Ухвала

від 23.07.2020 по справі 409/886/16-ц

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 409/886/16-ц

Пров. № 6/409/159/20

У Х В А Л А

23 липня 2020 року смт. Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Третяка О.Г.

за участю секретаря: Солдатенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про тимчасове обмеження виїзду боржника за межі України, -

В с т а н о в и в :

Державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на виконанні Луганського міського відділу державної виконавчої служби знаходиться зведене виконавче провадження № 62599682 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованість в загальному розмірі 26119276,74 грн.

На даний час боржником не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Боржник не вживає ніяких заходів щодо повного, або часткового погашення боргу. У звязку з цим державний виконавець просить тимчасово обмежити право виїзду за межі України боржника .

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного.

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Згідно з ч.ч. 2, 4ст. 6 Закону Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України , громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.

Крім того, слід зазначити, що у поданні не вказано підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, не йдеться також про наявність в нього закордонного паспорту, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє Відділ ДВС правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

З матеріалів, долучених до подання не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки подання обґрунтовується лише перебування останнього у статусі боржника. Державний виконавець не надав суду докази, які б свідчили про ухилення боржника від сплати боргу. Крім цього, державний виконавець має право звернутися із поданням про тимчасовий доступ до житла або розшуку боржника.

Таким чином, судом не встановлено фактів, що ставлять під загрозу питання примусового виконання судового рішення та потребують тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Луганського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про тимчасове обмеження виїзду боржника за межі України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Г. Третяк