Постанова

від 21.07.2020 по справі 520/10639/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 р.Справа № 520/10639/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 року, (головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., повний текст складено 21.02.2020 року) по справі № 520/10639/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд Девелопер"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фуд Девелопер" звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0049815605 від 12.07.2019 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 49 622,02 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0049815605 від 12.07.2019 в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 49 622,02 грн.

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погодившись із рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апелянт зазначив, що надані позивачем докази на підтвердження направлення на реєстрацію податкових накладних є неналежними, оскільки підтвердженням про реєстрацію податкових накладних може бути лише квитанція.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період виписки: листопад, грудень 2018 року, січень, лютий, квітень 2019 року, за результатами якої складено акт 1750/20-40-56-05-06 від 10.06.2019 (а.с.21).

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України - строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування 24 електронних документів, а саме 15 податкових накладних та 9 розрахунків коригування, а саме:

податкових накладних №1 від 02.12.2018 ;№3 від 05.12.2018 ;№2 від 05.12.2018 ; №1 від 05.12.2018 ; №2 від 06.12.2018; №1 від 06.12.2018 ; №3 від 06.12.2018 ;№1 від 07.12.2018 ; №1 від 09.12.2018 ;№2 від 11.12.2018 ; № 1 від 11.12.2018 ; № 1 від 12.12.2018 ; № 1 від 13.12.2018; №2 від 13.12.2018 ;№1 від 14.12.2018, кожна з яких зареєстрована із затримкою 2 дні.

та розрахунків коригування : № 7 від 14.02.2019 ;№ 4 від 19.02.2019 ;№ 2 від 19.02.2019 ; № 3 від 19.02.2019 які зареєстровані із затримкою 6 днів кожна; № 1 від 18.03.2019 (кількість затриманих днів 9); № № 1 та 2 від 04.04.2019 (кількість затриманих днів 7 кожна); № 1 від 11.04.2019 (кількість затриманих днів 4); № 2 від 19.04.2019 (кількість затриманих днів 10).

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, які за результатом їх розгляду контролюючим органом, залишені без задоволення (а.с. 18-20).

12.07.2019 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0049815605 про накладення штрафу в розмірі 10% у сумі 49 867,05 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів, на суму ПДВ 498 670,48 грн (а.с. 22).

За наслідками оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, останнє рішенням ДПС України від 20.09.2019 залишено без змін (а.с. 10-15).

Позивач, вважаючи неправомірним податкове повідомлення - рішення відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, що реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування відбулась з порушенням строку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок № 1246 )

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з п.п. 13, 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Відповідно до п. 120-1.1 ст.120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

Судовим розглядом встановлено, що позивачем складено, підписано та направлено на реєстрацію до податкового органу податкові накладні: №1 від 02.12.2018, №3 від 05.12.2018, №2 від 05.12.2018, №1 від 05.12.2018, №2 від 06.12.2018, №1 від 06.12.2018, №3 від 06.12.2018, №1 від 07.12.2018, №1 від 09.12.2018, №2 від 11.12.2018, № 1 від 11.12.2018, № 1 від 12.12.2018, № 1 від 13.12.2018, №2 від 13.12.2018, №1 від 14.12.2018 (а.с. 59, 62, 65, 68, 71, 75 - 76, 79 - 80, 83, 86, 89 - 90, 93 - 94, 97 - 98, 101 - 102, 105 - 106, 109).

Граничним строком реєстрації та направлення в електронному вигляді до податкового органу податкових накладних, складених за період з 02.12.2018 по 14.12.2018, було 31.12.2018 до 20:00 год.

Позивачем 30.12.2018, 31.12.2018 за допомогою програмного забезпечення М.е.doc. направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) спірні податкові накладні, в межах операційного дня, який завершується о 20.00 год., що підтверджується витягами з комп`ютерної програми (а.с. 60, 63, 66, 69, 73, 77, 81, 84, 87, 91, 95, 99, 103, 107, 110).

Реєстрацію вказаних податкових накладних відповідачем проведено 02.01.2019 та 03.01.2019, тобто пізніше останнього операційного дня подання накладних, що про що свідчать квитанції № 1 (а.с. 61, 64, 67, 70, 74, 78, 82, 85, 88, 92, 96, 100, 104, 108, 111).

Доводи апеляційної скарги щодо невірного встановлення судом обставин справи, та не врахування дати реєстрації податкових накладних в податковому органі, колегія суддів вважає помилковими, оскільки судом першої інстанції надавалася оцінка всім доказам по справі.

Так, зокрема судом враховано, що дії по направленню на реєстрацію податкових накладених вчинені позивачем своєчасно, а саме 30 та 31 грудня 2018, позивач звертався до КП "М.Е/Doc, який листом від 08.01.2020 повідомив позивача, що дата та час відправлення залежать від системних налаштувань дати і часу на комп`ютері, з якого проводиться відправлення документу та зазначається у вкладці «Очікується доставка» . Підтвердженням успішного формування та відправки документа являється наявність вкладки "Очікується доставка" та інформація, збережена в ній. Таким чином, користувач самостійно може ознайомилася те роздрукувати інформацію, що підтверджує відправку електронної звітності (а.с. 183-187).

Наявні в матеріалах справи роздруківки з комп`ютерної програми М.е.doc. містять графу Очікується доставка .

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем документи підтверджують факт успішного формування та відправки податкових накладних до ДФС України.

Щодо доводів податкового органу, що належним доказом прийняття податкових накладних є лише квитанція, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що податкові накладні були доставлені до центрального рівня ДПС України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 02.01. та 03.01, що вбачається з квитанцій № 1.

Зазначені квитанції свідчать про дату отримання податковим органом податкових накладних та не спростовують доводів позивача про дату їх направлення. Прийняття або неприйняття податковим органом податкових накладних не може залежати від платника податків та є наслідком програмного забезпечення, оскільки останні подавалися в електронному вигляді.

Судовим розглядом встановлено, що протягом операційного дня позивач не отримав квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкових накладних, направлену на реєстрацію 30.12.2018 та 31.12.2018, водночас, відповідачем не спростовано обставин направлення податкових накладних через електронний кабінет користувача в зазначені дати.

Отже, у зв`язку з неотриманням позивачем 30.12.2018 та 31.12.2018 протягом операційного дня квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних, такі на підставі п. 201.10 ст.201 ПК України вважаються своєчасно зареєстрованими, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже зазначені докази є належними та правомірно прийняті судом.

Крім того, відповідно до Наказу №557 від 06.06.2017 року "Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами" автор електронного документу зобов`язаний надсилати контролюючому органу електронні документи у форматі (стандарті), затвердженому у встановленому порядку, з дотриманням вимог щодо реєстрації ЕЦП, а контролюючий орган зобов`язаний забезпечувати приймання електронних документів автора у строки, визначені законодавством, та їх обробку та забезпечувати відправлення квитанцій на електронну адресу автора.

Таким чином, саме на ДФС покладений обов`язок забезпечувати приймання направлених платником податків накладних.

Проте, відповідачем не надано доказів надіслання позивачу протягом операційного дня 30.12.2018, 31.12.2018 квитанцій в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначених податкових накладних або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин. Квитанції про прийняття документів податковим органом надіслано лише 02.01.2019, 03.01.2019.

Колегія суддів зазначає, що у разі вчинення платником податку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.

Отже, позивачем вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України строки, здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації податкових накладних, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача.

Враховуючи, що реєстрація податкових накладних відбулась з порушенням строку не з вини позивача, це не може бути підставою для притягнення його до відповідальності, а відтак висновок контролюючого органу про застосування штрафних санкцій за вказаний період є неправомірним, адже ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 18.01.2018 по справі №804/5153/17, від 23.01.2018 по справі №806/832/17, від 22.11.2018 по справі №813/815/18, від 14.02.2019 по справі №809/1040/17, від 28.03.2019 по справі № 809/1420/17.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправного застосування відповідачем штрафу в розмірі 10% від вказаної в податкових накладних суми податку на додану вартість.

Щодо реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних.

Згідно п.1 Порядку № 1246, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до п. 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь - яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п.п.192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Згідно п.8, 9 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації: постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації; отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

Судовим розглядом встановлено, що підприємством складено розрахунки коригування, які підписані та направлені ТОВ ФУД ДЕВЕЛОПЕР на реєстрацію до податкового органу : №1 від 18.03.2019 року на суму коригування -280,00 грн. (ПДВ -56,00 грн.), №1 від 11.04.2019 року на суму коригування -134 540,00 грн. (ПДВ -26 908,00 грн.), №2 від 04.04.2019 року на суму коригування -33 250,00 грн. (ПДВ -6 650,00 грн.), №1 від 04.04.2019 року на суму коригування -101 290,00 грн. (ПДВ -20 258,00 грн.), №2 від 19.04.2019 року на суму коригування -1 112,40 грн. (ПДВ -222,48 грн.), №2 від 19.02.2019 року на суму коригування -140,00 грн. (ПДВ -28,00 грн.), №3 від 19.02.2019 року на суму коригування -2 065,00 грн. (ПДВ -413,00 грн.), №4 від 19.02.2019 року на суму коригування -1 050,00 грн. (ПДВ -210,00 грн.) (а.с. 27 - 28, 31 - 32, 35 - 36, 39 - 40, 43 - 44, 47 - 48, 51 - 52, 55 - 56).

11.03.2019, 11.04.2019, 26.04.2019, 30.04.2019, 14.05.2019 позивачем направлено до ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних від 19.02.2019 (граничний строк реєстрації 15.03.2019), від 18.03.2019 року (граничний строк реєстрації 15.04.2019), від 04.04.2019 року (граничний строк реєстрації 30.04.2019), від 11.04.2019 (граничний строк реєстрації 30.04.2019), від 19.04.2019 року (граничний строк реєстрації 15.05.2019), що підтверджується квитанціями № 1 ДПС України (а.с. 29, 30,33,34, 37,38, 41,42, 45,46, 49, 50,53,54, 57, 58).

Отже вірним є висновок суду першої інстанції, що розрахунки коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, були направлені на реєстрацію до податкового органу протягом граничних строків, визначених абзацами 15-16 пункту 201.10 статті 201 ПК України.

Відповідачем не надано доказів на спростування зазначеного.

Оскільки, спірні розрахунки коригування до ПН, були зареєстровані до останнього дня календарного місяця, в якому вони складені та до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, тобто протягом граничних строків, визначених ст. 201 ПК України, податковим органом безпідставно застосовано штраф до позивача на підставі п.120-1 ст.120-1 ПК України у розмірі 10% від вказаної в розрахунки коригування відкоригованої суми ПДВ, що складає 5 474,55 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, доводи апелянта не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну правову оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 року по справі № 520/10639/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 24.07.2020 року