Ухвала

від 21.07.2020 по справі 911/3059/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3059/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши клопотання Комунального підприємства Іванківської районної ради Іванківводоканал №172 від 06.07.2020 року (вх. №13935/20 від 08.07.2020 року) про розстрочку виконання рішення суду у справі №911/3059/19

за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу, м. Київ

до Комунального підприємства Іванківської районної ради Іванківводоканал , смт. Іванків, Іванківського району Київської області

про відшкодування збитків

секретар судового засідання О.О.Стаднік

представники:

від позивача (стягувача) - не з`явився

від відповідача (боржника) - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.04.2020 року позовні вимоги Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі - позивач) до Комунального підприємства Іванківської районної ради Іванківводоканал2 (далі - відповідач) задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства Іванківської районної ради Іванківводоканал на користь Державної екологічної інспекції Столичного округу 1230306,98 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та 18454,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення 09.06.2020 року у справі №911/3059/19 Господарським судом Київської області видано відповідний наказ.

До суду від відповідача (боржника) КП ІРР «Іванківводоканал» надійшло клопотанням №172 від 06.07.2020 року (вх. №13935/20 від 08.07.2020 року) про розстрочення виконання рішення суду від 28.04.2020 року на 12 місяців з щомісячною сплатою по 102525,58 грн.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 21.07.2020 року без поважних причин не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши у судовому засіданні 21.07.2020 року клопотання відповідача (боржника) про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши подані документи та докази та заслухавши пояснення представника позивача (стягувача) судом встановлено наступне.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач (боржник) посилається на обставини, що, на його думку, унеможливлюють виконання рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2020 року у справі №911/3059/19, а саме, важкий фінансовий стан, збитковість підприємства та дебіторську заборгованість перед підприємством.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частинами 3, 4 ст. 331 ГПК України закріплено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч. 4 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України від 30.06.2016 року у справі №908/4247/14.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами статті 86 ГПК України.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочення виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки як для відповідача (боржника) при виконанні рішення у встановлений строк, так і для позивача (стягувача) при затримці виконання рішення.

Тобто, обов`язковими умовами розстрочення виконання рішення суду мають бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Обставини, на які відповідач (боржник) посилається як на підставу для розстрочки виконання рішення суду від 28.04.2020 року у справі №911/3059/19 не є такими, що ускладнюють та/або роблять неможливим виконання рішення, і не є винятковими. Ці обставини лише вказують на те, що негайне виконання судового рішення у даній справі може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача, і його можливість виконувати свої зобов`язання.

Натомість, суд зазначає, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб`єкт господарювання, а відповідно нерентабельність та неприбутковість відповідача стосується діяльності самого відповідача, у зв`язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Сам по собі незадовільний фінансовий стан боржника, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання рішення суду, оскільки їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб`єкта господарювання (відповідача).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Однак, всупереч ст. ст. 74, 76 ГПК України, відповідачем (боржником) не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють виконання відповідачем (боржником) рішення суду у даній справі та сплату боргу у повному обсязі, а саме: доказів відсутності у відповідача (боржника) грошових коштів та майна, на які можливо було б звернути стягнення, у той час як складний фінансовий стан відповідача не є винятковою обставиною в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, оскільки відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідачем (боржником) не подано довідки податкового органу про всі відкриті рахунки, з огляду на що господарський суд позбавлений можливості встановити, чи має боржник відкриті рахунки також у інших банківських установах. Крім того, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, з якими останній пов`язує виникнення у відповідача можливості виконати рішення у даній справі та сплатити борг у зазначений у заяві строк. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту гарантованого надходження до відповідача грошових коштів у строк, вказаний у заяві про розстрочку виконання рішення у даній справі, відповідачем не було надано.

Беручи до уваги наведене, враховуючи, що покладені відповідачем в основу обґрунтування поданої заяви обставини не є винятковими у розумінні ст. 331 ГПК України, за наявності яких можливе надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі, у той час, як інших доказів на підтвердження зазначених обставин не надано, з урахуванням балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку, що клопотання Комунального підприємства Іванківської районної ради Іванківводоканал №172 від 06.07.2020 року (вх. №13935/20 від 08.07.2020 року) про розстрочення виконання судового рішення від 28.04.2020 року у справі №911/3059/19 є необґрунтованим, а тому, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання Комунального підприємства Іванківської районної ради «Іванківводоканал» №172 від 06.07.2020 року (вх. №13935/20 від 08.07.2020 року) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2020 року у справі №911/3059/19 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її складення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання апеляційної скарги з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 24.07.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць