокузьминівської сільської ради за № 201, що підтверджується відповідним витягом книги реєстрації (т.1 а.с. 18).

На даний час земельна ділянка (пай) 4, 65 га обробляється ПрАТ АПК-ІНВЕСТ (т.1 а.с. 17).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 19 жовтня 2018 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0126 площею 3,6293 га (т.1 а.с. 9).

Листом від 04 листопада 2019 року за вих. № 1665 ПрАТ АПК-ІНВЕСТ повідомило позивача за первісним позовом ОСОБА_4 про зацікавленість у подальшому використанні належної їй земельної ділянки та відповідно до п.2.3 договору оренди земельної частки (паю) запропонувало переукласти договір оренди у зв`язку із виділенням земельної ділянки в натурі (на місцевості), із направленням проекту договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0126 (т. 1 а.с.10).

11 грудня 2019 року ОСОБА_4 звернулася до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ письмово, повідомивши про реєстрацію 19 жовтня 2019 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, площею 3, 6293 га, через що зобов`язання сторін з оренди земельної частки (паю) є припиненими. У зв`язку із прийнятим рішенням обробляти свою земельну ділянку у подальшому особисто ОСОБА_4 просила надати копію договору оренди земельної частки (паю), повернути їй земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0126 в стані, придатному для її використання за цільовим призначенням, а також утриматись від дій, які б перешкоджали їй я к власниці використовувати дану земельну ділянку (т.1 а.с. 11-13, 14-15).

Листом від 14 січня 2020 року за вих. № 44 відповідач за первісним позовом ПрАТ АПК-ІНВЕСТ повторно направляв на адресу ОСОБА_4 проект договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0126 з пропозицією його переукладення (т.1 а.с. 16).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1 а.с. 72) 26 листопада 2018 року зареєстровано право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 1420989900:01:040:0067, площею 0,01 га для веденя товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі договору міни, серія та номер: 6191, посвідченого 26 листопада 2018 року приватним нотаріусом Дружівського міського нотаріального округу Донецької області Міросєді В.М., відповідно до якого спірна земельна ділянка кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, загальною площею 3,6293, поступила у власність ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 73).

16 серпня 2019 року між ОСОБА_5 та Фермерським господарством Веліс укладено договір оренди землі відповідно до п.п. 1, 2, 7, 15 якого орендодавець ОСОБА_5 надає, а орендар ФГ Веліс приймає у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, яка розташована за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, Білокузьминівська сільська рада, загальною площею 3,6293 гектарів, у тому числі рілля 3, 6293 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 49 років (т.2 а.с. 57-58, 66-68).

Частиною 2 статті 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України , статтею 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322 визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

При відмові орендаря розірвати цей договір та припинити користування земельною ділянкою право власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в загальному порядку.

Згідно з частинами 2-4 статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за №101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги статей 203 , 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладення договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і одержання власником земельної частки (паю) державного акту на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на те сторін.

Верховний Суд України в Постанові від 28 березня 2007 року по цивільній справі № 6-7167сво06 виклав наступну правову позицію :

відповідно до п. 17 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державним актів на право приватної власності на землю. З огляду на зазначене, з часу отримання позивачами державних актів на право приватної власності на землю вони набули статусу власників земельних ділянок, тобто змінився предмет оренди та статус орендодавців, а тому договори слід вважати припиненими. Положення п. 8 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України та Розділу 1Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» щодо переукладення договору оренди земельної частки (паю) не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов`язок на переукладення договору оренди.

Судом встановлено, що ПрАТ АПК-Інвест уклало договір оренди земельної частки (паю) з ОСОБА_4 , як з власником сертифікату на право на земельну частку (пай), який вважався правовстановлюючим документом та був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та реєстрації позивачем права власності на земельну ділянку - до 19 жовтня 2018 року, що відповідає пункту 17 Розділу X Перехідні положення ЗК України .

Враховуючи, що з 19 жовтня 2018 року ОСОБА_4 набула статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) від 01 квітня 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_4 з 19 жовтня 2018 року слід вважати припиненим.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У ході судового розгляду встановлено, що на підставі договору обміну земельної ділянки на земельну ділянку, посвідченого 26 листопада 2018 року приватним нотаріусом Дружівського міського нотаріального округу Донецької області Міросєді В.М., зареєстрованого у реєстрі за № 6191, спірна земельна ділянка кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, загальною площею 3,6293, перейшла у власність ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 73); тоді як у власність ОСОБА_4 поступила земельна ділянка кадастровий номер 1420989900:01:040:0067, площею 0,01 га для веденя товарного сільськогосподарського виробництва, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1 а.с. 72).

У подальшому, 16 серпня 2019 року між ОСОБА_5 та Фермерським господарством Веліс було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, загальною площею 3,6293 гектарів, строком на 49 років (т.2 а.с. 57-58, 66-68).

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як передбачено статтею 399 ЦК України право володіння припиняється у разі, зокрема, відмови володільця від володіння майном, витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У пункті 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, визначено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства.

При відмові орендаря розірвати цей договір та припинити користування земельною ділянкою право власника земельної ділянки (орендодавця) на землю підлягає захисту в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з листування сторін, відповідач за первісним позовом ПрАТ АПК-ІНВЕСТ заперечує проти припинення використання спірної земельної ділянки, яку продовжує обробляти (т.1 а.с. 17), тим самим заперечує проти розірвання договору оренди, який було укладено між сторонами за первісним позовом.

Згідно з частинами другою - четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, зважаючи на встановлені судом обставини щодо припинення між сторонами у справі правовідносин з оренди земельної частки (паю) й відсутності волевиявлення позивача ОСОБА_4 на подальше використання орендаремПрАТ АПК-ІНВЕСТ спірної земельної ділянки, суд приходить висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог ОСОБА_4 , від імені та вінтересах якого діє адвокат Байгуш О.Ю., до ПрАТ АПК-ІНВЕСТ про розірвання договору оренди земельної частки (паю) та вважає за необхідне їх задовольнити .

Щодо доводів представника відповідача за первісним позовом про порушення позивачем ОСОБА_4 вимог земельного законодавства, а саме неповідомлення після набуття права власності на земельну ділянку про це орендаря протягом одного місяця, суд зауважує, що факт неповідомлення орендаря про набуття орендодавцем права власності на земельну ділянку не впливає на зміну юридичного статусу земельної ділянки та його наслідки.

Стосовно вимог зустрічного позову ПрАТ АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_4 , а також ОСОБА_5 , Фермерського господарства ВЕЛІС про визнання права оренди, визнання недійсним договору оренди землі , скасування запису про державну реєстрацію права оренди, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У даній справі встановлено, що позивач за зустрічним позовом ПрАТ АПК-ІНВЕСТ уклав договір оренди з ОСОБА_4 як власником сертифікату на право на земельну частку (пай), та вказаний сертифікат був дійсним до моменту виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки та реєстрації ОСОБА_4 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, загальною площею 3,6293.

У подальшому ОСОБА_4 розпорядилася своїм майном на власний розсуд, уклавши договір обміну земельної ділянки на земельну ділянку із відповідачкою ОСОБА_5

16 серпня 2019 року між ОСОБА_5 та Фермерським господарством Веліс було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1422481500:35:000:0126, загальною площею 3,6293 гектарів, строком на 49 років, право оренди за яким зареєстровано у встановленому законом порядку 03 вересня 2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на викладене више, суд вважає, що доводи позивача ПрАТ АПК-ІНВЕСТ за зустрічним позовом не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. Вчинення відповідачами за зустрічним позовом дій, що порушуть права позивача ПрАТ АПК-ІНВЕСТ не встановлено.

Таким чином, враховуючи при цьому висновок суду про припинення дії договору оренди земельної частки (паю) та необхідність задоволення первісного позову ОСОБА_4 про розірвання договору оренди, зустрічний позов ПрАТ АПК-ІНВЕСТ до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Фермерського господарства ВЕЛІС про визнання права оренди, визнання недійсним договору оренди землі , скасування запису про державну реєстрацію права оренди до задоволення не підлягає, оскільки не ґрунтується на законі.

Твердження представника позивача за зустрічним позовом про імперативність норми перехідних положень Закону України Про оренду землі щодо наслідків виділу в натурі (на місцевості) земельної ділянки власником земельної частки (паю), яким укладено договір оренди землі, а саме щодо переукладення договору оренди землі відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, суд не бере до уваги, як неспроможні.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення первісного позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ПрАТ АПК-Інвест на користь позивача за первісним позовом підлягають відшкодуванню витрати, пов`язані зі сплатою судового збору ( т.1 а.с. 6). Також, у зв`язку із відмовою у задоволенні зустрічного позову, витрати пов`язані зі сплатою ПрАТ АПК-Інвест судового збору грн (т.1 а.с. 43-45) слід віднести на рахунок позивача за зустрічним позовом - ПрАТ АПК-Інвест .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), від імені тав інтересах якої діє адвокат Байгуш Олексій Юрійович (місце здійснення адвокатської діяльності: АДРЕСА_2 ), до Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ (адреса місцезнаходження: с. Рівне Покровського району, вул. Шопена, 1-а; ЄДРПОУ 34626750) про розірвання договору оренди земельної частки (паю) - задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної частки (паю), укладений 01 квітня 2014 року між Приватним акціонерним товариством АПК-ІНВЕСТ та ОСОБА_4 , зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради 01 вересня 2014 року за № 201.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ на користь ОСОБА_4 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства АПК-ІНВЕСТ (адреса місцезнаходження: с. Рівне Покровського району, вул.Шопена, 1-а; ЄДРПОУ 34626750) до ОСОБА_11 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), Фермерського господарства ВЕЛІС (місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Героїв Малоземельців, буд. 9; ідентифікаційний код 39749140) про визнання права оренди, визнання недійсним договору оренди землі , скасування запису про державну реєстрацію права оренди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20 липня 2020 року.

Повний текст рішення по справі виготовлений 23 липня 2020 року.

Суддя :