Ухвала

від 24.07.2020 по справі 626/1288/20

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/1288/20

Провадження № 1-кс/626/433/2020

УХВАЛА

24 липня 2020 року м.Красноград

Красноградський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_4 при розгляді скарги на бездіяльність начальника СВ Красноградського ВП ГУНП з приводу невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 23.06.2020 року звернувся до Красноградського районного суду Харківської області з заявою про відвід слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_5 .

Підставою для відводу стало те, що скаржник висловлює недовіру слідчому судді ОСОБА_4 .

Суд , дослідивши надані документи , прийшов до такого висновку. Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Пунктом 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006 року зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 року зазначено, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Також в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 року в справі №277/599/15-к зазначено, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії"). Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру").

Враховуючи вищезазначене, заявлений відвід є необґрунтований , крім того не наведено підстав, визначенихст.ст.75,76КПК України для відводу слідчого судді та не надано доказів упередженості або особистої заінтересованості судді, тому в задоволенні вказаної заяви необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 80-81 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_4 при розгляді скарги на бездіяльність начальника СВ Красноградського ВП ГУНП з приводу невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя