Постанова

від 14.12.2020 по справі 910/5849/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Справа№ 910/5849/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Коротун О.М.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 14.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020

у справі № 910/5849/20 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 57 483,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 57483,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем термінів доставки вантажу, які визначені Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, що стало підставою для нарахування позивачем, який є одержувачем вантажу, штрафу в розмірі 57483,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд вказав, що позивачем не підтверджено належними доказами прострочення доставки вантажу за залізничною накладною №44652469 у кількості 10 діб, у зв`язку з чим, не підтверджено розмір штрафу, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 483,00 грн. штрафу є необґрунтованими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції не дослідив причини затримки вантажу та не вивчив первинні документи, які підтверджують цей факт (акти загальної форми), а лише на підставі відмітки в накладній дійшов висновку про збільшення терміну доставки вантажу. У зв`язку з чим, скаржник в апеляційній скарзі просив витребувати у Акціонерного товариства "Українська залізниця" акти №195 від 03.12.2019 та №206 від 10.12.2019 для дослідження причин затримки вантажу.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 05.10.2020, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, відповідач вказує, що із залізничної накладної вбачається, що в графі №49 здійснена відмітка залізниці про складання актів №195 від 10.12.2019 та №206 від 10.12.2019. Отже, мало місце затримка доставки вантажу, про що залізницею здійснено відмітку, а отже термін доставки збільшено.

Стосовно клопотання позивача про витребування актів для дослідження причин затримки вантажу відповідач зазначив, що, оскільки в суді першої інстанції позивач клопотання про витребування доказів з посиланням на об`єктивні причини щодо неможливості або ускладнення отримання доказів не заявляв, тому вказане клопотання в суді апеляційної інстанції є необґрунтованим.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2020 справу № 910/5849/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 910/5849/20. Запропоновано відповідачу надати суду свої міркування або заперечення стосовно поданого позивачем клопотання про витребування у Акціонерного товариства "Українська залізниця" акту № 195 від 03.12.2019 та акту № 206 від 10.12.2019 для дослідження причин затримки вантажу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 ухвалено витребувати в Акціонерного товариства "Українська залізниця" акт № 195 від 03.12.2019 та акт № 206 від 10.12.2019 для дослідження причин затримки вантажу. Розгляд справи №910/5849/20 відкладено на 02.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі 910/5849/20, повторно витребувано у Акціонерного товариства "Українська залізниця" оригінали актів №195 від 03.12.2019 та №206 від 10.12.2019 для дослідження причин затримки вантажу та відкладено розгляд справи на 23.11.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі 910/5849/20 на 14.12.2020.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020, у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 910/5849/20до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Коротун О.М.

Явка представників сторін

02.11.2020 (електронною поштою) та 03.11.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду Акціонерним товариство "Українська залізниця" подано клопотання, в яких відповідач долучив копії актів №195 від 10.12.2019 та №206 від 10.12.2019 та просив розгляд справи здійснювати без участі представника, у разі, якщо суд вирішить розглянути справу за відсутності оригіналів витребуваних документів.

Позивач у судове засідання, призначене на 14.12.2020, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням та розпискою про відкладення розгляду справи, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка позивача та відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Приватне акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" замовило послугу перевезення вантажу за маршрутом прямування: станція відправлення - Золотнишино до станції призначення - Ізмаїл Одеської залізниці. Факт замовлення послуги та прийняття залізницею її до виконання підтверджується накладною №44652469 із штемпелем станції відправлення.

Відповідно до графи №53 накладної №44652469 вантаж оформлено 30.11.2019. Вантаж доставлено на станцію призначення 17.12.2019, що зазначено в графі №51.

Звертаючись з позовними вимогами позивач вказав, що перевезення вантажу за накладною №44652469 здійснено відповідачем з простроченням терміну доставки вантажу зі станції відправлення на 10 діб, що є порушенням Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000. У зв`язку з чим, позивачем нараховано штраф за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 57 483,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову суд вказав, що позивачем не підтверджено належними доказами прострочення доставки вантажу за залізничною накладною №44652469 у кількості 10 діб та у зв`язку з цим не підтверджено розмір штрафу, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 483,00 грн. штрафу є необґрунтованими.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

В силу приписів статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (стаття 920 Цивільного кодексу України).

Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Частинами 1, 2, 5 ст. 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 №644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Підпунктом 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) передбачено, що у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі Навантаження призначено на ____ число _____ місяць (пункт 2.1 Правил).

Згідно з пунктом 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Пунктом 2.10 Правил визначено, що вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України (ст. 23 Закону України Про залізничний транспорт ).

Відповідно до статті 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. Календарний штемпель станції містить: дату, місяць, рік, найменування станції і найменування залізниці, до якої належить станція (стаття 23 Статуту залізниць України).

Статтею 116 Статуту залізниць України визначено, що за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у інформаційному листі Вищого господарського суду України Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів №01-06/420/2012 від 04.04.2012, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш, як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем взято на себе зобов`язання з перевезення вантажу на підставі складеної залізничної накладної №44652469.

Згідно з календарним штемпелем станції відправлення (графа 56 накладної) вантаж був прийнятий до перевезення 30.11.2019.

Колегією суддів встановлено, що відстань перевезення зазначена у графі 30 залізничної накладної №44652469 складає 821 км. Отже, вантаж мав бути доставлений 06.12.2019. Проте, вантаж прибув на станцію призначення 17.12.2019, що підтверджено штемпелем станції призначення у графі 51 залізничної накладної №44652469.

Тобто, термін доставки вантажу за договором перевезення - залізничною накладною №44652469, не дотриманий залізницею (договірним перевізником), перевищення терміну доставки вантажу становить 10 діб.

Відтак, застосуванню підлягає штраф за ставкою 30%, з огляду на те, що термін виконання перевезення був перевищений відповідачем на 10 діб. Розмір штрафу за порушення строку виконання перевезення необхідно обраховувати від розміру провізної плати, яка відповідно до залізничної накладної №44652469 становить 191 610 грн (графа накладної № 34). Таким чином, розмір штрафу становить 57 483 грн (191 610 * 30%).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вказав, що сторонами не подано вказані в графі №49 залізничної накладної № 44652469 акти № 195 від 03.12.2019 та №206 від 10.12.2019, а тому не вбачається можливим встановити про прострочення доставки вантажу та кількості днів прострочення. Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено належними доказами прострочення доставки вантажу за залізничною накладною №44652469 у кількості 10 діб, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 57 483,00 грн. штрафу є необґрунтованими.

Проте, колегія суддів зазначає, що статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Так, відповідно до п. 2.9 Правил № 644 у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.

У пункті 3.11 роз`яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" зазначено, що згідно з пунктом "в" статті 130 Статуту належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна. Доказом затримки, яка трапилася з вини відправника чи одержувача, що дає право залізниці на збільшення терміну доставки вантажу відповідно до пункту 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажів, є відмітка у перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції і календарним штемпелем. Тому відсутність такої відмітки на накладній позбавляє залізницю права на збільшення терміну доставки вантажу.

Так, із залізничної накладної №44652469 видно, що в графі №49 здійснена відмітка залізниці про складання актів № 195 від 03.12.2019 та №206 від 10.12.2019.

Колегія суддів дослідила копії актів №195 від 10.12.2019 та №206 від 10.12.2019 та встановила, що в графі опис обставин, що викликали складання акту загальної форми №195 від 03.12.2020 зазначено, що відповідно до наказу №939 від 03.12.2020 виконано операцію кидання по коду №11 о 4 годині 30 хвилин.

В акті загальної форми №206 від 10.12.2020 вказано, що здійснено операцію "підняття вагона" відповідно до наказу №989 від 10.12.2019 о 19 годині 45 хвилин. Потяг відправився 10.12.2020 о 21 годині 10 хвилин.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів зазначає, що зазначені акти не свідчить про те, що вказані затримки призвели до збільшення термінів доставки вантажу. Також, не вбачається, що затримки сталася з вини вантажовідправника, вантажоодержувача, або для виконання інших дій визначених у пункті 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. У зв`язку з чим, рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 910/5849/20 підлягає скасуванню, а позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 57483,00 грн. підлягають задоволенню, із врахуванням встановлених обставин, викладених у цій постанові.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки, судом першої інстанції прийняте рішення за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи і неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 910/5849/20 підлягає скасуванню, з прийняттям у справі нового рішення суду про задоволення позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 910/5849/20 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2020 у справі № 910/5849/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця (Тверська), буд. 5; ідентифікаційний код 39537147) на користь Приватного акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (39802, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Будівельників 16; ідентифікаційний код 00191282) 57 483 (п`ятдесят сім тисяч чотириста вісімдесят три) грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору за подання позовної заяви та 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/5849/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 16.12.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

О.М. Коротун