Рішення

від 21.07.2020 по справі 367/6206/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.07.2020 Справа № 367/6206/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Дехтяренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаврилівського старостинського округу Бучанської міської ради (Гаврилівська сільська рада Вишгородського району Київської області) про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року позивач звернулась до суду із позовом до Гаврилівського старостинського округу Бучанської міської ради (Гаврилівська сільська рада Вишгородського району Київської області) про встановлення юридичного факту та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, в якому просила встановити юридичний факт про те, що житловий будинок, який належав на праві приватної власності ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 08.04.1997 року, зареєстрованого в Вишгородському бюро технічної інвентаризації 09.04.1997 року, загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., разом із господарськими будівлями, в дійсності розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак у свідоцтвах про право власності, виданого виконкомом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 08.04.1997 року, зареєстрованого в Вишгородському бюро технічної інвентаризації 09.04.1997 року за № 492 та свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 15.05.1997 року серія НОМЕР_1 , допущено технічну помилку у визначенні номеру будинку за в„– 108, вірним вважати адресу: АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на набувальною давністю на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., з відповідною часткою належних до нього господарських та побутових будівель і споруд та на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3221882001:06:145:0107, загальною площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій знаходиться зазначене домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Гаврилівського Старостинського округу Бучанської міської ради, що належала ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю, серія ЯД № 721428 від 01.07.2008 року, припинивши відповідно право власності за ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за життя її батькові ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку зі смертю батька позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до заповіту, посвідченого виконкомом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 23.03.1991 року, зареєстрованого в реєстрі за № 30, позивач успадкувала Ѕ частину вказаного будинку, про що було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.05.1997 року, серія НОМЕР_2 . Проте, на сьогоднішній день у позивача виникла проблема зареєструвати право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться у АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки у вищевказаних свідоцтвах зазначена невірна нумерація будинку, а саме в„– 108 , однак за вказаною адресою, знаходиться інше домоволодіння, за яким зареєстровано інших власників. Тобто в свідоцтві про право власності, яке видано виконкомом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 08.04.1997 року, зареєстрованого в Вишгородському бюро технічної інвентаризації 09.04.1997 року за № 492, свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 15.05.1997 року серія НОМЕР_1 , помилково зазначено номер будинку 108 замість вірного 106 , що на теперішній час є перешкодою для позивача вільно розпоряджатись своїм майном та мають для неї юридичне значення. За життя власником Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 була сестра позивача - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та після її смерті дану частку успадкував її чоловік ОСОБА_3 , який також помер у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачу не було відомо про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки покійні сестра ОСОБА_4 та її чоловік ОСОБА_3 не мали дітей. Більш того, після смерті ОСОБА_3 ніхто не заявляв, претензію щодо спірної частки вказаного домоволодіння, а відтак це може свідчити про відсутність спадкоємців. Також, відумерлою спадщина судом не визнавалась. З 2009 року позивач добросовісно заволоділа та володіє в цілому житловим будинком, постійно користується ним, сплачує комунальні послуги по утриманню цього будинку. На підставі викладеного, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Ірпінського міского суду Київської області від 08.08.2019 року вищезазначену позовну заяву передано на розгляд до Вишгородського районного суду Київської області відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 18.10.2019 року відкрито провадження по цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12.12.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Іванченко О.О. не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовну заяву повністю підтримав та просив її задовольнити. Раніше в судових засіданнях надав пояснення аналогічні тим, що містяться в позовній заяві.

Представник відповідача Гаврилівського старостинського округу Бучанської міської ради (Гаврилівська сільська рада Вишгородського району Київської області) в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Під час розгляду справи допитувались свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які надали пояснення по справі та підтвердили обставини викладені у позовні заяві ОСОБА_1 , а саме підтвердили факт відкритого володіння та користування ОСОБА_1 з 2009 року житловим будинком за адресою АДРЕСА_1 та земельною ділянкою кадастровий номер 3221882001:06:145:0107, загальною площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій знаходиться зазначене домоволодіння, яка розташована за тією ж самою адресою. Вказали, що ОСОБА_1 з 2009 року постійно користується вказаним житловим будинком та земельною ділянкою, сплачує комунальні послуги по утриманню цього будинку.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, що за життя батькові позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 08.04.1997 року, яке було зареєстроване в Вишгородському бюро технічної інвентаризації 09.04.1997 року за № 492.

У зв`язку зі смертю батька позивача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до заповіту, посвідченого виконкомом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 23.03.1991 року, зареєстрованого в реєстрі за № 30, позивач ОСОБА_1 успадкувала Ѕ частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , про що було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.05.1997 року, серія НОМЕР_2 .

Однак, позивач ОСОБА_1 не має можливості зареєструвати право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться у АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки у вищевказаних свідоцтвах зазначена невірна нумерація будинку, а саме в„– 108 , однак за вказаною адресою, знаходиться інше домоволодіння, за яким зареєстровано інших власників.

На сьогоднішній день АДРЕСА_1 , яка знаходиться в с. Гаврилівка Вишгородського району Київської області , відповідно до рішення Гаврилівської сільської ради Вишгородського району Київської області за № 240-55-VI у 2015 році.

Той факт, що позивач є власником Ѕ частини вказаного домоволодіння підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 721428 від 01.07.2008 року з якого вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 3221882001:06:145:0107, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій знаходиться зазначене домоволодіння, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що і відповідає дійсній нумерації житлового будинку.

Згідно відповіді архівного відділу Вишгородської районної державної адміністрації Київської області було надано копію рішення Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 30.01.1997 року № 4, проте, що даному домоволодінню відповідає нумерація № 106.

Тобто в свідоцтві про право власності, яке видано на ім`я ОСОБА_1 виконкомом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 08.04.1997 року, зареєстрованого в Вишгородському бюро технічної інвентаризації 09.04.1997 року за № 492, свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 15.05.1997 року серія НОМЕР_1 , помилково зазначено номер будинку 108 замість вірного 106 , що на теперішній час є перешкодою для позивача вільно розпоряджатись своїм майном та мають для неї юридичне значення.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, яка сформована 26.06.2020 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , розташований житловий будинок загальною площею 82,1 кв.м. та земельна ділянка з кадастровим номером 3221882001:06:145:0176 площею 0,02 га, які належать на праві приватної власності ОСОБА_8 .

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 в частині встановлення факту, що має юридичне значення, а саме юридичний факт про те, що житловий будинок, який належав на праві приватної власності батьку позивача - ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 08.04.1997 року, зареєстрованого в Вишгородському бюро технічної інвентаризації 09.04.1997 року, загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., разом із господарськими будівлями, в дійсності розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак у свідоцтвах про право власності, виданого виконкомом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 08.04.1997 року, зареєстрованого в Вишгородському бюро технічної інвентаризації 09.04.1997 року за № 492 та свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 15.05.1997 року серія НОМЕР_1 , допущено технічну помилку у визначенні номеру будинку за в„– 108, вірним вважати адресу: АДРЕСА_1 , а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки є доведеними належними та допустимими доказами у справі.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, судом зазначається наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що за життя власником Ѕ частини житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 була сестра позивача - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті сестри позивача - ОСОБА_4 , дану частку вищевказаного житлового будинку успадкував її чоловік ОСОБА_3 , який також помер у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після смерті чоловіка сестри позивача - ОСОБА_3 ніхто не заявляв претензію щодо спірної частки вказаного домоволодіння, відумерлою спадщина судом не визнавалась, а відтак це може свідчити про відсутність спадкоємців.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено допитаними свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що з 2009 року позивач ОСОБА_1 добросовісно заволоділа та володіє в цілому вищевказаним житловим будинком, постійно користується ним, сплачує комунальні послуги по утриманню цього будинку.

Більш того, позивач не приховує факту володіння спірною Ѕ частиною житлового будинку, яка належала колишньому співвласнику ОСОБА_3 , з 2009 року і до теперішнього часу, а відтак безперервно володіє спірною Ѕ частиною житлового будинку вже десять років, що також відноситься до Ѕ частини земельної ділянки кадастровий номер 3221882001:06:145:0107, загальною площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій знаходиться зазначене домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Гаврилівського Старостинського округу Бучанської міської ради, що належала ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю, серія ЯД № 721428 від 01.07.2008 року.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 344 ЦК України встановлює правові підстави набуття права власності за набувальною давністю.

Згідно з цією статтею особа, яка добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, набуває право власності на дане майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Суттєвим для виникнення права власності за набувальною давністю є встановлення моменту виникнення права власності за набувальною власністю та строк володіння, характер володіння (добросовісне, недобросовісне, відкрите, безперервне), обставини, за яких виникло володіння спірним майном, та чи відповідає це володіння ознакам безтитульного володіння, а також юридичний статус спірного майна.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння майном повинно бути добросовісним, тобто особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником; володіння повинно бути відкритим, тобто особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння повинно бути безперервним, тобто воно не повинно перериватися протягом всього строку набувальної давності.

За набувальною давністю може набуватися право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем, і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Схожі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі № 215/5451/16-ц (провадження № 61-8009св18), від 03 квітня 2019 року в справі № 206/1441/17 (провадження 61-16648св18), від 13 грудня 2019 року (провадження № 61-19690св19).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, судом встановлені фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення та дійшов висновку про те, що позивачем доведено усі обставини, передбачені статтею 344 ЦК України, які необхідні для набуття права власності за набувальною давністю, у зв`язку із чим приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що житловий будинок, який належав на праві приватної власності ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 08.04.1997 року, зареєстрованого в Вишгородському бюро технічної інвентаризації 09.04.1997 року, загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., разом із господарськими будівлями, в дійсності розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак у свідоцтвах про право власності, виданого виконкомом Гаврилівської сільської ради народних депутатів від 08.04.1997 року, зареєстрованого в Вишгородському бюро технічної інвентаризації 09.04.1997 року за № 492 та свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 15.05.1997 року серія НОМЕР_1 , допущено технічну помилку у визначенні номеру будинку за в„– 108, вірним вважати адресу: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на Ѕ частину житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 29,1 кв.м., з відповідною часткою належних до нього господарських та побутових будівель і споруд та на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 3221882001:06:145:0107, загальною площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на якій знаходиться зазначене домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 на території Гаврилівського Старостинського округу Бучанської міської ради, що належала ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю, серія ЯД № 721428 від 01.07.2008 року, припинивши відповідно право власності за ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт громадянки України серія НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Гаврилівський старостинський округ Бучанської міської ради (Гаврилівська сільська рада Вишгородського району Київської області), код ЄДРПОУ: 04359525, адреса: Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, вул. Свято - Троїцька (раніше Леніна), 57.

Головуючий М.Б. Баличева