Рішення

від 22.05.2020 по справі 761/48423/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/48423/19

Провадження № 2/761/3536/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Ганущака А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Феміда про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

18 грудня 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Феміда про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ніч з 05.12.2016 року на 06.1.2016 року сталася ДТП за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 27 за участю водіїв ОСОБА_3 , який керував автомобілем ДЕУ, державний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , який керував автомобілем БМВ, державний номер НОМЕР_2 .

В позові зазначено, що водій автомобіля ДЕУ, державний номер ОСОБА_4 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, створив перешкоду водію ОСОБА_1 , який керував автомобілем БМВ, державний номер НОМЕР_2 в попутному напрямку, в результаті чого водій ОСОБА_1 з метою уникнення наїзду на автомобіль порушника, вимушений був різко змінити напрямок руху та здійснив наїзд на бардюрний камінь двома колесами, в результаті чого зазнали пошкодження два правих, передній та задній диск автомобіля БМВ.В результаті удару також зазнали пошкодження правий передній ричаг та права полувісь.

В зв`язку з чим, позивач вимушений був здійснити заміну дисків автомобіля БМВ, державний номер НОМЕР_2 , вартість яких становить 25 744 грн., заміну ричага на суму 6970 грн. та праву полувісь на суму 5780 грн.

В позові наведено посилання на те, що вартість проведених робіт ТОВ Контур-Гарант Сервіс по заміні дисків та заміні деталей ходової в розмірі становить 6000 грн. Загалом позивач оплативТОВ Контур-Гарант Сервіс за деталі ходової частини та ремонт по їх заміні на загальну суму 18500 грн.

Також у позові позивач зазначив, що він намагався вирішити питання відшкодування матеріальної шкоди в досудовому порядку, звернувшись як до винної особи - ОСОБА_2 так і до ТОВ Феміда , з яким ОСОБА_2 перебуває в трудових відносинах і працює на посаді водія. Однак на день звернення до суду з позовом відповідачі не здійснили жодних дій по відшкодуванню матеріальної шкоди позивачу.

Позивач вважає, що діями відповідачів, їх безпідставним ставленням до нього та його внутрішніх переживань, йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 10 000 грн.

Крім того, позивач просить покласти на відповідачів судові витрати, які складаються із судового збору на загальну суму 1681,60 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на автомобіль ДЕУ, державний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ Феміда та заборонити ФОП - ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії з майном відповідно до його індивідуального податкового номера НОМЕР_3 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Феміда про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків.

29.01.2020 року позивачем було усунуто недоліки.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ Феміда про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.02.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній цивільній справі відмовлено.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву в якій просить справу розглядати у його відсутність.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що заява позивача про розгляд справи у його відсутність не містить заперечень щодо заочного розгляду справи, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.12.2016 року о 23.35 год. водій ОСОБА_2 в м. Києві по вул. Хрещатик, 27, керуючи автомобілем ДЕУ, державний номер НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху , чим створив аварійну ситуацію водію автомобіля БМВ, державний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, в результаті чого автомобіль БМВ різко змінив напрямок руху та скоїв наїзд на бардюрний камінь, внаслідок чого автомобіль БМВ, державний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Згідно ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Відповідно до даної постанови, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, разом з цим подав заяву на адресу суду, в якій зазначено, що з протоколом про адміністративне правопорушення згоден.

Із змісту даної постанови вбачається, що дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 122 КУпАП, як порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки інших громадян.

Після дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль позивача зазнав ряд пошкоджень, позивач придбав нові деталі для заміни пошкоджених та звернувся до ТОВ Контур-Гарант Сервіс , який провів ремонтні роботи щодо автомобіля БМВ, державний номер НОМЕР_5 .

В матеріалах справи містяться письмові докази, а саме: експрес накладні № 20450039101712 та № НОМЕР_6 ,сформованіТОВ Нова пошта 04.05.2017 року, щодо виду вантажу - диск 20, всього у кількості чотири штуки на загальну суму 25200 грн.; фіскальні та службові чекивід 05.05.2017 року щодо переказу коштів за доставку дисків 20 у кількості 4 штуки на загальну суму разом з банківською комісією - 25 744 грн.

Оскільки із експрес накладних та службових чеків вбачається, що отримувачем товару та платником за товар був ОСОБА_5 , в матеріалах справи також міститься розписка від 04.05.2017 року, згідно якої ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 25750 грн. за чотири диска на автомобіль БМВ, державний номер НОМЕР_2 .

Також в матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордеру № 135 від 08.05.2017 року з якого вбачається, що ТОВ Контур-Гарант Сервіс прийняло від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18550 грн за запчастини та ремонт автомобіля БМВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.ст. 77, 78, 79 ЦПК України, докази мають були належними - містити інформацію щодо предмета спору, допустимими, тобто одержані в законний спосіб та достовірними, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Надані позивачем докази на підтвердження обставин задання матеріальної шкоди є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування.

Дослідивши зазначені письмові докази, суд приходить до висновку, що позивачем були придбані чотири диска на загальну суму 25200 грн (дві накладні по 12600 грн.), за переказ коштів згідно фіскальних чеків було сплачено комісію на загальну суму 544 грн. (272 грн.*2). Отже всього за чотири диски було сплачено 25 744 грн. (25 200 гн.+544 грн.).

Також суд бере до уваги квитанцію до прибуткового касового ордеру, який підтверджує, що за проведення відновлювального ремонту автомобіля БМВ позивач сплатив 18 550 грн.

Всього позивачем було сплачено за придбання нових деталей для заміни пошкоджених та за ремонт автомобіля БМВ, державний номер НОМЕР_2 - 44 294 грн. (25744 грн + 18550 грн.).

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок ДТП позивачу була спричинена матеріальна шкода в розмірі 44 294 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана неправомірними діями майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка їх завдала.

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч.2 ст. 1187 ЦК України).

При цьому, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (далі - Постанова).

В п. 4 Постанови зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено, що ДТП відбулось з вини відповідача ОСОБА_2 , який на правовій підставі керував транспортним засобом, та між його діями та наслідками, що настали, є безпосередній причинний зв`язок, що встановлено постановою Печерського районного суду м. Києва від 05.01.2017 року, то сума відшкодування має бути стягнута саме з нього в розмірі спричиненої позивачу матеріальної шкоди, розмір якої підтверджується експрес накладними № НОМЕР_7 та № НОМЕР_6 від 04.05.2017 року, виданими ТОВ Нова пошта , фіскальними та службовими чеками від 05.05.2017 року щодо переказу коштів за доставку дисків 20 у кількості 4 штуки, розпискою від 04.05.2017 рокузгідно якої ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 25750 грн. за чотири диска на автомобіль БМВ, державний номер НОМЕР_2 , прибутковим касовим ордером № 135 від 08.05.2017 року на суму 18 550 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 44 294 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 10 000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.01.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У відповідності до п. 9 зазначеної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В матеріалах справи міститься письмові докази, які підтверджують, що позивач письмово звертався до відповідача з пропозицією врегулювати даний спір в досудовому порядку, а саме просив добровільно відшкодувати завдану йому матеріальну шкоду, однак дана пропозиція залишилась без задоволення. Позивач вимушений був витрачати час на проведення відновлювального ремонту свого автомобіля, за ремонт якого ним було сплачено значну суму коштів, в результаті чого його нормальні життєві устої були порушенні в зв`язку з неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 .

Суд вважає, що позивачу були спричинені моральні страждання, які полягали у моральних стражданням з приводу пошкодження належного майна, а також душевних страждань перенесених під час ДТП. Судом встановлено, що порушення правил безпеки руху з боку відповідача заподіяло позивачу моральні страждання,однак суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., оцінені ним, є завищеними, у зв`язку з чим вважає за необхідним задовольнити їх та стягнути із відповідача ОСОБА_2 , як завдавала шкоди позивачу ОСОБА_1 в розмірі 3 000 грн., виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

В позовній заяві позивач просить стягнути матеріальну та моральну шкоду солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ Феміда , обґрунтовуючи тим, що згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП, він перебуває в трудових відносинах з ТОВ Феміда , де працює водієм.

Разом цим, зазначені письмові пояснення ОСОБА_2 не є достатніми доказами, що останній на день вчинення ДТП офіційно працював в ТОВ Феміда , оскільки такі обставини мають бути підтвердженііншими офіційними документами (трудова книжка або довідка з місця роботи), а отже позивачем не надано жодних доказів, що ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах ТОВ Феміда , що унеможливлює прийняття судом рішення про стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача ТОВ Феміда . Крім того, вказані правовідносини не передбачають наявності солідарної відповідальності завдавачів шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються і судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

З метою звернення до суду за захистом своїх прав позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Дяченка В.В. з яким 12.11.2019 року укладено договір про надання юридичних послуг № 95.

Відповідно до п. 4.1 договору, оплата юридичних послуг провадиться в розмірі 8000 грн. відразу після підписання договору.

В зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів витрати за послуги адвоката в розмірі 8000 грн.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

У своїй постанові від 20.09.2018 року у справі № 751/3840/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Як на підтвердження доказів надання правової допомоги позивачу, в матеріалах справи міститься лише договір про надання юридичних послуг № 95.

Жодних розрахунків надання послуг, їх обсягу, документи, що свідчать про оплату позивачем за послуги адвоката (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) матеріали цивільної справи не містять.

А відтак, позивачем не підтверджені витрати на правову допомогуна суму 8000 грн, в зв`язку з чим, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Як зазначалося вище, даний позов був поданий до суду 18.12.2019 року. Оскільки позивач при подачі позову не надав докази сплати судового збору, ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва позовну заяву у даній цивільній справі було залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків.

29.01.2020 року позивачем було усунуто недоліки, а саме: позивач надав квитанції про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. за звернення з позовними вимогами майнового характеру та в розмірі 840,80 грн. за звернення з позовними вимогами немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що позов поданий в 2019 році, тому розмір судового збору має визначатися в розмірі, виходячи із розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, який в даному спорі становить 768,40 грн. за звернення з позовними вимогами майнового характеру та в розмірі 768,40 грн. за звернення з позовними вимогами немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди).

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768,40 грн за звернення з позовними вимогами майнового характеру та в розмірі 768,40 грн. за звернення з позовними вимогами немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди), а всього 1536,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю Феміда про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 44 294 ( сорок чотири тисячідвісті дев`яносточотири) грн, моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп) грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: ОСОБА_1 . РНОКПП НОМЕР_8 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Феміда , код ЄДРПОУ 13692407, 04050, м. Київ, вул. Мельнікова, 5-Б.

Повний текст виготовлений 01.06.2020.

Суддя: