Постанова

від 23.07.2020 по справі 815/6651/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року

м. Київ

справа №815/6651/15

адміністративне провадження №К/9901/41238/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Веста до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (суддя - Шевчук О.А.) у справі №815/6651/15,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Веста (далі - позивач, товариство) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.10.2015 №0001892201, №0001912201, №0001902201, №0027191702.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Одеський окружний адміністративний суд постановою від 25.01.2016 (повний текст постанови виготовлено 01.02.2016 ) адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 28.10.2015 №0001892201, №0001912201, №0001902201, №0027191702. Вирішив стягнути судові витрати у сумі 59877,41грн (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 41 копійка) з Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39632659) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Веста (код ЄДРПОУ 25423138).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області 12.02.2016 звернулася до апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.02.2016 подану відповідачем апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) щодо надання документа про сплату судового збору, та встановив строк для усунення виявлених судом недоліків до 25.03.2016.

Копію ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2016 було вручено представнику відповідача 02.03.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем на адресу суду скеровано клопотання про продовження строку на усунення недоліків щодо сплати судового збору з підстав відсутності на рахунку Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області належного бюджетного фінансування.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.03.2016 керуючись частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) подану відповідачем апеляційну скаргу повернув апелянту з підстав неусунення недоліків встановлених ухвалою від 25.02.2016 про залишення апеляційної скарги без руху.

Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області вдруге 13.01.2017, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, подала апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 у справі №815/6651/15. Одночасно відповідачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставною для поновлення пропущеного строку повторно поданої апеляційної скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Також відповідач зазначив, що грошові кошти на сплату судового збору почали виділятися державного бюджету у 2016 році, проте направлення цих коштів на поточну сплату судового збору стало можливим після зняття арешту з рахунків Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області. На переконання відповідача, часткова сплата судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, про що свідчить платіжне доручення №482 від 22.12.2016 є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття провадження у справі.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.01.2017 визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, залишив подану апеляційну скаргу без руху, встановивши строк терміном у тридцять днів з моменту отримання копії ухвали, впродовж якого особа має право усунути недоліки апеляційної скарги шляхом звернення до суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ньому обґрунтування інших підстав пропуску цього строку. Також цією ж ухвалою відповідачу було запропоновано надати суду платіжний документ про доплату суми судового збору у розмірі визначеному законом, оскільки, як встановив суд, судовий збір сплачений згідно платіжного доручення №482 від 22.12.2016 свідчить про його часткову сплату.

Відповідно до зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2017 про залишення апеляційної скарги без руху була вручена представнику апелянта 27.01.2017.

На виконання вимог вказаної ухвали, відповідачем 09.02.2017 на адресу суду скеровано клопотання, в якому останній просив поновити строк на апеляційне оскарження, відкрити провадження у справі та відстрочити сплату судового збору у розмірі, що залишився несплаченим.

При цьому, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючим органом зазначено причин попуску процесуального строку аналогічні тим, що були вказані при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших обґрунтованих доводів та належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження відповідачем не наведено.

На переконання відповідача, відсутність фінансування для сплати судового збору у 2015 році та недостатнє фінансування у 2016 році є поважними причинами пропуску процесуальних строків та їх поновлення на даному етапі. Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області вважає, що саме об`єктивні причини, які не залежали від волі відповідача (відсутність коштів на рахунку контролюючого органу) унеможливили здійснення своєчасної сплати судового збору раніше та реалізації права апеляційного оскарження рішення суду в межах визначених нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних строків. Відповідач зазначає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку з подальшим відкриттям провадження у справі, а неможливість сплати судового збору не повинна перешкоджати суб`єкту владних повноважень доступу до правосуддя.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу від 28.02.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), у зв`язку з визнанням наведених відповідачем причин пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

4. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема частини шостої статті 108, статей 102, 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та вказує на безпідставність прийняття Одеським апеляційним адміністративним судом ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. При цьому, відповідач окремо наголошує на регламентованість процесуальним законом права повторного звернення з апеляційною скаргу у разі повернення первісно поданої. Відповідач вважає, що незадовільний майновий стан є обставиною, яка не залежать від волі податкового органу та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду.

5. В свою чергу Товаристо з обмеженою відповідальністю Веста не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

6. Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7. Конституція України.

7.1. Стаття 129.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

8. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017):

8.1. Стаття 13.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

8.2. Частина друга статті 49.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

8.3. Частина перша статті 185.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

8.4. Частина друга статті 186.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

8.5. Частина четверта статті 189.

Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Приписи частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

11. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 23.01.2017 надавав контролюючому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги, зокрема щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження. Наведені відповідачем у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними , з огляду на ненадання належних доказів поважності причин пропуску такого строку, у зв`язку з чим Одеський апеляційний адміністративний суд 28.02.2017 постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі абзацу 2 частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено належними доказами наявність обґрунтованих обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у клопотанні відповідача суд умотивовано визнав неповажними.

Суд обґрунтовано зазначив, що подання апеляційної скарги майже через десять місяців після її повернення Одеським апеляційним адміністративним судом не можна визнати обґрунтованою підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки відсутність фінансування для усунення недоліку апеляційної скарги в частині сплати судового збору не може бути належним доказом поважності причин пропуску такого строку.

Крім того, суд також зауважив, що Державною податковою інспекцією у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області не усунуто інші недоліки апеляційної скарги, вказані в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не надано суду документа про доплату суми судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

13. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

В свою чергу, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, контролюючим органом не надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань.

14. У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

15. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

16. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суд касаційної інстанції вважає, що вказані контролюючим органом причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.

17. Таким чином, оскільки Державною податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області не доведено наявність обґрунтованих підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний адміністративний суд дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

18. З урахуванням частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №815/6651/15 - без змін.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статі 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статі 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 344, 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 у справі №815/6651/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова