Ухвала

від 22.07.2020 по справі 640/16492/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

22 липня 2020 року м. Київ № 640/16492/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до моменту відкриття провадження у справі, у порядку письмового провадження, заяву б/н від 17.07.2020 Про забезпечення позову ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом б/н від 17.07.2020

ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України

про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження юридичної особи: 01165, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 10, ідентифікаційний код - 38621185) (надалі - відповідач або МОН України або Міністерство), у якому позивачка просить суд скасувати наказ Міністерства освіти і науки України № 815 від 17.06.2020.

Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 наголошує на протиправності спірного наказу.

Разом з позовом позивачкою (по тексту альтернативно - Заявник) подано заяву про забезпечення позову, у якій викладені вимоги про вжиття, до розгляду по суті позовної заяви, заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу.

Обґрунтовуючи заяву позивачка, за викладених у позові фактичних обставин, звертає увагу, що зупинення наказу необхідно у зв`язку з тим, що 18.07.2020 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Державного навчального закладу Вище професійне училище № 7 м. Миколаїв внесено інформацію про перебування навчального закладу у статусі припинення та визначено головою ліквідаційної комісії громадянина ОСОБА_2 , який керуватиме процедурою припинення училища.

Так Заявник вважає, що реалізація процедури припинення навчального закладу, в рамках якої проводитиметься вивільнення працівників училища (на виконання підпункту 3 пункту 6 наказу від 17.06.2020 № 815), призведе до порушення прав останнього, поновлення яких потребуватиме додаткового звернення до суду.

Також ОСОБА_1 відмічає, що на підставі оскаржуваного наказу здійснюватиметься переоформлення всього майна навчального закладу на іншу юридичну особу, що випливає з пункту 1 та 9 цього наказу, завдасть значної майнової шкоди навчальному закладу, що напряму кореспондується з правами позивачки на відповідні умови її педагогічної роботи в існуючій мережі навчальних закладів.

Проведення ліквідаційної процедури має негативні репутаційні наслідки для навчального закладу при співпраці з учнями, а також негативно позначиться на спроможності закладу розпочати навчальний процес у вересні 2020 року.

Знівелює ефективність способу захисту щодо скасування наказу відповідача, який прийнято без здійснення публічного громадського обговорення, без врахування інтересів громади міста Миколаєва та електронних консультацій з громадськістю щодо наказу, яким припинено навчальний заклад.

На думку позивачки, у разі не вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу до вирішення справи по суті та прийняття відповідного рішення, відповідний навчальний заклад може бути припинено.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано для розгляду судді Пащенку К.С.

Вирішуючи по суті подану позивачкою заяву, проаналізувавши наведені останньою обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позову, публічно-правовий спір між сторонами існує, за переконанням Заявника, за обставин прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм та вимог чинного законодавства України.

Виходячи з наведених у заяві фактичних обставин, суд відмічає, що правомірність та оцінка спірного рішення, процедурні питання дотримання його прийняття підлягають з`ясуванню під час розгляду справи по суті про таке оскарження та буде дана судом за результатами розгляду справи.

Окремо варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не доведено, в контексті ст. 150 КАС України, наявність обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності рішення, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивачки, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 17.07.2020 Про забезпечення позову ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом б/н від 17.07.2020.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено .

Суддя К.С. Пащенко