Рішення

від 20.07.2020 по справі 915/595/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року Справа № 915/595/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, ідентифікаційний код 41427817)

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Доманівська центральна районна лікарня" Доманівської районної ради (56401, Миколаївська обл., Доманівський р-н, смт. Доманівка, вул. Пирогова, буд. 6, ідентифікаційний код 01998420)

про : стягнення 2 763,11 грн.

В С Т А Н О В И В:

29.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою за вих. № 635 від 24.04.2020 (вх. № 5297/20) до Комунального некомерційного підприємства "Доманівська центральна районна лікарня" Доманівської районної ради про стягнення заборгованості в сумі 2 763,11 грн. за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 453 від 26.12.2018, у тому числі: основний борг - 2 583,95 грн., інфляційні витрати - 12,86 грн., 3 % річних - 20,39 грн. та пеня - 145,91 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та укладеного між сторонами умов договору постачання природного газу відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасної оплати спожитого в грудні 2019 року природного газу, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 2 583,95 грн. Неналежне виконання з боку відповідача умов договору стало підставою для нарахування пені, збитків від інфляції та 3% річних.

Ухвалою суду від 30.04.2020 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою суду від 20.05.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

10.06.2020 від відповідача надійшов відзив за вих. № 529 від 28.05.2020, в якому комунальне підприємство не визнає позовні вимоги, просить закрити провадження у справі та зазначає наступне:

- проведення розрахунків постачальниками за укладеними договорами здійснюються до закінчення бюджетного періоду, а згідно ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року;

- вимога позивача щодо розрахунку за фактично спожиті обсяги природного газу за грудень 2019 зі сплатою у термін до 20.01.2020 є такою, що суперечить законодавству України, оскільки відповідачем виконані умови договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 453 від 26.12.2018 у повному обсязі з урахуванням додаткової угоди № 4 від 24.12.2019 до договору № 453 від 26.12.2018, якою проведено зменшення обсягів закупівлі відповідно до вимог ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі";

- у зв`язку з проведенням процедури закупівлі - відкритих торгів у січні 2020 та відсутністю укладеного договору постачання природного газу на 2020 рік, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" було продовжено термін дії договору № 453 від 26.12.2018 шляхом укладення додаткової угоди № 5 від 28.12.2019, якою продовжено термін постачання природного газу до 31.01.2020;

- позивачем для проведення розрахунку за поставлений природний газ за січень 2020 не було надано відповідачу рахунку та акту приймання-передачі природного газу на 244 куб. м. в сумі 2 583,95 грн., а також позивачем не було включено дану суму в акти розрахунку за січень 2020.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

26.12.2018 між позивачем та Доманівською центральною районною лікарнею (правонаступником якої є відповідач) був укладений договір № 453 на постачання природного газу (далі - Договір) (а.с. 7-15), згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов`язався передати у власність відповідача у 2019 році природний газ, (код за ДК 021:2015-09120000-6 Газове паливо (далі - товар), а відповідач, як споживач (покупець), зобов`язався прийняти та оплатити отриманий товар (п. 1.1 Договору).

З матеріалів справи та з загальнодоступної інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/ (ідентифікатор закупівлі UA-2018-11-16-000603-b), вбачається, що сторонами укладалися додаткові угоди до вказаного Договору, а саме: додаткова угода № 1 від 22.04.2019, додаткова угода № 2 від 04.07.2019, додаткова угода № 3 від 25.11.2019, додаткова угода № 4 від 24.12.2019, додаткова угода № 5 від 28.12.2019 та додаткова угода № 6 від 15.01.2020.

Пунктами 1.2, 1.3 Договору, сторони домовилися, що річний плановий обсяг постачання газу становить: 98 000 м. куб. Планові обсяги постачання газу по місяцях, зокрема: в грудні 2019 - 22 000 м. куб.

Додатковою угодою № 1 від 22.04.2019 до Договору, викладено розділ 3 Договору в новій редакції, зокрема:

Відповідно до п. 3.12 Договору, приймання - передача природного газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання-передачі, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Споживач в акті приймання-передачі природного газу, зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання - передачі газу (п. 3.13 Договору).

Акти приймання-передачі природного газу складаються постачальником, підписуються і скріплюються його печаткою та направляються споживачу до 5 (п`ятого) числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 3.15 Договору).

Відповідно до п. 3.16 Договору, акти приймання-передачі природного газу, що зазначені у пункті 3.15. даного Договору, споживач зобов`язаний підписати та скріпити печаткою до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу в 2-х (двох) примірниках.

Підписані та скріплені печаткою акти приймання-передачі природного газу, що зазначені у пункті 3.16 даного Договору, споживач зобов`язаний направити на адресу постачальника протягом 3 (трьох) днів з дня їх підписання (п. 3.17 Договору).

Ціна природного газу з урахуванням податку на додану вартість становить: 10 590,00 грн. за 1000 куб. м., в т.ч. ПДВ - 1 765,00 грн. (п. 4.2 Договору).

Ціна, зазначена в п. 4.2 Договору, може змінюватись протягам дії Договору у зв`язку зі зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п. 4.3 Договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 4.2 та 4.3 цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі природного газу та розрахунках за цим Договором (п. 4.4 Договору).

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 3 цього Договору. Загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним Договором. Загальна сума Договору становить 1 037 820,00 грн. (п. п. 4.5-4.7 Договору).

Відповідно до п. 5.2 Договору, оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Пунктом 7.3.2 Договору передбачено право споживача самостійно припиняти (обмежувати) відбір природного газу для власних потреб з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 7.4.5 Договору споживач зобов`язався самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків розрахунків за Договором; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного споживачу; перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу без узгодження з постачальником; припинення або розірвання Договору; в інших випадках, передбачених Правилами постачання газу, іншими актами законодавства.

За прострочення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний банківський день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 10.3 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2019 до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 13.1 Договору).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1006924502 Комунальне некомерційне підприємство "Доманівська центральна районна лікарня" Доманівської районної ради є правонаступником Доманівської центральної районної лікарні.

Додатковою угодою № 2 від 04.07.2019 до Договору (а.с. 16), сторони узгодили змінити в тексті укладеного договору найменування сторони договору, а саме: Доманівську центральну районну лікарню в усіх відмінках замінити на Комунальне некомерційне підприємство "Доманівська центральна районна лікарня" Доманівської районної ради.

Додатковою угодою № 3 від 25.11.2019 до Договору, викладено в іншій редакції банківські реквізити постачальника, зазначені у розділі 13 Договору.

Додатковою угодою № 4 від 24.12.2019 (а.с. 62), сторонами зменшено суму Договору на 391 957,04 грн., у зв`язку з чим річний плановий обсяг постачання газу склав - 60 998 м. куб., а планові обсяги постачання газу, зокрема у грудні встановлено - 14 473 м. куб.

Додатковою угодою № 5 від 28.12.2019, у зв`язку з проведенням процедури закупівлі - відкритих торгів у січні 2020 та відсутністю укладеного договору постачання природного газу на 2020 рік, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", було продовжено термін дії Договору до 31.01.2020, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення, але не пізніше 29.02.2020.

Договір та додаткові угоди до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2019 року відповідачем було спожито 14,717000 тис. куб. м. природного газу на суму 155 853,04 грн. з ПДВ, що підтверджується копією акту прийому-передачі природного газу № УГР00001569 від 31.12.2019 (а.с. 17).

Також, в матеріалах справи міститься надана відповідачем копія акту прийому-передачі природного газу № УГР00001569 від 20.12.2019 (а.с. 71), з якого вбачається, що відповідачем за період з 01.12.2019 по 20.12.2019 було спожито 14,473000 тис. куб. м. природного газу на суму 153 269,08 грн. з ПДВ.

Вказані акти прийому-передачі природного газу підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідачем зобов`язання за Договором щодо оплати спожитого природного газу були виконанні частково, а саме: 21.12.2019 здійснено оплату в сумі 1 273,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 213 (а.с. 39) та 24.12.2019 здійснено оплату в сумі 151 995,81 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 136 (а.с. 40), а тому залишок заборгованості складає 2 583,95 грн. (155 853,04 грн. - 153 269,08 грн.).

В порушення умов Договору, на дату подання позову, повного розрахунку за спожитий в грудні 2019 природний газ відповідач не здійснив, що зумовило звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених дослідженими судом доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, для забезпечення потреб держави та територіальної громади, визначено Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

В силу ч. 1 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", у редакції на час спірних правовідносин, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662, ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач в порушення умов Договору та приписів чинного законодавства, у визначені договором терміни, за спожитий в грудні 2019 року природний газ повністю не розрахувався, наявність заборгованості у сумі 2 583,95 грн. не спростував та не надав суду доказів погашення боргу перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту повного здійснення розрахунку з позивачем за поставлений газ в грудні 2019 року на підставі умов договору постачання природного газу.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 2 583,95 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача щодо відсутності правових підстав для розрахунку за спожиті 244 куб.м. природного газу вартістю 2 583,95 грн., а також, що закінчення бюджетного періоду є підставою для не виконання зобов`язань за спірним договором, судом відхиляються, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Як передбачено ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання, аналогічну норму містить ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому, відповідно до ч. 2 вказаної статті не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю, тому у випадках порушення грошового зобов`язання не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Тобто, споживши в грудні 2019 року 14,717000 тис. куб. м. природного газу на суму 155 853,04 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним з обох сторін актом прийому-передачі природного газу № УГР00001569 від 31.12.2019, відповідач зобов`язаний був повністю розрахуватися за нього, а закінчення бюджетного періоду не є підставою для недодержання своїх обов`язків за спірним договором, оскільки такі факти не звільняють відповідача від відповідальності за порушення грошових зобов`язань.

Інші заперечення відповідача проти позову спростовуються наведеним у рішенні обґрунтуванням законності й обґрунтованості позовних вимог.

Щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 12,86 грн. інфляційних втрат нарахованих за лютий 2020 та за березень 2020.

Перевіривши розрахунок нарахування інфляційних втрат, суд вважає його методологічно та арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

До того ж, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в загальному розмірі 20,39 грн. за період з 20.01.2020 по 24.04.2020 включно, нараховану від суми простроченого платежу 2 583,95 грн. за грудень 2019 року.

Перевіривши розрахунок нарахування 3% річних, судом встановлено, що згідно п. 5.2 Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

При нарахуванні 3% річних позивачем не були враховані вимоги ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом розмір 3% річних уточнено, виходячи з наступного.

З огляду на приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України та п. 5.2 Договору, днем прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за поставлений у грудні 2019 природний газ слід вважати 21.01.2020, оскільки 19.01.2020 припадає на неділю, а перший наступний робочий день - це 20.01.2020. Відповідно, простроченим платіж буде вважатись з 21.01.2020.

Таким чином, нарахування 3% річних за зобов`язанням грудня 2019 має здійснюватися за період з 21.01.2020 по 24.04.2020 включно наступним чином:

Судом здійснено перерахунок 3 % річних за допомогою Бази "Законодавство" та визначено, що за період з 21.01.2020 по 24.04.2020 включно розмір 3 % річних, нарахованих від суми простроченого платежу 2 583,95 грн. становить 20,12 грн., які і підлягають стягненню з відповідача. В частині стягнення 3 % річних у сумі 0,27 грн. (20,39 грн. - 20,12 грн.) слід відмовити.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 10.3 Договору сторони встановили, що за прострочення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний банківський день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто сторонами в Договорі обумовлено міру та обсяг відповідальності споживача за порушення строків оплати спожитого природного газу у вигляді пені.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами статей 230-231 ГК України закріплено наступне:

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу (ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 145,91 грн. за період з 20.01.2020 по 21.04.2020 включно, нараховану від суми простроченого платежу 2 583,95 грн. за грудень 2019.

Перевіривши розрахунок нарахування пені, судом встановлено, що згідно п. 5.2 Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

При нарахуванні пені по зобов`язанням грудня 2019 позивачем не були враховані вимоги ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом розмір пені уточнено, виходячи з наступного.

З огляду на приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України та п. 5.2 Договору, днем прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за поставлений у грудні 2019 природний газ слід вважати 21.01.2020, оскільки 19.01.2020 припадає на неділю, а перший наступний робочий день - це 20.01.2020. Відповідно, простроченим платіж буде вважатись з 21.01.2020.

Таким чином, нарахування пені за зобов`язанням грудня 2019 має здійснюватися за період з 21.01.2020 по 21.04.2020 включно, виходячи із суми боргу 2 583,95 грн.

Судом здійснено перерахунок пені за допомогою Бази "Законодавство" та визначено, що за період з 21.01.2020 по 21.04.2020 включно розмір пені, нарахованої від суми простроченого платежу 2 583,95 грн. становить 140,78 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача. В частині стягнення пені в сумі 5,13 грн. (145,91 грн. - 140,78 грн.) слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, розрахований пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2 097,89 грн. (2 757,71 грн. х 2 102,00 грн./ 2 763,11 грн.).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Доманівська центральна районна лікарня" Доманівської районної ради (56401, Миколаївська обл., Доманівський р-н, смт. Доманівка, вул. Пирогова, буд. 6, ідентифікаційний код 01998420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, оф. 201, ідентифікаційний код 41427817) 2 583,95 грн. основного боргу, 140,78 грн. пені, 12,86 грн. інфляційних втрат, 20,12 грн. - 3% річних та 2 097,893 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням пункту 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.07.2020.

Суддя В.С. Адаховська