Рішення

від 23.07.2020 по справі 260/1714/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2020 року м. Ужгород№ 260/1714/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Скотарського дошкільного навчального закладу про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (далі - позивач, Управління ДСНС) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Скотарського дошкільного навчального закладу (далі - відповідач, Скотарський ДНЗ), в якій просить: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Скотарський дошкільний навчальний заклад, розташований за адресою: 89133, Закарпатська область, Воловецький район, с.Скотарське, буд.157, код ЄДРПОУ 22084115, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки; стягнути розмір судових витрат з відповідача на користь позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками планової перевірки дошкільного навчального закладу складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 30.01.2020 за № 30 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ГІПБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312. Тому позивач просить застосувати до відповідача захід реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення відповідача до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою суду від 12 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою без виклику сторін. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву.

03 червня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що відповідачем частково усунуто недоліки, що стосуються пожежної безпеки, які були виявлені під час перевірки. Одночасно у поданому відзиві відповідач просив суд постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

24 червня 2020 року ухвалою суду клопотання представника відповідача задоволено частково та призначено судове засідання на 07.07.2020.

У судове засідання 07.07.2020 учасники справи не з`явилися. Ухвалою суду від 07.07.2020 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено та розгляд справи відкладено на 23.07.2020 о 09:00 год..

У судове засідання 23.07.2020 учасники справи повторно не з`явилися.

Представником позивача 22.07.2020 на електронну адресу суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника Управління ДСНС України в Закарпатській області. Вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Окрім цього, згідно поданого клопотання повідомила суд, що стосовно відповідача проведено позаплановий захід, за результатами якого складений акт №58 від 17.07.2020 року, згідно якого встановлені наступні порушення вимог законодавства щодо пожежної та техногенної безпеки, а саме: 1) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 2) не обладнано усі будинки, споруди та приміщення закладу системою протипожежного захисту.

Представником відповідача 22.07.2020 на електронну адресу суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними заходами.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене та достатність доказів наявних у матеріалах справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , та на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.12.2019 № 353 у період з 29 по 30 січня 2020 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд Скотарського дошкільного навчального закладу, розташованого за адресою: 89133, Закарпатська обл., Воловецький район, с. Скотарське, буд 157, з метою додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

За наслідками планової перевірки дошкільного навчального закладу складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 30.01.2020 за № 30 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ГІПБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), а саме:

п. 1 Дерев`яні елементи горищного покриття не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. (Пункт 2.5 розділу III ГІПБУ, наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 2. Не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд . (Пункт 1.21 розділу IV ГІПБУ, наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року); Щй

п. 3. Приміщення не забезпечені в повному обсязі відповідними знаками безпеки. (Пункт 8 розділу II ГІПБУ. Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 4. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил електропроводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, а виконано методом скрутки . (Пункт 1.6 розділу IV ГІПБУ. наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 p.);

п. 5. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників. (Пункт 3.17 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 p.);

п. 6. На наявних вогнегасниках відсутні облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації. (Пункт 3.18 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 р.);

п. 7. Працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту. (Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

п. 8. Наявні плани евакуації людей не відповідають чинним нормам. (Пункти 5 розділу II ГІПБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 9. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. (Пункт 1.20 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 10. Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . (Пункт 1.2 розділу V ГІГІБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 p.);

п. 11. Не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки. (Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

п. 12. Для приміщень не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. (Пункт 4 розділу II ГІПБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 13. На об`єкті не встановлений протипожежний режим відповідним документом (наказом, інструкцією, тощо). (Пункт 3 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 14. Допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами. (Пункт 1'і 8 розділу IV ГІІІБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 15. Сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. (Пункт 2.31. глави 2 розділу III ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014 року);

п. 16. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказівним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (Пункт 1.16. глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року);

п. 17. Об`єкт не забезпечено в достатній кількості первинними засобами пожежогасіння. (Пункт 3.6 розділу V 1II ІБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014 року).

Примірник вказаного акту отримано завідуючою ДНЗ, про що свідчить підпис у вказаному акті перевірки (а.с.16). Встановлено, що зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили.

У ході розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що відповідачем було усунено значну кількість порушень зафіксованих у акті перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 30.01.2020 за № 30, про що у матеріалах справи містяться докази.

Зокрема, згідно поданого позивачем клопотання від 22.07.2020 зазначено, що стосовно відповідача проведено позаплановий захід, за результатами якого складений акт №58 від 17.07.2020 року, згідно якого встановлені наступні порушення вимог законодавства щодо пожежної та техногенної безпеки, а саме: 1) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 2) не обладнано усі будинки, споруди та приміщення закладу системою протипожежного захисту. Вказаний акт долучений до матеріалів справи.

Суд зауважує, що відповідач не заперечує щодо наявності двох неусунених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме: 1) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 2) не обладнано усі будинки, споруди та приміщення закладу системою протипожежного захисту.

Надаючи оцінку наявності підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, суд виходить з такого.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пп.35 п.4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пп. 57 п.4 Указу Президента №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, ст.ст. 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті №58 від 17.07.2020 порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки. А саме: 1) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 2) не обладнано усі будинки, споруди та приміщення закладу системою протипожежного захисту. щодо виявлених порушень, управлінням роз`яснено наступне:

1) з метою підвищення фактичної межі вогнестійкості конструкцій до необхідних значень, обмеження межі поширення вогню по конструкціях і матеріалах дерев`яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V. повинні піддаватися вогнезахисному оброблянню, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів.

2) приміщення необхідно обладнувати системи протипожежного захисту, які повинні бути справні і утримуватись в постійній готовності до виконання роботи задля своєчасної ліквідації надзвичайної ситуації.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Згідно ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

В ході розгляду справи відповідачем повідомлялося про усунення деяких порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 р. по справі № 823/589/16.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що застосування відповідних заходів реагування є необхідним оперативним та превентивним способом впливу з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Таким чином, не має значення з чиєї вини було допущено ці порушення, оскільки такий захід впливу застосовується контролюючим органом не з метою притягнення винних осіб до відповідальності, а виключно з метою уникнення заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей, тобто має запобіжний характер.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 4 Закону України №877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що відповідачем вказано про вжиття деяких заходів по усуненню порушень виявлених позивачем, на підтвердження чого надано суду деякі докази, які містяться у справі та досліджені судом.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що належним, допустимим та достатнім доказом зазначеного є акт перевірки з висновками про відсутність порушень, який може дійсно свідчити про такий факт, оскільки у спірних правовідносинах саме контролюючий орган наділений дискреційними повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності порушень відповідачем законодавства, зокрема, з охорони праці та промислової безпеки, санітарного законодавства з розділу гігієни праці тощо.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті всі порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Скотарський дошкільний навчальний заклад, розташований за адресою: 89133, Закарпатська область, Воловецький район, с.Скотарське, буд.157, код ЄДРПОУ 22084115, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Болгарська, буд.2, код ЄДРПОУ 38629032) до Скотарського дошкільного навчального закладу (89133, Закарпатська область, Воловецький район, с.Скотарське, буд.157, код ЄДРПОУ 22084115) про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Скотарський дошкільний навчальний заклад, розташований за адресою: 89133, Закарпатська область, Воловецький район, с.Скотарське, буд.157, код ЄДРПОУ 22084115, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору