Рішення
від 22.07.2020 по справі 916/697/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/697/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Кожухарь Є.І.

розглянувши у підготовчому засіданні позовну заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю НТ-Інжиніринг (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 6-Б, офіс 275, код ЄДРПОУ 37100427)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнери України (65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушко, буд. 29, офіс 228, код ЄДРПОУ 42163494)

про стягнення та розірвання договору, -

за участю представників сторін :

від позивача: Харчина Е.О., адвокат, довіреність 29.04.2020

від відповідача: Попов В.В., адвокат, довіреність 05.02.2019

Суть спору: ТОВ НТ-Інжиніринг звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ Контейнери України про стягнення 179100 грн. суми попередньо сплаченого авансу за товар, 3337,33 грн. пені, 3640,72 грн. процентів за користування авансовими коштами та розірвання договору купівлі-продажу товару №13/2020 від 13.01.2020.

Підставою для звернення до господарського суду позивач визначив неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу товару №13/2020 від 13.01.2020.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 30.04.2020 о 12:00.

Ухвалою суду від 29.04.2020 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НТ-Інжиніринг за вх.№10344/20 від 27.04.2020 про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, вирішено провести підготовче засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon .

У підготовчому засіданні 30.04.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 13.05.2020 о 11:45. У підготовчому засіданні 13.05.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 27.05.2020 об 11:40. У підготовчому засіданні 27.05.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 23.06.2020 об 11:00. У підготовчому засіданні 23.06.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 07.07.2020 о 15:00.

07.07.2020 за вх.№17710/20 до суду від позивача надійшло клопотання про застосування до відповідача заходів процесуального примусу, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, на розгляді якого у підготовчому засіданні 22.07.2020 позивач визначив не наполягати та відповідно у підготовчому засіданні 22.07.2020 судом у протокольній формі залишено подане позивачем клопотання без розгляду.

У підготовчому засіданні 07.07.2020 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 22.07.2020 о 16:00.

20.07.2020 за вх.№18902/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач повідомив про часткову сплату заборгованості на суму 20000 грн. та визнання позовних вимог про стягнення 159100 грн. суми попередньо сплаченого авансу за товар, 3337,33 грн. пені, 3640,72 грн. процентів за користування авансовими коштами, розірвання договору купівлі-продажу товару №13/2020 від 13.01.2020, 3014,46 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 22.07.2020 закрито провадження у справі №916/697/20 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнери України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НТ-Інжиніринг 20000 грн. суми попередньо сплаченого авансу.

У підготовчому засіданні 22.07.2020 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, прийняти рішення по суті та погодився на запропоновану відповідачем зменшену суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 22.07.2020 визнав позовні вимоги у редакціі відзиву на позов та не заперечував проти прийняття рішення на етапі підготовочго провадження у справі.

Відповідно до вимог ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

13.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Контейнери України (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю НТ-Інжиніринг (покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу товару №13/2020, відповідно до якого продавець зобов`язався здійснити поставку та передати у власність покупця товар в асортименті та за цінами, зазначеними в специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець - прийняти товар належної якості та кількості і оплатити його згідно умов даного договору.

Згідно з п.3.1 договору покупець здійснює попередню оплату вартості товару на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури в обсязі 60% загальної вартості товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку.

У відповідності до розділу 4 договору продавець зобов`язався здійснити поставку всього товару та передати його покупцю протягом п`ятнадцяти робочих днів з моменту отримання покупцем на його банківський рахунок попередньої оплати згідно п.3.1 цього договору. Місце поставки товару та умови поставки товару зазначаються у специфікації. Продавець зобов`язався повідомити покупця про поставку товару не менше ніж за три робочих дні до дня передачі товару покупцю. Товар може поставлятися партіями. В разі поставки товару партіями, покупець здійснює прийом окремих партій товару. В разі поставки товару партіями, строк поставки всього товару не повинен перевищувати строків визначених п.4.1 договору.

За п.п. 7.1, 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором. За порушення строків передачі товару покупцеві, встановлених цим договором, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого (невчасно поставленого) товару за кожний день затримки, а також 24% річних від вартості непоставленого (невчасно поставленого) товару у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п.п. 10.2,10.4,10.9 договору останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами договору своїх зобов`язань. Невід`ємною частиною цього договору є специфікація та інші додатки до нього. З усіх питань, не врегульованих в тексті даного договору, сторони керуються чинним законодавством України.

Як вбачається із специфікації до договору купівлі-продажу товару №13/2020 від 13.01.2020 товар - 20 фут. контейнер (новий) СІР м. Кропивницький, кількість одиниць - 3, загальна вартість - 298500 грн., умови поставки товару - СІР, згідно умов ІНКОТЕРМ 2010, адреса пункту доставки - м. Кропивницький, вул. Волкова, 13Г. Вказана специфікація складена та підписана уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплено печатками.

ТОВ Контейнери України виставлено ТОВ НТ-Інжиніринг рахунок на оплату №14 від 13.01.2020 на суму 179100 грн. з ПДВ.

ТОВ НТ-Інжиніринг внесено 179100 грн. попередньої оплати за договором №13/2020 від 13.01.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1251 від 17.01.2020.

13.02.2020 за №13-02-2001081 ТОВ НТ-Інжиніринг направлено адресу ТОВ Контейнери України лист щодо порушення зобов`язань за договором №13/2020 від 13.01.2020, в якому ТОВ НТ-Інжиніринг вимагало в строк трьох робочих днів з дати отримання цього повідомлення повернути отримані в якості передоплати кошти в сумі 179100 грн. з ПДВ, договір №13/2020 від 13.01.2020 вважати розірваним, а виконання договору в зв`язку з простроченням - таким, що втратило інтерес для ТОВ НТ-Інжиніринг . У випадку невиконання цих вимог ТОВ НТ-Інжиніринг залишило за собою право вимагати сплати штрафних санкцій, передбачених договором, повернення суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 24 процентів річних від простроченої суми, а також компенсації понесених затримкою поставки контейнерів збитків, в тому числі заподіяної репутаційної шкоди.

14.02.2020 за №1/1402 ТОВ Контейнери України направлено на адресу ТОВ НТ-Інжиніринг відповідь на лист №13-02-2001081 від 13.02.2020, де повідомлено що товар (контейнери) знаходяться в порту Гамбург, виникли тимчасові складнощі з пошуком перевізника, документи на підтвердження факту придбання для ТОВ НТ-Інжиніринг товару будуть надіслані електронною поштою 17.02.2020, а також повідомлено, що відвантаження буде здійснено 18.02.2020, прибуття в розпорядження ТОВ НТ-Інжиніринг не пізніше 25.02.2020.

17.02.2020 за вх.№17-02-2002081 ТОВ НТ-Інжиніринг направлено на адресу ТОВ Контейнери України повторне повідомлення про втрату інтересу та повернення передоплати за договором №13/2020 від 13.01.2020, в якому вимагало негайного повернення сплаченої 17.01.2020 ТОВ НТ-Інжиніринг попередньої оплати за товар в сумі 179100 грн.

Неповернення відповідачем суми попередньо сплаченого авансу стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

В процесі розгляду справи відповідачем сплачено 20000 грн. суми попередньо сплаченого авансу, у зв`язку з чим судом частково закрито провадження у справі №916/697/20 та на розгляді суду відповідно залишились вимоги про стягнення з відповідача 159100 грн. суми попередньо сплаченого авансу за товар, 3337,33 грн. пені, 3640,72 грн. процентів за користування авансовими коштами та розірвання договору купівлі-продажу товару №13/2020 від 13.01.2020.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач виконав зобов`язання за договором №13/2020 купівлі-продажу товару від 13.01.2020 в повному обсязі, перерахував у встановлений строк 179100 грн. суми попередньої оплати вартості товару відповідачу, після звернення з даним позовом до суду відповідачем було сплачено (повернуто) позивачу 20000 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не заперечується. Отже, виходячи з наявних матеріалів справи господарський суд вважає доведеним та підтвердженим борг відповідача перед позивачем у розмірі 159100 грн., що визнається відповідачем.

Щодо заявленої до стягнення пені у розмірі 3337,33 грн. та процентів за користуванням авансовими коштами у розмірі 3640,20 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з ст.ст. 216, 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно з ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені штраф та пеня (ч.1 ст. 230 ГК України).

Як вище встановлено судом, пунктом 7.2 укладеного між сторонами договору встановлено, що за порушення строків передачі товару покупцеві, встановлених цим договором, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого (невчасно поставленого) товару за кожний день затримки, а також 24% річних від вартості непоставленого (невчасно поставленого) товару у відповідності зі ст. 625 ЦК України.

Враховуючи факт прострочення повернення відповідачем суми сплаченого авансу, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, враховуючи визнання відповідачем заявлених до стягнення сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 3337,33 грн. пені та 3640,72 грн. процентів за користування авансовими коштами.

Щодо заявленої вимоги про розірвання договору купівлі-продажу товару №13/2020 від 13.01.2020 слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приписами п.4.1 договору встановлено, що продавець зобов`язується здійснити поставку всього товару та передати його покупцю протягом п`ятнадцяти робочих днів з моменту отримання покупцем на його банківський рахунок попередньої оплати згідно п.3.1 цього договору.

Як вище встановлено судом, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань - неналежно виконав умови договору купівлі-продажу товару №13/2020 від 13.01.2020, не здійснив поставку у встановлений строк, не повернув попередню оплату товару, що обумовило виникнення у відповідача боргу, є істотним порушенням умов договору та відповідно підставою для його розірвання, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу товару №13/2020 від 13.01.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як свідчать матеріали справи, у відзиві на позовну заяву за вх.№18902/20 від 22.07.2020 відповідач визнав позов в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У відповідності до ч.3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Перевіривши наявність відповідних повноважень на подання до суду відповідної заяви про визнання позову, не встановивши обставин того, що визнання позову суперечить або порушує права та інтереси інших осіб, суд з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Інжиніринг про стягнення з відповідача 159100 грн. суми попередньо сплаченого авансу за товар, 3337,33 грн. пені, 3640,72 грн. процентів за користування авансовими коштами та розірвання договору купівлі-продажу товару №13/2020 від 13.01.2020 є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч.5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 року по справі №922/2075/19.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015 pоку, "Гімадуліна та інші проти Україїш" від 10.12.2009 року, "Двойних проти України" від 12.10.2006 pоку, "Меріт проти України" від 30.03.2004 pоку, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 pоку ЄСПЛ вказував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").

Згідно з ч.2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням того, що позивач не заперечив проти зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та погодився на запропоновану відповідачем зменшену суму 7000 грн., враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, господарський суд виходить з критерію розумності розміру адвокатських витрат, зважаючи на конкретні обставини справи, та покладає на відповідача витрати позивача на оплату послуг адвоката у сумі 7000 грн., в решті заявлених витрат на професійну правничу допомогу судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 183, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю НТ-Інжиніринг задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Контейнери України (65104, м. Одеса, просп. Академіка Глушко, буд. 29, офіс 228, код ЄДРПОУ 42163494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НТ-Інжиніринг (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 6-Б, офіс 275, код ЄДРПОУ 37100427) 159100 /сто п`ятдесят дев`ять тисяч сто/ грн. суми попередньо сплаченого авансу за товар, 3337 /три тисячі триста тридцять сім/ грн. 33 коп. пені, 3640 /три тисячі шістсот сорок/ грн. 72 коп. процентів за користування авансовими коштами, 3014 /три тисячі чотирнадцять/ грн. 46 коп. судового збору та 7000 /сім тисяч/ грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Розірвати договір купівлі-продажу товару №13/2020 від 13.01.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Контейнери України та Товариством з обмеженою відповідальністю НТ-Інжиніринг .

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 24 липня 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення22.07.2020
Оприлюднено27.07.2020
Номер документу90591826
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/697/20

Рішення від 22.07.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 22.07.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 22.07.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 22.07.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 16.07.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 10.07.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 24.06.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 28.05.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 13.05.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

Ухвала від 06.05.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бездоля Ю.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні