Рішення

від 21.07.2020 по справі 911/723/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/723/20

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання О.О.Стаднік, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради Київської області, м. Фастів, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Діскам , м. Фастів, Київська область

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача - С.А.Курбет

від відповідача - не з`явився

від прокуратури - О.Є.Івашин

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради Київської області №38-88-1628вих20 від 20.03.2020 року (вх. №737/20 від 24.03.2020 року) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Діском (далі - відповідач) про стягнення 604749,25 грн. безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/723/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.04.2020 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 21.04.2020 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року відкладено підготовче засідання на 12.05.2020 року.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 12.05.2020 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 12.05.2020 року продовжено строки підготовчого провадження у справі №911/723/20 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 23.06.2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 23.06.2020 року втретє не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не надіслав.

Ухвалою суду від 23.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.07.2020 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 21.07.2020 року без поважних причин не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні 21.07.2020 року вимоги позовної заяви підтримали та просили суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року №18, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що ухвали суду направлені судом на адресу відповідача, що внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 7, наявним у матеріалах справи витягом №1006621805 станом на 23.03.2020 року та згідно з відомостями, отриманими судом з офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження пересилання відправлень, повернуто із зазначенням причини - за закінченням встановленого строку зберігання та відправлення не вручено .

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача та про розгляд справи за відсутності повноважного представника відповідача.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 21.07.2020 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів: будівля хлібзаводу А , будівля КПП Б , будівля підсобного приміщення Д , будівля гаража Е за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, буд. 7 належить на праві власності ТОВ Діском на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.2005 року №2241, посвідченого приватним нотаріусом Фастівського міського нотаріального округу Сушановою Т.В.

Рішенням Фастівської міської ради від 05.02.2009 року №6/30-ХLIХ-V Про передачу в оренду земельної ділянки під існуючими будівлями та спорудами для здійснення підприємницької діяльності в м. Фастові по вул. Великоснітинській, 7, ТОВ Діском , земельну ділянку за адресою вул. Великоснітинська, 7, м. Фастів, Київська область, площею 0,4671 га, під існуючими будівлями та спорудами передано в оренду ТОВ Діском для здійснення підприємницької діяльності (складські приміщення та торгівля будівельними матеріалами) із застосуванням коефіцієнту підвищення для встановлення орендної плати - 12 . Зобов`язано ТОВ Діском в місячний термін зареєструвати договір оренди земельної ділянки. Однак, як зазначає прокурор, в подальшому між Фастівською міською радою та ТОВ Діском договір оренди земельної ділянки не укладено, з причин ухилення ТОВ Діском від укладення такого договору.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 3211200000:02:003:0249, що знаходиться за адресою: вул. Великоснітинська, 7, м. Фастів, Київська область, площею 0,4671 га, що перебуває у комунальній власності, передано в оренду ТОВ Діском .

Згідно Акту, складеного комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам виконавчого комітету Фастівської міської ради №3 від 15.03.2018 року вирішено стягнути з ТОВ Діском суму безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою (збитків) за період з 01.03.2015 по 01.03.2018 за земельну ділянку загальною площею 0,4671 га з кадастровим номером 3211200000:02:003:0249, яка розташована в м. Фастів по вул. Великоснітинській, 7 у розмірі 992466,26 грн. Зазначений Акт №3 від 15.03.2018 року надіслано на адресу ТОВ Діском .

Згідно акту комісійного обстеження земельної ділянки від 13.01.2020 року, складеного комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам виконавчого комітету Фастівської міської ради, на земельній ділянці з кадастровим номером 3211200000:02:003:0249 розташовані: будівля хлібзаводу, будівля КПП, будівля підсобного приміщення, будівля гаража. На час обстеження встановлено, що ТОВ Діском здає в оренду будівлю гаража фізичній особі - підприємцю Северенчику Ігорю Анатолійовичу для здійснення ремонту автотранспорту.

Листом Головного управління ДПС у Київській області №1118/9/10-36-04-03 від 16.01.2020 року повідомлено Фастівську місцеву прокуратуру про те, що ТОВ Діском (код ЄДРПОУ 32599432) побуває на податковому обліку у Васильківському управлінні ГУ ДПС у Київській області. Згідно переліку орендарів, з якими укладено договори оренди Фастівською міською радою за період 2017-2019 роки та які передавались до контролюючого органу, відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України ТОВ Діском не зазначено. У зв`язку із чим, податковий розрахунок з орендної плати з юридичних осіб підприємством не подавався, а орендна плата не сплачувалась. З метою уникнення втрат до бюджету ГУ ДПС у Київській області на адресу ТОВ Діском надіслано запит стосовно надання пояснень та документальних підтверджень щодо оподаткування земельної ділянки.

Таким чином, прокурор зазначає, що ТОВ Діском починаючи з 2009 року користувалося земельною ділянкою загальною площею 0,4671 га з кадастровим номером 3211200000:02:003:0249, яка розташована в м. Фастів по вул. Великоснітинській, 7, без відповідних правовстановлюючих документів.

Згідно Акту, складеного комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам виконавчого комітету Фастівської міської ради №2 від 16.01.2020 року вирішено стягнути з ТОВ Діском суму безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою (збитків) за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 за земельну ділянку загальною площею 0,4671 га з кадастровим номером 3211200000:02:003:0249, яка розташована в м. Фастів по вул. Великоснітинській, 7 у розмірі 597094,20 грн.

Згідно Акту, складеного комісією з питань визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам виконавчого комітету Фастівської міської ради №10 від 17.02.2020 року вирішено стягнути з ТОВ Діском суму безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою (збитків) за період з 01.03.2017 по 29.02.2020 за земельну ділянку загальною площею 0,4671 га з кадастровим номером 3211200000:02:003:0249, яка розташована в м. Фастів по вул. Великоснітинській, 7 у розмірі 604749,25 грн.

Як зазначає прокурор в позовній заяві, Акт №10 від 17.02.2020 року про стягнення з ТОВ Діском безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою (збитків) у розмірі 604749,25 грн. рекомендованим листом з повідомленням направлено на адресу кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ТОВ Діском ОСОБА_1 . Проте, останнім вказаний акт залишено без відповіді та реагування, що підтверджує ухилення відповідача від добровільного відшкодування безпідставно збережених коштів (збитків).

Вказана сума безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою (збитків) визначена прокурором з урахуванням строків позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України та згідно розрахунку заборгованості за період з березня 2017 року по лютий 2020 року складає: за 10 місяців 2017 року сума безпідставно збережених коштів (збитків) складає 153101,08 грн.; за 12 місяців 2018 року сума безпідставно збережених коштів (збитків) складає 183721,29 грн.; за 12 місяців 2019 року сума безпідставно збережених коштів (збитків) складає 229651,61 грн. за 2 місяці 2020 року сума безпідставно збережених коштів (збитків) складає 38275,27 грн., всього 604749,25 грн.

Відповідно до розрахунку Фастівської міської ради за період з 01.03.2017 року по 29.02.2020 року розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив: за 2017 рік - 15310,11 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 3062021,53 грн., коефіцієнту підвищення для встановлення орендної плати - 6% за земельні ділянки для торгівлі будівельними матеріалами); за 2018 рік - 15310,11 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 3062021,53 грн., коефіцієнту підвищення для встановлення орендної плати - 6% за земельні ділянки для торгівлі будівельними матеріалами); за 2019 рік - 19137,63 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 4593032,30 грн., ставка орендної плати за землю в межах міста Фастова - 5% - торгівлі будівельними матеріалами); за 2019 рік - 38275,27 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки - 4593032,30 грн., ставка орендної плати за землю в межах міста Фастова - 5% - торгівлі будівельними матеріалами). З огляду на вказані розрахунки, за твердженням прокурора, всього за період з 01.03.2017 по 29.02.2019 відповідач повинен був сплатити до місцевого бюджету плату в розмірі 604749,25 грн. Вказану суму не отримав позивач, але міг би отримати в разі укладення між ним і відповідачем договору оренди землі.

Крім того, прокурором зазначено, що Фастівською міською радою з метою стягнення безпідставно збережених коштів (збитків) у розмірі несплаченої орендної плати на адресу ТОВ Діском та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи ТОВ Діском Бріх О.М. направлялися акти про стягнення безпідставно збережених коштів (збитків) від 08.10.2019 року №23, від 23.04.2019 року №4, від 17.12.2019 року №37, від 15.03.2018 року №3, від 16.01.2020 №2, однак такі акти залишено відповідачем без реагування.

Також, Фастівською міською радою з метою стягнення безпідставно збережених коштів (збитків) у розмірі несплаченої орендної плати та вжиття заходів досудового врегулювання спору на адресу ТОВ Діском неодноразово направлялися листи від 08.04.2019 року №06-31/1948, від 07.03.2019 року №06-31/1069, від 03.11.2017 року №06-31/4979, від 02.10.2017 року №06- 31/4437, від 07.08.2017 року №06-31/3488, від 23.09.2019 року №06-31/4928 з пропозицією з`явитися на засідання комісії власникам землі та землекористувачам виконавчого комітету Фастівської міської ради та претензію від 27.07.2016 року №06-31/3420 щодо невиконання рішення Фастівської міської ради щодо укладення договору оренди землі, представники ТОВ Діском запрошувалися на засідання вищезазначеної комісії шляхом розміщення повідомлення у газеті Перемога №41 від 03.10.2019 року.

З огляду на викладене, прокурор вважає, що ТОВ Діском користується земельною ділянкою з кадастровим номером 3211200000:02:003:0249 під будівлею хлібзаводу А , будівлею КПП Б , будівлею підсобного приміщення Д , будівлею гаража Е за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, буд. 7 з порушенням вимог земельного законодавства, а саме, без оформлення речових прав на вказану земельну ділянку та без сплати плати за землю в передбаченому законодавством розмірі. Таким чином, неправомірні дії відповідача, які виразились у користуванні земельною ділянкою без оформлення належних правовстановлюючих документів призвели до недоотримання бюджетом м. Фастова коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 604749,25 грн. у зв`язку із чим, прокурор в інтересах Фастівської міської ради Київської області звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

При звернені з позовною заявою до суду прокурором обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та визначені законом підстави для звернення до суду. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, прокурором визначено Фастівську міську раду Київської області. Надавши оцінку доводам прокурора щодо наявності підстав для звернення з позовом в інтересах держави, суд визнав їх обґрунтованими та прийняв позовну заяву до розгляду.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України та ст. 182 ЦК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 року №6, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Статтею 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Судом встановлено, що відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач володіє лише нежитловими будівлями, які знаходяться на спірній земельній ділянці. Рішенням Фастівської міської ради Київської області від 05.02.2009 року №6/30-XLIX-V затверджено технічну документацію із землеустрою щодо оформлення земельної ділянки площею 0,4671 в оренду ТОВ Діском під існуючими будівлями та спорудами для здійснення підприємницької діяльності в м. Фастові по вул. Великоснітинській, 7 та передано спірну земельну ділянку площею 0,4671 га в оренду під існуючими будівлями та спорудами для здійснення підприємницької діяльності в м. Фастові по вул. Великоснітинській, 7. Отже, враховуючи вказане рішення Фастівської міської ради Київської області у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нерухомим майном. Однак, ТОВ Діском користуючись земельною ділянкою під вказаним нерухомим майном, що підтверджено Актом комісійного обстеження земельної ділянки від 13.01.2020 року, до теперішнього часу належним чином не оформив речові права щодо спірної земельної ділянки та починаючи з 2009 року і станом на день подання позову не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

В обґрунтування позовних вимог прокурор з посиланням на ст.ст. 1212-1214 ЦК України, ст. 206 ЗК України, ст. 288 ПК України зазначив, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди землі Фастівська міська рада Київської області позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права позивача щодо неодержання грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Згідно ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення, цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

З викладеного вбачається, що збереження відповідачем грошових коштів, які мали б бути ним сплачені позивачу в якості орендної плати, відбулось за рахунок останнього, оскільки, він є власником земельної ділянки, тобто мало місце безпідставне збагачення відповідача, а відтак ТОВ Діском зобов`язане сплатити Фастівській міській раді Київської області грошові кошти безпідставно збережені внаслідок безоплатного користування спірною земельною ділянкою без належного оформлення.

Розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за використання безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Фастів здійснено комісією, створеною Фастівською міською радою, з урахуванням площі земельної ділянки, яка фактично займається належним відповідачу нерухомим майном, нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановленої пп. 1 п. 5 ст. 288 Податкового кодексу України мінімальної відсоткової ставки та складається з суми орендної плати за 10 місяців 2017 року, за 12 місяців 2018 року, за 12 місяців 2019 року та два місяці 2020 року. Отже, заявлені до стягнення кошти відповідають розміру орендної плати та складають 604749,25 грн.

Згідно правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 ст. 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Оскільки, рішенням Фастівської міської ради від 05.02.2009 року №6/30-ХLIX-V Про передачу в оренду земельної ділянки під існуючими будівлями та спорудами для здійснення підприємницької діяльності в м. Фастові по вул. Великоснітинській, 7, ТОВ Діском , земельну ділянку за вказаною адресою передано в оренду ТОВ Діском для здійснення підприємницької діяльності, а тому, з моменту прийняття зазначеного рішення відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, договір оренди не уклав, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкта нерухомого майна.

Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17.

Збитки за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та безпідставно набуте майно мають різну правову природу і підпадають під різне нормативно-правове регулювання. Втім, на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення, для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.01.2019 року у справі №912/1188/17.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охоронною земель комунальної власності, додержання земельного та екологічного законодавства.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних відносинах, є Фастівська міська рада Київської області.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З огляду на положення частини першої статті 83, частини першої статті 84 Земельного кодексу України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що ТОВ Діском зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Фастівська міська рада втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача. Розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна розрахований міською радою виходячи з розміру орендної плати за землю. Внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Фастова в особі Фастівської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Фастівської міської ради, як позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Основою для визначення розміру орендної плати, за приписами статей 14, 288 Податкового кодексу України, для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 року у справі №920/739/17).

Частинами 1, 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель визначено, що, за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель ).

Розмір позовних вимог визначено прокурором з розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою відповідачем, необхідною умовою його визначення відповідно до Закону України Про оренду землі , Податкового кодексу України та Земельного кодексу України є встановлення нормативної грошової оцінки землі, на підставі якої визначається розмір орендної плати. Так, до матеріалів справи додано Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки видані ГУ Держгеокадастру у Київській області (Відділ у Фастівському районі) на 2017 р. та 2018 р. Розрахунок заборгованості відповідача здійснено з урахуванням нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що підтверджується доданими до позову документами, а тому, суд дійшов висновку, що прокурором обґрунтовано та доведено розмір заявлених до стягнення позовних вимог.

В процесі розгляду справи, відповідачем не спростовано безпідставне збереження коштів у вигляді несплаченої орендної плати з користування спірною земельною ділянкою у сумі 604749,25 грн. Заборгованість відповідача станом на день прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовано, тому, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 604749,25 грн. безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати з користування спірною земельною ділянкою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Керівника Фастівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Діском про стягнення 604749,25 грн. безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діском (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 7, код ЄДРПОУ 32599432) на користь Фастівської міської ради Київської області (08500, Київська область, м. Фастів, площа Соборна, буд. 1, код ЄДРПОУ 34446857) 604749 (шістсот чотири тисячі сімсот сорок дев`ять) грн. 25 коп. безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діском (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Великоснітинська, 7, код ЄДРПОУ 32599432) на користь прокуратури Київської області (01014, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) 9071 (дев`ять тисяч сімдесят одну) грн. 24 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 27.07.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць