Ухвала

від 22.07.2020 по справі 592/8579/20

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа №592/8579/20

Провадження №2-а/592/148/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 липня 2020 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Алфьоров А.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Сумської області Дейнеги Олени Леонідівни про визнання дій інспектора неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з вказаним позовом та просить суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 013322 від 13.07.2020 р. у справі про адміністративне правопорушення за ст. 188-5КУпАП у вигляді штрафу у сумі 510 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам викладених у ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті)) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

З цих положень вбачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

За Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 Про державне мито (у редакцій, чинній до набрання чинності Законом України Про судовий збір (далі Закон № 3674-VI) державне мито справлялося, зокрема, з позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили. Цей нормативний акт не містив положень про сплату державного мита як особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, так і органом (посадовою) особою, яка прийняла таку постанову.

Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху .

З 11.11.2011 р. набрав чинності Закон № 3674-VI. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом № 3674-VI .

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону № 3674-VI).

Інших видів платежів у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.

Таким чином особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.

З огляду на вищевикладене, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, запропонувавши позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути вищенаведені недоліки - додати до матеріалів справи документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Роз`яснити позивачу, що у іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.

Керуючись ст. ст. 160, 161 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Сумської області Дейнеги Олени Леонідівни про визнання дій інспектора неправомірними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути вказані недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали та роз`яснити, що в разі їх не усунення заява буде вважатись неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Алфьоров