Постанова

від 17.11.2020 по справі 260/1714/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1714/20 пров. № А/857/10663/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пильо І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Скотарського дошкільного навчального закладу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року (головуючий суддя Дору Ю.Ю., м. Ужгород, повний текст складено 23.07.2020) по справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області до Скотарського дошкільного навчального закладу про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Скотарського дошкільного навчального закладу в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Скотарського дошкільного навчального закладу до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року позовні вимоги задоволено, застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Скотарський дошкільний навчальний заклад, розташований за адресою: 89133, Закарпатська область, Воловецький район, с.Скотарське, буд.157, код ЄДРПОУ 22084115, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Скотарський дошкільний навчальний заклад оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, його необґрунтованим, тому просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що Управління ДСНС звернулось до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , та виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.12.2019 №353 у період з 29 по 30 січня 2020 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд Скотарського дошкільного навчального закладу з метою перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

За наслідками планової перевірки дошкільного навчального закладу складений акт перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 30.01.2020 за № 30 (далі - Акт), яким встановлені 17 пунктів порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014).

У ході розгляду справи, суд встановив, що відповідачем було усунено значну кількість порушень зафіксованих у акті перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки від 30.01.2020 за № 30, про що у матеріалах справи містяться докази.

Так, згідно поданого позивачем клопотання від 22.07.2020 зазначено, що стосовно відповідача проведено позаплановий захід, за результатами якого складений акт №58 від 17.07.2020, згідно якого встановлені наступні порушення вимог законодавства щодо пожежної та техногенної безпеки, а саме: 1) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 2) не обладнано усі будинки, споруди та приміщення закладу системою протипожежного захисту. Вказаний акт долучений до матеріалів справи.

Зазначені обставини встановлені судом правильно.

Водночас апелянт не погоджується з висновком суду щодо наявності двох не усунених порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме: 1) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 2) не обладнано усі будинки, споруди та приміщення закладу системою протипожежного захисту.

Такий було зроблено судом у зв`язку з допущенням порушень норм процесуального закону.

Суд не надав можливості відповідачу взяти участь у судовому засіданні, чим унеможливив реалізацію права на захист, зокрема доведення обґрунтованості своїх заперечень проти доводів позивача. Суд першої інстанції не врахував тих обставин, що відповідачем були усунуті виявлені перевіркою порушення.

Дійсно статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з пп.35 п.4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пп. 57 п.4 Указу Президента №20/2013 від 16.01.2013 року Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Позивачем не було надано суду достатніх доказів існування на момент розгляду справи судом підстав для вжиття заходів реагування, водночас ці обставини при вирішенні справи суд проігнорував.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , та на виконання наказу Управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.12.2019 № 353 у період з 29 по 30 січня 2020 року працівниками Управління ДСНС України у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку територій, приміщень, будівель та споруд Скотарського дошкільного навчального закладу, розташованого за адресою: Закарпатська обл., Воловецький район, с. Скотарське, буд 157, з метою перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, за наслідками якої складений акт від 30.01.2020 за № 30 (далі - Акт), яким встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджених наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), а саме:

п. 1 Дерев`яні елементи горищного покриття не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. (Пункт 2.5 розділу III ППБУ, наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 2. Не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд . (Пункт 1.21 розділу IV ГІПБУ, наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 3. Приміщення не забезпечені в повному обсязі відповідними знаками безпеки. (Пункт 8 розділу II ППБУ. Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 4. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил електропроводів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, а виконано методом скрутки . (Пункт 1.6 розділу IV ППБУ. наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 5. Не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників. (Пункт 3.17 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 6. На наявних вогнегасниках відсутні облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації. (Пункт 3.18 розділу V ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 7. Працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту. (Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ);

п. 8. Наявні плани евакуації людей не відповідають чинним нормам. (Пункти 5 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 9. Не проведено заміри опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. (Пункт 1.20 розділу IV ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 10. Приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . (Пункт 1.2 розділу V ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 11. Не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки. (Пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

п. 12. Для приміщень не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки. (Пункт 4 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 13. На об`єкті не встановлений протипожежний режим відповідним документом (наказом, інструкцією, тощо). (Пункт 3 розділу II ППБУ, Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 14. Допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами. (Пункт 1'і 8 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 15. Сходові клітки, внутрішні відкриті, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. (Пункт 2.31. глави 2 розділу III ППБУ Наказ МВС України № 1417 від 30.12.2014);

п. 16. Електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказівним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (Пункт 1.16. глави 1 розділу IV ППБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014);

п. 17. Об`єкт не забезпечено в достатній кількості первинними засобами пожежогасіння. (Пункт 3.6 розділу V 1II ІБУ Наказ МВС України №1417 від 30.12.2014).

Примірник вказаного акту отримано завідуючою ДНЗ, про що свідчить підпис у вказаному акті перевірки і зауваження або заперечення до проведеного позапланового заходу зі сторони керівника суб`єкта господарювання не надходили.

Крім того судом першої інстанції з`ясовано, що відповідачем було усунено значну кількість порушень зафіксованих у згаданому вище акті перевірки, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Так, згідно поданого позивачем клопотання від 22.07.2020 зазначено, що стосовно відповідача проведено позаплановий захід, за результатами якого складений акт №58 від 17.07.2020, згідно якого встановлені наступні порушення вимог законодавства щодо пожежної та техногенної безпеки, а саме: 1) у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності; 2) не обладнано усі будинки, споруди та приміщення закладу системою протипожежного захисту. Вказаний акт долучений до матеріалів справи.

Розглядаючи спір, судом першої інстанції вказано, що згідно зі ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до пп.35 п.4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області та пп. 57 п.4 Указу Президента №20/2013 від 16.01.2013 Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

З аналізу вищенаведеного, суд першої інстанції правильно зауважив, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вважав, що згідно матеріалів справи під час проведення позапланової перевірки позивачем встановлено та зафіксовано в акті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та в подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту та пожежної безпеки.

Так, у відповідності до статті 2 частини 1 пункту 26 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, хоча відповідачем було усунено деякі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, однак, оскільки життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві, то відповідно вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем усунуті всі порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи шляхом опечатування входу та відключення від джерел енергоживлення Скотарський дошкільний навчальний заклад.

Проте, суд апеляційної інстанції з такими доводами суд першої інстанції не погоджується.

Колегія суддів зазначає, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, не навів жодних переконливих доводів та не надав жодних доказів стосовно того, що наведені два порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, що зафіксовані в Акті позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки Скотарським дошкільним навчальним закладом, а саме відсутність вогнезахисної обробки дерев`яних елементів горищних покриттів навчального закладу та відсутність у ньому системи протипожежного захисту створюють загрозу життю та здоров`ю людей і потребують негайного усунення, а також доцільності застосування до навчального закладу такого крайнього заходу реагування як повне зупинення експлуатації будівлі.

Крім того, вказані вище порушення самі по собі не створюють і не можуть створити реальну загрозу для життя та/або здоров`я людей, оскільки, обробка дерев`яних конструкцій горищних покриттів засобами вогнезахисту призначена для уповільнення горіння, після виникнення пожежі, а система протипожежного захисту сповіщає про виникнення пожежі. Тобто наведені засоби захисту є ефективними у разі виникнення пожеж, і сама їх відсутність не створює і не може створити ризик виникнення пожежі та загрози життю та/або здоров`ю, на противагу, наприклад, порушенням пожежної безпеки при експлуатації електроустановок, електромереж, електропроводів та іншого електричного обладнання.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при застосуванні заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи Скотарського дошкільного навчального закладу не дотримано принципу пропорційності, оскільки заявлені заходи реагування за наявності вказаних вище двох порушень не є співмірними щодо обмеження права громадян освіту.

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а у задоволенні позову - відмовити.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Скотарського дошкільного навчального закладу задовольнити, скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року по справі № 260/1714/20.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді О.М. Гінда

В.В. Ніколін

повний текст складено 23.11.2020