Дата документу 06.07.2020
Справа № 320/3756/19
Провадження № 2/937/231/20
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2020 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Бахаєва І.М.,
за участі секретаря - Фурсової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач по справі, в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , колишня дружина позивача - ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу з ініціативи ОСОБА_2 , вона з донькою змінили фактичне місце проживання, переїхавши до своєї матері за адресою: АДРЕСА_2 . У 2017 році ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_3 виїхали проживати за кордон до Російської Федерації. У зв`язку з цим, він дав нотаріальну письмову згоду колишній дружині на виїзд за кордон неповнолітньої доньки від 22.03.2017. З 2017 року по теперішній час ОСОБА_2 разом з донькою ОСОБА_4 за адресою реєстрації не проживали. Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 13.12.2017 визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що його донька ОСОБА_3 проживає окремо разом з матір`ю за кордоном у Російській Федерації з 2017 року, тому він не має можливості зняти її з реєстрації за місцем проживання добровільно, щоб реалізувати свої права та інтереси на власність у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 16 ЦК України. Вищевикладені обставини стали підставою звернення з даним позовом до суду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, від його представника - адвоката Юрова В.П. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки про виклик за останнім відомим місцем проживання, а саме: АДРЕСА_2 та розміщення оголошення про виклик до суду. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило. З урахуванням наведеного суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає можливим розглянути справу за її відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
В судове засідання представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області - Панасенко Н.О. не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, просить прийняти рішення врахувавши висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо вирішення спору стосовно визнання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, затверджений рішенням виконавчого комітету ММР ЗО від 28.11.2019 №240/8.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.06.2019 провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.08.2019 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.5ст.263ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно ч.1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. 7 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності на будинок підтверджується Договором дарування житлового будинку від 14.08.2010./а.с.14,15/
Сторони - позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_5 перебували в шлюбі, зареєстрованому 05 грудня 2008року у відділі РАЦС по місту Мелітополю Мелітопольського управління юстиції Запорізької області, актовий запис №1223, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб.
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження /а.с.10/
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31.05.2013, шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ін. к. НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ін. к. НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований 05 грудня 2008року у відділі РАЦС по місту Мелітополю Мелітопольського управління юстиції Запорізької області, актовий запис №1223, розірвано. Рішення набрало законної сили 02.07.2013./а.с.7/
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13.12.2017, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили 10.01.2018 /а.с.8/
22.03.2017, ОСОБА_1 було надано згоду на тимчасовий виїзд його малолітньої доньки ОСОБА_3 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Російської Федерації та/або тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим. Часовий проміжок, протягом якого дитина буде перебувати за межами України - з 23.03.2017 по 23.03.2018. Поїздка доньки за кордон відбуватиметься у супроводі її матері ОСОБА_8 . Дана заява посвідчена приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Земенковою Ю.А.. Зареєстровано в реєстрі за №739./а.с.9/
Згідно довідки відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 24.01.2018, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 на підставі заочного рішення суду від 13.12.2017 у справі №320/8503/17./а.с.11/
Згідно довідки старшої будинку АДРЕСА_3 від 05.10.2017, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ./а.с.12/
Згідно довідки голови квартального комітету №25 Мелітопольської міської ради народних депутатів від 05.03.2019, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 03.08.2017./а.с.13/
Згідно витягу з бази даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 разом з малолітньою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово перетинала державний кордон України, останній раз - 01.07.2019 в пункті пропуску Гоптівка, напрям - виїзд.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що родину ОСОБА_10 знає близько 15 років. Мешкала родина в будинку ОСОБА_1 , який дістався йому у спадок. Сам ОСОБА_12 вже десь пів року мешкає в Польщі . ОСОБА_2 бачив роки три тому на морі і з її слів вона разом з дитиною ОСОБА_4 мешкає в ОСОБА_14 та наскільки він зрозумів вийшла заміж. З ОСОБА_15 спілкується його колишня дружина, вони подруги.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Згідно з частинами першою, другою та третьою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
За змістом частини другої статті 18 Закону України Про охорону дитинства діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10 липня 2019 року № 465/7083/13-ц неповнолітні особи не можуть самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт їх не проживання у спірній квартирі, не можуть бути безумовною підставою для визнання їх такими, що втратили право користування зазначеним житлом.
Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 19 ЦК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, затвердженого рішенням виконавчого комітету ММР ЗО від 28.11.2019 №240/8, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області не має підстав підтримувати позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання малолітньої дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, у зв`язку з тим, що неможливо з`ясувати думку матері ОСОБА_7 щодо вирішення даного спору та неможливо з`ясувати відсутність поважності причин не проживання відповідача в житловому приміщенні, оскільки на бесіду до служби у справах дітей ММР ЗО для з`ясування думки матері щодо вирішення зазначеного спору та на засідання комісії з питань захисту прав дитини від 14.11.2019 ОСОБА_2 не з`явилася, жодних письмових пояснень щодо її ставлення до позовних вимог не надала./а.с.73,74/
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна від 24.02.2020, ОСОБА_8 на праві приватної спільної часткової власності належить 21/150 частка квартири АДРЕСА_5 .
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що права малолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання неповнолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для неповнолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків. Неповнолітня дитина не є самостійним суб`єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.
Отже, судом встановлена наявність іншого житла на праві власності у матері неповнолітньої дитини, з якою остання фактично проживає, а саме 21/150 частки квартири АДРЕСА_5 в якій можлива реєстрація малолітньої дитини. В ході судового розгляду судом не встановлено будь-яких перешкод або неможливості реєстрації малолітньої дитини у зазначеному приміщенні. Враховуючи викладене, судом не встановлено будь-яких порушень прав дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на достатній життєвий рівень у разі визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .
Отже, виходячи з вимог ч. 6 ст. 19 СК України, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, оскільки зазначені в ньому обставини є недостатньо обґрунтованими. У висновку відсутні будь-які відомості щодо перевірки іншого житла у ОСОБА_16 (матері дитини).
Проаналізувавши наведені правові норми, суд приходить до висновку, що інтереси малолітньої дитини даним рішенням не порушуються. Залишення малолітньої дитини зареєстрованою в спірному будинку без матері, з якою вона проживає в теперішній час суперечило б ст. 9 Конвенції про права дитини та ст. 160 СК України.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 95, 258, 259, 265, 280, 284, 354, 355 ЦПК України, ст. 19, 317, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, ЗУ Про охорону дитинства , суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину .
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ
Суд | Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2020 |
Оприлюднено | 28.07.2020 |
Номер документу | 90599447 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Бахаєв І. М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні