П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2020 р. м.ОдесаСправа № 400/3074/19
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" про ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
В С Т А Н О В И Л А :
23 вересня 2019 року ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області №00049445005 від 25.06.2019, яким визначені штрафні санкції у розмірі 11 873,83 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року адміністративний позов ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ГУ ДФС України у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є таким, що відповідає нормам діючого законодавства, а рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не надано належної оцінки доводам відповідача.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Миколаївській області залишено без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року залишено без змін.
06 липня 2020 року від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткової постанови про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 48 346,00 грн.
В обґрунтування даної заяви ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" посилається на своєчасність звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про вирішення питань про судові витрати, а також своєчасність надання відповідних доказів на підтвердження даних обставин. Крім того, заявник зазначає про співмірність витрат із значенням справи для сторони.
06 липня 2020 року від відповідача надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування своїх доводів ГУ ДФС України у Миколаївській області зазначило, що зміст відзиву на апеляційну скаргу аналогічний позовній заяві, що свідчить про не співмірність заявлених у акті надання правової допомоги 12 годин витраченого часу на його складання. Долучені до справи податкові накладні витребувані судом, а не надані позивачем з власної ініціативи. Крім того, дана справа є незначної складності та не потребує обов`язкової участі адвоката. Сума коштів (48 346,00 грн.), яку позивач просить стягнути з відповідача перевищує суму позову (11 873,19 грн.) в 4 рази, що свідчить про її не співмірність. Крім того, акт надання послуг №24 від 20.06.2020 підписано ОСОБА_1 30.06.2020 тобто через 10 днів після його складання та підпису директором ТОВ Медичний центр ОН Клінік Миколаїв".
07 липня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд витребував справу №400/3074/19 від Миколаївського окружного адміністративного суду, яка на адресу апеляційної інстанції надійшла 15.07.2020.
15 липня 2020 року від ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" надійшла заява про розгляд порушеного питання про ухвалення додаткового рішення без виклику сторін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач 05.03.2020 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог.
До вказаної заяви долучено копії договору №1 та доручення №1 про надання правової допомоги від 02.01.2020, відповідно до яких ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання надати правову допомогу ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" на підставі визначених дорученням умов (т. 2 а.с. 97-106).
Враховуючи, що постанову по даній справі прийнято 17.06.2020, повний текст судового рішення складено18.06.2020, копію постанови надіслано на адресу позивача 22.06.2020, а докази понесених витрат із заявою про ухвалення додаткового рішення передано до поштового відділення 25.06.2020, строк подання доказів не пропущено.
Відповідно до . 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон України № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону України № 5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами тощо.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
За положеннями статті Закону України № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать також консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України , від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України (заява № 19336/04) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.
На думку судової колегії сама лише неоплата таких витрат не може бути підставою для відмови у їх розподілі. Розглядаючи відповідну заяву, суд мав встановити факт надання послуг, їх характерні ознаки, обсяг, передбачений у договорі про надання правничої допомоги, тобто має бути підтверджено сам факт надання послуг, а не їх оплату.
Судова колегія звертає увагу, що наявний в матеріалах справи договір №1 про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2020 містить наступні положення (т.2, а.с.102-104).
Відповідно до п. 1.1 Договору ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання надавати ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" комплексну правову (правничу) допомогу з усіх питань юридичного супроводження поточної господарської діяльності клієнта, зокрема, але не виключно, наданням наступних видів правової допомоги та професійної правничої допомоги, зокрема: представництво та захист інтересів клієнта у судових справах, які розглядаються в порядку господарського, цивільного, адміністративного та конституційного судочинства.
Відповідно до п. 1.2 Договору правова допомога надається клієнтові на підставі погодженого сторонами письмового доручення.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору за надання правової допомоги, передбаченої п. 1.1 цього договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі, що розраховується виходячи з об`єму фактично наданих адвокатом видів правової допомоги та ставок погодинної оплати з урахуванням коефіцієнту складності справи, визначеного відповідним письмовим дорученням.
Розмір адвокатського гонорару за одну годину роботи встановлюється на підставі рішення Ради адвокатів Харківської області №17 від 21.03.2018, а саме на рівні 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати, за одну годину.
Судова колегія звертає увагу, що відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет на 2020 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2 102,00 грн.
Відповідно до п. 2.4 Договору протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення надання правової допомоги, визначеної відповідним письмовим дорученням, адвокат складає та направляє на адресу клієнта акт приймання-передачі наданої правової допомоги, та звіт який, зокрема, має містити:
детальний опис послуг, які були надані в рамках розгляду справи (аналіз документів та законодавства, збір доказів, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив, інших заяв та клопотань з процесуальних питань, участь у судових засіданнях тощо) або перегляду судових рішень;
остаточний розрахунок розміру гонорару.
Відповідно до п. 5.2 строк цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020.
Дорученням №1 від 02.01.2020 визначено, що правова допомога надається щодо розгляду даної справи у П`ятому апеляційному адміністративному суді, попередня оплата не передбачена, остаточний розрахунок за правову допомогу ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" має здійснити протягом трьох робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, визначено коефіцієнт складності справи 1 (т.2, а.с. 105).
Наявний в матеріалах справи акт про надання послуг №24 від 20.06.2020 свідчить, що ОСОБА_1 надано послуги ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" щодо правової (правничої) допомоги згідно письмового доручення №1 від 02.01.2020 загальною вартістю 48 346,00 грн. (т.3, а.с. 192)
Доводи відповідача, що даний акт підписано адвокатом 30.06.2020, тобто через 10 днів після його складання свідчать про характер описки, оскільки його разом з іншими доказами та заявою про ухвалення додаткового рішення направлено на адресу суду ще 25.06.2020.
Звіт до даного акту, містить відомості щодо виконаних ОСОБА_1 робіт, тривалості годин, ставки та суми грн. (т.3, а.с. 193)
У даному звіті зазначено, що нею здійснювалися:
- правовий аналіз наданих клієнтом документів протягом 7 годин на загальну суму 7 357,00 грн.;
- пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах протягом 8 годин на загальну суму 8 408,00 грн.;
- складання та направлення відзиву на апеляційну скаргу протягом 12 годин на загальну суму 12 612,00 грн.;
- підготовка переліку питань для надання відповіді відповідачем протягом 2 годин на загальну суму 2 102,00 грн.;
- поїздка до суду, участь у підготовчому судовому засідання з урахуванням часу на дорогу та транспортних витрат протягом 15 годин на загальну суму 15 765,00 грн.;
- підготовка клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі та направлення відповідачеві до суду протягом 2 годин на загальну суму 2102,00 грн.
Матеріали справи також містять рахунок на оплату №10 від 23.06.2020 відповідно до якого товариству з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" визначено здійснити виплату ОСОБА_1 гонорару за надання правової (правничої) допомоги згідно письмового доручення №1 від 02.01.2020 в розмірі 48 346,00 грн. (т.3, а.с. 194).
ГУ ДФС у Миколаївській області подало заперечення з обґрунтуваннями щодо відсутності підстав стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою (т.3, а.с. 201).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а також доводи сторін, судова колегія дійшла наступних висновків.
Предмет спору по даній справі не є складним, проте наявні в матеріалах справи докази та сформована позиція позивача свідчать про досить значний обсяг робіт виконаних ОСОБА_1 для їх підготовки (т.2, а.с. 123-228, т.3, а.с. 1-134).
Доводи відповідача, що долучені до матеріалів справи податкові накладні були витребувані судом, а не надані позивачем з власної ініціативи не спростовують факту витраченого адвокатом часу та здійсненого правового аналізу при їх підготовці.
Доводи відповідача, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження та не потребує обов`язкової участі адвоката не спростовують факт його участі та понесені позивачем витрати на правову допомогу.
Крім того, право учасників справи користуватися правничою допомогою визначено законодавством України, в тому числі ст. 16 КАС України.
З урахуванням зазначеного, визначена в звіті до акту надання правової допомоги №24 від 20.06.2020, сума витрат 2 102,00 грн. за дві години підготовки додаткових доказів по справі є обґрунтованою.
Разом з тим, відповідачем вірно зазначено, що загальна сума витрат на правову допомогу є неспівмірною з ціною позову та перевищує останню в 4 рази, що свідчить про можливість суду апеляційної інстанції у відповідності до ч.5,6 ст. 134 КАС України зменшити розмір таких витрат.
Судова колегія зазначає, що правовий аналіз наданих позивачем документів адвокатом здійснювався при підготовці до розгляду справи в суді першої інстанції.
При цьому, правовий аналіз доказів наданих в суді апеляційної інстанції включається у визначені адвокатом дві години на підготовку таких доказів.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи позовну заяву та відзив на апеляційну скарги, судова колегія вбачає, що пошук та аналіз актуальної судової практики адвокатом здійснювалися в суді першої інстанції, докази на підтвердження проведення такої роботи на стадії апеляційного розгляду відсутні, а тому заявлені витрати також не підлягають задоволенню.
Судова колегія погоджується з доводами відповідача, що визначені 12 годин на складання відзиву на апеляційну скаргу є неспівмірними із складністю даної справи.
Разом з тим, даний відзив не повторює зміст позовної заяви, складається з 6 аркушів, що свідчить про проведену адвокатом роботу на його підготовку.
При цьому, зазначені у звіті до акту дві години на підготовку переліку питань для надання відповіді відповідачем, фактично є часом витраченим адвокатом на аналіз апеляційної скарги та підготовки відзиву на неї, а тому підлягають врахуванню до часу витраченого на складання відзиву.
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає за можливе компенсувати позивачу витрати за підготовку відзиву на апеляційну скаргу в розмірі 2 102,00 грн., оскільки дана сума відповідає часу витраченому адвокатом на підготовку переліку питань для надання відповіді відповідачем.
Щодо витрат пов`язаних з поїздкою до суду та участі у судових засіданнях судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 135 КАС України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.5 Додатку до постанови Кабміну України від 27.04.2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.
При цьому відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено рішення, підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов`язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду. Водночас сторона, яка заявляє до відшкодування ці витрати, зобов`язана довести належними та допустимими доказами обґрунтованість цих витрат, зокрема їх розмір.
Право на одержання компенсації за втрачений заробіток мають самозайняті особи (письменники, артисти, художники, лектори, лікарі, адвокати, приватні нотаріуси, аудитори, оцінщики, архітектори, тощо) та підприємці, які забезпечують себе роботою, а отже, і заробітком самостійно.
Водночас, заробіток може бути втрачено, якщо він був. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку (п.1 Додатку до постанови Кабміну України від 27.04.2006 року № 590). Тому для компенсації втраченого заробітку суду слід надати докази, які підтверджують середньомісячний заробіток адвоката.
Судова колегія зазначає, що витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.
Враховуючи, що позивачем або його представником не надано до суду жодних доказів понесених адвокатом транспортних витрат та відомостей щодо його середньомісячного заробітку, то можливість компенсації суми коштів на такі витрати та часу витраченого на дорогу виключається.
Разом з тим, заявлені до відшкодування витрати позивача на правову допомогу за участь адвоката у судовому засіданні у П`ятому апеляційному адміністративному суді підлягають задоволенню.
Матеріалами справи підтверджується участь ОСОБА_1 лише в одному судовому засіданні, що відбулося 05.03.2020.
Протоколом судового засідання від 05.03.2020 (т.2, а.с. 112) підтверджується його фактична тривалість протягом 15 хвилин.
Враховуючи, що ставка за годину роботи адвоката визначена в розмірі 1 051,00 грн., то відшкодуванню підлягають витрати в розмірі 262,75 грн.
Судова колегія звертає увагу, що обґрунтована сума понесених позивачем витрат за складання відзиву, підготовку додаткових доказів та участь у судового засіданні в розмірі 4 466,75 є співмірною із ціною позову, яка складає 11 873,83 грн.
При цьому із заяви позивача не вбачаються належні доводи на підтвердження виключного значення даної справи для ТОВ "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв".
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія зазначає про наявність підстав щодо часткового задоволення заяви позивача про прийняття додаткового рішення та стягнення з ГУ ДФС у Миколаївській області витрат на правову допомогу в загальному розмірі 4 466,75 (чотири тисячі чотириста шістдесят шість) грн. (сімдесят п`ять) коп.
Керуючись ст. ст.132, 134, 135, 139, 252, 321, 322, 329 КАС України судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв"- задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою здійснити розподіл судових витрат.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ОН Клінік Миколаїв" (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 74/3, код ЄДРПОУ 36954937) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 466,75 (чотири тисячі чотириста шістдесят шість) грн. (сімдесят п`ять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул.. Лягіна, буд. 6, код ЄДРПОУ 39394277) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2020 |
Оприлюднено | 27.07.2020 |
Номер документу | 90589958 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Вербицька Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні