Рішення

від 24.07.2020 по справі 910/5849/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2020Справа № 910/5849/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Приватного акціонерного товариства "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 57 483,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажів розмірі 57483,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем термінів доставки вантажу, які визначені Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, що стало підставою для нарахування позивачем, який є одержувачем вантажу, штрафу в розмірі 57483,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5849/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

05.06.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про зменшення штрафу на 50% до розміру 28 741,50 грн.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що відсутні підстави для нарахування штрафу, оскільки прострочення доставки вантажу менше ніж на дві доби. Окрім того, Одеська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Одеська залізниця АТ Українська залізниця повідомила, що усі вагони були доставлені до станції призначення з простроченням не з вини залізниці.

Також, в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 50% до розміру 28 741,50 грн відповідач зазначає, що позивачем не доведено понесення збитків внаслідок затримки доставки вантажу. При цьому, посилається на те, що у зв`язку із зміною податкового законодавства рівень податкового навантаження на залізницю зі сплати земельного податку зріс втричі з 1,2 млрд грн до 4-4,2 млрд грн. Обсяг збитків залізниці лише за 2018 рік становить 12 млрд грн та капітальні вкладення в пасажирські перевезення понад 2 млрд грн.

30.06.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним товариством "Українська залізниця" до станції призначення - Ізмаїл Одеської залізниці (відправник - Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат") здійснено перевезення вантажів згідно залізничної накладної 44652469.

Відповідно до графи 52 залізничних накладних вантаж, що прямував за залізничними накладними, залізницею було доставлено позивачу після закінчення встановленого строку доставки, про що свідчить календарний штемпель видачі вантажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевезення вантажу за вказаною вище накладною здійснено відповідачем з порушенням визначених Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, у зв`язку з чим мало місце порушення відповідачем вимог п. 41 Статуту, внаслідок чого позивачем нарахований штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 57 483,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України.

Як підтверджено матеріалами справи, протягом листопада - грудня 2019 року Акціонерним товариством "Українська залізниця" до станції призначення - Ізмаїл Одеської залізниці (відправник - Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"), здійснено перевезення вантажів згідно залізничної накладної, яка наявна в матеріалах справи.

Згідно пунктів 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Відповідно до пункту 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з ст. 133 Статуту, передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

На зворотному боці залізничної накладної 44652469 здійснено переуступний підпис про надання відправнику Приватному акціонерному товариству "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" - права на пред`явлення до перевізника позову.

Згідно пункту 1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1 у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотонажних контейнерах, терміни доставки вантажу обчислюються виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.

Відповідно до пункту 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Згідно із п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Відповідно до пункту 2.9 Правил про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (пункт 2.10. Правил).

Відповідно до статті 116 Статуту залізниць за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

- 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

- 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

- 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Реченням другим абзацу першого пункту 8 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 передбачено, що оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.

Згідно з абзацом другим пункту 8 вказаних Правил датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

За доводами позивача, календарним штемпелем на залізничній накладній, підтверджується, що вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що враховуючи відстань від станції відправлення до станції призначення (із розрахунку 200 км за добу) + 1 доба (на операції, пов`язані з відправленням-прибуттям) за залізничною накладною № 44652469 мало місце прострочення доставки вантажу на два і більше діб.

У накладній № 44652469 вказано, що відстань перевезення складає 821 км, а отже вантаж мав бути доставлений 06.12.2019. Проте з накладної вбачається, що вантаж прибув 17.12.2019.

Позивач вважає, що має місце прострочення доставки вантажу у кількості 10 діб, у зв`язку з чим нараховано штраф у розмірі 30% від провізної плати, що становить суму 57 483,00 грн.

Відповідно до п. 2.9 Правил № 644 у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:

виконання митних та інших адміністративних правил;

тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;

необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;

вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;

інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

В п. 3.11 роз`яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею зазначено, що згідно з пунктом в статті 130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна. Доказом затримки, яка трапилася з вини відправника чи одержувача, що дає право залізниці на збільшення терміну доставки вантажу відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є відмітка у перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем. Тому відсутність такої відмітки на накладній позбавляє залізницю права на збільшення терміну доставки вантажу.

З наданої залізничної накладної № 44652469 вбачається, що в графі № 49 здійснена відмітка залізниці про складання актів № 939 від 03.12.2019, № 195 від 10.12.2019 та №206 від 10.12.2019.

Таким чином, мало місце затримки доставки вантажу, про що залізницею здійснено відмітку, а отже термін доставки збільшено.

Разом з тим, сторонами не подано вказані в графі №49 залізничної накладної № 44652469 акти, а тому не вбачається можливим встановити про прострочення доставки вантажу та кількості днів прострочення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено належними доказами прострочення доставки вантажу за залізничною накладною №44652469 у кількості 10 діб та у зв`язку з цим не підтверджено розмір штрафу, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 483,00 грн штрафу є необґрунтованими та не підтверджені доказами.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 57 483,00 грн.

Окрім того, відповідачем подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій за несвоєчасну доставку вантажу на 50% до 28 741,50 грн.

Проте, у зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Приватного акціонерного товариства Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат , клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу до 50% суд залишає без розгляду.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 24.07.2020.

Суддя О.В. Гулевець