Ухвала

від 23.07.2020 по справі 826/14092/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14092/16

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

23 липня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Горяйнов А.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Енергетична до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сертифікації ключів Україна , про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві, яке не було учасником справи, але зазначає, що є правонаступником відповідача - Головного управління ДФС у м. Києві, втретє 08 липня 2020 року подало до суду апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року було прийняте у порядку письмового провадження.

Отже, в силу вимог ч. 1 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження рішення суду від 13 вересня 2019 року закінчився 15 жовтня 2019 року.

У тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що Головне управління ДФС у м. Києві, у межах встановленого законом строку зверталося до суду із апеляційної скаргою, яку було повернуто судом з підстав ненадання документа про сплату судового збору у розмірах, визначених ухвалою суду від 18 листопада 2019 року. Також скаржник зазначив, що станом на момент звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою Головне управління ДФС у м. Києві, правонаступником якого є скаржник, було позбавлене можливості сплатити судовий збір у зв`язку з проведенням безспірного списання коштів з його рахунків.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, враховую, що Головне управління ДФС у м. Києві 08 листопада 2019 року вперше засобами поштового зв`язку направив до суду апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав ненадання документа по сплату судового збору в розмірі 2067 грн 00 коп. та надано десятиденний строк для усунення такого недоліку.

З 16 березня 2018 року набули чинності зміни до п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок), відповідно до яких зупинення операцій по рахунках органами Державного казначейства України не є перешкодою для проведення такого платежу, як сплата судового збору. У відповідності до п. 25 Порядку безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

Таким чином, скаржник мав можливість сплачувати судовий збір навіть у разі зупинення операцій на рахунках відповідно до листів органів Державної казначейської служби України. Проте, він не надав доказів звернення до органів ДКС України з платіжними дорученнями щодо сплати судового збору, у проведенні яких було б відмовлено з підстав відсутності коштів або їх блокуванням.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 11 грудня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві було повернуто у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 18 листопада 2019 року.

Головне управління ДПС у м. Києві 05 травня 2020 року повторно подало до суду апеляційну скаргу на рішення від 13 вересня 2019 року.

Проте, вказана апеляційна скарга не була підписана уповноваженим представником скаржника.

Ухвалою суду від 18 червня 2020 року апеляційна скарга Головному управлінню ДПС у м. Києві була повернута скаржнику.

Під час повернення апеляційної скарги з підстав, які визначені п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України, апеляційний суд не встановлював наявність або відсутність інших недоліків апеляційної скарги, адже вказаний пункт самостійна підстава для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Звертаючись з апеляційною скаргою втретє 08 липня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 13 вересня 2019 року зазначило лише відсутність можливості у Головного управління ДФС у м. Києві сплатити судовий збір під час звернення до суду з апеляційною скаргою, яка була подана з дотриманням строку на апеляційне оскарження. Інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник не зазначив.

Враховуючи зміст доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що скаржник повинен був надати суду письмові докази, які підтверджують:

- відсутність коштів на рахунку Головного управління ДФС у м. Києві починаючи з дати подачі апеляційної скарги вперше по день закінчення строку усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою суду від 18 листопада 2019 року;

- вжиття заходів, спрямованих на виконання вимог ухвали суду від 18 листопада 2019 року в установлений строк, а також на отримання коштів для сплати судового збору;

- відновлення можливості сплатити судовий збір саме 17 грудня 2019 року.

Разом з тим, до апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник не приєднав зазначених доказів. У матеріалах справи такі докази також відсутні.

З матеріалів справи також вбачається, що до апеляційної скарги, яку подано до суду 08 липня 2020 року приєднано платіжне доручення від 16 грудня 2019 року № 6712, яким підтверджено здійснення сплати судового збору 17 грудня 2019 року у розмірі 2067 грн 00 коп.

У зв`язку з зазначеними обставинами, вважаю за необхідне врахувати те, що незважаючи на здійснення сплати судового збору 17 грудня 2019 року документ, що підтверджує таку сплату разом з повторною апеляційною скаргою було подано до суду лише 05 травня 2020 року.

Втретє звертаючись з апеляційною скаргою 08 липня 2020 року скаржник не зазначив поважних причин, які перешкоджали йому надати до суду належним чином оформлену апеляційну скаргу разом з документом про сплату судового збору відразу після здійснення такої сплати.

Таким чином, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строку - неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене приходжу до висновку про те, що апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві слід залишити без руху та надати скаржнику час для підготовки заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 169, 293, 295, 296, 298 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Перша Енергетична до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сертифікації ключів Україна , про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для усунення вказаних недоліків - десять днів , перебіг якого обчислюється з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя А.М. Горяйнов