Постанова

від 23.07.2020 по справі 640/24817/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24817/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Келеберда В.І.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Моріон" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моріон" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09 вересня 2019 року №0112615572, №0102615572, № 0122615572.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 09 вересня 2019 року №0102615572, №0112615572 та №0122615572.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.04.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що:

- щодо висновків стосовно невизнання права на включення до витрат та необхідності нарахування податкових зобов`язань з ПДВ за операціями суборенди, компенсації комунальних послуг та оплати електромонтажних робіт на об`єкті офісне приміщення за адресою м. Київ, вул. Сурікова, 3: договори оренди, укладені ТОВ "Медіа Експерт Плюс" з власником приміщення ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" від 28.11.11 № 3-057 та від 28.11.11 № 3-058 та договір відступлення права оренди від 01.02.19, укладений між ТОВ "Медіа Експерт Плюс", ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" та ТОВ "Сіті-Оренда" - є недійсними, і відповідно, договори суборенди приміщення від 01.09.15 №МЕП-129, укладений з ТОВ "Медіа Експерт Плюс" від 01.02.19 № СО-15, укладений з ТОВ "Сіті-Оренда" та договір підряду від 24.01.19'№ 3 укладений з ПП "Енергокомфорт" - не створюють юридичних наслідків. Таким чином, у порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, ст.1, 4, 9 Закону 996-XIV та п.2.1, 2.2 Положення № 88, п.1, п.6, п.17, п.18 П(С)БО 16 "Витрати", ч.1, 2 ст. 215, ст.774 Цивільного кодексу України, ТОВ "Моріон" занижено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 259497 грн.;

- щодо висновків перевірки стосовно необґрунтованого застосування пільги згідно з пп. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України до інформаційних та рекламних послуг (перелік препаратів, довідкова інформація про препарати, відображення логотипів лікарських препаратів, орендування сторінок книги "КОМПЕНДІУМ" та розміщення на сайті, тощо) на суму 1286179 грн.: враховуючи те, що режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений пп.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, поширюється, зокрема, на підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстку), то операції по розміщенню інформаційних матеріалів у книзі "КОМПЕНДІУМ - лікарські препарати" і на Інтернет-сайті www.compendium.com, мають оподатковуватися ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків;

- щодо нарахування "умовних" податкових зобов`язань з ПДВ на вартість видатків на оренду, компенсацію комунальних послуг та електроенергію на об`єкті офісне приміщення за адресою: вул. Березняківська, 29 літ. Б, що не пов`язані з господарською діяльністю: позивачем не доведено, що: 1) операції з придбання послуг оренди при відсутності їх подальшій реалізації покупцям (суборенді) не були пов`язані з господарською діяльністю ТОВ "Моріон"; 2) витрати по оренді приміщень та комунальних витрат з електроенергією за адресою вул. Березняківська, 29 Б, що сплачена ТОВ "Аптека Біокон" за 933,49 м. кв. за період з квітня 2016 по січень 2019 років (площа приміщень, що не була передана в подальшому в суборенду), пов`язані з господарською діяльністю ТОВ "Моріон"; 3) база оподаткування операцій з реалізації послуг суборенди повинна бути визначена не нижче ціни їх придбання даних послуг, відповідно до п. 189.1 ст.189 Податкового кодексу України. Таким чином, у порушення п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ "Моріон" не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ за квітень 2016 року - січень 2019 року на вартість оренди приміщень та комунальних витрат з електроенергією за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29Б, що сплачена ТОВ "Аптека Біокон" за оренду 933,49 м. кв., у зв`язку з тим, що вони не були пов`язані з господарською діяльністю ТОВ "Моріон", що призвело до заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 1279855 грн.

21.07.2020 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, к якому ТОВ "Моріон" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2020 року у справі № 640/24817/19 залишити без змін, оскільки таке є законним та обґрунтованим.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу ГУ ДФС у м. Києві від 30 травня 2019 року №7346 уповноваженими представниками відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Моріон з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року.

За висновками Акту перевірки від 01 серпня 2019 року №162/26-15-14-07-02-10/30116425 ТОВ "Моріон" порушено:

- пункт 44.1 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, статт1 1,4,9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункти 5,7 П(С)БО 15 Дохід , пункти 1,6,17,18 П(С)БО 16 Витрати , статті 215 та 774 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 114 153,00 грн.;

- пункт188.1 статті 188, пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 674 311 грн.

ТОВ "Моріон" подало заперечення на акт перевірки від 01 серпня 2019 року №162/26-15-14-07-02-10/30116425

Листом від 04 вересня 2019 року №1718/10/26-15-05-07-02-15 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві висновки акта від 01 серпня 2019 року №162/26-15-14-07-02-10/30116425 виклало у відповідній редакції (а.с.149-150, т.1).

На підставі висновків Акту перевірки від 01 серпня 2019 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 09 вересня 2019 року:

- №0112615572 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 851 941, 50 грн.;

- №0102615572 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 148 715,00 грн.;

- №0122615572, яким застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію/відсутність реєстрації ПН/РПК на загальну суму 519 196,00 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, позивачем подано скаргу до ДФС України, за результатами розгляду якої рішенням ДФС України від 13 листопада 2019 року №9241/6/99-00-08-05-01 податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 09 вересня 2019 року №0112615572, №0102615572, №0122615572 протиправними, ТОВ "Моріон" звернулося з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність висновків Акту перевірки від 01 серпня 2019 року та протиправність винесених податкових повідомлень-рішень від 09 вересня 2019 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ТОВ "Моріон" та ТОВ Медіа Експерт Плюс 01 вересня 2015 року укладено договір суборенди приміщення № МЕП-129 за адресою: м. Київ вул. Сурікова, 3, будівля 8Б (літ. Г) 5 поверх площею 16 м. кв. В договорі зазначено, що ТОВ Медіа Експерт Плюс орендує приміщення згідно договору оренди у ТОВ Західбудінвест Компані Консалтинг від 28 листопада 2011 року №3-057 (а.с.169-173, т.1).

Договір суборенди від 01 вересня 2015 року №МЕП-129 укладений на строк до 31 серпня 2016 року, разом з тим термін оренди подовжувався:

- згідно додаткової угоди №1 від 31.08.2016 року - до 31.08.2017 року (а.с.174, т.1);

- згідно додаткової угоди №2 від 31.08.2017 року - до 31.08.2018 року (а.с.174, т.1, зворот);

- згідно додаткової угоди №3 від 31.08.2018 року - до 31.08.2019 року (а.с.175, т.1).

Згідно угоди від 31 січня 2019 року договір суборенди припинено (а.с.175, зворот, т.1), складено Акт прийому-передачі об`єкту суборенди від 31 січня 2019 року.

В подальшому ТОВ "Моріон" укладено договір суборенди приміщення від 01 лютого 2019 року №СО-15 з ТОВ Сіті-Оренда за адресою м. Київ, вул. Сурікова, 3, будівля 8Б (літ. Г) 5 поверх площею 188 м.кв. В договорі зазначено, що ТОВ Сіті-Оренда орендує приміщення згідно договору оренди у ТОВ Західбудінвест Компані Консалтинг від 28 листопада 2011 року №3-058 та договору відступлення права оренди від 01 лютого 2019 року, укладеного між ТОВ Медіа Експерт Плюс , ТОВ Західбудінвест Компані Консалтинг та ТОВ Сіті-Оренда (а.с.177-182, т.1).

Строк дії договору суборенди визначено до 31 січня 2020 року, проте згідно угоди від 19 червня 2019 року договір суборенди припинено (а.с.182, зворот, т.1), складено Акт прийому-передачі об`єкту суборенди від 19 червня 2019 року.

Колегія суддів зазначає, що доказів визнання укладених договорів суборенди від 01 вересня 2015 року №МЕП-129 (з усіма додатковими угодами) та від 01 лютого 2019 року №СО-15 матеріали справи не містять.

Факт суборенди підтверджується вищевказаними договорами, актами приймання-передачі та повернення приміщень, щомісячними актами наданих послуг, які надавалися позивачем до перевірки та зафіксовані в Акті перевірки.

Щодо висновків відповідача, викладених в Акті перевірки від 01 серпня 2019 року щодо недотримання нотаріальної форми договору оренди від 28 листопада 2011 року №3057ТОВ, укладеного між Медіа Експерт Плюс та ТОВ Західбудінвест Компані Консалтинг . Колегія суддів зазначає, що вимога щодо нотаріальної форми посвідчення договору, встановлена пунктом 2 статті 93 Цивільного кодексу України та поширюється на договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладених строком на три і більше років.

Разом з тим, жоден з договорів суборенди та додаткових угод до нього, укладених між позивачем та суборендодавцями, не був укладений на строк три і більше років, тому твердження відповідача щодо обов`язковості дотримання нотаріальної форми посвідчення таких договорів є передчасними.

Аналіз правомірності передачі в оренду іпотекодавцем переданого в іпотеку майна не є предметом документальної перевірки позивача, тому зроблений контролюючим органом висновок про завищення витрат та необхідність нарахування умовних зобов`язань є необґрунтованим та безпідставним.

Окрім того, зазначене питання не складало предмету документальної перевірки, тому зроблений уповноваженими особами контролюючого органу висновок про завищення витрат та необхідність нарахування умовних зобов`язань саме з підстав недотримання нотаріальної форми договорів суборенди також є необґрунтованим.

В Акті перевірки від 01 серпня 2019 року податковим органом викладений висновок стосовно заниження ТОВ Моріон податкових зобов`язань з податку на прибуток та ПДВ.

Водночас, як зазначено в Акті перевірки, та не заперечується сторонами, ТОВ Моріон укладено з ПП Енергокомфорт договір підряду від 24 січня 2019 року №3 на виконання електромонтажних робіт на об`єкті: офісне приміщення за адресою м. Київ, вул. Сурікова, 3. Вартість робіт становить 119 157,66 грн. з ПДВ (а.с.21, т.1, а.с.11 Акту перевірки).

Згідно до фактичних обставин господарської справи, що знаходиться у відкритих джерелах та на яку посилається податкова служба, власник об`єкта оренди - ТОВ Західбудінвест Компані Консалтинг здійснив реконструкцію предмета іпотеки (збільшив площу приміщення), внаслідок чого з`явився новий об`єкт нерухомості, про що свідчить свідоцтво про право власності видане ТОВ Західбудінвест Компані Консалтинг після проведення реконструкції.

Договір суборенди ТОВ Моріон укладено 01 вересня 2015 року (з подальшими пролонгаціями), при цьому як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно на момент укладення договору суборенди об`єкт оренди не перебував в іпотеці, тому суборендар не знав і не міг знати про наявність заборони на укладення договору без згоди іпотеко держателя. Лише за рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/4650/17 від 14 червня 2017 року (за сплином двох років після укладення договору суборенди) встановлено, що на реконструйований об`єкт оренди поширюється дія Договору іпотеки, укладеного 03 квітня 2007 року.

Вказане стосуються й тверджень відповідача щодо використання орендованих приміщень ТОВ Тімсофт , оскільки достатність чи недостатність площ для здійснення господарської діяльності контрагента позивача не є і не може бути предметом податкової перевірки ТОВ Моріон та порушує принцип індивідуальної відповідальності платника.

Таким чином, оскільки висновок про неправомірність понесення витрат зроблений уповноваженими особами контролюючого органу на підставі недотримання нотаріальної форми договорів оренди, учасником яких не був позивач, то висновок про завищення витрат та необхідність нарахування умовних зобов`язань є також необґрунтованим та безпідставним.

Щодо висновків відповідача про необґрунтоване застосування ТОВ Моріон пільги відповідно до підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, які ґрунтуються на тому, що підприємством було занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 257 236 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування, зокрема, операції з підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту вітчизняного виробництва на митній території України.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що операції з розміщення інформаційних матеріалів у книзі Компендіум - лікарські препарати і на інтернет-сайті складаються з розміщення: переліку препаратів, довідкової інформації про препарати, відображення логотипів лікарських препаратів, брендування сторінок книги Компендіум .

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ Моріон (код 30116425) є: Код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 58.11 Видання книг (основний); Код КВЕД 58.12 Видання довідників і каталогів; Код КВЕД 58.13 Видання газет; Код КВЕД 58.14 Видання журналів і періодичних видань; Код КВЕД 58.19 Інші види видавничої діяльності; Код КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації; Код КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; Код КВЕД 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Упродовж періоду, що перевірявся, позивачем випущено ряд книг, у зв`язку з чим при оподаткуванні, ТОВ Моріон урахувало те, що якщо первинне видання було електронним, застосовується ставка ПДВ у розмірі 20%, а якщо друкованим - позивач мав застосовувати пільгу, передбачену підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України.

У свою чергу, відповідач під час перевірки дійшов висновку, що позивачем необґрунтовано застосовано вищевказану пільгу до правовідносин, що виникли з договорів про надання послуг позивачем його контрагентам, а саме: ТОВ ДКП Фармацевтична фабрика , Представництво Файзер Ейч. Сі. Пі Корпорейшн , ПАТ Фармак , ТОВ Фарма Старт , ТОВ Сев`є Україна .

Предметом зазначених договорів є послуги позивача з розміщення інформаційних матеріалів замовників у книзі Компендіум - лікарські препарати і на Інтернет-сайті www.compendium.com у відповідному об`ємі (довідкова інформація про лікарські препарати, зображення упаковки, логотип компанії, розміщення інформаційних матеріалів).

Судом під час дослідження матеріалів справи з`ясовано, що видання Компендіум - лікарські препарати є книгою, яка містить інформацію довідково-енциклопедичного характеру, що підтверджується тим, що книгам Компендіум - лікарські засоби присвоєні ISBN (міжнародний стандартний номер книги, універсальний ідентифікаційний номер, що присвоюється книзі з метою її ідентифікації, та призначений для ідентифікації окремих книг або різних видань, та є унікальним для кожного видання книги): Компендіум-2016-лікарські засоби - 978-966-2066-64-7; Компендіум-2017- лікарські засоби - 978-966-2066-71-5, Компендіум-2018- лікарські засоби - 978-966-2066-73-9.

Суд апеляційної інстанції під час розгляду справи з відкритих загальнодоступних джерел, зокрема, мережі Інтернет, встановив, що книга Компендіум - лікарські засоби є книгою-довідником, у якій систематизована інформація про лікарські препарати та їх властивості, що може полегшити пошук необхідних препаратів, разом з цим, така не містить інформації, яка б могла свідчити про спонукання споживача придбати той чи інший препарат, чи яка б визначала недоліки чи переваги будь-якого з препаратів, при цьому, не містять матеріали справи і доказів того, що за наслідком видання та розповсюдження книги Компендіум - лікарські засоби збільшився продаж конкретного препарату, таким чином, зважаючи на зміст договорів ТОВ Моріон з ТОВ ДКП Фармацевтична фабрика , Представництво Файзер Ейч. Сі. Пі Корпорейшн , ПАТ Фармак , ТОВ Фарма Старт , ТОВ Сев`є Україна , враховуючи вищенаведене у сукупності, колегія суддів приходить висновку, що видання Компендіум - лікарські засоби є книгою, яка містить інформацію довідково-енциклопедичного, а не рекламного характеру.

При цьому, колегія суддів вказує, що частиною першою статті 26 Закону України Про рекламу встановлено перелік органів, які мають право здійснювати контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своїх повноважень, серед яких фіскальні або податкові органи відсутні.

Таким чином, твердження позивача про те, що на вказані господарські операції розповсюджується пільга, передбачена підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, є обґрунтованими, оскільки договори, укладені позивачем з контрагентами: ТОВ ДКП Фармацевтична фабрика , Представництво Файзер Ейч. Сі. Пі Корпорейшн , ПАТ Фармак , ТОВ Фарма Старт , ТОВ Сев`є Україна , передбачають підготовку матеріалів до друку, брендування обкладинки книги, виготовлення та розповсюдження матеріалу , а не надання рекламних (інформаційних) послуг, як стверджує відповідач.

Такий режим звільнення від оподаткування ПДВ для вказаних операцій застосовується платниками ПДВ на усіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище видавничої продукції, а саме: від виробників такої продукції до кінцевого споживача.

До того ж відповідно до роз`яснень ДФС України (листи від 16 травня 2018 року №2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, №2183/6/99-99-15-03-02-15/ІПК платникам податків, зареєстрованим як платники ПДВ, податкові пільги з ПДВ не надаються, а визначаються виключно за операціями з постачання товарів та/або послуг та застосовуються в обов`язковому порядку без можливості відмовитися від їх застосування.

Відповідно до статті 199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 Податкового кодексу України на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Така частка визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Як зазначає позивач, за результатами розгляду заперечень до Акту перевірки від 01 серпня 2019 року перевіряючими особами відповідача було перераховано частку використання придбаних товарів (робіт, послуг) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, що призвело до встановлення завищення задекларованих податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою та відображаються у рядку 4.1 декларації з ПДВ, на суму 26 771 грн. (а.с.148, зворот, т.1).

Такий перерахований коефіцієнт співвідношення оподатковуваних операцій до загального обсягу операцій перевіряючими особами ДФС застосований до загальної суми умовних податкових зобов`язань, що відображається у рядках 4.1 нараховано податкових зобов`язань згідно пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України декларації з ПДВ.

Проте, така методологія не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки коефіцієнт співвідношення оподатковуваних операцій до загального обсягу операцій застосовується до загальної суми податкового кредиту з ПДВ, що відображається у рядках 10.1 придбання товарів/послуг та необоротних активів на митній території декларацій з ПДВ.

Таким чином, висновки контролюючого органу про те, що розміщення інформації у книзі Компендіум - лікарські засоби про перелік препаратів, довідкової інформації про препарати, відображення логотипів лікарських препаратів, брендування сторінок книги, є рекламними та інформаційними послугами є лише припущеннями , та не підтверджуються фактичними обставинами справи та доказами, які містяться в матеріалах справи.

Окрім того, відповідачем враховано методологію застосування коефіцієнту співвідношення оподатковуваних операцій до загального обсягу операцій, яка не передбачена Податковим кодексом України.

Також, в Акті перевірки від 01 серпня 2019 року містяться висновки стосовно необхідності нарахування умовних податкових зобов`язань з ПДВ на вартість оренди, компенсацію комунальних послуг та електроенергії на об`єкті офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29-Б.

Зокрема, в Акті зазначено, що позивачем неправомірно не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 1 279 855 грн. на вартість орендованих приміщень та комунальних витрат з електроенергії, що були сплачені ТОВ Аптека Біокон за 933,49 кв.м. об`єкта оренди за період з квітня 2016 по січень 2019 року (площа приміщень, що не була передана в суборенду).

Як вбачається з Акту перевірки у ході проведення перевірки головному бухгалтеру ТОВ "Моріон" надано запити від 15.07.19 № З, від 16.07.19 №4 та від 19.07.19 № 5 з проханням надати до перевірки по приміщенням на просп . Бажана, 10А , вул. Березняківська, 29Б, вул. Сурікова, 3, вул. Радищева, 12/16: схеми приміщень; перелік структурних підрозділів та/або окремих працівників, що розташовані за вказаними адресами та в яких приміщеннях; накази, інструкції, тощо щодо встановленого протипожежного режиму; перелік відповідальних за протипожежну безпеку по об`єктах та кабінетах; зазначити на схемах приміщень, які приміщення надані в оренду і кому, по рокам.

Крім того, головному бухгалтеру ТОВ "Моріон" надано запит від 25.07.19 №7 з проханням надати детальну інформацію щодо розміщення працівників ТОВ "Моріон" та орендарів за адресами: пр. Бажана,10А, вул. Березняківська, 29 Б, вул. Сурікова, 3 на протязі 2016-2018 років з метою підтвердження використання у господарській діяльності орендованих та власних офісних приміщень за вказаними адресами.

Натомість, у порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України до перевірки не надано перелічені документи, про що складено акти, що засвідчують факти відмови платника податків у наданні документів до перевірки: від 23.07.19 №69226-15-14-07-02-22 та від 25.07.19.№70/26-15-14-07-02-22.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що ТОВ "Моріон" протиправно не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ за квітень 2016 року - січень 2019 року на вартість оренди приміщень та комунальних витрат з електроенергією за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 29Б, що сплачена ТОВ "Аптека Біокон" за оренду 933,49 м. кв., у зв`язку з тим, що вони не були пов`язані з господарською діяльністю ТОВ "Моріон".

Натомість, як зазначає позивач, та не заперечується відповідачем, ТОВ Моріон є підприємством зі статусом видавництва повного циклу, який включає в себе: підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн, та верстка); виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок.

Для здійснення господарської діяльності позивачем використовуються власні та орендовані приміщення, зокрема, у м. Києві по вул. Бажана, 10-А (1 325 кв.м., у тому числі 210,44 кв.м.в оренді), вул. Сурікова, 3 (16 кв.м. та 188 кв.м.), вул. Березняківська, 29-Б (987,64 кв.м.), вул. Радищева 12/16 (74,88 кв.м.).

За інформацією позивача, упродовж періоду, що перевірявся, кількість працюючих за трудовими договорами становила: за 2016 рік - 77 осіб, за 2017 рік - 72 особи, за 2018 рік - 84 особи, за І квартал 2019 - 82 особи, що підтверджується штатним розписом товариства. Необхідність постійного зберігання великого обсягу сировини та матеріалів для виготовлення друкованих видань підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 206, при цьому упродовж періоду, що перевірявся, придбано паперу вагою 396,8 тон, використано 399,7 тон, а також готової продукції, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку №26 (протягом періоду, що перевірявся, виготовлено готової продукції у кількості 2,421 млн. екземплярів).

На спростування обставин щодо ненадання витребуваних документів позивачем зазначено, що схема приміщень не передбачається існуючим документообігом, перелік структурних підрозділів наданий відповідачу у вигляді штатного розпису, інформація щодо орендарів наведена у договорах оренди, які також надавалися для перевірки.

До того ж, наявність наказів, інструкцій, тощо щодо встановлення протипожежного режиму та перелік відповідальних за протипожежну безпеку по об`єктах та кабінетах є предметом перевірки Державної служби з надзвичайних ситуацій, а не відповідача у справі.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №816/1623/16 неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов`язана з його господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції або отримати дохід у майбутніх періодах.

При цьому, під час перевірки контролюючому органу на підтвердження обставин обґрунтованості та доцільності отримання та використання додаткових орендованих приміщень позивач надав ряд документів, як-то: накази, договори оренди, додаткові угоди, які також надані позивачем і до матеріалів даної справи та досліджені судом упродовж розгляду справи.

У зв`язку з цим, виходячи з фактичних обставин справи та досліджених матеріалів, колегія суддів вважає необґрунтованими та непідтвердженими висновки відповідача щодо використання зазначених приміщень у поза межами господарської діяльності позивача.

За висновками Акту перевірки від 01 серпня 2019 року, також, встановлено відсутність складення та реєстрації позивачем податкових накладних на суму ПДВ у розмірі 1 039 196 грн., у зв`язку з чим позивача попереджено про необхідність скласти та зареєструвати податкові накладні у строк, визначений пунктом 120-1.2 Податкового кодексу України та застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 519 196 грн. про що складено податкове повідомлення-рішення №0122615572, яким застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію/відсутність реєстрації ПН/РПК на загальну суму 519 196,00 грн. (а.с.134, т.1).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування-до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.201.14 ст.201 Податкового кодексу України, платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Відповідно до пункту 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових,накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Однак, ураховуючи те, що за результатами оцінки інших висновків Акту перевірки від 01 серпня 2019 року, щодо яких колегія суддів вже дійшла висновків про їх хибність та недоведеність, застосування штрафних санкцій до позивача також є протиправним.

Отже, з наведеного вище та з досліджених матеріалів, наданих до справи як позивачем, так і відповідачем, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків, викладених в Акті перевірки.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у рішенні у справі Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року Європейський суд з прав людини вказує на важливість забезпечення одного з найважливіших принципів податкового законодавства, а саме: презумпцію правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків так і контролюючого органу.

У разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне трактування прав і обов`язків платника податків, національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, зважаючи на недоведеність правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки приймаючи такі відповідач діяв необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, не пропорційно.

Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії чи рішення. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийнятого спірного рішення.

Проте, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві в апеляційній скарзі обмежилось лише викладом обставин та норм права, проте не зазначило, та, відповідно, не обґрунтувало у чому саме полягає неправильне застосування (порушення) судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що саме не було досліджено судом першої інстанції, чи в чому полягає невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи відзиву на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав оцінку та вірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов