Постанова

від 21.07.2020 по справі 910/18141/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2020 року м.Дніпро Справа № 910/18141/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання: Вітко Г.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК Трейдопт" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020 року (суддя Смірнов О.Г., повний текст складено 06.04.2040 року) у справі №910/18141/19

за позовом: Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК Трейдопт" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4)

про стягнення 166 919,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

До Господарського суду Запорізької області за підсудністю відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 надійшла позовна заява за вих. №4382/26/3-2019 від 16.12.2019 Національної поліції України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК Трейдопт" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 166919,32 грн. за договором про закупівлю форменого одягу № 122 НП від 11.06.2019.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання договором про закупівлю форменого одягу № 122 НП від 11.06.2019 в частині строків поставки товару.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020 року у справі №910/18141/19 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК Трейдопт", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, ідентифікаційний код 41737375, на користь Національної поліції України, 01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, ідентифікаційний код 40108578, пеню в сумі 166919 (сто шістдесят шість тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 32 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2503 (дві тисячі п`ятсот три) грн. 79 коп.

Рішення мотивовано тим, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення відповідачем строку поставки товару, встановленого умовами договору, а відповідач в свою чергу не довів, що порушення строку поставки товару відбулося за відсутності його вини.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням господарського суду, до апеляційної інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК Трейдопт" із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020 року по справі №910/18141/19 і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити клопотання про зменшення штрафних санкцій, а саме пені на 90%, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК Трейдопт" на користь Національної поліції України пеню у розмірі 16691,93 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

- з метою належного виконання свої зобов`язань перед Національною поліцією України за договорами №122НП від 11.06.2019 і №124НП від 11.06.2019 року, ТОВ МІК Трейдопт уклало договір і іншим підприємством ТОВ МІК договір поставки № 1 від 02.04.2018 року. Оскільки обставини щодо неможливості своєчасно виконати зобов`язання за аналогічним договором №124 НП від 11.06.2019 є аналогічним обставинам неможливості своєчасного виконання умов договору № 122 НП від 1.06.2019 року, то висновок Київської Торгово - промислової палати №1703-4/325 від 19.07.2019, яким констатовано, що вина ТОВ МІК Трейдопт у недотриманні строків виконання зобов`язань за договором № 124НП від 11.06.2019 відсутня як така, а порушення строків відбувається внаслідок істотної зміни обставин, які виникли після укладення договору і суттєво впливають на можливість виконання постачальником ТОВ МІК Трейдоп обов`язків за договором, слід приймати як доказ настання істотної зміни обставин, які вплинули на незалежно від ТОВ МІК Трейдопт на можливість виконання зобов`язання з поставки. Скаржник вважає, що суд безпідставно не врахував вищезазначені обставини.

- клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 90 % було належним чином обґрунтовано, суд мав можливість встановити винятковість причин прострочення виконання зобов`язання відповідачем: ступінь виконання зобов`язань - 100%; причина неналежного виконання зобов`язань виникла внаслідок істотної зміни обставин, що встановлено висновком Київської Торгово- промислової палати № 1703-4/325 від 19.07.2019; незначність прострочення виконання зобов`язання; розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій не є співмірним із збитками, наявність яких позивачем не доведена; поведінка відповідача свідчить про добросовісне відношення до спірної ситуації. Суду першої інстанції була доведена правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, відповідно до якої Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором . Також скаржник посилається на судову практику, викладену у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 022.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 року у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19, у яких розглядалися питання зменшення штрафних санкцій. Зазначене на думку скаржника свідчить, про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норму ч.1 ст. 233 ГК України.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, погоджуючись, зокрема, з висновками суду першої інстанції.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2020 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Вечірка І.О., Верхогляд Т.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК Трейдопт" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020 року (суддя Смірнов О.Г., повний текст складено 06.04.2040 року) у справі №910/18141/19 та призначено до розгляду у судове засідання на 21.07.2020 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 20.07.2020 року, у зв`язку з відпусткою судді Вечірка І.О. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №910/18141/19 за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю: Білецьку Л.М., суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.

21.07.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справ, у зв`язку із запровадженням карантину на території України, а також вказує на те що не отримав відзив на апеляційну скаргу, а тому не може надати свої заперечення на відзив.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, явка учасників справи у судове засідання була визнана необов`язковою, а сторони мали можливість приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі з використанням власних технічних засобів, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.

Також, колегія суддів зазначає, що 21.07.2020 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який 15.07.2020 року був направлений на адресу суду та на адресу відповідача, а тому позивач міг надати заперечення на відзив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020 у справі № 910/18141/19 слід залишити без змін з огляду на наступне.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

11.06.2019 між Національною поліцією України, далі Покупець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК Трейдопт", далі Постачальник, був укладений договір № 122 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1811), далі Договір.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов`язується у 2018 році поставити Покупцю костюм (сорочка, брюки) типу А (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1811), далі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Загальна кількість Товару, що підлягає поставці та ціна одиниці Товару визначається у Специфікації Товару (Додаток № 1 до Договору) і Ростовці Товару (Додаток № 2 до Договору).

Згідно із п. п. 3.1., 3.2. Договору ціна Договору становить 6 822 540,00 грн. (шість мільйонів вісімсот двадцять дві тисячі п`ятсот сорок грн. 00 коп.), у тому числі ПДВ 1 137 090,00 грн. (один мільйон сто тридцять сім тисяч дев`яносто грн. 00 коп.). Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін на підставах, визначених законодавством у сфері публічних закупівель.

Умовами п. п. 4.1., 4.2. Договору сторони визначили що розрахунки проводяться шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у цьому Договорі, протягом бюджетного періоду. Підставою для проведення розрахунків є накладна (накладна повинна бути оформлена та містити обов`язкові реквізити відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зміст та обсяг господарської операції, зазначеної в накладній, повинен відповідати Специфікації Товару (Додаток № 1 до Договору), підписаній уповноваженими особами сторін. Сторони дійшли спільної згоди, що бюджетні зобов`язання Покупця за цим Договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань та фактичного надходження коштів Державного бюджету на зазначені цілі Покупця.

Відповідно до п. 5.1. - 5.3., 5.5. Договору Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару протягом 30 календарних днів з дати набрання чинності цього Договору, за адресою Покупця у місті Києві (вул. Святошинська, 27, Київ, 03115). У разі, якщо останній день поставки припадає вихідний або святковий день, то останнім днем поставки вважається перший за ним робочий день. Датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної. Постачальник надає на кожну партію Товару супровідний лист на поставку Товару (Додаток № 5 до Договору), який містить інформацію щодо найменування, розміру, сорту та якості Товару. Право власності Покупця на переданий Товар виникає з моменту прийняття Товару, факт якого засвідчується відміткою Покупця на відповідній накладній. Ризик випадкового зіпсування Товару несе власник.

Підпунктом 8.3.1. п. 8.3. Договору передбачений обов`язок Постачальника, а саме: забезпечити поставку (передачу) Товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно із п. 12.1. Договору договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у Покупця та діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами умов цього Договору.

Позивач в позові вказував, що відповідач допустив порушення умов договору щодо строків поставки товару, у зв`язку з чим на підставі п. 9.2. Договору намагається стягнути з останнього пеню в сумі 166919,32 грн. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов`язання щодо поставки Товару з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому, день поставки Товару поставленого Постачальником з порушенням строку, передбаченого пунктом 5.1. розділу 5 цього Договору, вважається днем прострочення, за який Постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього Договору.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем до Договору була підписана Специфікація Товару, якою передбачена поставка костюмів (сорочка, брюки) типу А в кількості 5800 комплектів за ціною 1176,30 грн. за одиницю з ПДВ на загальну суму 6822540,00 грн. з ПДВ.

Так, на виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товар, передбачений умовами Специфікації, на загальну суму 6704910,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться у справі (том 1, а.с. 45-49), а саме:

- накладною № РН-0711/05 від 15.07.2019 на суму 227025,90 грн.;

- накладною № РН-0731/01 від 31.07.2019 на суму 402294,60 грн.;

- накладною № РН-0806/02 від 06.08.2019 на суму 6075589,50 грн.

Втім, при виконанні свого обов`язку з поставки товару позивачу відповідач допустив порушення строку поставки, встановленого умовами п. 5.1. Договору.

З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із п. п. 5.1., 5.2. Договору Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару протягом 30 календарних днів з дати набрання чинності цього Договору, за адресою Покупця у місті Києві (вул. Святошинська, 27, Київ, 03115). У разі, якщо останній день поставки припадає вихідний або святковий день, то останнім днем поставки вважається перший за ним робочий день. Датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної.

Таким чином згідно умов п. 5.1. Договору стор поставки товару настав 11.07.2019, прострочка виникла з 12.07.2019.

Докази у справі свідчать, що товар був поставлений відповідачем з порушенням встановленого умовами п. 5.1. Договору строку, а саме: за накладною № РН-0711/05 від 15.07.2019 з порушенням на 4 календарних дні, за накладною № РН-0731/01 від 31.07.2019 з порушенням на 20 календарних днів, за накладною № РН-0806/02 від 06.08.2019 з порушенням на 26 календарних днів.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань за договором, а саме порушення строку поставки товару, встановленого умовами Договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Приписами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором нарахував відповідачу пеню за порушення строків поставки товару на підставі п. 9.2. Договору на загальну суму 166919,32 грн.

В процесі розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем з посиланням на приписи ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України було заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій на 90 %, а саме пені до суми 16691,93 грн.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, до обставин, що ускладнюють виконання рішення відповідач відносить те, що неможливість своєчасно виконати зобов`язання за договором № 122НП від 11.06.2019 була викликана істотною зміною обставин. Зокрема вказує, що відповідач має низку укладених з позивачем аналогічних договорів, період поставки по яких визначено на той самий період, які по спірному договору № 122НП від 11.06.2019. Одним із таких аналогічних договорів був договір № 124НП від 11.06.2019, строк поставки товару і допущений строк прострочення за яким припав на один і той же період, що і за договором № 122НП від 11.06.2019. Зазначає, що неможливість своєчасно виконати зобов`язання за аналогічним договором № 124НП від 11.06.2019 викликана істотною зміною обставин, яка встановлена висновком Київської торгово-промислової палати № 1703-4/325 від 19.07.2019. Вказує, що даним висновком констатовано, що вина ТОВ "МІК Трейдопт" у недотриманні строків виконання зобов`язань за договором № 124НП від 11.06.2019 відсутня як така. Зокрема, з метою належного виконання своїх зобов`язань перед Національною поліцією України за договорами № 122НП від 11.06.2019 та № 124НП від 11.06.2019 ТОВ "МІК Трейдопт" уклало із іншим підприємством ТОВ "МІК" договір поставки № 1 від 02.04.2018, однак після прийняття замовлення до виконання від виробника товару ТОВ "МІК" у листі № 07-06/02/5 від 05.07.2019 надійшла інформація про затримку виготовлення і відвантаження готової продукції на 75 днів через проблеми із автоматичним розкрійним комплексом (невідповідність розмірів крою заданим та випуску бракованого крою), що унеможливило виготовлення продукції в обумовлені раніше терміни через відсутність достатнього обсягу тканини. Відповідач зазначає, що ця непередбачувана затримка постачання за договором № 1 від 02.04.2018 потягла за собою також порушення термінів поставки за договором № 124НП від 11.06.2019, відповідно, затримка вплинула і на можливість своєчасно поставити товар за договором № 122НП від 11.06.2019. Разом з тим вказує, що відповідач виконує значний обсяг замовлень для державних потреб, за період з 01.03.2018 по 31.12.2019 ТОВ "МІК Трейдопт" уклало 74 угоди, продукція, що постачається відповідачем, спрямована на забезпечення державних потреб і за державні кошти, в тому числі для потреб оборони країни (для Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України). Також вказує, що продукція, яка постачається відповідачем, спрямована на забезпечення військ, у тому числі, що знаходяться у зоні проведення АТО на сході України, обсяг замовлень у останні роки значно зріс, підприємство працює понаднормово залучаючи всі наявні ресурси задля виконання ним своїх зобов`язань перед державою. Поряд з цим зазначає, що в результаті провадження господарської діяльності протягом третього і четвертого кварталу 2019 фінансовий стан ТОВ "МІК Трейдопт" дійсно має ознаки збитковості, адже показник чистого прибутку зменшився з 57,7 тис. грн. до 43,2 тис. грн.

Так, умовами п. 10.1. - 10.5. Договору № 122НП від 11.06.2019 передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін. До форс-мажорних обставин належать обставини, визначені у частині другій ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні". Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України постраждалій стороні за цим Договором. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 30 (тридцять) календарних днів, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. У такому разі жодна із сторін не має права вимагати від іншої сторони відшкодування можливих збитків.

Пунктом 13.2. Договору сторони визначили, що настання істотних змін обставин, які сторони не могли передбачити при укладенні цього Договору, підтверджується виключно висновком щодо унеможливлення виконання зобов`язань за цим Договором, виданим Торгово-промисловою палатою України.

Однак, висновок Київської торгово-промислової палати № 1703-4/325 від 19.07.2019, на який посилається відповідач, був складений за результатами аналізу іншого договору, а саме - договору про закупівлю форменого одягу № 124НП від 11.06.2019, а відтак не може бути доказом, який підтверджує факт істотної зміни обставин та/або виникнення обставин непереборної сили, що вплинули на своєчасність виконання обов`язку з поставки товару позивачу саме за договором № 122НП від 11.06.2019.

Відповідач не надав суду докази виникнення обставин непереборної сили в розумінні умов п. 10.4. договору № 122НП від 11.06.2019 та докази настання істотної зміни обставин в розумінні п. 13.2. Договору, які унеможливили своєчасне виконання обов`язку з поставки товару.

Разом з тим відповідач не надав суду будь-яких доказів повідомлення позивача про виникнення обставин непереборної сили у письмовій формі, як вказано в п. 10.3. Договору, або будь-яких документів, які свідчать про поважність причин пропуску строку поставки товару.

Згідно із п. 13.1. Договору будь-які зміни і доповнення до цього Договору, в тому числі щодо коригування його ціни, вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовому вигляді та підписані уповноваженими на це представниками сторін.

Втім, відповідач не надав суду докази звернення до позивача з повідомленням про порушення строків поставки, з пропозицією внести зміни щодо строків поставки товару за Договором, як і не надано доказів вжиття всіх можливих заходів для недопущення такого порушення.

Відповідач виконує значний обсяг замовлень для державних потреб та протягом тривалого часу з урахуванням приписів ст. ст. 42, 44 ГК України, однак це не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення стоків поставки товару за договором № 122НП від 11.06.2019.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність підстав для зменшення розміру пені на 90% до суми 16691,93 грн., відтак клопотання останнього про зменшення штрафних санкцій правомірно відхилено судом місцевим господарським судом.

Позивач довів суду факт порушення відповідачем строку поставки товару, встановленого умовами п. 5.1. Договору.

Такими чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на висновок Київської Торгово - промислової палати № 1703-4/352 від 19.07.2019, як на підтвердження факту істотної зміни обставин, що вплинули на своєчасність виконання зобов`язань з поставки товару за Договором № 122НП від 11.06.2019 року, оскільки даний висновок був складений за результатами аналізу іншого договору, а саме - договору про закупівлю форменого одягу № 124НП від 11.06.2019.

Колегія суддів зазначає, що належним доказом, який підтверджував би факт істотної зміни обставин, що вплинули на своєчасність виконання зобов`язань з поставки товару за договором № 122НП від 11.06.2019 року, може бути висновок Торгово - промислової палати України щодо унеможливлення виконання зобов`язань саме за результатом аналізу договору № 122 НП, як це передбачено п. 13.2. цього Договору, однак такий висновок в матеріалах справи відсутній.

Стосовно доводу скаржника про неправильне застосування судом першої норм ст. 233 ГК України колегія суддів зазначає наступне.

Вирішуючи, у тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідком порушення зобов`язання, невідповідності розміру, стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 18.06.2019 у справі №914/891/16).

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Тобто, в контексті зазначеного, наявність обставин для зменшення штрафних санкцій повинна бути доведена належними та допустимими доказами саме відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що доводи скаржника щодо затримки поставки товару позивачу через виконання інших замовлень для державних потреб не є поважними, оскільки свідчать лише про надання відповідачем переваги по виконанню своїх зобов`язань за іншими договорами.

При цьому, судом враховано, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення відповідачем, дій спрямованих на вирішення питання щодо відстрочення поставки товару, внесення змін до договору щодо зміни терміну (строку) поставки товару тощо.

Колегія суддів зазначає, що прострочення відповідачем терміну поставки товару в даному випадку не має ознак винятковості та поважності, а передбачена договором штрафна санкція не є надмірно великою, скаржником не доведено винятковість випадку, з урахуванням інтересів обох сторін, не наведено причин неналежного виконання зобов`язання, яке стало підставою для застосування заходів відповідальності позивачем, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення.

З наведеного вбачається, що у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати наявними та належним чином доведеними обставини, які є достатніми для зменшення штрафних санкцій у відповідності до ст. 233 ГПК України та ст. 551 ЦК України.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Право скаржника не порушено.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020 року у справі №910/18141/19 ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення - без змін.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК Трейдопт" на рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020 року у справі №910/18141/19- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 30.03.2020 року у справі №910/18141/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 27.07.2020 року .

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді Ю.Б. Парусніков

Т.А. Верхогляд