Рішення

від 15.07.2020 по справі 321/3/20

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/3/20

Провадження № 2/321/169/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2020 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Мосієнко О.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Плодородненська сільська рада Михайлівського району Запорізької області, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Михайлівська державна нотаріальна контора Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання права власності на обов`язкову частку у спадщині, -

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві, що надійшла до Михайлівського районного суду 2 січня 20202 року від ОСОБА_2 вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 . До складу спадкового майна ОСОБА_3 увійшло таке майно: земельна ділянка площею 5,70 га, кадастровий номер 2323585500:06:001:0003. За життя, 14 грудня 2012 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким належну ій земельну ділянку заповіла ОСОБА_2 . Крім позивача, спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 також є її дочка - ОСОБА_1 . При зверненні нею до Михайлівської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва на спадщину, постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно. Внаслідок зазначеного, позивач просить суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, яка залишилися після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13 лютого 2020 року до суду надійшла зустрічна позовна зава від ОСОБА_1 , відповідно до якої вона зазначає про своє право на отримання обов`язкової частки у спадщині. Позовні вимоги мотивує тим, що вона є дочкою померлої ОСОБА_3 , на час смерті якої ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона була непрацездатною. При зверненні до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу. Тому ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на ј частини належної ОСОБА_3 земельної ділянки, як обов`язкової частки у спадшини.

11 березня 2020 року від ОСОБА_2 надійшла уточнена позовна заява, в якій вона уточнила свої позовні вимоги з врахуванням зустрічного позову ОСОБА_1 і просила визнати за нею право власності на ѕ частини земельної ділянки належної ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 28 січня 2020 року було відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 19 березня 2020 року було прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву від ОСОБА_1 і уточнену позовну заяву ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася, але надала заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, просить задовольнити позовні вимоги повністю, викладені в уточненій позовній заяві та визнала зустрічний позов.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала позовні вимоги ОСОБА_2 , викладені в уточненій позовній заяві, а також просила суд задовольнити її зустрічну позовну заяву.

Представник третьої особи Михайлівської держаної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, письмові пояснення не надав.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17 квітня 2019 року, виданого Мелітопольським міськрайонним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Запорізькій області (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 виданого 13 листопада 1991 року, він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками зазначено ОСОБА_5 і ОСОБА_3 (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 20 жовтня 2011 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 14).

Згідно зі свідоцтвом по народження серії НОМЕР_4 від 25 лютого 1988 року, батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_4 (а.с. 9).

30 березня 2013 року ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_7 , змінивши прізвище після укладення шлюбу на ОСОБА_2 , що підтверджується копією відповідного свідоцтва про шлюб (а.с. 10).

Відповідно до копії держаного акту серії ІІІ - ЗП №003935 ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 5,70 га, кадастровий номер 232338500:06:001:0003 (а.с. 7).

Згідно із заповітом від 14 грудня 2012 року ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку, кадастровий номер 232338500:06:001:0003.

Постановою державного нотаріуса № 560/02-31 від 25 вересня 2019 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с. 15).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 10 серпня 1960 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , матір`ю зазначена ОСОБА_3 (а.с. 38).

Згідно витягу з држаного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 29 серпня 2011 року, ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_8 , змінивши прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 39).

Згідно з довідкою №139/2 від 4 лютого 2020 року, ОСОБА_1 , з 25 серпня 2011 року отримує пенсію за віком (а.с. 37).

Постановою державного нотаріуса № 50/02-31 від 5 лютого 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку (а.с. 15).

Відповідно до статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України, Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 4 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України, п раво на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Водночас , згідно із ч. 1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Для правильного вирішення спору про спадкування, суд на підставі відповідних документів зобов`язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України Про нотаріат , видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до таких висновків: уточнений позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскільки існує заповіт спадкодавця ОСОБА_3 , яким вона заповіла належну їй земельну ділянку ОСОБА_2 ; водночас, також підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_1 , так як на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 була непрацездатною, тому має право на обов`язкову частку у спадщині; спадкове майно дійсно належало спадкодавцю ОСОБА_3 , але ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не мають можливості оформити своє право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів.

Таким чином, слід визнати право власності на ѕ частки земельної ділянки належної ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом, а також визнати право власності ј вказаної земельної ділянки за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом обов`язкової частки у спадщині.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Тому позивачу ОСОБА_2 і позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 підлягає поверненню 50 відсотків сплаченого ними судового збору.

Щодо заявлених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд звертає увагу на таке:

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів(договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 було надано квитанцію від 12 квітня 2019 року на суму 6000 грн, розрахунок розміру гонорару від 12 квітня 2019 року, копію договору-дорученні від 12 грудня 2019 року та ордер адвоката Алесєєнко В.П.

В свою чергу до зустрічного позову ОСОБА_1 було додано квитанцію на 1150 грн., сплачених нею на правову допомогу.

Заяв про надання інших доказів суду не заявлено, от же суд розглядає питання на підставі наданих доказів.

Відповідно до ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат надає незалежну професійну допомогу на договірних умовах з клієнтом. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.. 1 п.4 Закону). Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до нього застосовуються загальні вимоги договірного права (с. 27 Закону). Зміст договору визначається сторонами, але він обов`язково повинен містити: повну інформацію про сторони; предмет договору; права та обов`язки сторін; вид (чи види) адвокатських послуг, їх обсяг та вартість; умови та порядок визначення вартості послуг; строки і форма оплати послуг; додаткові витрати; попередня оплата та її розмір; дата укладення договору і строк його дії; підписи сторін та інші умови за домовленість сторін.

Відповідно до ст..30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Копії договору про надання правової допомоги (щодо вартості адвокатський послуг) суду не надано, тому суд позбавлений можливості провести перевірку наданих адвокатських послуг та вартість, відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги.

З огляду на наведене, у стягненні вартості наданих послуг на правничу допомогу ОСОБА_1 слід відмовити.

Окрім того, суд зазначає про те, що, згідно копії квитанції до прибуткового касового ордеру ОСОБА_2 адвокату Алексеєнку В.П. сплачено суму в розмірі 6000 гривень 12.04.2019 року. Згідно позовної заяви, поданої 27.12.2019 року попередня (орієнтовна) сума визначена 768,40 гривень (а.с.18), враховуючи, що розрахунок розміру гонорару складений за дати: 12.04.2019, 12.06.2019,18.09.2019,26.12.2019, 27.12.2019 рр, а суму в розмірі 6000 грн сплачено 12.04.2019 року, суд не може віднести дану суму саме на ці послуги. Враховуючи вищевикладене та відсутність вартості адвокатських послуг, перелік яких необхідний у якості додатку до договору суд позбавлений можливості провести перевірку наданих адвокатських послуг та вартість, відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги, як зазначено в ордері, від 12.04.2019 року.

Копії договору про надання правової допомоги (щодо вартості адвокатський послуг) суду не надано, тому заявлені до стягнення суми вартості послуг не знайшли свого підтвердження та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 258, 259 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Плодородненська сільська рада Михайлівського району Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, с. Плодородне, вул. Миру, 11, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на ѕ частки земельної ділянки площею 5,70 гектарів, кадастровий номер 2323385500:06:001:0003, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ІІІ - ЗП в„– 003935 від 19.03.2002 року.

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Михайлівському районі Запорізької області повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 50 відсотків судового збору, що з врахуванням сплаченої суми при поданні позову згідно квитанції від 27.12. 2019 року, складає 348 (триста сорок вісім) грн.

В задоволенні вимоги ОСОБА_2 про компенсацію понесених витрат по оплаті правничої допомоги - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Михайлівська державна нотаріальна контора Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 02884210, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Святопокровська, 4а, про визнання права власності на обов`язкову частку у спадщині - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на обов`язкову частку у спадщині - ј частки земельної ділянки площею 5,70 гектарів, кадастровий номер 2323385500:06:001:0003, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ІІІ - ЗП в„– 003935 від 19.03.2002 року.

Зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Михайлівському районі Запорізької області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції № 0.0.1612766119.1 від 12.02. 2020 року, що складає 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

В задоволенні вимоги ОСОБА_1 про компенсацію понесених витрат по оплаті правничої допомоги - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О. Кравченко