Рішення

від 13.07.2020 по справі 127/25172/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/25172/19

Провадження 2/127/3568/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Шеремети А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №127/25172/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Бізнесторгінвест до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_9 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

11.09.2019 року судом зареєстровано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Бізнесторгінвест до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа без самостійних вимог: ОСОБА_10 про стягнення коштів (а.с. 2-10). Позовні вимоги були збільшені 04.12.2019 року (а.с. 65-67 т. 3).

Позов мотивований тим, що 20.09.2006 року між ТОВ Компанія Бізнесторгінвест (замовник), ТОВ Виробничо-торгівельна фірма ДЛД (генеральний підрядник) та ТОВ НБК (субпідрядник) укладено договір № 20/09-001, предметом якого відповідно до п.1.1 є будівництво торговельно-офісного центру по АДРЕСА_1 в м. Вінниці з інженерними мережами та благоустроєм земельної ділянки відповідно до проектно-кошторисної документації. Загальна площа забудови орієнтовно складає 1 200 кв.м.

Відповідно до п.2.1 договору № 20/09-001 ТОВ Виробничо-торгівельна фірма ДЛД взяло на себе зобов`язання забезпечити юридичне супроводження будівництва об`єкта і по закінченню будівництва надати ТОВ Компанія Бізнесторгінвест або іншим особам за його поданням, необхідні документи для подальшого оформлення прав власності на відповідні частини об`єкту; забезпечити отримання дозволу Вінницького міськвиконкому на проведення проектно-вишукувальних робіт, виготовлення проекту та відведення земельної ділянки, організувати розробку проектно-кошторисної документації, оформити дозвільну документацію та будівництво та ін.

Відповідно п.2.2 договору, позивач взяв на себе зобов`язання сплатити ТОВ Виробничо-торгівельна фірма ДЛД вартість послуг та витрат з виконання зобов`язань, визначених п. 2.1 договору, по закінченні будівництва прийняти об`єкт від ТОВ Виробничо-торгівельна фірма ДЛД за актом і забезпечити його заселення та експлуатацію.

Відповідно п.2.3 договору ТОВ НБК , як субпідрядник, взяло на себе зобов`язання виконати роботи, які будуть доручені їй для виконання ТОВ Виробничо-торгівельна фірма ДЛД .

Додатковою угодою від 18.04.2008 року до договору № 20/09/001 від 20.09.2006 року сторони визначили, що загальна площа забудови складає 1 136 кв.м., вартість будівництва торговельно-офісного центру по АДРЕСА_1 , складає 3 976 000 грн., з розрахунку 3 500 грн. за 1 кв.м.

Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, перерахував на рахунок грошові кошти в сумі 3 976 000, грн., повністю профінансувавши будівництво та прийнявши поетапно будівельні роботи, що підтверджено платіжними дорученнями.

Виконання робіт за договором № 20/09/001 від 20.09.2006 року підтверджено типовими формами № КБ-2в Акт приймання виконаних підрядних робіт та № КБ-3 Довідка про вартість виконаних підрядних робіт , що затверджені наказом Держкомстату та Держбуду від 21.06.2002 року № 237/5, підсумковими відомостями ресурсів, в яких зазначена адреса будівництва: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з невиконанням ТОВ Виробничо-торгівельна фірма ДЛД свого обов`язку щодо передачі об`єкта будівництва позивач звернувся до суду про зобов`язання виконання умов договору підряду № 20/09-001 від 20.09.2006 року.

В ході розгляду справи представнику позивача стало відомо про те, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року в порушення умов договору підряду та інвестиційної угоди визнано право власності на торговельний комплекс та офіс, що в АДРЕСА_1 Інтернаціоналістів, без номера, позначений на плані літ. А , який складається з підвалу, загальною площею 277, 9 кв.м., 1-го поверху площею 294, 1 кв.м., 2-го поверху загальною площею 292, 9 кв.м., 3-го поверху площею 297, 6 кв.м., а всього загальною площею літ. А 1 162, 5 кв.м., за ОСОБА_9 .

Після ухвалення судом 17.10.2008 року рішення ОСОБА_9 здійснила відчуження часток у спірному комплексі ряду фізичних осіб (надалі - відповідачі).

Так, за договором від 24.03.2009 року ОСОБА_2 було продано 32, 2 кв.м.; за договором від 24.04.2009 року ОСОБА_4 було продано 29 кв.м.; за договором від 24.04.2009 року ОСОБА_6 було продано 31,6 кв.м.; за договором від 24.04.2009 року ОСОБА_3 було продано 36 кв.м.; за договором від 24.04.2009 року ОСОБА_7 було продано 21,3 кв.м.; за договором від 24.04.2009 року ОСОБА_5 було продано 28, 7 кв.м.; за договором від 16.07.2009 року ОСОБА_1 було продано 104, 1 в.м.

В подальшому, вказані особи здійснили переобладнання належних їм приміщень, у зв`язку з чим звернулись до суду з позовом про визнання права власності на самочинно переплановані приміщення у зазначеному торговельному комплексі та офісі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.12.2009 року визнано:

за ОСОБА_2 право власності на 3/100 часток у торговельному комплексі та офісі, що в АДРЕСА_1 та яка складається з приміщення на 1 поверсі 3-2 загальною площею 28 кв.м.;

за ОСОБА_4 право власності на 1/40 частку у торговельному комплексі та офісі, що в АДРЕСА_1 та яка складається з приміщень на 2 поверсі 7-5, 7-6 загальною площею 30, 9 кв.м.;

за ОСОБА_5 право власності на 1/40 частку у торговельному комплексі та офісі, що в АДРЕСА_1 та яка складається з приміщення на 2 поверсі 7-4 загальною площею 26, 1 кв.м.;

за ОСОБА_6 право власності на 3/100 часток у торговельному комплексі та офісі, що в АДРЕСА_1 та яка складається з приміщення на 3 поверсі 9-6 загальною площею 31, 6 кв.м.;

за ОСОБА_3 право власності на 3/200 часток у торговельному комплексі та офісі, що в АДРЕСА_1 та яка складається з приміщень на 3 поверсі з 10-1 по 10-10 загальною площею 112, 9 кв.м.;

за ОСОБА_7 право власності на 1/50 частку у торговельному комплексі та офісі, що в АДРЕСА_1 та яка складається з приміщень на 1 поверсі 3-3 та 3-4 загальною площею 22, 1 кв.м.;

за ОСОБА_1 право власності на 9/100 часток у торговельному комплексі та офісі, що в АДРЕСА_1 та яка складається з приміщень на 2 поверсі з 8-1 по 8-13 загальною площею 104, 6 кв.м.;

за ОСОБА_8 право власності на 1/20 частку у торговельному комплексі та офісі, що в АДРЕСА_1 та яка складається з приміщень на 2 поверсі з 7-10 по 7-14 загальною площею 53, 3 кв.м.

Крім того, 21.04.2010 року між ОСОБА_9 , як продавцем та ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 як покупцями було укладено договір купівлі-продажу частки торговельного комплексу та офісу, що в АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Довгалюк Л.Б., реєстр. № 636.

Відчужувана за даним договором на користь покупців частка торговельного комплексу та офісу становить 1/10 і складається з приміщень: на першому поверсі 6-1, 3.1, 3.5, на другому поверсі 7-1, 7-2, 7-7, 7-8, 7-9; на третьому поверсі 9-1, 9-2, 9-7, 9-8, 0-0, загальною площею 137, 6 кв.м. Вказана частка належала продавцеві ОСОБА_9 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.12.2009 року.

Право власності за відповідачами зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.12.2009 року та договору купівлі-продажу від 21.04.2010 року № 636.

Проте, рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22.02.2012 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання права власності на торговельний комплекс та офіс, що в м. Вінниці АДРЕСА_1 Інтернаціоналістів АДРЕСА_2 а, відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22.11.2012 року встановлено, що право власності ОСОБА_9 на торговельно-офісний центр, що в АДРЕСА_13 не виникло.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 24.07.2012 року за апеляційною скаргою ТОВ Компанія Бізнесторгінвест рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.12.2009 року в частині визнання права власності скасовано і ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позову в частині визнання права власності на відповідні частки у торгівельному комплексі та офісі, що в АДРЕСА_2 .

На думку позивача, правовстановлюючі документи відповідачів скасовані.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2016 року ОСОБА_13 (засновника ТОВ ВТФ ДЛД ) визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у заволодінні майновими правами ТОВ Компанія Бізнесторгінвест на торговельно-офісний центр по вул. В. Інтернаціоналістів в м. Вінниці шляхом обману (шахрайство).

Позивач наголошує, що будівельні матеріали, що йому належали в процесі будівництва, стали частиною новоствореної речі - торговельно-офісного центру, право власності на який незаконно зареєстроване за рядом фізичних осіб. Таким чином, оскільки будівельні матеріали неможливо відокремити від самої будівлі без її пошкодження, вважає, що належним захистом прав позивача буде вимога про відшкодування вартості будівельних матеріалів за цінами, що існують на момент відшкодування.

Зазначаючи правовою підставою ст.ст. 331, 387, 876, 1212, 1213 ЦК України та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 65-67 т.3) представник позивача просив стягнути на користь ТОВ Компанія Бізнесторгінвест : з ОСОБА_2 - 717 896, 27 грн.; з ОСОБА_4 - 630 584, 56грн., з ОСОБА_8 - 1 067 143, 10 грн.; з ОСОБА_5 - 630 584, 56 грн.; з ОСОБА_6 - 717 896, 27 грн.; з ОСОБА_7 - 543 272, 85 грн.; з ОСОБА_3 - 358 948, 13 грн.; з ОСОБА_1 - 1 754 965, 34 грн. Також просив стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір в сумі 261 935, 11 грн. та судові витрати: оплата експертизи - 15 000 грн., транспортні витрати - 5 000 грн., витрати на кореспонденцію - 1 000 грн., витрати на оплату правової допомоги - 10 000 грн.

Судом вчинені наступні процесуальні дії у справі.

17.09.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ Компанія Бізнесторгінвест та відкрито загальне провадження у справі № 127/25172/19, підготовче засідання призначене на 16.10.2019 року (а.с. 91 т.1).

11.02.2020 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі (а.с. 34 т. 4).

11.06.2020 року постановлено ухвалу про витребування додаткових доказів у справі (а.с. 100 т.4).

В судових засіданнях представники позивача - адвокат Сегал Є.А. (ордер серії КС № 600193 від10.09.2019 року а.с. 11 т. 1) та адвокат Бачинська А.Ю. (ордер а.с. 42 т. 4) позов та заяву про збільшення позовних вимог підтримали за обставин, викладених у них. Просили вимоги задоволити. Представник ОСОБА_14 також надав письмову відповідь на відзиви (т. 3 а.с. 28-31), письмові пояснення (т. 3 а.с. 123-126) та письмові додаткові пояснення від 20.05.2020 року. Пояснили, що оскільки спірна будівля не введена в експлуатацію, ТОВ Компанія Бізнесторгінвест , як забудовник, має право на будівельні матеріали в складі збудованого об`єкта відповідно до ст. 331 ЦК України. Відповідачі безпідставно набули у власність частки збудованого об`єкта відповідно до рішення Ленінського райсуду м. Вінниці, яке згодом було скасоване апеляційною інстанцією. Оскільки ТОВ Компанія Бізнесторгінвест повністю профінансувала будівництво, за її рахунок були придбані матеріали, обладнання, проведені будівельні роботи, вони стали частиною новоствореної речі, вважає, що ТОВ володіє майновими правами на цей об`єкт. Висновком експерта № 19198 від 28.11.2019 року (т.3 а.с.69-78) визначено, що вартість будівельних робіт (в тому числі матеріалів) з будівництва торговельно-офісного центру по АДРЕСА_1 , згідно наданих документальних даних, а саме: форм № КБ-2в Акт приймання виконаних підрядних робіт , № КБ-3 Довідка про вартість виконаних підрядних робіт , в цінах станом на час проведення дослідження, становить 17 462 341, 72 грн. Відокремити будівельні матеріали від самої будівлі неможливо, в зв`язку з цим право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з відповідачів, які набули у власність квартири без достатньої правової підстави, за рахунок позивача, вартості будівельних матеріалів відповідно до часток у спільній власності в сумах, що зазначені в уточненій позовній заяві. Підтвердили, що з 2011 року компанія Бізнесторгінвест вживає заходи щодо захисту свого права, звертаючись до суду з позовами, в тому числі про витребування майна у відповідачів, тому позовна давність підлягає поновленню.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_8 - адвокат Арустамян А.Е. (ордер серії ВН № 093831 від 16.10.2019 року т.1 а.с. 194, ордер ВН №093837 від 14.11.2019 року т. 2 а.с. 181, ордер серії ВН № 104477 від 21.10.2019 т. 2 а.с. 179, ордер серії ВН № 093838 від 14.11.2019 т. 2 а.с. 182) та адвокат Гребенюк В.О. (ордер серії ВН № 104477 від 21.10.2019 року т. 2 а.с. 92, ордер серії ВН № 104476 від 16.10.2019 року т. 2 а.с. 57, 180) позов не визнали. Відповідачами були надані докази, які приєднані до матеріалів справи (т. 2 а.с. 1-56, 59). Пояснили, що відповідачі набули право власності на індивідуально визначене майно на підставі рішення суду і договорів купівлі-продажу, які не визнані недійсними, тому ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, застосована бути не може. Правомірність набуття відповідачами майна у власність підтверджена судами різних інстанцій, разом з тим, касаційна інстанція також неодноразово вказувала на відсутність у позивача майнового права на збудований об`єкт в зв`язку з відсутністю прав на земельну ділянку, затвердженої проектно-кошторисної документації і опису виконаних робіт. Договір підряду від 20.09.2009 року не був виконаний сторонами, об`єкт побудований не за рахунок коштів позивача, а винним у заволодінні майном позивача на суму 3 976 000 грн. за вироком суду визнаний ОСОБА_13 , який повинен відшкодувати завдану шкоду, проте до нього вимоги ТОВ Бізнесторгінвест ніколи не пред`являло. Наголосили, що діями відповідачів жодне право позивача порушено не було. Висновок експерта вважають недопустимим доказом, оскільки він не відповідає вимогам ЦПК України. Також представники заявили клопотання про застосування позовної давності, оскільки позивач знав про порушення свого права ще з 2012 року, коли звернувся до суду з позовом до ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, а також в грудні 2012 року з позовом про визнання права власності на об`єкт будівництва по АДРЕСА_2 . Крім того, просили врахувати, що судами різних інстанцій було неодноразово встановлено відсутність у ТОВ Компанія Бізнесторгінвест прав на об`єкт будівництва і визнано саме за відповідачами правомірність набуття такого права.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі (т. 2 а.с. 164), зазначив, що позовні вимоги не визнає. Надав письмовий відзив на позов з додатками, які приєднані до матеріалів справи (т. 1 а.с. 139-145).

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 (а.с. 197 т. 1) не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі (т. 2 а.с. 163), зазначив, що позовні вимоги не визнає. Надав письмовий відзив на позов з додатками, які приєднані до матеріалів справи (т. 2 а.с. 122-128, 161, 175, 176-177).

Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокат Клінчіков С.О. (ордер серії ВН № 027579 від15.11.2019 року т. 1 а.с. 119, ордер серії ВН № 011084 від 16.10.2019 року т. 1 а.с. 191) в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові відзиви та докази, які приєднані до матеріалів справи (т. 1 а.с. 120-123, а.с. 188-190). Просив врахувати, що позивач звертався до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з позовом про витребування майна ще в 2015 році, проте в задоволенні позову було відмовлено. Відповідачі жодним чином не порушили права позивача, між ними і ТОВ Компанія Бізнесторгінвест відсутні будь-які правовідносини, вони придбали майно за власні кошти, а не за рахунок позивача, тому ст..ст. 1212, 1213 ЦК України до них не може бути застосована. Вважає, що оскільки вина ОСОБА_13 у незаконному заволодінні коштами позивача доведена вироком суду, саме він повинен відшкодувати завдану позивачу шкоду.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Воронцова О.В. (ордер серії ВН № 105841 від 03.12.2019 року т. 3 а.с. 63) в судовому засіданні позов не визнала, надала письмовий відзив з додатками, які приєднані до матеріалів справи (т. 3 а.с. 59-62). Суду пояснила, що даний позов пред`явлений особою, яка не є власником нерухомого майна, тому відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України позбавлена права вимоги щодо набутого відповідачем ОСОБА_6 майна. Зауважила, що жодних відносин речово-правового характеру між позивачем та ОСОБА_6 немає. Право власності ОСОБА_6 на 37/900 часток торговельно-офісного центру зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.07.2010 року. Разом із тим, своє право на спірне майно позивач не підтвердив. Вважає, що пред`являючи даний позов, позивач обрав неправильний спосіб захисту. Крім того, у разі, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість даного позову, просила застосувати положення ст. 267 ЦК України про позовну давність і відмовити в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надав письмовий відзив з додатками, які приєднані до матеріалів справи (т. 3 а.с. 1-4).

Третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилась з невідомих причин, хоча про розгляд даної справи повідомлялась завчасно, неодноразово. Письмових пояснень, заяв про розгляд справи у її відсутність або про відкладення розгляду справи не подавала.

Вислухавши пояснення осіб, що беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 20.09.2006 року між ТОВ ВТФ ДЛД (генеральний підрядник), ТОВ Компанія Бізнесторгінвест (замовник) та ТОВ НБК (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду № 20/09-001, предметом якого є будівництво торговельно-офісного центру з інженерними мережами по АДРЕСА_1 та благоустроєм земельної ділянки за вказаною адресою, відповідно до проектно-кошторисної документації. 18.04.2008 року укладена додаткова угода, відповідно до якої сторони визначили, що загальна площа забудови становить 1136 кв.м., вартість будівництва - 3 976 000 грн.

Згідно з умовами цього договору генеральний підрядник зобов`язується, зокрема, забезпечити отримання дозволу на виготовлення проекту та відведення земельної ділянки під будівництво об`єкта, організувати розробку проектно-кошторисної документації, прийняти на себе всі обов`язки та права генеральної підрядної організації, надати замовнику документи, що підтверджують статус даної організації та легальне право на виконання будівельно-монтажних робіт, своїми та залученими силами виконати всі роботи у обсягах передбачених календарним планом, і здати роботи відповідно з проектною документацією, будівельними нормами і правилами, забезпечити юридичне супроводження будівництва об`єкта і по закінченню надати замовнику або іншим особам за їх поданням необхідні документи для подальшого оформлення права власності на відповідні частки об`єкту.

Замовник зобов`язується, зокрема, сплатити генеральному підряднику вартість послуг та витрат з виконання ним зобов`язань згідно з договором, а по закінченню будівництва прийняти об`єкт від генерального підрядника за актом і забезпечити його заселення та експлуатацію.

ТОВ Компанія Бізнесторгінвест повністю сплатило вартість об`єкта будівництва, разом з тим, фактично договір від 20.09.2009 року є невиконаним, оскільки у ТОВ Компанія Бізнесторгінвест , як у замовника, та ТОВ ВТФ ДЛД були відсутні документи, що посвідчують право користування (власності) на земельну ділянку по АДРЕСА_1 з відповідним цільовим призначенням, відсутня затверджена проектно - кошторисна документація та дозвіл на початок будівельних робіт, докази, що підтверджують введення об`єкта в експлуатацію, а за таких обставин, майнові права щодо отримання в майбутньому у власність цього нерухомого майна у позивача не виникли.

Відповідні обставини також встановлені рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2014 року (а.с. 15-19 т.3), постановою Верховного Суду України від 30.03.2016 року (а.с. 20-26 т.3), рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року (а.с. 150-154 т.1), ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.07.2015 року (а.с. 160-161 т.1), постановою Верховного Суду України від 04.11.2015 року (а.с. 163-166 т.1), тому в силу ст. 82 ЦПК України ці обставини не потребують доказування.

На момент укладення договору і проведення будівництва земельна ділянка перебувала в довгостроковій оренді у ОСОБА_9 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року № 2-7333/08 за ОСОБА_9 визнано право власності на торговельний комплекс та офіс, що в АДРЕСА_2 . Зазначена будівля складається з приміщень: літ. А: підвал з 1-1 по 1-20 площею 277,9 кв.м., 1-й поверх - приміщення 2-1 по 2-18, площею 294,1 кв.м., 2-й поверх - приміщення з 3-1 по 3-18 площею 292,9 кв.м., 3-й поверх приміщення з 4-1 по 4-16 площею 297,6 кв.м. Всього загальна площа літ. А 1 162 кв.м.(т. 1 а.с. 53-55).

Право власності за ОСОБА_9 було зареєстроване в КП ВМБТІ 11.11.2008 року № 25369549, номер запису 102 в книзі 3фо, про що надано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20878173.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22.02.2012 року (т.1 а.с. 60-63) рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року скасоване та ухвалене нове. В позові ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна - відмовлено.

Однак, в період, коли рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року № 2-7333/08 перебувало в статусі такого, що набрало законної сили, ОСОБА_9 розпорядилась належним їй нерухомим майном на свій розсуд.

На підставі нотаріально посвідченого 16.06.2009 року договору купівлі-продажу ОСОБА_1 є власником частки торговельного комплексу та офісу на 2-му поверсі, приміщення з № 3-2 по № 3-13, площею 104,1 кв.м., що в АДРЕСА_2 , яке купив у ОСОБА_9 (а.с. 43-44 т.1). Право власності зареєстроване за ОСОБА_1 в КП ВМБТІ 28.06.2009 року (т.2 а.с.6). На підставі посвідченого приватним нотаріусом договору купівлі-продажу від 27.05.2010 року ПТМП фірма Едельвейс , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 придбали у ОСОБА_9 21/500 частку торговельного комплексу та офісу, що в АДРЕСА_2 в рівних частках кожний. Відчужена частка складається з приміщень: приміщення І в підвалі; приміщень І, ІІ, ІІІ на першому поверсі; приміщення І на другому поверсі; приміщення І на третьому поверсі. Загальною площею 55, 9 кв.м. (а.с. 8-11 т. 2). ). Право власності зареєстроване за ОСОБА_1 в КП ВМБТІ 10.03.2011 року (т.2 а.с. 12).

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.07.2012 року № 212/5138/2012 (т.2 а.с. 13а-16) в задоволенні позову ТзОВ Компанія Бізнесторгінвест до ОСОБА_1 , треті особи: прокуратура м. Вінниці, КП ВМБТІ , ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.06.2009 року та витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовлено. Дане рішення суду залишено без змін на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 30.08.2012 року (т. 2 а.с. 17-21). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.11.2012 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.07.2012 року та ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 30.08.2012 року залишені без змін (т. 2 а.с. 23-25).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.05.2013 року № 127/45/13-ц залишено без задоволення заяву ТзОВ Компанія Бізнесторгінвест про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.07.2012 року № 212/5138/2012 у справі за позовом ТзОВ Компанія Бізнесторгінвест до ОСОБА_1 , треті особи: прокуратура м. Вінниці, КП ВМБТІ , ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.06.2009 року та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволення (т. 2 а.с. 26-28). Дана ухвала залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25.06.2013 року (т.2 а.с. 30-33).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18.09.2013 року № 212/11463/2012 було відмовлено в задоволенні позову ТзОВ Компанія Бізнесторгінвест до ОСОБА_9 , ПТМП фірма Едельвейс , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.05.2010 року (т.2 а.с. 34-35). Дане рішення суду залишено без змін на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 08.11.2013 року (т. 2 а.с. 36-37).

Право власності ОСОБА_1 на 201/2000 частку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 25-29 т.1).

На підставі нотаріально посвідченого 28.07.2009 року договору купівлі-продажу ОСОБА_8 є власницею придбаної у ОСОБА_12 1/20 частки торговельного комплексу та офісу, що в АДРЕСА_2 . Відчужувана частка складається з приміщення в буд. літ. А : ІІ поверх - частина приміщення № 3-16 площею 57, 0 кв.м. (т. 2 а.с. 60-61).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2013 року у справі № 212/11513/2012 було відмовлено в задоволенні позову ТзОВ Компанія Бізнесторгінвест до ОСОБА_12 , ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.07.2009 року (т.2 а.с. 64-66). Дане рішення суду залишено без змін на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 22.07.2013 року (т. 2 а.с. 67-69). Право власності ОСОБА_8 на 11/180 часток зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 25-29 т.1).

24.03.2009 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Павлюк І.І. та зареєстрований в реєстрі за № 806. Відповідно до даного договору ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_2 купив 3/100 частини торговельного комплексу та офісу, яка складається з приміщення АДРЕСА_3 . Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, право власності на 3/100 часток торговельного комплексу та офісу по АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_2 та записано у реєстрову книгу № 3фо за реєстровим № 102 (т. 1а.с.30-32).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року у справі № 212/5128/2012 відмовлено в задоволенні позову ТОВ Компанія Бізнесторгінвест до ОСОБА_9 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 150-154 т.1).

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 17.12.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" про визнання договору купівлі-продажу недійсним скасовано. В цій частині ухвалене нове рішення, яким визнано недійним договір купівлі-продажу 3/100 частини торговельного комплексу та офісу по АДРЕСА_4 . Воїнів Інтернаціоналістів в м. Вінниці, від 24.03.2009 року укладений між ОСОБА_9 (продавець) і ОСОБА_2 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.04.2015 року було скасоване рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17.12.2014 року, яким рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року було скасоване в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 155-156, т. 2 а.с.138-141).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 25.05.2015 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року у справі № 2125128/2012 залишене без змін (а.с. 157-159 т.1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.07.2015 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 25.05.2015 року залишено без змін (а.с. 160-161 т.1).

Постановою Верховного Суду України від 04.11.2015 року відмовлено ТОВ Компанія Бізнесторгінвест про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.07.2015 року (а.с. 163-166 т.1).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2017 року, залишеною без змін апеляційною та касаційною інстанцією, відмовлено в задоволенні заяви ТОВ Компанія Бізнесторгінвест про перегляд рішення від 10.06.2014 року за ново виявленими обставинами (а.с. 167-168, 169-176, 178-185 т.1).

Право власності ОСОБА_2 на 37/900 часток зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 25-29 т.1).

На підставі нотаріально посвідченого 24.04.2009 року договору купівлі-продажу, ОСОБА_17 та ОСОБА_3 є власниками частки торговельного комплексу та офісу на 3-му поверсі, приміщення № 4-14 площею 36 кв.м., що в АДРЕСА_2 , яке купили у ОСОБА_9 (а.с. 37-38 т.1).

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.04.2010 року ОСОБА_17 придбав у ОСОБА_9 1/180 частку приміщень по АДРЕСА_2 (а.с. 45-48 т.1).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2012 року було відмовлено в задоволенні позову ТзОВ Компанія Бізнесторгінвест до ОСОБА_17 , ОСОБА_3 , третя особа КП ВМБТІ , прокуратура м. Вінниці про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.04.2009 року (т. 2 а.с. 176-177). Дане рішення суду набуло законної сили 08.02.2013 року на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 08.02.2013 року (т. 2 а.с. 176-177). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.06.2013 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24.12.2012 року та ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 08.02.2013 року залишені без змін (т.2 зворот а.с.136-137).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2012 року у справі № 212/11462/2012 за позовом ТОВ Компанія Бізнесторгінвест визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 21.04.2010 року, укладений між ОСОБА_17 і ОСОБА_9

04.02.2013 року рішенням апеляційного суду Вінницької області у справі № 212/11462/2012 в задоволенні позову ТОВ Компанія Бізнесторгінвест відмовлено (а.с. 125-126 т.1).

Право власності ОСОБА_3 на 37/1800 часток зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 25-29 т.1).

На підставі нотаріально посвідченого 24.04.2009 року договору купівлі-продажу ОСОБА_4 є власницею частки торговельного комплексу та офісу на 2-му поверсі, приміщення № 3-18 площею 29,0 кв.м., що в АДРЕСА_2 , яке купила у ОСОБА_9 (а.с. 33-34 т.1).

На підставі договору купівлі-продажу від 21.04.2010 року ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_9 також 1/90 частку приміщень по АДРЕСА_2 (а.с. 45-48 т.1).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2012 року у справі № 212/11462/2012 за позовом ТОВ Компанія Бізнесторгінвест визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 21.04.2010 року.

04.02.2013 року рішенням апеляційного суду Вінницької області у справі № 212/11462/2012 в задоволенні позову ТОВ Компанія Бізнесторгінвест відмовлено (а.с. 125-126 т.1).

28.10.2013 року рішенням апеляційного суду Вінницької області у справі № 212/5131/2012 в задоволенні позову ТОВ Компанія Бізнесторгінвест до ОСОБА_4 , ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.04.2009 року - відмовлено (а.с. 127-129 т.1).

Право власності ОСОБА_4 на 13/360 часток зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 25-29 т.1).

На підставі нотаріально посвідченого 24.04.2009 року договору купівлі-продажу ОСОБА_18 є власником частки торгівельного комплексу та офісу на 2-му поверсі, приміщення № 3-16, площею 28, 7 кв.м., що в АДРЕСА_2 , яке купив у ОСОБА_9 (а.с. 41-42 т.1).

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.04.2010 року ОСОБА_18 придбав у ОСОБА_9 1/90 частку приміщень по АДРЕСА_2 (а.с. 45-48 т.1).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2012 року у справі № 212/11462/2012 за позовом ТОВ Компанія Бізнесторгінвест визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 21.04.2010 року, укладений між ОСОБА_5 і ОСОБА_9

04.02.2013 року рішенням апеляційного суду Вінницької області у справі № 212/11462/2012 в задоволенні позову ТОВ Компанія Бізнесторгінвест відмовлено (а.с. 125-126 т.1).

Право власності ОСОБА_5 на 13/360 часток зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с. 25-29 т.1).

На підставі нотаріально посвідченого 24.04.2009 року договору купівлі-продажу ОСОБА_6 є власником частки торговельного комплексу та офісу на 3-му поверсі, приміщення № 4-16 площею 31, 6 кв.м., що в АДРЕСА_2 , яку купив у ОСОБА_9 (а.с. 35-36 т.1).

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.04.2010 року ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_9 1/90 частку приміщень по АДРЕСА_2 (а.с. 45-48 т.1).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2012 року у справі № 212/11462/2012 за позовом ТОВ Компанія Бізнесторгінвест визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 21.04.2010 року, укладений між ОСОБА_6 і ОСОБА_9

04.02.2013 року рішенням апеляційного суду Вінницької області у справі № 212/11462/2012 в задоволенні позову ТОВ Компанія Бізнесторгінвест відмовлено (а.с. 125-126 т.1).

Право власності ОСОБА_6 на 37/900 часток зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 25-29 т.1).

На підставі нотаріально посвідченого 24.04.2009 року договору купівлі-продажу ОСОБА_7 є власником частки торгівельного комплексу та офісу на 1-му поверсі, приміщення № 2-(2-18), площею 21, 3 кв.м., що в АДРЕСА_2 , яке купив у ОСОБА_9 (а.с. 39-40 т.1).

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.04.2010 року ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_9 1/90 частку приміщень по АДРЕСА_2 (а.с. 45-48 т.1).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09.12.2014 року № 212/4396/2012 (т. 3 а.с. 15-19), що набрало законної сили на підставі постанови Верховного Суду України від 30.03.2016 року (т. 3 а.с.20-26) було відмовлено в задоволенні позову ТОВ Компанія Бізнесторгінвест про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.04.2009 року і витребування майна у ОСОБА_7 .

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.11.2012 року у справі № 212/11462/2012 за позовом ТОВ Компанія Бізнесторгінвест визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 21.04.2010 року, укладений між ОСОБА_7 і ОСОБА_9

04.02.2013 року рішенням апеляційного суду Вінницької області у справі № 212/11462/2012 в задоволенні позову ТОВ Компанія Бізнесторгінвест відмовлено (а.с. 125-126 т.1).

Право власності ОСОБА_7 на 7/225 часток зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с. 25-29 т.1).

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ Компанія Бізнесторгінвест зазначало, що його права порушені як власника результату будівельних робіт, матеріалів та обладнання, використаних в процесі будівництва торговельно-офісного центру по АДРЕСА_2 , а оскільки відповідачі набули майно і зберігають його за рахунок ТОВ Компанія Бізнесторгінвест без достатньої правової підстави, вони зобов`язані відшкодувати вартість пропорційно часткам у власності об`єкта будівництва в силу ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Суд вважає таке твердження позивача необґрунтованим, виходячи з наступного.

Загальні підстави набуття, збереження майна без достатньої правової підстави визначені главою 83 Книги 5 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України ).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України , у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 , частини першої статті 177 , частини першої статті 202 , частин першої та другої статті 205 , частини першої статті 207 , частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України .

Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов`язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 ЦК України .

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України .

Висновки щодо застосування гл. 83 ЦК України викладені у постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року у справі № 500/2867/18.

Будь-яких зобов`язальних правовідносин, в тому числі договірних, між ТОВ Компанія Бізнесторгінвест та відповідачами не виникло.

Відповідачі є співвласниками приміщень по АДРЕСА_2 на підставі правовстановлюючих документів, право власності кожного зареєстроване в установленому законом порядку, незаконності набуття майна за відповідними договорами в даному судовому засіданні, а також при розгляді справ за позовами ТОВ Компанія Бізнесторгінвест до кожного з відповідачів про визнання договорів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, не встановлено.

Зобов`язальні правовідносини виникли між ТОВ Компанія Бізнесторгінвест як замовником та ТОВ ВТФ ДЛД як генеральним підрядником з приводу виконання договору будівельного підряду № 20/09-001 від 20.09.2006 року, предметом якого було будівництво торговельно-офісного центру з інженерними мережами по АДРЕСА_1 та благоустроєм земельної ділянки за вказаною адресою, відповідно до проектно-кошторисної документації.

Проте, в матеріалах справи міститься ряд рішень судів, що набрали законної сили, згідно яких судами різних інстанцій було встановлено, що договір від 20.09.2009 року є невиконаним, оскільки у ТОВ Компанія Бізнесторгінвест та ТОВ ВТФ ДЛД були відсутні документи, що посвідчують право користування (власності) на земельну ділянку по АДРЕСА_2 з відповідним цільовим призначенням, відсутня затверджена проектно-кошторисна документація та дозвіл на початок виконання будівельних робіт, докази, що підтверджують введення об`єкта в експлуатацію, а за таких обставин майнові права щодо отримання в майбутньому у власність цього нерухомого майна у позивача не виникли (а.с. 127-129 т.1, 150-154 т.1, 157-159 т.1, 163-166 т.1, 178-185 т.1, а.с. 23-25 т.2, а.с. 36-37 т.2, а.с. 81-83 т.2, а.с. 138-141 т.2, 15-19 т.3, а.с. 20-26 т.3).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, твердження позивача про те, що частки приміщення по АДРЕСА_2 , набуті відповідачами без достатньої правової підстави і за рахунок ТОВ Компанія Бізнесторгінвест , є необґрунтованим. Позивач не довів обов`язкові умови, що виникають при кондиційному зобов`язанні і можливості застосування ст. 1212 ЦК України, а саме, набуття чи збереження майна відповідачами (набувачами) за рахунок ТОВ Компанія Бізнесторгінвест ; набуття чи збереження майна відповідачами відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Наявність невиконаних договірних правовідносин між ТОВ Компанія Бізнесторгінвест та ТОВ ВТФ ДЛД є підставою для захисту порушених прав позивача у інший спосіб. При цьому також слід врахувати обставини, встановлені вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 17.11.2016 року у справі 127/29112/13-к, згідно якого ОСОБА_13 , засновника ТОВ ВТФ ДЛД визнано винним за ч. 4 ст. 190 КК України щодо умисного заволодіння майновими правами ТОВ Компанія Бізнесторгінвест на торговельно-офісний центр по вул. В.-Інтернаціоналістів, 14а в м. Вінниці, на будівництво якого ТОВ Бізнесторгінвест сплатило 3 976 000 грн. (а.с. 64-76 т.1).

Крім того, позивач зазначив, що будівництво здійснене лише за кошти ТОВ Компанія Бізнесторгінвест , що були перераховані підряднику, в сумі 3 976 000 грн. На даний час вартість будівельних робіт (в тому числі матеріалів) з будівництва торговельно-офісного центру по АДРЕСА_1 згідно наданих документальних даних, а саме форм № КБ2в Акт приймання виконаних підрядних робіт , № КБ-3 Довідка про вартість виконаних підрядних робіт в цінах саном на час проведення дослідження становить 17 462 341,72 грн. (висновок спеціаліста від 28.11.2019 року, а.с. 69-80 т.3). Оскільки відповідачі є співвласниками часток в торговельно-офісному центрі по АДРЕСА_1 , на користь позивача підлягають стягненню суми, пропорційні вартості майна часткам.

На підтвердження такої позиції позивачем були надані суду акти за формати № КБ-2в Акт приймання виконаних підрядних робіт , КБ-3 Довідка про вартість виконаних підрядних робіт , підсумкові відомості ресурсів, що підписані ТОВ Компанія Бізнесторгінвест та ТОВ ВТФ ДЛД за період з грудня 2006 року по березень 2008 року (а.с. 165-422 т.3).

Проте, питання щодо фінансування і об`єму виконаних робіт досліджувалось при розгляді справи № 16/80/2012/5003. Так, в рішенні Господарського суду Вінницької області від 01.04.2014 року у справі за позовом ПТПМП фірми Едельвейс до ТОВ Компанія Бізнесторгінвест про визнання відсутності права власності на об`єкт будівництва та за зустрічним позовом ТОВ Компанія Бізнесторгінвест до ПТПМП фірма Едельвейс про визнання права власності на об`єкт будівництва встановлена неможливість визначення відповідності (невідповідності) обсягів та вартості фактично виконаних робіт наданій звітній документації (на підставі висновку будівельно-технічної експертизи ВВ КНДІСЕ № 567/568/13-21 від 30.12.2013 року). Також неможливо встановити, чи відповідав станом на березень 2008 року об`єкт нерухомості наданій звітній документації на її будівництво за період з грудня 2006 року по березень 2008 року. Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта відсутній. Дані обставини в сукупності стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання за ТОВ Компанія Бізнесторгінвест права власності на об`єкт будівництва.

Дані обставини також в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.

Тому, суд вважає, що позивач не довів позовних вимог і не довів наявність правових підстав для стягнення з відповідачів коштів відповідно до їх часток у власності на весь об`єкт по АДРЕСА_2 .

Клопотання відповідачів про застосування позовної давності не підлягає розгляду, оскільки позов не доведений, що є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Представники відповідачів Гребенюк В.О . , ОСОБА_20 до закінчення судових дебатів заявили про відшкодування витрат по оплаті правничої допомоги, докази будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Керуючись ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 3, 4 , 5 , 10 , 12 , 13 , 76-82 , 89 , 141 , 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Бізнесторгінвест - відмовити.

Судовий збір залишити за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк щодо апеляційного оскарження рішення продовжується на строк дії такого карантину.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Бізнесторгінвест (02090 м. Київ, вул. Сосюри, 4/5, код ЄДРПОУ 34185749)

відповідачі - ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_5

ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_6

ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_7

ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_8

ОСОБА_18 , ІПН НОМЕР_5 , АДРЕСА_9

ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_6 , АДРЕСА_10

ОСОБА_7 , ІПН НОМЕР_7 , АДРЕСА_2

ОСОБА_8 , ІПН НОМЕР_8 , АДРЕСА_11

третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_9 , ІПН НОМЕР_9 , АДРЕСА_12 .

Повне рішення складене 22.07.2020 року.

Суддя: